Ухвала суду № 131324048, 28.10.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за результатами розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення

28 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4142/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 05.12.2023 №ХА17979. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2023 №ХА17979, з урахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення.

10.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єрьоміної В.А. про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а саме із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку в сумі 212 698,23грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у цій справі було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 по 30.06.2024, яка складає 212 698,23грн, проте вона не була виплачена, що в силу чинної редакції статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання цього рішення суду шляхом стягнення вказаної суми з відповідача (а.с.38-40).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 вказану заяву призначено до судового розгляду на 11:30 28.10.2025 (а.с.50).

В поданому до суду 21.10.2025 відзиві на вказану заяву боржник ГУ ПФУ у Волинській області просить відмовити у задоволенні заяви у зв`язку із відсутністю підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Вказує, що органи ПФУ фінансують виплати за рахунок коштів Державного бюджету України в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами».

Станом на 01.09.2025 до ГУ ПФУ у Волинській області надійшло 56 775 судових рішень у справах про пенсійне забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. На виконання рішень судів проведені нарахування на загальну суму 3 905,84млн грн. ГУ ПФУ у Волинській області погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020.

Заборгованість з виплат за рішеннями судів існує з об`єктивних причин (відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України) та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області (а.с.57-59).

Стягувач, представники стягувача та боржника у судове засідання, призначене на 11:30 28.10.2025, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку ухвали та повістки про виклик до суду до електронних кабінетів учасників справи (а.с.51-54), при цьому, представник позивача подала заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.55).

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України, заяву розглянуто в порядку письмового провадження.

З матеріалів справи видно, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2023 №ХА17979. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2023 №ХА17979, з урахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення (а.с.33-35).

Листом від 25.08.2025 №0300-0405-8/55055, у відповідь на адвокатський запит, відповідач повідомив, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019, виплата пенсії, з урахуванням рішення суду, проводиться з 01.07.2024, розмір пенсії склав 11143,02грн; нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 в сумі 212698,23грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с.43).

Згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі Закон № 4094-IX) відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС Україниможна зробити висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.

Судом встановлено, що ГУ ПФУ у Волинській області, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у цій справі, визначило суму недоплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 в розмірі 212698,23грн.

При цьому, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати нараховані кошти за вказаним судовим рішенням. Проте, невиплата цих коштів обумовлена об`єктивними причинами, а саме відсутністю достатніх асигнувань з Державного бюджету України, адже станом на 01.09.2025 на виконання до ГУ ПФУ у Волинській області надійшло 56 775 судових рішень, на виконання яких нараховано 3905,84млн грн, тоді як бюджетом ПФУ на 2025 рік визначено кошти на погашення заборгованості в сумі 500 млн грн, а заборгованість за судовими рішеннями погашена за період по 19.11.2020, про що свідчить інформаційна довідка від 02.09.2025 (а.с.63).

Суд також зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Резолютивна частина рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у цій справі має зобов`язальний характер, судом при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу. Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому зміна способу виконання вказаного судового рішення із зобов`язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично буде зміною рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено загальними приписами статті 378 КАС України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, у постанові від 24.12.2014 у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а сформульовано такий правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а.

Таким чином, оскільки у цій справі встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то необхідно дійти висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у цій справі.

Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.

Суд також зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ у Волинській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18).

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024.

Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Суд також звертає увагу, що відповідно до наданих у відзиві пояснень, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у цій справі внесено до підсистеми Реєстру судових рішень, виконання яких гарантується державою для погашення заборгованостей, що утворилася внаслідок невиконання рішень (а.с.62), тоді як станом на 01.09.2025 уже погашена заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020.

Стосовно покликання позивача на чинну редакцію статті 378 КАС України як підставу для задоволення поданої заяви, то, на думку суду, положення абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) необхідно розуміти таким чином, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили дійсно є самостійною (тобто, іншою, ніж визначено абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України) підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Проте, таку підставу не можна вважати безумовною, тобто, такою, що зобов`язує суд безальтернативно задовольнити подану стягувачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, позаяк у кожному конкретному випадку суд має надати оцінку змісту резолютивної частини судового рішення та причинам його невиконання, при цьому, частина перша статті 378 КАС України щодо права (а не обов`язку суду) за заявою стягувача встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання також підлягає застосуванню.

Відтак, з наведених мотивів у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.

Керуючись статтями 248, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх