Вирок № 131329711, 28.10.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/13083/24

№ 1-кп/183/1441/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року м. Самар

Колегія суддів Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024043080000173 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Афанасівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_5

в с т а н о в и л а:

У невстановлений в ході досудового розслідування дату та час, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу с. Панасівка в лісосмузі побачив на землі дві ручні осколкові наступальні гранати РГД-5, 1 патрон калібру 7,62-мм, 57 патронів калібру 5,45-мм, тротил у кількості 2 одиниць, та в цей час та місці у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, після чого останній підняв з землі, тобто придбав, а в подальшому переніс та почав зберігати вдома за адресою АДРЕСА_1 , дві ручні осколкові наступальні гранати РГД-5, які відносяться до вибухових пристроїв, 1 патрон калібру 7,62-мм, 57 патронів калібру 5,45-мм, які відносяться до бойових припасів, тротил у кількості 2 одиниць, пластичну вибухову речовину на основі гексогену, які відносяться до вибухових речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, достовірно знаючи, що вищевказані предмети є вибуховими пристроями, бойовими припасами, вибуховими речовинами, а також розуміючи, що він не має передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, вибуховими пристроями, вибуховими речовинами.

01 жовтня 2024 року в період часу з 02 години 40 хвилин до 03 години 22 хвилин під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено споряджений корпус ручної осколкової наступальної гранати РГД-5, уніфікований запал ручних гранат модернізованого типу УЗРГМ у кількості однієї одиниці, які відносяться до категорії вибухових пристроїв, 1 патрон калібру 7,62-мм, 57 патронів калібру 5,45-мм, які відносяться до категорії бойових припасів, тротил у кількості 2 одиниць, пластичну вибухову речовину на основі гексогену, які відносяться до категорії вибухових речовин.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Окрім цього, 30 вересня 2024 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебував біля проїзної частини дороги поблизу території свого домоволодіння за адресою:

АДРЕСА_1 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 який був разом з ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, який переріс у сварку.

В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 30 вересня 2024 року, приблизно о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи біля проїзної частини дороги, поблизу території свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 прослідував на територію свого домоволодіння та біля будинку взяв ручну осколкову наступальну гранату РГД-5, яку незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу, та діючи умисно, розуміючи, що вчиняє особливо тяжкий злочин проти життя двох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повернувся назад до проїзної частини дороги, яка знаходиться за територією його домоволодіння за адресою

АДРЕСА_1 , де стояли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та в цей час та місці,тримаючи гранату у правій руці, стиснутій в кулак, привів її у бойову готовність,витягнувши чеку з запалу гранати, кинув на землю у бік ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в результаті чого стався вибух.

Внаслідок вибуху ОСОБА_9 отримав множинні осколкові непроникаючі поранення верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітини, голови та попереку; ОСОБА_10 отримав осколкові поранення обличчя, лівого кульшового суглобу та верхньої третини лівого стегна.

Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та настання смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , але воно не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки злочинні дії ОСОБА_5 були припинені працівниками поліції, а також надано потерпілим своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) двох осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, обставини, які встановлені на досудовому розслідуванні і відображені у обвинувальному акті щодо придбання, носіння, зберігання ним бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу та подальше виявлення та вилучення даних предметів не оспорював та показав, що всі ці предмети зберігав для потенційної самооборони через те, що зараз такий час.

Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України визнав частково, не погодившись з кваліфікацією його дій та двічі був допитаний судом, при цьому останній під час даних допитів висував різні версії розвитку подій, обґрунтовуючи свою поведінку різними обставинами. Кожну з висунутих версій сторони захисту суд дослідив, перевірив та надав повну оцінку.

Так, під час допиту 26.05.2025 року ОСОБА_5 надав суду наступні показання.

Приблизно за півроку до події, яка сталася 30.09.2024 року, дві-три людини, серед яких ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , зламали йому - ОСОБА_5 ребра, однак останній до поліції не звернувся.Тому 30.09.2024 року, коли він - ОСОБА_5 разом із знайомим ОСОБА_11 сиділи біля магазину "Фортуна", який розташований в с. Багатому Самарівського району, та відпочивали, до них підійшли ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з пляшкою горілки, щоб разом випити та примиритися за старі неприємності. Вважає, що того вечора він перебував у легкому стані алкогольного сп`яніння, можливо не все запам`ятав. У ОСОБА_11 з ОСОБА_9 стався інцидент з приводу телефону, почалася сварка, в ході якої ОСОБА_9 та ОСОБА_10 хотіли, щоб він - ОСОБА_5 став перед ними на коліна та вибачився за попередні події. Коли ОСОБА_11 були нанесені тілесні ушкодження не знає. Щоб уникнути неприємностей, останній вирішив поїхати на автомобілі додому, забравши ОСОБА_11 з собою, який був у нормальному стані, вів по дорозі з ним бесіди. Під`їхавши до свого домоволодіння, він - ОСОБА_5 , пішов у будинок, роздягнувся та ліг спати, а ОСОБА_11 залишився в автомобілі. Автомобіль стояв за двором. В даному автомобілі була наявна бита. Як виявилось, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали за ними та, під`їхавши до його будинку, зайшли у двір домоволодіння, який не має воріт. Хтось почав стукати по вікнах. Його розбудила мати похилого віку і повідомила, що хтось є на вулиці. Спершу він подумав, що по вікнах міг стукати ОСОБА_11 , однак, коли він вийшов на поріг, почув, що його машину б`ють, розбивають скло, щось кричав ОСОБА_11 , тому зробив для себе висновок, що з ним буде те саме. Спершу побачив ОСОБА_9 , який його викликав розбиратися, ОСОБА_10 був теж у дворі. Чув голоси інших людей.

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 хотіли, щоб він вибачився, вважає, що останні були вороже налаштовані відносно нього.Потім приблизно на відстані 5 метрів праворуч від нього, підійшов ОСОБА_10 , у якого в правій руці була бита, ліворуч, приблизно на відстані 5 метрів, стояв ОСОБА_9 . Останні почали наближатися до нього, але з ними у нього контакту не було, після чого він відійшов в бік від ганку будинку приблизно на 3 метра, щоб узяти до рук дві гранати та вигнати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з подвір`я, після цього повернувся в межах освітлення ліхтаря будинку, при цьому умовляв їх у всьому розібратися зранку, однак у відповідь почув від ОСОБА_10 фразу : "викинь залізяку, бо будеш як решето". Для себе сприйняв ОСОБА_9 і ОСОБА_10 як нападників, від яких у своєму дворі мав право захищатися усіма можливими способами і засобами, і, оскільки часу зайвого не було на пошуки інших засобів самооборони, як наприклад, вили, тому взяв саме гранати, які лежали приховані під навісом, виготовленого з шиферу, поруч біля хати у руки. Можливо тримав їх в одній руці.

Коли він взяв гранати, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали відходити, він же при цьому за межі двору не виходив, зокрема стояв в межах 5 метрів від будинку, де світив ліхтар. Приблизно в метрі від останніх він - ОСОБА_5 висмикнув чеку, щоб продемонструвати серйозність своїх намірів, та для того, щоб останні побачили і відійшли від нього, та через деякий час, після словесної перепалка, яка відбувалася 10 хвилин, кинув їм під ноги гранату, щоб не допустити їх до себе ближче та відігнати взагалі.

Стверджував, що останні були «не з порожніми» руками, але з чим вони прийшли не може повідомити. Взагалі він не хотів такого розвитку подій, однак поведінка ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спровокувала його самозахист. З його точки зору, якби він не вийшов до ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , то останні б були у нього в хаті.

Вважає, що якби прийшов лише один ОСОБА_9 , з яким був інцидент, то він би не вчинив таких дій. Поліцію не викликав, бо його телефон розрядився, і він перед цим поставив його на підзаряджання.

Після того як стався вибух у нього в дворі, ОСОБА_9 впав, осколками посікло всіх присутніх: його, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 . Після чого ОСОБА_10 , ОСОБА_12 знову кинулися до нього і, якби в нього не було другої гранати, то він не знає, що було б. Вважає, що ОСОБА_9 , ОСОБА_12 і ОСОБА_10 перенесли за двір до моменту приїзду медичної допомоги, стверджував, що вибух стався на території його двору, а не за його межами.

Жалкує, що все так трапилось, і якби ситуація повторилася, вчинив би вже по-іншому.

Людей, яких він - ОСОБА_5 , бачив було двоє - це ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , однак голосів людей чув більше.

Однак, в судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2025 року обвинувачений ОСОБА_5 під час обговорення клопотання про відвід його захисника ОСОБА_13 , висловив свою позицію, що надані ним раніше показання (від 26.05.2025 року) він надав у стані стресу, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його сестра ОСОБА_14 (а.с. 63 т.2), а тому його показання в частині розрахунку відстані, на якій відбувалися події у його дворі, були неточні.

Після зміни прокурором обвинувачення в суді, в судовому засіданні 27.10.2025 року обвинувачений ОСОБА_5 висловив свою позицію, що бажає доповнити надані ним раніше показання щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, яке кваліфікованого за ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, отримавши відповідну правову допомогу заміненого захисника, зокрема ОСОБА_8 .

Зазначив, що згідно з наданими ним показаннями, він у минулому дійсно мав конфлікт, за результатами якого йому зламали ребра. Потім 30.09.2024 року мав конфлікт з потерпілими біля магазину. Дійсно був в стані алкогольного спяніння. Потім він приїхав додому і ліг спати. Це відбувалось приблизно за півгодини до конфліку з потерпілими, що стався у його дворі, за результатами якого відбувся вибух гранати. Він виніс гранати тільки для того, щоб налякати потерпілих, але все вийшло як вийшло, більше того, він сам постраждав, оскільки мав за результатами вибуху осоколкові поранення. Умислу на позбавлення життя кого-небудь, зокрема, потерпілих, не мав. Самогубство спричинити теж собі не хотів. Якби хотів вбити потерпілих, то забезпечив би своє збереження від осколкових поранень від вибуху його ж гранати. Граната сама впала біля нього ОСОБА_5 , а саме під ноги.

Вирішив узяти гранати до рук, коли самостійно вийшов з хати у спідній білизні, бо хтось стукав по вікнам будинку, побачив, що потерпілі стояли на подвір`ї, які вподальшому намагалися «витягнути» його за межі двору, бо вони вигукували, виманювали його саме для того, щоб він вийшов за межі двору, адже хотіли розібратися саме там, оскільки на своїй території він мав право оборонятися будь-якими засобами і способами у разі нападу. Однак за межі двору він так і не вийшов, стояв між вуглом будинку і парканом, отже посередині, точну відстань оцінити не може. Воріт не було.

Він хотів лише вигнати зі свого домоволодіння непроханих гостей, тобто потерпілих, отже, хотів їх налякати.Тому до рук взяв гранати. Ці гранати зберігалися на пордвірї під навісом в ящику і на відстані приблизно 2-3 метри від вхідних дверей будинку, а саме зліва.

Спершу відбулася штовханина, в цьому сумбурі ним була висмикнута ним чека з гранати. Чи міг вибух даної гранати спричинити смерть людей він не міг знати, бо не є військовослужбовцем, і у своєму житті не зіштовхувався з такими ситуаціями. Дана граната була з іржею, він не розумів вибухне вона чи не вибухне. Не розумів учбова вона чи бойова.

Він тримав цю гранату деякий час для залякування потерпілих, зокрема щоб останні не підходили до нього ближче, бо якби це сталося він би зараз уже б не розмовляв.

Тримаючи гранату в висмикнутою чекою, відбувалася штовханина між ним, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в межах його подвір`я, тому відстань між ним та потерпілими змінювалась. Тому він не може точно назвати відстань між ним та потерпілими в момент, коли у нього з рук випала граната. Це відбулось у стані сильного душевного хвилювання з його боку. Він хотів завершити конфлікт, але потерпілі провокували, словесна перепалка відбувалась довго. Взагалі у нього було бажання вставити чеку назад в гранату, але через штовханину вона випала. Його тягнули то в один бік, то в другий за руки, хапали за частини тіла, при цьому йшла словесна перепалка, хто саме це був ОСОБА_10 чи ОСОБА_9 , він не придивлявся і точно не може сказати, не пам`ятає точно, але допускає що можливо він зробив крок за межі подвір`я і саме в цей час випала граната в ході штовханини. Чека від гранати спершу була у нього, а потім десь випала. В момент вибуху гранати - чеки у нього вже не було.

Загалом тримав в руках дві гранати. Ту, яка була з висмикнутою чекою він тримав у правій руці. Іншу з чекою в лівій, але точно не пам`ятає. В момент вибуху гранати, продовжив тримати іншу гранату в руці. Потім цю гранату вилучили. Далі прибула швидка допомога, а потім поліція, яка приїхала набагато пізніше, а саме приблизно через 40 хвилин після карети швидкої допомоги. Далі він з подвір`я нікуди не йшов, присів на подвір`ї і сидів, бо мав шок, його оглушило. Якби він мав умисел на вбивство потерпілих, то через те, що в нього була ще одна граната, тому він міг би її застосувати і таким чином довести умисел до кінця. Але, так як дії потерпілих були припинені, то більше нічого не робив.

Висловив своє розкаяння, просив суворо його не карати.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів, передбачених за ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі наступних доказів, досліджених в судовому засіданні:

- показань потерпілого ОСОБА_10 , про те, що 30.09.2024 року він разом з ОСОБА_9 під`їхали до магазину "Фортуна", який розташований в с. Багатому Самарівського району та зустріли там раніше знайомого ОСОБА_5 з ОСОБА_11 , з якими до даного дня не було ніяких конфліктних стосунків, останні в той час відпочивали поруч з даним магазином, розпиваючи алкогольні напої та були вже з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, незвязна мова). Потім вони - ОСОБА_10 з ОСОБА_9 вирішили присісти за столик до ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , щоб попити кави. Під час спілкування, ОСОБА_11 поліз до кишені ОСОБА_9 та витяг без дозволу останнього з кишені мобільний телефон, який належить ОСОБА_9 , після чого розпочався словесний конфлікт з використанням нецензурної лайки, при цьому ОСОБА_5 ніхто фізично не чіпав, але фізично ОСОБА_11 від ОСОБА_9 «своє отримав», тобто був на нього фізичний вплив за те, що він поліз до нього у кишеню.

Потім ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, сів за кермо автомобіля "Жигулі" білого кольору та разом з ОСОБА_11 поїхали через те, що образили його товариша.

Так як ОСОБА_5 з ОСОБА_11 образили їх словесно, чим зачепили їх - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 честь та гідність, останні вирішили поїхати за ними на мотоциклі та поговорити і з`ясувати в чому причина такої поведінки. З ними разом також поїхав знайомий ОСОБА_12 , якого вони підвозили додому. Під`їхавши до будинку ОСОБА_5 в с. Панасівка, Самарівського району без будь-яких предметів, якими можна було б нанести тілесні ушкодження, в тому числі без зброї в руках, він - ОСОБА_10 , побачив, як ОСОБА_11 вийшов з битою в руках з автомобіля "Жигулі" білого кольору, який стояв за двором неогородженого домоволодіння ОСОБА_5 . ОСОБА_5 був у дворі. Ніхто з присутніх не здійснював жодного фізичного впливу на ОСОБА_5 , провокацій, погроз в його адресу також не було, лише покликали останнього фразою: «Виходь, побалакаємо, розберемося», і стояли при цьому за його двором. ОСОБА_5 сказав їм: «Ідіть звідси, бо зараз кину гранату». Відразу не повірили йому, оскільки було темно, і який саме предмет держав у руці ОСОБА_5 , не було видно, однак коли почув характерний звук клацання, зрозумів, що це граната. Він - ОСОБА_10 , намагався зупинити ОСОБА_5 умовляннями, щоб той зупинився і нічого не робив, при цьому фізичного впливу до ОСОБА_5 ніхто не застосовував, однак останній, підійшовши на відстань приблизно в 1 метр до них - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , кинув гранату їм під ноги, яка розірвалася та спричинила тілесні ушкодження їм обом. Коли граната впала вони встилгли зробити лише декілька кроків, щоб втекти, зокрема ОСОБА_9 взагалі встиг лише повернутися в сторону. Він злякався за ОСОБА_9 , бо побачив, що той лежить. ОСОБА_11 стояв приблизно на відстані 5 метрів від автомобіля ОСОБА_5 . Куди подівся ОСОБА_11 далі, він не бачив. ОСОБА_12 він ОСОБА_10 штовхнув і закрив собою від вибуху. ОСОБА_5 побіг в двір за ще однією гранатою. Далі ОСОБА_12 викликав поліцію та швидку, а він- ОСОБА_10 надавав допомогу.Після скоєного ОСОБА_5 , стоячи на відстані 3 метри продовжував погрожувати тим, що кине в них ще одну гранату, яка була у нього в руці, і закликав їх їхати звідти, на місці допомогу нікому з постраждалих не надавав. Наразі претензій ні морального, ні матеріального характеру до останнього не має. В судовому засіданні ОСОБА_10 просив застосувати до ОСОБА_5 не суворе покарання.

- показань потерпілого ОСОБА_9 , проте , що напередодні подій, в яких він став потерпілим від дій ОСОБА_5 , він з ним був у майже дружніх стосунках. 30.09.2024 року він разом з ОСОБА_10 під`їхали на мотоциклі "МТ Урал" з коляскою до магазину "Фортуна", який розташований в с. Багатому Самарівського району та зустріли там раніше знайомого ОСОБА_5 з ОСОБА_11 , які в той час відпочивали біля магазину "Фортуна", розпиваючи алкогольні напої та перебували в стані легкого алкогольного сп`яніння. Придбавши пляшку, вони - ОСОБА_9 з ОСОБА_10 , присіли за столик до ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , щоб разом з ними випити, однак чи вживав алкоголь ОСОБА_10 не пам`ятає. Потім ОСОБА_11 , який був з правої сторони від нього, поліз до його - ОСОБА_9 кишені, за що останній вдарив ОСОБА_11 в обличчя, з метою припинення злочинних дій. Після цього ОСОБА_11 сів в автомобіль до ОСОБА_5 та ображав їх нецензурною лайкою,це викликало образу. Далі, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані легкого алкогольного сп`яніння, сів за кермо автомобіля та поїхав.

Відчувши образу, останні вирішили поїхати на мотоциклі "МТ" за ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Узяли підвезти з собою знайомого ОСОБА_12 , який сидів в колясці мотоцикла. Приблизно о 21.00 годині, під`їхавши до будинку ОСОБА_5 , який розташований по АДРЕСА_2 , він - ОСОБА_9 , побачив, як ОСОБА_5 побіг до себе в двір, а ОСОБА_11 встав з пасажирського сидіння правої сторони автомобіля з битою в руках. Він - ОСОБА_9 , підбігши до ОСОБА_11 , відібрав биту у останнього та кудись закинув. Після цього вибіг ОСОБА_5 з двору з предметом схожим на гранату в правій руці, сказав, що це граната та погрожував, що зараз її кине. Було темно, тому який саме предмет держав у руці ОСОБА_5 , не було видно, тому він - ОСОБА_9 , подумав, що можливо це муляж. Однак коли ОСОБА_5 підійшов до нього на відстань одного метру та почув характерний звук клацання, він - ОСОБА_9 зрозумів, що це дійсно справжня граната, зробив розворот щоб втекти, однак встиг пройти кілька кроків і впав через вибух гранати і осколкові поранення, втрачав свідомість, прийшов до тями вже в лікарні. Вибух відбувся за межами двору ОСОБА_5 . Чи була у ОСОБА_5 в руках після вибуху ще одна граната не може повідомити, бо через поранення і втрачання свідомості не орієнтувався у подальших подіях. Отямився у лікарні.

Також, ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що коли вони почали сперечатися вже біля домоволодіння ОСОБА_5 , висловлювань, які б принижували честь і гідність ОСОБА_5 , погроз в його словах не було. Після скоєного ОСОБА_5 не вибачився, допомогу не надавав, просив застосувати до ОСОБА_5 не суворе покарання.

- показань свідка ОСОБА_12 , про те, що у 2024 році, точну дату не пам`ятає, він відпочивав разом із знайомими односельчанами ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , біля магазину "Фортуна", який розташований в с. Багатому Самарівського району. Вони всі разом розпивали алкогольні напої. Він ОСОБА_12 був в стані легкого алкогольного сп`яніння. В певний момент між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 стався конфлікт, в результаті чого ОСОБА_10 один раз вдарив ОСОБА_5 і вони почали ображати один одного нецензурною лайкою.

Після цього, ОСОБА_5 з ОСОБА_11 , сіли в автомобіль і поїхали, ОСОБА_5 перед цим щось вигукнув ОСОБА_10 .

Потім, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і він - ОСОБА_12 , поїхали на мотоциклі за ОСОБА_5 і ОСОБА_11 з якою метою не знає, просто сіли і поїхали. Під`їхавши до будинку ОСОБА_5 , який розташований в с. Панасівка, Самарівського району, він - ОСОБА_12 , побачив, що ОСОБА_11 залишився сидіти в автомобілі, а ОСОБА_5 вийшов з машини з битою, яку у нього забрали і відкинули в сторону. Після цього, ОСОБА_5 побіг до двору і достатньо швидко повернувся з однією гранатою у руці і махав нею. Він дійсно розпізнав, що цей предмет була саме граната, оскільки знає як вона виглядає ззовні. Відбувся обмін нецензурними лайками та погрозами між присутніми. ОСОБА_5 казав, що це граната та погрожував її підірвати, однак ОСОБА_9 прокоментував, що це учбова граната. Не пам`ятає щоб від когось прозвучав вислів «кинь гранату, бо будеш як решето».

Він - ОСОБА_12 з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , перебували за подвір`ям, біля дороги на узбіччі, все відбувалось швидко, далі почули характерний для гранати хлопок запалу, то він - ОСОБА_12 і ОСОБА_10 побігли через дорогу, а ОСОБА_9 не встиг. Після вибуху гранати він - ОСОБА_12 і ОСОБА_10 встали і підійшли до ОСОБА_9 , який лежав на землі. Як саме ОСОБА_5 кинув гранату не бачив.У ОСОБА_9 ноги були в крові. Він - ОСОБА_12 викликав швидку медичну допомогу та поліцію. ОСОБА_11 періодично з`являвся та пропадав.

ОСОБА_5 в цей час перебував у себе на подвір`ї, надавав собі медичну допомогу.

Також, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що предметів, якими б можна було завдати шкоди здоров`ю ОСОБА_5 , у ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , він не бачив.

- показань свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_5 знає, бо той був товаришом його брата, 30.09.2024 року він разом з односельчанами ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , з якими знаходиться в нейтральних стосунках, відпочивали біля магазину "Фортуна", який розташований в с. Багатому Самарівського району. Він - ОСОБА_11 був в стані сильного алкогольного сп`яніння, коли між ним та ОСОБА_9 сталося непорозуміння, на підґрунті чого не пам`ятає, в результаті якого він - ОСОБА_11 отримав удар по голові від ОСОБА_9 . Потім він - ОСОБА_11 випив ще горілки та пішов відпочивати в машину. По дорозі до машини почув як почалася словесна перепалка між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

В машині заснув та прокинувся, коли працівники поліції витягали його - ОСОБА_11 за ноги з автомобіля, який стояв біля двору ОСОБА_5 . На вулиці побачив швидку медичну допомогу та поліцію. Вибуху не бачив і не чув, так як був в стані сильного алкогольного сп`яніння.

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 01.10.2024 року, в якому ОСОБА_10 пояснює, що 30.09.2024 року приблизно о 21:30 годині ОСОБА_5 підірвав гранату та спричинив тілесні ушкодження йому - ОСОБА_10 та його другу ОСОБА_15 (а.с. 94, 1 том);

- протоколу огляду місця події від 01.10.2024 року з фототаблицею до нього, який складено в присутності понятих: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , за участі старшого інспектора УВТС ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_18 , спеціаліста ОСОБА_19 , де об`єктом огляду є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де біля вказаного будинку поблизу дороги виявлено сліди РБК та місце від вибуху гранати. На землі мається вибоїна діаметром 14,5 см та завглибшки близько 5 см. З місця події було вилучено кільце з чікою, важіль від запалу 73РГМ з маркуванням 8273РГМ2 583 та магнітний збір з воронки та поблизу воронки. Згідно слів спеціаліста стався вибух гранати РГД-5 з запаломтипу УЗРГМ. Вказані вище предмети запаковано в пакет CRI1004999. Також в ході огляду виявлено дерев`яну палицю, ззовні схожу на холодну зброю, яку було поміщено до поліетиленового пакету та опломбовано пломбою В726327. Також оглядом виявлено предмет ззовні схожий на пару резинових капців чорного кольору з РБК, які було поміщено до паперового конверту №NPU-0129834.Також вилучено змиви з РБК під №4, №5, №6, №8, №9, змив з важеля від запалу УЗРГМ, змив з кільця з чікою, які були запломбовані, опечатані та вилучені до ВП №2 Новомосковського РВП (а.с.95, том 1);

- протоку огляду місця події від 01.10.2024 року з додатком до нього у виді DVD-R диску та з фототаблицею до нього, який складено в присутності понятих: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , за участю спеціаліста-криміналіста ОСОБА_19 , старшого інспектора ІВТС ОСОБА_18 , де об`єктом огляду є подвір`я за адресою: АДРЕСА_3 , де вхід на територію подвір`я є вільним, огорожі немає. З правої сторони від входу на територію подвір`я розташований будинок, з лівої сторони від будинку знаходиться шифер, ракушняк. Поблизу будинку також є лавочка та шлакоблок. Пройшовши далі вгиб подвір`я поблизу брухту металу виявлено: корпус гранати РГД-5 в зборі з запалом УЗРГМ, предмети, ззовні схожі на патрони калібру 5,45 у кількості 208 штук, предмети, ззовні схожі на патрони калібру 7,62/54 у кількості 1 штуки, 2 тротилові шашки, 1пластит, які були вилучені до ВП №2 НРВП ГУНП в Дніпропетровській області ( а.с.105, 1 том);

- довідки про категорію вибухонепезпечності виявлених вибухових матеріалів від 01.10.2024, згідно якої під час перевірки, огляду корпусу РГД-5 в кількості 1 одиниця, який вилучено у ОСОБА_5 , встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії обмежено небезпечної і вимагає засобів безпеки - як обережне поводження (а.с.115, 1 том);

- довідки про категорію вибухонепезпечності виявлених вибухових матеріалів від 01.10.2024, згідно якої під час перевірки, огляду запала УЗРГЛЧ у кількості 1 одиниці, який вилучено у ОСОБА_5 , встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії небезпеної і вимагає заходів безпеки - обережне поводження (а.с.116, 1 том);

- довідки про категорію вибухонепезпечності виявлених вибухових матеріалів від 01.10.2024, згідно якої під час перевірки, огляду Т-400, 2 одиниці, пластит приблизно 300 грам, який вилучено у ОСОБА_5 , встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії обмежено небезпечної і вимагає заходів безпеки - обережне поводження (а.с.117, 1 том);

- постанов про визнання речових доказів та визначення їх місця зберігання від 01.10.2024 року, якими визнано речовими доказами спецпакет CRI 1138678 з предметом зовні схожим на патрон калібру 7,62/54 в кількості 1 шт.; спецпакет CRI 1005000 з корпусом РГД-5 , спецпакет CRI 1005001 з запалом УЗРГМ, спецпакет PSP 2120164 з предметами зовні схожими на патрони калібру 5,45 у кількості 208 шт.; спецпакет АВ 3006469 з тротиловими шашками у кількості 2 шт. та пластит, паперовий конверт NPU-0129840 зі змивом з корпусу гранати РГД-5 вкритою іржею; Паперовий конверт NPU-0129841 зі змивом з запалу УЗРГМ 63-82 УЗРГМ-2 583, що передані на зберігання до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, спецпакет CRI 1004999 з фрагментом корпусу РГД-5, кільце, важіль; Паперовий конверт NPU-0129835 зі змивом з РБК під №4; Паперовий конверт NPU-0129836 зі змивом з РБК під №5; Паперовий конверт NPU-0129839 зі змивом з РБК під №6; Паперовий конверт NPU-0129838 зі змивом з РБК під №8; Паперовий конверт NPU-0129837 зі змивом з РБК під №9; Паперовий конверт NPU-0129833 зі змивом з кільця з чікою; Паперовий конверт NPU-0129832 зі змивом з важеля від запалу УЗРГМ; Поліетиленовий пакет з пломбою В726327 з дерев`яною палицею візуально схожу на холодну зброю; Паперовий конверт NPU-0129833 з предметом зовні схожим на пару резинових капців чорного кольору з РБК, спортивну кофту чорного кольору, труси, капці (а.с. 118 -124, 1 том);

- постанови про уточнення даних від 01.10.2024 року, в якій вказано, що у кримінальному провадженні № 12024043080000173 від 01.10.2024 року назву вулиці "Українська" вважати за "Шкільна". (а.с.125, 1 том);

- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.10.2024, згідно якого слідчий СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_20 , 01 жовтня 2024 року о 01 годині 00 хвилин, за адресою Дніпропетровська область, село Панасівка по вул. Шкільна, біля домоволодіння №57, у присутності захисника ОСОБА_13 склав протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, п.1 ч. 2 ст.115 КК України, та відповідно до ст. ст. 40, 104, 131,132, 208-211, 213 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який ознайомившись з підставами затримання та правами і обов`язками затриманого, пояснив, що клопотання та зауваження відсутні (а.с. 126, 1 том);

- результ токсикологічного дослідження на вміст алкоголю №8314 від 01.10.2024, згідно якого в крові ОСОБА_5 , спирти виявлено 1,43% (а.с.151, 1 том);

- довідку КП "Новомосковська ЦРЛІЛ" № 200 від 01.10.2024 року, де вказано, що результат проведеного тесту ОСОБА_5 Alkotest Drager 5510 (відповідає вимогам до експлуатації згідно повірки №П/020970/24, чинне до 29 липня 2025) становить 1,16% проміле (а.с.152, 1 том);

- протоколу отримання зразків для експертизи від 02.10.2024 року, згідно якого за участі підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_13 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , відібрано у підозрюваного ОСОБА_5 зразки букального епітелію для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.162, 1 том);

- протоколу отримання зразків для експертизи від 01.10.2024 року, згідно якого за участі підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_13 , у присутності понятих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , відібрано у підозрюваного ОСОБА_5 зразки змиви з долонь рук для проведення експертизи (а.с. 164, 1 том);

- висновку експерта від 11.10.2024 №КСЕ-19/104-24/40656-ФХВР за результатами комплексної судової вибухово-технічної експертизи з ілюстраційною таблицею, встановлено, що надані на дослідження сипучі речовини що складаються з частинок світло-жовтого кольору невизначеної форми та розмірів ("предмети, ззовні схожі на тротилові шашки у кількості 2 одиниць", відомо з постанови про призначення експертизи) є вибуховими речовинами - тротилом; надана на дослідження пластична речовина сіро-жовтого кольору є пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену (а.с.168, 1 том);

- висновку експерта від 04.11.2024 №КСЕ-19/104-24/40656-ВТХ за результатами судової вибухово-технічної експертизи, з ілюстраційною таблицею, встановлено, що предмети які вилучені в ході досудового розслідування 01.10.2024 за адресою:Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Панасівка, вул. Шкільна, 57, та надані на дослідження являються: двома конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини, а саме тротиловими шашками ТШ-400 г. вагою 396 та 394 грами, промислового виготовлення; пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену промислового виготовлення, вагою 342 грами, які придатні для здійснення вибуху (а.с.174, 1 том);

- довідки про категорію вибухонепезпечності виявлених вибухових матеріалів, згідно якої під час перевірки, огляду Т-400 г в кількості 2 одиниці, пластит близько 300 гр., який вилучено у ОСОБА_5 , встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії обмежено небезпечної і вимагає засобів безпеки - як обережне поводження (а.с.177, 1 том);

- висновку експерта від 22.10.2024 №СЕ-19/104-24/40351-ВТХ, за результатами судової вибухово-технічної експертизи з ілюстраційною таблицею, встановлено, що предмети, вилучені 01.10.2024 року та надані на дослідження являються: конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин; уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, та відноситься до категорії вибухових пристроїв; надані на дослідження споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення та запал типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення придатні для здійснення вибуху(а.с.182, 1 том);

- довідки про категорію вибухонепезпечності виявлених вибухових матеріалів від 01.10.2024, згідно якої під час перевірки, огляду корпусу РГД-5 в кількості 1 одиниці, який вилучено у ОСОБА_5 , встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії обмежено небезпеної і вимагає засобів безпеки - як обережне поводження (а.с.190, 1 том);

-довідки про категорію вибухонепезпечності виявлених вибухових матеріалів, згідно якої під час перевірки, огляду запала УЗРГМ в кількості 1 одиниці, який вилучено у ОСОБА_5 , встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії небезпеної і вимагає засобів безпеки - як обережне поводження (а.с.191, 1 том);

- висновку експерта від 21.10.2024 №СЕ-19/104-24/40451-БЛ, за результатами судової експертизи зброї, встановлено, що 1 патрон, вилучений 01.10.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Панасівка, вул. Шкільна 57 та упакований до сейф-пакету №CRI1138678, є бойовим припасом -7,62 мм гвинтівковим патроном. Патрони такого калібру призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм, а саме: гвинтівок зразка 1891/30 рр., карабінів зразка 1938/1944 рр., кулеметів "ДП", "ПК" та ін. Вищевказаний патрон придатний до стрільби.; 205 патронів, були вилучені за вищевказаними обставинами та упаковані до сейф-пакету №PSP2120164 є бойовими припасами. З числа наданих патронів: 55 патронів є 5,45-мм проміжними патронами з кулею "ПС" (зі сталевим осердям) зразка 1974 року, 57 патронів є 5,45-мм проміжними патронами з кулею "ПП" (з підвищеною пробивною здатністю) зразка 1992 року, 93 патрона є 5,45-мм проміжними пвтронами тасуючою кулею "Т" зразка 1974 року. Патрони такого калібру призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм, а саме: автоматів АК-74, АКС-74У, АК-12, ручних кулеметів РПК-74 та їх модефікацій. 57 патронів придатні до стрільби, 148 патронів непридатні до стрільби через корозійні зміни (а.с.196, 1 том);

- постанови про уточнення даних від 21.10.2024 року, в якій вказано, що в подальшому, в матеріалах кримінального провадження №12024043080000173, зазначити та вважати за правильним виявлених та вилучених патронів калібру 5,45 у кількості 205 одиниць (а.с.202, 1 том);

- постанови про визнання речових доказів та визначення їх місця зберігання від 21.10.2024 року, якою визнано речовим доказом: первинну упаковку, 18 експериментально стріляних гільз патронів, 188 патронів були упаковані в полімерний сейф-пакет №5803116 з пояснювальними написами, та поміщені до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.203, 1 том);

- постанови про визнання речових доказів та визначення їх місця зберігання від 18.10.2024 року, якою визнано речовим доказом: об`єкт дослідження (кофта, труси , капці) разом з первинною упаковкою перепаковані в пакет з полімерного матеріалу, горловина якого перев`язана ниткою, кінці якоїзакріплені фрагментом паперу з відбитком печатки, пояснювальним написом та підписом експерта, поміщені до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.214, 1 том);

- постанови про визнання речових доказів та визначення їх місця зберігання від 24.10.2024 року, якою визнано речовим доказом: об`єкт дослідження (куртка оливкового кольору) разом з первинною упаковкою перепаковані в сейф-пакет з полімерного матеріалу №5797312 з пояснювальним написом, поміщені до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.218, 1 том);

- висновку експерта №1734/2598-БД та додатком до нього у виді фото таблиці за результатами судово-медичної експертизи, встановлено, що згідно "висновку експерта" відділення судово-біологічних експертих та досліджень ДСУ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи " №1734/2597-БД за 2024 рік, кров підозрюваного ОСОБА_5 належить до групи АВ за ізосерологічною системи АВ0. На представлених для дослідження 5 фрагментах марлі зі змивами (під №№4,5,6,8,9 - об`єкти №№1,2,3,4,5) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні, в усіх слідах крові, були виявлені антигени А і В, що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові групи АВ або за рахунок змішування в них крові груп А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А та АВ, групо-специфічними факторами якої є антигени А і В. Отриманий результат не виключає можливості походження крові в слідах від підозрюваного ОСОБА_25 , групо-специфічними факторами крові якого також є антигени А і В. Отриманий результат не виключає можливості походження крові в слідах ( об`єкт № 1-5) від підозрюваного ОСОБА_5 , групо-специфічними факторами крові якого також є антигени А і В. (а.с.222, 1 том);

- висновку експерта №1734/2597-БД за результатами судово-медичної експертизи, встановлено, що у результаті дослідження зразка крові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлена група АВ ізосерологічної системи АВо. (а.с.227, 1 том);

- висновку експерта №1735/2599-БД за результатами судово-медичної експертизи, встановлено, що із зразка крові на марлі підозрюваного ОСОБА_5 отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип (а.с.230, 1 том);

- висновку експерта №1735/2770-БД за результатами судово-медичної експертизи, встановлено, що в слідах в змиві з УЗРГМ-63-82, УЗРГМ-2 583 клітини з ядрами не виявлені, встановлена наявність крові людини.

Зі слідів крові в змиві УЗРГМ-63-82, УЗРГМ-2 583 отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив спів падіння генотипу слідів крові в змиві з УЗРГМ-63-82, УЗРГМ-2583 з генотипом підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ДНК цих слідів може походити від підозрюваного ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,9999999999999993%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,7*10(-17). Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,7 чоловіків на 100 квадрильйонів (а.с.233, 1 том);

- висновку експерта від 18.12.2024 №СЕ-19/104-24/40356-ВТХ та додатком до нього у виді фототаблиці, за результатами судової вибухо-технічної експертизи, встановлено, що предмети вилучені 30.09.2024 року за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Панасівка, вул. Шкільна біля домоволодіння №57, та надані на дослідження є: осколковими уламками та частинами промислово виготовленої ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 після вибуху та руйнування, яка належить до боєприпасів основного призначення (для ураження живої сили у обороні), що застосовуються у військовій галузі. Надані на дослідження осколкові уламки та частини ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 вибухового спорядження не містять та до вибуху не придатні (а.с.237, 1 том);

- висновку судово-психіатричного експерта №657-к від 16.12.2024, в якому вказано, що ОСОБА_5 в період інкримінованих йому діянь не виявляв і в теперішній час не виявляє будь-яких психічних розладів. Іспитований у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Питання щодо осудності ОСОБА_5 не входить до компетенції судово-психіатричних експертів (а.с.245, 1 том);

- висновку експерта №509/72, за результатами судово-медичної експертизи встановлено, що при експертизі потерпілого ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у виді міно-вибухової травми: вогнепальні осколкові сліпі поранення обличчя, лівого кульшового суглобу та верхньої третини лівого стегна. Дані тілесні ушкодження відносяться до легкого ступеню тяжкості (Згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.), виникли внаслідок дії вибухової зброї (спричинені одномоментно від вибуху міни, снаряду), та за давністю утворення можуть відповідати даті події, вказаній у постанові (30.09.2024), що підтверджується даними медичних документів.Усі виявлені тілесні ушкодження виникли внаслідок дії вибухової зброї (спричинені одномоментно від вибуху міни, снаряду).Усі виявлені тілесні ушкодження за давністю утворення можуть відповідати даті події, вказаній у постанові (30.09.2024), що підтверджується даними медичних документів. Усі виявлені тілесні ушкодження спричинені одномоментно від вибуху міни, снаряду. (а.с. 248, 1 том);

- висновку експерта №510/73, за результатами судово-медичної експертизи встановлено, що при експертизі потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у виді міно-вибухової травми: вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок, лівої верхньої кінцівки, поперекової області спини, грудної клітини, тім`яної ділянки голови з наявністю сторонніх тіл металевої щільності, закритий підголовчатий перелом 2-ї п`ясної кістки правої кисті із задовільним стоянням уламків. Дані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткових уламківв місці перелому відбувається у термін понад 21-на доба (Згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.), виникли внаслідок дії вибухової зброї (спричинені одномоментно від вибуху міни, снаряду), та за давністю утворення можуть відповідати даті події, вказаній у постанові (30.09.2024), що підтверджується даними медичних документів.Усі виявлені тілесні ушкодження виникли внаслідок вибухової зброї (спричинені одномоментно від вибуху міни, снаряду).Усі виявлені тілесні ушкодження за давністю утворення можуть відповідати даті події, вказаній у постанові (30.09.2024), що підтверджується даними медичних документів.Усі виявлені тілесні ушкодження спричинені одномоментно від вибуху міни, снаряду (а.с.1, 2 том);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 13.12.2024 з додатком до нього у виді DVD-R диску, за участю потерпілого ОСОБА_10 , в якому вказано, що приїхавши на місце, ОСОБА_10 , під безперервну відеозйомку, знаходячись за адресою: с. Богате, вул.Коваленка, поблизу будинку 34 показав, як у ОСОБА_10 з його товаришами виник словесний конфлікт з ОСОБА_26 рукою потерпілий вказав дистанцію на якій вони розмовляли, приблизно 1 метр, також правою рукою вказав, що поряд з ним на відстані 1 метр стояв його товариш, а позаду останнього ще один хлопець. Через деякий час, ОСОБА_27 на відстані 1 метр, кинув під ноги гранату. Почувши вибух від запалу гранати, потерпілий ОСОБА_10 відразу почав відбігати від гранати в сторону та через декілька секунд відбувся вибух. Також ОСОБА_10 правою рукою вказав де лежав його товариш після вибуху, а саме поряд з місцем вибуху (а.с.7, 2 том);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 13.12.2024 з додатком до нього у виді DVD-R диску, за участю потерпілого ОСОБА_9 , в якому вказано, що приїхавши на місце, потерпілий ОСОБА_9 , під безперервну відеозйомку, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 показав, як він та двоє його товаришів стояли біля будинку АДРЕСА_1 , попередньо був конфлікт з ОСОБА_28 . Показав, як вони всі разом стояли біля вказаної адреси та розмовляли. Потерпілий показав, що через деякий час ОСОБА_27 вийшов з будинку до них та тримав у правій руці гранату та погрожував. Правою рукою потерпілий вказав відстань, на якій вони розмовляли з ОСОБА_29 , приблизно 1 метр. Через деякий час ОСОБА_27 кидає гранату під ноги потерпілому ОСОБА_9 . Потерпілий показав, що побачивши гранату почав розвертатися та відразу відбувся вибух, після якого він упав та втратив свідомість(а.с.11, 2 том);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 17.12.2024 з додатком до нього у виді DVD-R диску, за участю свідка ОСОБА_12 , в якому вказано, що приїхавши на місце, свідок ОСОБА_12 , під безперервну відеозйомку, знаходячись за адресою: с. Панасівка, вул. Шкільна, поблизу будинку 57 показав, що за вказаною адресою були присутні він, ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . Свідок показав як вони стояли та на якому місці стояв кожен. Правою рукою показав де стояв ОСОБА_27 , він стояв ближче до будинку, а свідок, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 біля дороги. Свідок показав як ОСОБА_27 тримав у руці гранату, а саме у правій руці. Правою рукою продемонстрував як ОСОБА_27 зняв чеку з гранати та тримав у правій руці гранату та погрожував кинути гранату. Свідок, правою рукою вказав як ОСОБА_27 кинув гранату під ноги, де стояв ОСОБА_35 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 . ОСОБА_35 показав, що почувши вибух від запалу гранати, він та ОСОБА_33 почали тікати через дорогу, а Апостол стояв на місці. Після вибуху свідок показав де лежав ОСОБА_34 (а.с.16, 2 том);

- висновку експерта №533Е від 17.12.2024 р., на підставі додаткової судово-медичної експертизи, встановлено, що механізм виникнення виявлених у потерпілого ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, не суперечить механізму на який він вказує при проведенні слідчого експерименту, який проводився 13.12.2024 року за його участі (а.с.19, 2 том);

- висновку експерта №534Е від 17.12.2024 р., на підставі додаткової судово-медичної експертизи, встановлено, що механізм виникнення виявлених у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, не суперечить механізму на який він вказує при проведенні слідчого експерименту, який проводився 13.12.2024 року за його участі (а.с.21, 2 том);

- висновку експерта №535Е від 18.12.2024 р., на підставі додаткової судово-медичної експертизи, встановлено, що механізм виникнення виявлених у потерпілого ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, не суперечить механізму на який вказує свідок ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту, який проводився 17.12.2024 року за його участі (а.с.23, 2 том);

- висновку експерта №536Е від 18.12.2024 р., на підставі додаткової судово-медичної експертизи, встановлено, що механізм виникнення виявлених у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, не суперечить механізму на який вказує свідок ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту, який проводився 17.12.2024 року за його участі (а.с.25, 2 том).

Усі вищеперелічені докази колегія суддів визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями, наданими сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для встановлення вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Аналізуючи показання потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 суд дійшов безспірного висновку, що вони є логічними, послідовними та узгоджуються як між собою, так і з показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , протоколами огляду місця події від 01.10.2024 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2024 за участю потерпілого ОСОБА_10 , протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2024 за участю потерпілого ОСОБА_9 , протоколом проведення слідчого експерименту від 17.12.2024 за участю свідка ОСОБА_12 , висновками експерта №533Е від 17.12.2024 р., №534Е від 17.12.2024 р., №535Е від 18.12.2024 р., №536Е від 18.12.2024 р., за результатами проведення додаткових судово-медичних експертиз, в яких зазначено, що механізм виникнення виявлених у потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , тілесних ушкоджень, не суперечить механізму на який вони вказували при проведенні слідчих експериментів, та не суперечить механізму на який вказував свідок ОСОБА_12 при проведенні слідчих експериментів за його участі, дані докази повною мірою підтверджують обставини вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України і не викликають сумніву у їх достовірності.

Суд бере до уваги той факт, що потерпілий ОСОБА_9 прийшов до тями вже в лікарні після того, як відбувся вибух гранати, і тому не пам`ятає подальші події.

Суд також бере до уваги той факт, що свідок ОСОБА_11 теж частково пам`ятає події вечора 30.09.2024 року за участі обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 в силу наявного у нього стану сильного алкогольного спяніння.

Однак, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_5 щодо невизнання ним вчинення злочину, який кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) двох осіб, оскільки ані сам обвинувачений, ані його захисник, не надали жодного доказу, не навели жодної обставини, на підставі яких можна було б піддати сумніву докази, надані на підтвердження пред`явленого обвинувачення в цій частині.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що останній не міг вчинити закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) двох осіб, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , оскільки не хотів взагалі їх вбивати, а лише хотів налякати, і погроза гранатою здійснювалася для самозахисту від нападників, якими вважав ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , суд відхиляє, оскільки така позиція сторони захисту є неспроможною, тобто такою, що не відповідає встановленим фактичним обставинам, і вказані доводи спростовуються зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Окрім цього, згідно з практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду України, який у своїй постанові від 26.04.2018 у справі № 342/538/14-к зазначив, що для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Окрім того, Верховний Суд України зазначив, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну (ВСУ у справі № 5-34кс14 від 27.11.2014).

Однак, за результатами судового розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що в обстановці що склалась, у ОСОБА_5 не було ні приводів, ні підстав, здійснювати використання такого способу та засобу захисту, як підрив гранати, оскільки його здоров`ю, життю, майну нічого не загрожувало, а версію сторони захисту про самооборону від групи чоловіків, які були вороже налаштовані, хотіли принизити його і, можливо, розправитися з ним у той самий спосіб, як і колись (згідно версії обвинуваченого півроку тому внаслідок конфлікту з ОСОБА_9 йому було останнім разом з іншими особами завдано тілесних ушкоджень у виді перелому ребер), колегія суддів вважає щонайменш не переконливою, а по суті надуманою, оскільки доказів нападу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 як незадовго до подій (півроку тому) та підтвердження отримання обвинуваченим такого роду тілесних ушкоджень, так і здійснення суспільно небезпечного посягання 30.09.2024 року на ОСОБА_5 з боку потерпілих суду надано не було.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо того, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 примушували його вибачатись і ставили на коліна під час відпочинку біля магазину «Фортуна», спростовується як показаннями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , так і свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 . Зокрема, ОСОБА_12 дійсно зазначив, що ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_36 , а свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що по дорозі до машини почув як почалася словесна перепалка між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , однак фактично показання ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження і розцінюються судом як опис тієї загальної конфліктної ситуації, яка сталася за результатом сумісного спілкування усіх вказаних осіб між собою. Свідки, які б підтвердили висловлювання потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 погроз щодо життя, здоров`я, майна на адресу ОСОБА_5 ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту заявлені не були, отже, відповідні докази даному факту, який ОСОБА_5 , начебто, розцінював, як заздалегідь проявлену ворожість до нього, відсутні.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , який посилався на те, що коли він вийшов на поріг будинку, то почув, що його машину б`ють, розбивають скло, тобто відбувалось псування його майна спростовуються наступним. Так, при дослідженні протоколів огляду місця події від 01.10.2024 року, тобто території за адресою: АДРЕСА_1 , не зафіксовано ані осипу скла, ані пошкодженого автомобіля. Більше того, суду не надано будь-яких доказів щодо факту звернення обвинуваченого ОСОБА_5 або інших мешканців даного домоволодіння (зокрема його матері, яка, начебто, була в цей момент вдома), або сусідів до правоохоронних органів із заявою про хуліганські дії або пошкодження будь-якого майна як на цій території, так і біля домоволодіння ОСОБА_5 .

Окрім цього, колегія суддів встановила, що в подальшому, обвинувачений ОСОБА_5 в момент спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 біля свого двору, не потерпав від будь-яких дій потерпілих, а продовжував розмову, яка не супроводжувалася жодними погрозами з боку потерпілих або використанням ними предметів, які могли б становити небезпеку для життя, здоров`я або майна ОСОБА_5 , тому останній взагалі не був в стані необхідної оборони. Під час допиту обвинуваченого ОСОБА_5 останній висловив припущення, що потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 прийшли до нього «не з порожніми руками», тобто мали при собі певні небезпечні для нього предмети, однак жодного підтвердження цьому немає, а тому суд не бере до уваги дані міркування обвинуваченого.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_37 , ОСОБА_9 погрожували йому в його дворі, тобто поруч з будинком, внаслідок чого він мусив їх виганяти за допомогою гранати в межах його подвір`я, яка там і випала з його руки, спростовується дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 01.10.2024 року з фототаблицею до нього, на якій чітко видно, що поза межами двору, а саме поблизу дороги виявлено сліди РБК та місце від вибуху гранати (нумерація об`єктів- 1, 4, 5). На землі мається вибоїна діаметром 14,5 см та завглибшки близько 5 см. З місця події було вилучено кільце з чікою, важіль від запалу 73РГМ з маркуванням 8273РГМ2 583 та магнітний збір з воронки та поблизу воронки ( об`єкти 2, 3).

Будь-які сліди волочіння людини, з слідами крові ОСОБА_9 , якого, за версією ОСОБА_5 , після вибуху перетяг за межі двору ОСОБА_10 відсутні.

Фактичні обставини кримінального правопорушення, свідчать про відсутність такого акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілих, який би за своїми об`єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченому ОСОБА_5 , що своєю чергою могло викликати у нього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілим.

Водночас подальша поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 (не надав допомогу потерпілим, не викликав карету швидкої медичної допомоги після вибуху гранати, а продовжував здійснювати погрози), підтверджує вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину за викладених у обвинувальному акті і встановлених під час судового розгляду обставин, та його злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам. Окрім цього, діючи цілеспрямовано, обвинувачений ОСОБА_5 не обмежився лише демонстрацією небезпечного вибухового пристрою, тримаючи його у своїй руці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілих і бажаючи їх настання, з близької відстані, кинув гранату під ноги потерпілим, які в той момент не становили реальної загрози його життю, здоров`ю та майну.

Отже, врахувавши усі встановлені обставини справи, зокрема, обстановку вчинення злочину (час, місце) відстань з якої здійснювалися суспільно небезпечні дії, знаряддя злочину, локалізацію і характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілих та поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після цього, вказують про наявність у останнього умислу саме на заподіяння смерті потерпілим.

Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та настання смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки злочинні дії ОСОБА_5 були припинені працівниками поліції, а також надано потерпілим своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

Доводи сторони захисту щодо того, що злочинні дії ОСОБА_5 не були припинені працівниками поліції, адже поліція приїхала набагато пізніше, ніж стався вибух гранати, суд відхиляє, оскільки ОСОБА_5 самостійно поліції не повідомив про вчинені ним дії, а продовжував перебувати на місці вчинення злочину аж до його затримання правоохоронними органами в порядку ст. 208 КПК України.

Показанням обвинуваченого ОСОБА_5 щодо того, що він узяв біля будинку не одну, а відразу дві гранати, і потім, тримав їх в правій і лівій руці відповідно, або одночасно в одній руці, після чого привів одну гранату у бойову готовність, витягнувши чеку, суд відхиляє, оскільки ці показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив, що спершу ОСОБА_5 погрожував однією гранатою, після вибуху якої побіг у двір ще за однією, якою також почав погрожувати, демонструючи її з відстані в 3 метри. Також дані показання обвинуваченого ОСОБА_5 спростовуються показаннями свідка ОСОБА_12 , який теж зазначив, що перед тим як кинути гранату, ОСОБА_5 побіг до двору і достатньо швидко повернувся з однією гранатою у руці і махав нею. Він дійсно розпізнав, що цей предмет була саме граната, оскільки знає як вона виглядає ззовні.

Також, суд зазначає, що надаючи показання щодо кількості гранат,які ОСОБА_5 узяв до рук, щоб залякати потерпілих, обвинувачений точно не міг описати як він їх тримав одночасно, у якій саме руці, як він потім розпорядився другою гранатою, яким чином він висмикував чеку, тримаючи в руках одночасно дві гранати.

Отже, дані показання ОСОБА_5 судом не приймаються через їх неспроможність та відсутність будь-якого підтвердження та очевидну неузгодженість з іншими доказами. З аналогічних підстав суд відхиляє показання ОСОБА_5 щодо того, що потерпілі його хапали за різні частини тіла і відбувалась штовханина, внаслідок якої граната, приведена у бойову готовність випала у нього з рук.

З огляду на викладене, суд розцінює одну із версій обвинуваченого про перебування його у стані необхідної оборони, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти вчинення потерпілими дій, які могли б бути розцінені обвинуваченим як посягання на його охоронювані законом права та інтереси, а також створення реальної загрози заподіяння тяжкої шкоди, які б давали підстави для застосування гранати, в результаті чого стався вибух, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що обставини для виникнення стану необхідної оборони у обвинуваченого були відсутні.

Вказана позиція суду,узгоджуються звисновками,викладеними впостанові ВерховногоСуду від07травня 2024року врамках справи№332/875/23,провадження №51-6153км 23, де суд зазначив, що фактичні обставини кримінального правопорушення, свідчили про відсутність такого акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого, який би за своїми об`єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди засудженому, що своєю чергою могло викликати у нього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому.

Також, суд проаналізував доповнені обвинуваченим ОСОБА_5 показання та позицію сторони захисту, згідно якої його дії слід перекваліфікувати з ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст.15 ч.2 ст. 119 КК України, тобто на закінчений замах на вбивство двох осіб, вчинене через необережність.

Аналізуючи висунуту версію та надані на її обгрунтування показання ОСОБА_5 , суд зазначає, що ст.15 КК України визначає, що замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Отже, закінчений замах може мати місце лише при вчиненні особою передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу діяння (дії або бездіяльності), виключно з прямим умислом.

Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.

Стаття 119 КК України передбачає відповідальність за вбивство, вчинене через необережність.

Отже, із суб`єктивної сторони, замах на даний необережний злочин неможливий.

Тому показання ОСОБА_5 , надані ним 27.10.2025 року, які були не лише доповнені, але і суттєво змінені в частині твердження обвинуваченого стосовно випадкового, тобто неконтрольованого з його боку випадання з його правої руки гранати, яке сталося за наслідками штовханини між ним та потерпілими, та подальшого вибуху даної гранати, а саме поза його дійною волею та за відсутності умислу на вбивство, внаслідок чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали відповідні тілесні ушкодження, суд відхиляє і розцінює дану позицію обвинуваченого як таку, що направлена на ухилення від кримінальної відповідальності та призначення судом більш суворого покарання.

Натомість, суд переконався, що дії, до яких вдався обвинувачений ОСОБА_5 були завідомо для нього такими, що потягнуть за собою смерть потерпілих, однак не привели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

Зокрема, потерпілим було вчасно надано кваліфіковану медичну допомогу та врятовано їх життя, а ОСОБА_5 затримано працівникам поліції.

У своїй Постанові Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01.04.2020 року зазначив, що «законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Під час судового розгляду обвинуваченим та його захисниками були висунуті фактично дві версії подій, які відрізняються від версії сторони обвинувачення. Однак, все ж версія події, яку надало обвинувачення, підтверджена усією сукупністю доказів, не була спростована фактами та доказами зі сторони захисту, а відтак, є єдиною і при цьому підтвердженою версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді.

Отже, дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Крім того, судом під час судового розгляду були досліджені надані сторонами провадження докази, а саме: з боку сторони обвинувачення:

- висновок експерта від 18.10.2024 № СЕ-19/104-24/40482-ФХВР з додатком до нього у виді фото таблиці, за результатами судової вибухово-технічної експертизи, встановлено, що на наданих на дослідження капцях, виготовлених з полімерного сірого та синього кольорів("пара резинових капців чорного кольору...", відомо з постанови про призначення експертизи), в межах чутливості застосованих методів дослідження виявлені нітрити, які можуть бути продуктами вибухового перетворення нітратовмісних речовин, але дати категоричний висновок щодо віднесення вищезазначених груп речовин саме до продуктів перетворення вибухових речовин (продуктів вибуху) не є можливим у зв`язку з недостатньою кілікістю ідентифікаційних ознак. На наданій на дослідження кофті, виготовленій з матеріалу чорного кольору, з довгими рукавами (" вилучено спортивну кофту чорного кольору...", відомо з постанови про призначення експертизи), в межах чутливості застосованих методів дослідження виявлені нітрити, які можуть бути продуктами вибухового перетворення нітратовмісних речовин, але дати категоричний висновок щодо віднесення вищезазначених груп речовин саме до продуктів перетворення вибухових речовин (продуктів вибуху) не є можливим у зв`язку з недостатньою кілікістю ідентифікаційних ознак. На наданих на дослідження трусах виготовлених з матеріалу блакитного кольору ("труси темно-синього кольору...", відомо з постанови про призначення експертизи), в межах чутливості застосованих методів дослідження виявлені нітрити, які можуть бути продуктами вибухового перетворення нітратовмісних речовин, але дати категоричний висновок щодо віднесення вищезазначених груп речовин саме до продуктів перетворення вибухових речовин (продуктів вибуху) не є можливим у зв`язку з недостатньою кілікістю ідентифікаційних ознак (а.с.208, 1 том);

з боку сторони захисту :

- довідка КП «Новомосковська ЦРЛІЛ» № 5164, видану ОСОБА_5 , згідно якої травма, яка отримана 30.09.2024 року (23:00), час звернення для огляду 01.10.2024 (06.00), де в графі «Діагноз» міститься запис про наявні у ОСОБА_5 вогнепальні сліпі поранення у тілі з наявністю сторонніх тіл металевої щільності малих розмірів. Надано допомогу у вигляді санітарної обробки рани, перевязки та рекомендацій. Протипоказань для утримання в умовах ІТТ не має.

- відповідь начальника Філії ДУ «Центр охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях від 09.10.2025 року № 1222-ДН-25 на звернення адвоката в інтересах ОСОБА_5 , в якій надано інформацію про стан останнього при прибутті до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» 02.10.2024 року, де у ОСОБА_5 виявленні тілесні ушкодження: вогнепальні множинні сліпі поранення лівої нижньої кінцівки з гематомами, лівої верхньої кінцівки з гематомою, вогнепальне поранення спини ліворуч, гематома правого ока. Даний факт виявлення тілесних ушкоджень внесений до журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених та осіб, узятих під варту, які прибули до ДУ «ДУВП (№4) за № 194/24 від 02.10.2024. До поміщення в установу консультований в лікарняних закладах МОЗ України.

Суд вважає, що вказані досліджені докази не можуть бути визнані доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки не встановлюють наявність чи відсутність фактів й обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Наявність описаних у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не впливає на кваліфікацію дій останнього.

Отже, суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 263 КК України тобто у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу;

- ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) двох осіб.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Суд не встановив проявів з боку ОСОБА_5 щирого каяття, зважаючи на таке.

Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання (Постанова ВС у справі № 643/13256/17, провадження № 51-2221км19).

При цьому, щире каяття як обставина, що пом`якшує покарання, має місце і в тому випадку, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій (Постанова ВС у справі № 334/5670/18 ,провадження № 51-4378км19).

Натомість, обвинувачений ОСОБА_5 не надавав правдивих показань щодо вчинення ним дій, кваліфікованих за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України, оскільки кардинально змінював свої показання в частині суб`єктивної сторони, намагаючись виправдати свої дії наявністю стану необхідної оборони, перевищення її меж, так і станом сильного душевного хвилювання, необережністю. Фактично знаходив сприятливе для себе пояснення його злочинних дій, не демонструючи готовність понести заслужене покарання.

Визнання ОСОБА_5 вини за ч.1 ст.263 КК України також не супроводжувалося щирим каяттям, оскільки ОСОБА_5 знайшов пояснення його злочинним діям також, зокрема зазначив, що усі предмети зберігав для потенційної самооборони через те, що зараз такий час. Вказане свідчить, що ОСОБА_5 не надає негативну оцінку своїм діям, а, навпаки, виправдовує свою злочинну поведінку.

Фактів активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення судом також не встановлено, з урахуванням позиції ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні та відсутності активних дій з його боку, спрямованих на те, щоб надати допомогу органам досудового розслідування у встановлені істини у справі.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, фактичні обставини їх вчинення та наслідки, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують відповідно до положень ст. 66, 67 КК України.

Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення полягає у з`ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у зазначеній статті КК України міститься лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, спрямоване проти громадської безпеки.

Крім того, ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливого тяжкого злочину відповідно до ч. 6 ст.12 КК України, спрямоване проти життя та здоров`я особи.

Тому, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які віднесено законом до категорії тяжких та особливо тяжких із суспільно небезпечними наслідками у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає, що покарання і його міра, повинні бути достатніми та справедливими, при цьому вселяти віру громадян України про невідворотність і справедливість покарання за вчинені злочини. Крім того, останній не прийняв жодних заходів, направлених на відшкодуванню шкоди, завданої його діями потерпілим, при цьому потерпілі не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання, також за місцем мешкання ОСОБА_5 зарекомендував себу з негативної сторони, проживає з матір`ю 1944 року народження, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, що у своїй сукупності дає суду підстави для призначення ОСОБА_5 покарання виключно у виді позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання колегії суддів, буде відповідати обставинам справи, тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, а також є справедливим.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів,колегія суддівне знаходитьпідстав дляпризначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Також, колегія суддів, при призначенні покарання керується вимогами ч.3 ст.68 КК України, згідно якої за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Цивільний позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню були проведені судові експертизи, вартість яких підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років;

- за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком 10 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавленням волі строком 10 років.

Початок строку покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 01.10.2024 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання період його попереднього ув`язнення з 01 жовтня 2024 року по день набрання вироком суду законної сили включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний тримання під вартою.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року на: змив з РБК під № «4», який поміщено до паперового конверту NPU-0129835; змив з РБК під № «5», який поміщено до паперового конверту NPU-0129836; змив з РБК під № «6», який поміщено до паперового конверту NPU-0129839; змив з РБК під № «8», який поміщено до паперового конверту NPU-0129838; змив з РБК під № «9», який поміщено до паперового конверту NPU-0129837; змив з кільця з чекою, який поміщено до паперового конверту NPU-0129833; змив з важеля від запалу УЗРГМ, який поміщено до паперового конверту NPU-0129832; дерев`яну палицю, яку поміщено до поліетиленового пакету з пломбою В726327; пару резинових капців чорного кольору з РБК, які поміщено до паперового конверту NPU-0129834; змив із корпусу гранати РГД-5, який поміщено до паперового конверту NPU-0129840; змив із запалу УЗРГМ-63-82, УЗРГМ-2 583, які поміщено до паперового конверту NPU-0129841; спортивну кофту чорного кольору, труси темно-синього кольору, які поміщено до паперового конверту, з забороною будь-яким особам використовувати вказане майно та розпоряджатися ним будь-яким чином.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-паперовий конверт NPU-0129840 зі змивом з корпусу гранати РГД-5 вкритою іржею; Паперовий конверт NPU-0129841 зі змивом з запалу УЗРГМ 63-82 УЗРГМ-2 583, що передані на зберігання до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області знищити;

-спецпакет CRI 1004999 з фрагментом корпусу РГД-5, кільце, важіль; Паперовий конверт NPU-0129835 зі змивом з РБК під №4; Паперовий конверт NPU-0129836 зі змивом з РБК під №5; Паперовий конверт NPU-0129839 зі змивом з РБК під №6; Паперовий конверт NPU-0129838 зі змивом з РБК під №8; Паперовий конверт NPU-0129837 зі змивом з РБК під №9; Паперовий конверт NPU-0129833 зі змивом з кільця з чікою; Паперовий конверт NPU-0129832 зі змивом з важеля від запалу УЗРГМ; Поліетиленовий пакет з пломбою В726327 з дерев`яною палицею візуально схожу на холодну зброю; Паперовий конверт NPU-0129833 з предметом зовні схожим на пару резинових капців чорного кольору з РБК ,що передані на зберігання до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області квитанція №10/316, 9/316) знищити;

-первинну упаковку, вісімнадцять експериментально стріляних гільз патронів, сто вісімдесят вісім патронів були упаковані в полімерний сейф-пакет №5803116 з пояснювальними написами, що передані на зберігання до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №38/52) знищити;

-кофту, труси, капці разом з первинною упаковкою, переупаковані в пакет з полімерного матеріалу, горловина якого перев`язана ниткою, кінці якої закріплені фрагментом паперу з відбитком печатки, пояснювальним написом та підписом експерта, що передані на зберігання до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №19/316) знищити;

-куртку оливкового кольору разом з первинною упаковкою, переупаковані в сейф-пакет з полімерного матеріалу №5797312 з пояснювальним написом, що передані на зберігання до камери для схову речових доказів ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №16/316) - знищити.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-спецпакет АВ 3006469 з тротиловими шашками у кількості 2 шт. та пластит у кількості 1 шт. - знищено згідно акта знищення від 11.10.2024 року № 1068;

-спецпакет CRI 1005000 з корпусом РГД-5 , спецпакет CRI 1005001 з запалом УЗРГМ - знищено згідно акта знищення від 11.10.2024 року № 1069.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз:

- № КСЕ-19/104-24/40656-ФХВР від 11.10.2024 вартість 3183,60 грн.;

- № КСЕ-19/104-24/40656-ВТХ від 04.11.2024 вартість 1591,80 грн.;

- № СЕ-19/104-24/40351-ВТХ від 22.10.2024 вартість 1591,80 грн.;

- № СЕ-19/104-24/40451-БЛ від 21.10.2024 вартість 3979,50 грн.;

- № СЕ-19/104-24/40482-ФХВР від 18.10.2024 вартість 3183,60 грн.;

- № СЕ-19/104-24/40356-ВТХ від 18.12.2024 вартість 1591,80 грн.;

що загальною сумою становить 15122 гривні 10 копійки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3