Рішення № 131325588, 27.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/1660/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 з 22.09.2022;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 починаючи з 22.09.2022;

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що він двічі 29.09.2022 та 20.10.2022 звертався до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте відповідач протиправно, на думку позивача, відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з посиланням на неточність в уточнюючих довідках № 116 від 28.09.2022 та № 129 від 19.10.2022, в той час як позивачем було подано разом з заявами трудову книжку, яка є достатнім доказом для підтвердження наявності необхідного трудового стажу.

Зазначає, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідні періоди трудового стажу із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач надав первинні документи: пільгову довідку, накази про атестацію робочого місця, карти умов праці, особову карту, накази по особовому складу.

Стверджує, що пільговий стаж позивача становить 21 рік 3 місяці 22 дні, що є достатнім для призначення пенсії за Списком № 2. Тобто позивач має право па пенсію по Списку № 2. Крім того, професія електрогазозварника (газоелектрозварювальника), електрозварника, газозварника в спірний період була передбачена у всіх Списках.

Також позивач вказує, що відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Отже пенсія позивачу повинна бути призначена з 29.09.2022 дати звернення до відповідача з заявою щодо призначення пенсії по Списку № 2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив. Вказує, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи з того, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботі визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки згідно зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. При цьому, атестація робочого місяця є обов`язковою для зарахування до пільгового стажу періоди в роботи з 22.08.1992.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком па пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У свою чергу, гр. ОСОБА_1 для підтвердження періоду роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 надано:

-із заявою про призначення пенсії від 29.09.2022 - довідку №116 від 28.09.2022, однак надана довідка не відповідає вимогам Порядку № 637, а саме: довідка видана не за формою, затвердженою Додатком №5 Порядку № 637, а також не містить посилання на постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Список № 2, чинний на період роботи позивача;

-із заявою про призначення пенсії від 20.10.2022 - довідку №129 від 19.10.2022, але надана довідка також не відповідає вимогам Порядку № 637, а саме: не виконано приписи пункту 20 не містить посилання на постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Список №2, чинний на період роботи позивача, не зазначено розділ, підрозділ, позицію, вказані у Списку № 2, а також не містить відомості щодо простоїв підприємства, про перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Таким чином враховуючи відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 з 15.12.2014 по 28.09.2022, у Головного управління відсутні правові підстави для зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу позивача.

А оскільки у позивача немає необхідного пільгового стажу (стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2), то відсутні правові підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .

Позивач 29.09.2022 та 20.10.2022 звернувся до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Листом від 07.10.2022 за вих. №2600-0213-8/130218 відповідач повідомив позивачу про відмову у призначенні пенсії. Зазначено, що відповідно наданих до заяви документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, військовий квиток, пільгова довідка, накази про проведення атестації) страховий стаж складає 33 роки 07 місяців 22 дні, пільговий стаж - відсутній. За результатом розгляду документів до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано період роботи з 15.12.2014 по 28.09.2022 згідно пільгової довідки від 28.09.2022 № 116, оскільки зазначена довідка не відповідає формі довідки (додаток 5), а саме відсутнє посилання на чинну постанову. Оскільки відсутній необхідний пільговий стаж в призначенні пенсії за віком по Списку № 2 по заяві від 29.09.2022 № 8825 згідно Закону позивачу відмовлено.

Листом від 21.11.2022 за вих. №2600-0213-8/152236 відповідач повідомив позивачу про відмову у призначенні пенсії. Зазначено, що відповідно наданих до заяви документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, військовий квиток, пільгова довідка, накази про проведення атестації) страховий стаж складає 33 роки 06 місяців 22 дні, пільговий стаж - відсутній. Для підтвердження пільгового стажу роботи за Списком № 2 згідно пільгової довідки від 19.10.2022 № 129, не відповідає п. 20 Порядку № 383, Довідка не розбита по Постановам, що діяли в період пільгової роботи з посиланням на Розділ, підрозділ, позиції, зазначену в переліку відповідних постанов. Не зазначено дані про простої та періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Оскільки відсутній необхідний пільговий стаж в призначенні пенсії за віком Список № 2 по заяві від 20.10.2022 № 9483 згідно Закону позивачу відмовлено.

Таким чином позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) та іншими нормативно-правовим актами.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 січня 2022 року у справі № 219/4003/17, від 28 грудня 2021 року у справі №539/1398/17, від 12 грудня 2019 року у справі №219/2866/17, від 21 листопада 2019 року у справі №701/1232/16-а, від 08 травня 2018 року у справі № 559/484/17, від 07 листопада 2019 року у справі № 686/19477/16.

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 25.07.1989 містить наступні записи про трудову діяльність позивача, які надають йому право на пенсію по Списку № 2:

- записи № 2-3 з 01.08.1993 по 20.10.1993 працював електрозварником четвертого розряду в Будівельно-монтажному управлінні;

- записи № 17-19 з 04.03.1993 по 27.10.1993 працював електрозварником четвертого розряду АП «Ноябржитлострой» СМУ;

- записи № 20-21 з 03.11.1993 по 26.09.1994 працював газоелектрозварником четвертого розряду в Будівельно-монтажному управлінні № 6, м. Ноябрськ, район Крайньої Півночі;

- записи № 22-23 з 22.10.1999 по 01.11.1999 працював в ремонтно-будівельний цех електрогазозварювальником четвертого розряду;

- записи № 24-25 з 01.11.1999 по 05.06.2000 прийнятий за переведенням в ремонтно-будівельний цех електрогазозварювальником четвертого розряду в ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова;

- записи № 26-27 з 10.07.2000 по 12.04.2001 працював електрозварником 4 розряду СУ-15 ОАО «Крещатинстрой»;

- записи № 27-28 з 07.05.2001 по 30.12.2001 працював тимчасово електрозварювальником 4 розряду БУ-15 ВАТ «Хрещатикбуд»;

- записи № 32-33 з 12.10.2004 по 19.03.2013 працював електрогазозварником в ТОВ «ЕПОС»;

- записи № 34-35 з 08.07.2013 по 17.11.2014 працював електрозварювальником 4 розряду в ТОВ «Спецбуд»;

- запис № 36 з 15.12.2014 по 22.09.2022 працював на посаду електрогазозварником дільниці з технічного обслуговування виробничого та механічного устаткування в ТОВ «Супермаш»;

- запис № 37 - 04.11.2015 робоче місце електрогазозварника атестовано. Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, та роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- запис № 38 - 06.11.2020 робоче місце електрогазозварника дільниці з технічного обслуговування виробничого та механічного устаткування атестовано. Підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, та роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що надана позивачем трудова книжка НОМЕР_2 від 25.07.1989 підтверджує страховий стаж позивача за вказані періоди.

Вказані записи у трудовій книжні позивача НОМЕР_2 від 25.07.1989 підтверджують факт його роботи, в них є посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою підприємства, не містять виправлень.

Отже загальний трудовий стаж позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 становить 21 рік 3 місяці 22 дні.

Окрім вказаних записів з трудової книжки позивачем, підтвердження пільгового стажу позивача за оспорюваний період підтверджується наступними матеріалами справи:

- довідка СМУ-6 УДТГ треста «Сургутстройгаз» від 30.08.1994, згідно якої позивач працював в СМУ-6 треста «Сургутстройгаз» на посаді газоелектрозварника з 03.11.1993 по 26.08.1994;

- довідка ТОВ «ЕПОС», згідно якої позивач дійсно працював у ТОВ «ЕПОС» на посаді електрогазозварника господарського відділу з 12.10.2004 по 19.03.2013

- наказ ТОВ «ЕПОС» № 82/к від 12.10.2004, про прийом позивача на роботу на посаду електрогазозварником;

- наказ ТОВ «ЕПОС» № 26/к від 19.03.2013 про звільнення позивача з 19.03.2013;

- довідка ТОВ «Супермаш» № 116 від 28.09.2022 та №129 від 19.10.2022 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії для відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, згідно якої позивач працював повний робочий день в ТОВ «Супермаш» і за період з 15.12.2014 по 28.09.2022 виконував газозварювальні роботи за професією електрогазозварника, що передбачена Списком 2, розділ XXXIII, код КП 7212, підстава наказ «Про прийняття на роботу» №157/ос від 15.12.2014, і за період з 15.12.2014 по 28.09.2022 - 8 років 9 місяців 13 днів. Підстава для видачі: наказ № 08/2-П від 29.04.2010 про проведення атестації робочих місць за умовами праці; постанова КМ України від 01.08.1992 № 442; наказ № 29-П від 02.11.2015; наказ № 27/1-П від 02.11.2020;

- наказ № 08/2-П від 29.04.2010 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», згідно з яким робоче місце електрозварника ручної зварки кваліфікується як робоче місце з важкими умовами праці: 4 фактору 111 класу І ступеня;

- наказ № 29-П від 02.11.2015 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», згідно з яким було затверджено Перелік робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результатами повторної атестації робочих місць за умовами праці;

- наказ № 27/1-П від 02.11.2020 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», згідно з яким було затверджено Перелік робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результатами повторної атестації робочих місць за умовами праці;

- протоколи про проведення досліджень - атестації робочого місця № 271 від 22.09.2015, № 291 від 22.09.2015, № 319 від 22.09.2015, № 312 від 22.09.2015.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 25.07.1989, а також наведені вище документи підтверджують страховий стаж позивача за вказані періоди.

Позивач на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 досяг пенсійного віку 55 років (10.06.2015), має більш ніж 30 років страхового стажу (33 років 7 місяці 22 днів), з них більше 12 років 6 місяців (21 рік 3 місяці 22 дні) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2,

Отже, пенсія йому повинна бути призначена з 29.09.2022 - дати надходження відповідної заяви до відповідача.

Таким чином позивачем вжито всіх можливих заходів для документального підтвердження наявного у нього пільгового стажу, натомість, підстави для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, є необгрунтованими, а відмова відповідача, є неправомірною.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.

Так, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 28.02.2018 у справі № 428/7863/17, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача вказано посади де працював позивач, містяться дати прийняття на роботу та звільнення, міститься номери наказів про прийняття на роботу та звільнення, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, містять прізвище та ініціали особи яка зробила ці записи.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.

При розгляду даної справи суд також враховує, що обставини, які підлягають встановленню і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Стосовно посилання відповідача у листах від 07.10.2022 №2600-0213-8/130218 та від 21.11.2022 №2600-0213-8/152236, як на підставу не зарахування позивачу пільгового стажу, на те, що в довідках № 116 від 28.09.2022 та № 129 від 19.10.2022 відсутнє посилання на чинну постанову, не розбита по постановам, що діяли в період пільгової роботи, не зазначено дані про простої та періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне.

Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки, чинні на період роботи особи, тобто:

якщо пільгова робота до 31.12.1991 року, застосовуються Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 № 1173;

якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, застосовуються Списки № 1, 2 затверджені постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10;

якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року, застосовуються Списки № 1, 2 затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;

якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 року (або тільки почалась після цієї дати), застосовуються Списки № 1, 2 затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

При цьому до пільгового стажу зараховують весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії у Списки.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалися газозварювальники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 210, передбачалася посада «електрозварник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрозварники та газозварники.

Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, були передбачені професії газозварників та електрозварників ручного зварювання.

Отже професія електрогазозварника (газоелектрозварювальника), електрозварника, газозварника в спірний період була передбачена у всіх Списках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі №673/283/17 від 12.09.2018.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні стажу відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 позивачу з 29.09.2022 (дати надходження першої заяви до відповідача).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення з заявою, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 р. на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з вимогами пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до вимог частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що рішення (дії, бездіяльність) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавством, у даному випадку задоволення позову шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Отже, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з дня звернення з заявою - 29.09.2022.

Водночас, не підлягають задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 22.09.2022, оскільки позивачем не подано до матеріалів справи відповідної заяви датованої саме 22.09.2022, а також доказів її надходження до відповідача.

Натомість згідно листа відповідача від 07.10.2022 за вих. №2600-0213-8/130218 позивач звернувся до відповідача вперше з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 саме 29.09.2022 та яка була зареєстрована за вхідним номером № 8825.

У зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з 29.09.2022.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 з 29.09.2022.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 починаючи з 29.09.2022.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.