Рішення № 131321314, 28.10.2025, Городоцький районний суд Львівської області

441/2065/25 2/441/1178/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.10.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань - Клок Н.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

02.10.2025 року позивач звернулася до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабця ОСОБА_2 , склавши за життя заповіт, за яким усе належне їй майно заповіла їй. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 . Коли вона в 2025 році дізналася про заповіт, одразу звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте їй було відмовлено у прийнятті заяви через пропуск строку для прийняття спадщини.

Просила суд постановити рішення, яким визначити їй додатковий строк в два місяці для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, від неї надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте від нього 17.10.2025 року надійшла письмова заява про визнання позову, просить розглянути справу у його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи та прийняття рішення у ній у підготовчому засіданні на підставі ч.3 ст.200 ЦПК України.

Судом встановлено, що 03.07.1995 ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області Бобер М.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 24, яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_3 (а.с.4).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3). Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.6).

ОСОБА_3 одружилася 05.10.2022 року з ОСОБА_4 , змінивши своє прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 (а.с.8).

ОСОБА_1 не звернулася у строк, встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки їй не було відомо про складений в її користь заповіт. Листом № 434/01-16 від 26.09.2025 року державним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара В.В. відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 через пропуск визначеного ст.1270 ЦК України строку (а.с.15).

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частина 1 ст.1269 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначено у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює сам наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини та оцінює їх з точки зору поважності. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17.

Як вбачається із матеріалів справи, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 закінчився 09.10.2009. ОСОБА_1 не знала про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 в її користь, до числа спадкоємців за законом майна ОСОБА_1 вона не належить.

Дослідивши надані позивачкою докази, виходячи із встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачем заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що вона не є спадкоємцем жодної із черг спадкування за законом майна ОСОБА_2 , не проживала спільно зі спадкодавцем, не мала спільного побуту, не знала про заповіт на своє ім`я і дізналася про нього лише в 2025 році вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Такі висновки узгоджуються з позицією, неодноразово викладеною у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, практика у справах цієї категорії є сталою та незмінною (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 по справі № 703/4978/19, провадження № 61-13783св21).

Відповідно дост.63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого Міністерством юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність вчинення нотаріусом дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 у справі № 6-49цс/17, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 у справі № 591/1271/18, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.

Однак спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, відтак позивач не могла бути повідомленою нотаріусом про факт відкриття такої.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своєчасно не прийняла спадщину з поважних причин, а тому, беручи до уваги, що відповідач проти задоволення позову не заперечує, будь-чиї права чи законні інтереси рішенням суду порушені не будуть, вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

На підставівикладеного,керуючись ст.1268-1270,1272 ЦКУкраїни, п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", ст. 10, 200, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк в 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тулиголови Городоцького району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Головуючий Ференц О.І.