Рішення № 131323920, 27.10.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8924/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.07.2025 №032950011737; зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня звернення про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, тобто з 25 липня 2025 року.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та постійно проживає на території Камінь-Каширського району Волинської області.

24.07.2025 він звернувся до відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. За результатами розгляду її заяви ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком. Підставою відмови у призначенні пенсії слугувало те, що до періодів проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано періоди з 02.01.1989 по 15.01.1989, з 10.07.1989 по 31.08.1989, з 01.01.1990 по 14.01.1990, з 09.07.1990 по 31.08.1990, з 07.01.1991 по 20.01.1991, з 04.07.1991 по 25.08.1991, з 03.02.1992 по 16.02.1992, з 14.07.1992 по 31.08.1992, з 22.02.1993 по 07.03.1993 згідно довідки №1550 від 24.07.2025, оскільки підстава видачі довідки акт обстеження умов проживання складений сусідами, а не відповідальною особою. Період з 13.12.2004 - оскільки працює в Луцьку.

З такими діями ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 не погоджується та вважає їх неправомірними. Зауважує, що початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) до нього має застосовуватися, оскільки відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Маневицької селищної ради №1550 від 24.07.2025, з 19.05.1972 по 23.08.1988 , з 09.07.1993 по даний час він був зареєстрований та постійно проживав в зоні гарантованого добровільного відселення, а також у вищевказані періоди проживав без реєстрації у смт Маневичі, Маневицького району (відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.08.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в даний час Камінь-Каширський район), Волинської області. Відтак вважає, що період його проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить більше 3 років, а тому він має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правом подачі до Суду відзиву не скористалося.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.10).

24.07.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

31.07.2025 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішенням №032950011737 відмовило у призначенні пенсії по віку. Підставою відмови у призначенні пенсії слугувало те, що до періодів проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано періоди з 02.01.1989 по 15.01.1989, з 10.07.1989 по 31.08.1989, з 01.01.1990 по 14.01.1990, з 09.07.1990 по 31.08.1990, з 07.01.1991 по 20.01.1991, з 04.07.1991 по 25.08.1991, з 03.02.1992 по 16.02.1992, з 14.07.1992 по 31.08.1992, з 22.02.1993 по 07.03.1993 згідно довідки №1550 від 24.07.2025, оскільки підстава видачі довідки акт обстеження умов проживання складений сусідами, а не відповідальною особою. Період з 13.12.2004 - оскільки працює в Луцьку (а.с.23).

Не погоджуючись із відмовою щодо призначення пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), якою визначено, що право на пенсію за віком особи набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 рік.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, право на застосування положень статті 55 Закону №796-XII щодо виходу на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку мають лише ті особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, і вказана обставина повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, період проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993 необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993 (подібні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №460/23707/22).

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Постанова №106).

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі мінами).

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023 №55-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2024 року за №1/41346), які набрали чинності 15 лютого 2024 року, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.

Як визначено статтею 9 Закону №796-ХІІ, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Приписами пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).

Частиною третьою статті 65 Закону №796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, Волинською обласною державною адміністрацією позивачу видане посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого він має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (а.с.10).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, оскільки наявність такого посвідчення не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII, та вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 при розгляді справи №460/19947/23.

Верховний Суд (постанови від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23) зазначив, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або у зв`язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №032950011737 від 31.07.2025 є те, що до періодів проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано періоди з 02.01.1989 по 15.01.1989, з 10.07.1989 по 31.08.1989, з 01.01.1990 по 14.01.1990, з 09.07.1990 по 31.08.1990, з 07.01.1991 по 20.01.1991, з 04.07.1991 по 25.08.1991, з 03.02.1992 по 16.02.1992, з 14.07.1992 по 31.08.1992, з 22.02.1993 по 07.03.1993 згідно довідки №1550 від 24.07.2025, оскільки підстава видачі довідки акт обстеження умов проживання складений сусідами, а не відповідальною особою.

Отже, ключовим питанням у цій справі є підтвердження належними та допустимими доказами факту фізичного перебування ОСОБА_1 на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території станом на 01.01.1993 не менше 3 років.

При вирішенні даного спору суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, де зазначено, що оскільки навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).

Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_2 , 01.09.1988 ОСОБА_1 був зарахований студентом першого курсу будівельного факультету Інституту інженерів водного господарства (запис №3), 01.07.1993 відрахований із числа студентів в зв`язку із закінченням інституту (запис №4) (а.с.13).

Відомостями акту обстеження умов проживання позивача від 23.07.2025 підтверджено, що з 02.01.1989 по 15.01.1989, з 10.07.1989 по 31.08.1989, з 01.01.1990 по 14.01.1990, з 09.07.1990 по 31.08.1990, з 07.01.1991 по 20.01.1991, з 04.07.1991 по 25.08.1991, з 03.02.1992 по 16.02.1992, з 14.07.1992 по 31.08.1992, з 22.02.1993 по 07.03.1993 ОСОБА_1 проживав разом з батьками в селищі Маневичі без реєстрації під час щорічних канікул в Українському інституті інженерів водного господарства м.Рівне (а.с.21).

У позовній заяві позивач зазначає, що у період його навчання в Українському інституті інженерів водного господарства, який знаходився у місті Рівне, він мав можливість часто приїжджати до місця проживання. Звертає увагу на незначну відстань між населеними пунктами міста Рівне та селище Маневичі, а також інтенсивність руху громадського транспорту, що давало йому можливість в короткий проміжок часу дістатися як до місця навчання так і до місця проживання. Також зазначає, що навчання переривалися періодами канікул (літніх та зимових), практикою, вихідними та святковими днями під час яких він постійно проживав зоні добровільного гарантованого відселення, а саме у селище Маневичі, Маневицького району (на даний час Камінь- Каширського району) Волинської області де також проживали та були зареєстровані його батьки.

Довідкою, виданою виконкомом Маневицької селищної ради №1550 від 24.07.2025 підтверджено, що він дійсно зареєстрований та постійно проживає з 19 травня 1972 року по 23 серпня 1988 року та з 09 липня 1993 року по даний час (згідно акту обстеження від 23 липня 2025 року без реєстрації проживав: з 02 січня 1989 року по 15 січня 1989 року, з 10 липня 1989 року по 31 серпня 1989 року; з 01 січня 1990 року по 14 січня 1990 року, з 09 липня 1990 року по 31 серпня 1990 року; з 07 січня 1991 року по 20 січня 1991 року, з 04 липня 1991 року по 25 серпня 1991 року; 03 лютого 1992 року по 16 лютого 1992 року, 14 липня 1992 року по 31 серпня 1992 року; з 22 лютого 1993 року по 07 березня 1993 року І вихідні та інші вільні від навчання дні) в селищі Маневичі Волинської області, яке відповідно до постанови КМУ від 23.07.1991 року №106 належить до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.20).

Згідно з додатком 1 до Постанови №106 населений пункт селище Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області включене у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право: проводити планові, а у випадках, передбачених законом, позапланові перевірки у роботодавців та інших осіб бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

При цьому, у випадку виникнення сумніву щодо достовірності відомостей про умови роботи особи, яка претендує на отримання пенсії, чи правильності нарахування пенсії, згідно з частиною першою статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, підпункту 5 пункту 6 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України органи, що призначають пенсії, вправі проводити перевірки, в тому числі, щодо достовірності відомостей, зазначених в уточнюючих довідках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №442/5949/16-а.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області дій, спрямованих на здійснення перевірки допустимості документів, поданих ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії, зокрема, звернення до суб`єкта видачі довідок з метою проведення такої перевірки. При цьому неможливість проведення відповідної перевірки відповідачем не дає підстав для відмови у врахуванні відповідних документів.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надано до суду жодного доказу, який би спростовував інформацію, викладену в довідці виконкому Маневицької селищної ради №1550 від 24.07.2025.

Таким чином, дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії не відповідають вимогам чинного законодавства. Даний відповідач фактично усунувся від виконання свого обов`язку щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 , переклавши тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, на позивача.

Відтак, висновки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про не зарахування позивачу до періоду перебування в зоні гарантованого добровільного відселення з 02.01.1989 по 15.01.1989, з 10.07.1989 по 31.08.1989, з 01.01.1990 по 14.01.1990, з 09.07.1990 по 31.08.1990, з 07.01.1991 по 20.01.1991, з 04.07.1991 по 25.08.1991, з 03.02.1992 по 16.02.1992, з 14.07.1992 по 31.08.1992, з 22.02.1993 по 07.03.1993 є безпідставними.

Згідно витягу з пенсійної справи позивача, вказано про наявність у ОСОБА_1 35 років 09 місяців 27 днів страхового стажу, тобто умова щодо страхового стажу відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (32-6), виконується та не є спірною підставою в даній справі (а.с.25).

Період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення, визначений у рішенні №032950011737 від 31.07.2025 становить 2 роки 3 місяці 28 днів (а.с.23).

З огляду на висновки суду, викладені вище, до періодів проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення слід зарахувати також періоди з 02.01.1989 по 15.01.1989, з 10.07.1989 по 31.08.1989, з 01.01.1990 по 14.01.1990, з 09.07.1990 по 31.08.1990, з 07.01.1991 по 20.01.1991, з 04.07.1991 по 25.08.1991, з 03.02.1992 по 16.02.1992, з 14.07.1992 по 31.08.1992, з 22.02.1993 по 07.03.1993.

Таким чином, в сукупності період проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення (селище Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області) станом на 01.01.1993 становить більше 3 років.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня звернення про призначення пенсії, тобто з 25.07.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У цій справі пенсійний орган не наділений дискреційними повноваженнями. Умови для призначення пенсії чітко визначені законом, і при їх дотриманні особа має безумовне право на відповідний вид соціального захисту.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення виконав всі законодавчі вимоги (щодо віку, стажу та періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення), у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області був лише один правомірний варіант поведінки - призначити пенсію позивачу.

З огляду на це, належним способом захисту ОСОБА_1 буде не зобов`язання повторно розглянути її заяву, що може призвести до нового необґрунтованого рішення та повторного звернення до суду, а саме зобов`язання призначити пенсію.

Такий підхід відповідає принципу ефективності правосуддя та висновкам Верховного Суду (зокрема, постанова від 24.12.2019 у справі №823/59/17).

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заявою про призначення пенсії до ГУ ПФУ у Волинській області позивач звернувся 24.07.2025.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається особі з дня звернення за пенсією.

Таким чином, пенсія позивачу має бути призначена з 25.07.2025 (дати звернення до пенсійного органу).

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (як органу, який прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії) необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 19.08.2025.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №032950011737 від 31.07.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.07.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Стецик