Рішення № 131324913, 21.10.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7205/25 13:41 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник адвокат Горінецький Олександр Йосипович,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Блага Оксана Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 21 жовтня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 27 жовтня 2025 року.

11 вересня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Сочку Віталія Івановича звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8701/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 340,00 грн. за платежем 11010500 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8702/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем 11010500 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) на загальну суму 272 880, 43 грн, в т.ч.: 248 073, 12 грн сума нарахованого податкового зобов`язання; 24 807, 31 грн сума нарахованої штрафної санкції; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8704/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем 11011001 (Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) на загальну суму 22 740, 04 грн., в т.ч.: 20 672, 76 грн. сума нарахованого податкового зобов`язання; 2 067,28 грн. сума нарахованої штрафної санкції.

15 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

15 жовтня 2025 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовних вимог без розгляду.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 не отримувала копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки, а тому така проведена за відсутності встановлених на те податковим законодавством підстав. У податковому повідомленні-рішенні №8702/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області зазначає, що «…Дохід, отриманий ФО ОСОБА_1 як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом (основної суми боргу (кредиту), в сумі 1628184,00 грн. кредитором (БАНК) відображено у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 4-ДФ), за ІІІ квартал 2022 року з ознакою доходу « 126»…». Звертають увагу Суду на те, що Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 826/4240/18 зазначав, що для правовідносин, які виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача (платника податку). Таким чином, з огляду на обставини справи, основна сума боргу (кредиту) у еквіваленті 1 628 184, 00 грн., яка прощена АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, для ОСОБА_1 згідно додаткової угоди № 1 від 22.09.2022 р., є додатковим благом, яке згідно вимог пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

01 жовтня 2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, з 23.07.2024 по 25.07.2024 контролюючим органом Головного управління ДПС у Закарпатській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Підставою для проведення перевірки платника податків була інформація, отримана з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою « 126» та встановлена розбіжність із сумою задекларованого доходу у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, щодо якої фізична особа платник податків ОСОБА_1 не надала пояснення. Перевіркою встановлено, що фізичною особою платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у поданій до контролюючого органу податковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік суму доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, в сумі 1 378 184, 00 грн не задекларовано та податкові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб з суми вказаного доходу в сумі 248 073, 12 грн. та військового збору в сумі 20 672, 76 грн. з суми доходу отриманого платником податку як додаткове благо, не визначено. За наслідками перевірки ПП-ФО ОСОБА_1 були встановлені наступні порушення податкового законодавства, зокрема: 1) пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. «в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік; 2) пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано 248073,12 грн податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо; 3) пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано 20672,76 грн військового збору за 2022 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо. Таким чином, ГУ ДПС у Закарпатській області винесено до ФО ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 30.08.2024 року №8702/07-16-24-07-03 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 248 073,12 грн та штрафної санкції 24 807,31 грн, № 8704/07- 16-24-07-03 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу 20 672,76 грн та штрафної санкції 2 067,28 грн, № 8701/07-16-24-07-03 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму штрафної санкції 340 гривень.

01 жовтня 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що відповідно до абз. 2 п. 2 Додаткової угоди №1 від 22.09.2022 року банк зазначає, що «Позичальник є повідомленим та розуміє, що згідно п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, що основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та зобов`язується відобразити такий дохід у річній податковій декларації про майновий стан та доходи». Тобто, банк повідомив ОСОБА_1 про те, що сума прощеного боргу за іпотечним кредитом у іноземній валюті, забезпеченим житловою нерухомістю, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідачів в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитну угоду №031 Є/V-U, відповідно до якої загальна сума кредиту у рамках кредитної угоди становила 60 000, 00 USD (шістдесят тисяч доларів США), (а.с. 21-23).

18 червня 2008 року між АТ КБ «Приватбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець-позичальник) і ОСОБА_2 (іпотекодавець-майновий поручитель) укладено іпотечний договір, за яким іпотекою забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору від 12 червня 2008 року №031 Є/V-U, (а.с. 24-26).

Згідно з пунктом 7 Договору іпотеки у забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та Іпотекодавцем, Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та стрічкова пилорама з надвірними спорудами та земельна ділянка розміром 0,25 гектара, що розташовані у АДРЕСА_3 .

22 вересня 2022 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову Угоду №1 до Кредитного договору №031 Є/V-U від 12 червня 2008 року, (а.с. 27).

Згідно з пунктом 1.1. Додаткової Угоди Банк зобов`язується здійснити прощення частини заборгованості, що виникла за Договором №031 Є/V-U, в частині заборгованості по сплаті основного боргу на 44 524,1 дол., процентів на 153 401,86 дол., процентів за статтею 625 ЦКУ 0,00 дол, по сплаті комісії 0,00 дол., пені на 342 976,78 дол, штрафи на 120 904, 11 грн, за умови виконання вимог цієї Додаткової Угоди та Договору.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди встановлено, що на дату підписання цієї Додаткової Угоди заборгованість за Договором у розмірі 6836, 47 дол. (250 000, 00 грн. по курсу НБУ 36,5686); що складає заборгованість за основним боргом 6836,47 дол.

Згідно з пунктом 2 Додаткової Угоди Позичальник засвідчує: що повністю розуміє наслідки прощення заборгованості викладені в пункті 1.1. даної Додаткової угоди та є повідомленим про прощення боргу та необхідність виконання ним вимог частини «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 162 Податкового кодексу України, та розуміє що прощення основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті), забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та зобов`язується самостійно сплатити податок з доходу, та зобов`язується відобразити дохід у річній податковій декларації.

Позичальник є повідомленим та розуміє, що згідно п.п. 165.1.55 п 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, що основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та зобов`язується відобразити такий дохід у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

11 червня 2024 року наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 530-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з 23 липня 2024 року тривалістю 3 робочі дні. Перевірку провести з питань правильності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по триманому від АТ «ПриватБанк».

Відповідно до повідомлення від 11 червня 2024 року № 149/07-16-24-07-03 повідомлено ОСОБА_1 , що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області буде проведено з 23 липня 2024 року документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , (а.с. 50).

Наказ та повідомлення надіслано засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_4 .

З 23 липня 2024 року по 25 липня 2024 року контролюючим органом Головного управління ДПС у Закарпатській області була проведена документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та за наслідками перевірки складено акт від 26 липня 2024 року № 10135/07-16-24-07-03/ НОМЕР_1 , (а.с. 51-54).

За наслідками перевірки були встановлені наступні порушення податкового законодавства, зокрема:

1) пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. «в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік;

2) пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано 248073,12 грн податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо;

3) пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано 20672,76 грн військового збору за 2022 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

Таким чином, ГУ ДПС у Закарпатській області винесено податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2024 року:

- №8702/07-16-24-07-03 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 248 073,12 грн. та штрафної санкції 24 807,31 грн., (а.с. 60),

- № 8704/07- 16-24-07-03 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу 20 672,76 грн. та штрафної санкції 2 067,28 грн., (а.с. 63),

- № 8701/07-16-24-07-03 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму штрафної санкції 340 гривень, (а.с. 61-62).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до підпункту 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Приписами до пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.6. статті 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 82.2. статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.

Так, з аналізу пункту 79.2 статті 79 ПК України слідує, що однією з умов для проведення позапланової невиїзної перевірки є вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків.

Статтею 42 ПК України передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з пунктом 45.1. статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків - електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).

Тобто документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за адресою місця проживання фізичної особи.

Як встановлено судом, 11 червня 2024 року наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 530-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з 23 липня 2024 року тривалістю 3 робочі дні. Перевірку провести з питань правильності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по триманому від АТ «ПриватБанк».

Відповідно до повідомлення від 11 червня 2024 року № 149/07-16-24-07-03 повідомлено ОСОБА_1 , що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області буде проведено з 23 липня 2024 року документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , (а.с. 50).

Наказ та повідомлення надіслано засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_4 .

Разом з тим, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 15 липня 1989 року: АДРЕСА_2 ).

Враховуючи, що на момент початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлення, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №380/11112/23.

Отже суд не приймає доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки, оскільки вони в сукупності суперечать одне одному та не відображають фактичні обставини повідомлення позивача про проведення перевірки.

Оцінюючи причинно-наслідковий зв`язок між встановленими процедурними порушеннями та законністю оскаржуваного податкового - повідомлення - рішення, судом встановлено наступне.

Контролюючий орган при здійсненні покладених на нього функцій має дотримуватися вимог законодавства та не допускати порушення прав платників податків, а податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, як обов`язкової умови для проведення планової невиїзної документальної перевірки, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів для проведення перевірки, призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Вказані порушення процедури проведення перевірки свідчить про те, що позивач була позбавлена можливості знати та розуміти, що відносно неї податковим органом проводиться перевірка, надати документи та пояснення під час проведення перевірки, спростувати та заперечити висновки акту перевірки про допущення нею порушень податкового законодавства, що, на переконання суду, є достатньою підставною для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Разом з тим, оскільки судом встановленні процедурні порушення під час здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, що мають наслідком визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, то суд не надає оцінку виявлених порушень податкового законодавства, зафіксованих в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 липня 2025 № 10135/07-16-24-07-03/2472713521.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 367,68 грн, що підтверджується квитанцією № 544D-F4YA-391Е від 11 вересня 2025 року.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8701/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 340,00 грн за платежем 11010500 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8702/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем 11010500 (Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) на загальну суму 272 880, 43 грн, в т.ч.: 248 073, 12 грн сума нарахованого податкового зобов`язання; 24 807, 31 грн сума нарахованої штрафної санкції.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Закарпатській області №8704/07-16-24-07-03 від 30.08.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем 11011001 (Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) на загальну суму 22 740, 04 грн, в т.ч.: 20 672, 76 грн сума нарахованого податкового зобов`язання; 2 067,28 грн сума нарахованої штрафної санкції.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2367,68 грн (дві тисячі триста шістдесят сім гривень, 68 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694), сплаченої згідно квитанції № 544D-F4YA-391Е від 11.09.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль