Ухвала суду № 131312007, 28.10.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8228/23

6/212/256/25

У Х В А Л А

про визнаннявиконавчого документутаким,що непідлягає виконанню

28 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:головуючого - судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., порядку ч.2 ст.247ЦПКУкраїни за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 року АкціонернЕ товариствО «Українська залізниця» звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №212/8228/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про визнання незаконним та скасування протокольного рішення та стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразового заохочення працівників до ювілейних дат.

В обґрунтування вказаної вимоги заявник посилався на те, що Покровським районним судом міста Кривого Рогу, 10.07.2025 було видано виконавчий лист №212/8228/23 про стягнення з Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі по тексту АТ «Укрзалізниця»)» (код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю Акціонерне товариство «Українська залізниця» на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930,00 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять гривень 00 коп) 09.09.2025 АТ «Укрзалізниця» отримано: постанову про відкриття виконавчого Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.10.2025 1 провадження №78953628 видану 28.08.2025 Печерськом відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виконавчого листа №212/8228/23 виданого 10.07.2025 Покровським районним судом міста Кривого Рогу, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №212/8228/23 виданого 10.07.2025 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930,00 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять гривень 00 коп). Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в АСВП, АТ «Укрзалізниця» стало також відомо про винесення Постанови про стягнення виконавчого збору ВП №78953628 від 28.08.2025 з АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) у розмірі 512,20 грн; Постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №78953628 від 28.08.2025, якою визначив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у загальній сумі 269,00 грн; Постанови про приєднання виконавчого провадження №78953628 до зведеного виконавчого провадження №53314543; Постанови про зупинення виконавчого провадження № 78953628 від 28.08.2025. Із Заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду з якою стягувач звернувся до Печерського відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що стягувач зазначає про добровільне часткове виконання рішення суду АТ «Укрзалізниця» у сумі 16807,96 грн та просить здійснити примусове виконавче провадження та стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 5 122,04 грн

В судове засідання, що було призначено на 28 жовтня 2025 року о 09 годинні 00 хвилин, представники сторін не з`явилися, своїми заявами просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, по справі №212/8228/23, стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень.

Постановою заступника чальника відділу Печерського ВДВ у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.08.2025 року відкрито виконавче провадження, з примусового виконання, виконавчого листа №212/8228/23, виданий 10.07.2025 року Покровський районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень.

Судом встановлено, що АТ «Укрзалізниця» платіжними дорученнями за 204019 від 19 березня 2025 року, на суму 11257 грн. 40 коп, за №217474 від 21 березня 2025 року на суму 5628 грн. 70 коп. були перераховані грошові кошти на рахунок в банківській установі ОСОБА_1 , відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 року, по справі №212/8228/23.

В судовому засіданні судом встановлено, що платіжними дорученнями №204044 від 19 березня 2025 року, №204037 від 19 березня 2025 року, №204035 від 19 березня 2025 року, №204042 від 19 березня 2025 року, були перераховані грошові кошти в якості податку з доходів фізичних осіб та військового збору до відповідних бюджетів, відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2025 року, по справі №212/8228/23.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»внесено зміни до п.п.164.2.14 статті 164 ПК Українищодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).

Вказаним законом, зокрема, підпункт «а» підпункту 164.2.14 доповнено словами: «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Таким чином, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українивизначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Після 23 травня 2020 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», суми, які сплачуються особі на відшкодування моральної шкоди є об`єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

Згідно п. 14.1.180 Податкового кодексу України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

При цьому, наприклад, аналогічно, при виплаті доходу у вигляді заробітної плати, податок сплачується роботодавцем з утриманням сум податків із суми, що нарахована як заробітна плата.

Таким чином, податки і збори із суми, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню та виплаті при виконанні відповідного судового рішення та за рахунок фізичної особи, які виплачується дохід.

З аналізу вище наведених норм також вбачається, що у випадку, якщо особа відшкодовує на користь фізичної особи моральну шкоду, вона виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок із суми такого доходу та за рахунок фізичної особи, якій виплачується такий дохід.

Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 07.10.2020р. в справі № 523/14396/19 (провадження № 61-10657св20), в якій ВС вказав: «… якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи моральну шкоду, завдану порушенням трудових прав, ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу». При цьому платником виступає особа, на користь якої винесено судове рішення про стягнення відшкодування моральної шкоди.

З наданих АТ «Укрзалізниці» платіжних доручень вбачається, що боржник не має заборгованості за постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень.

В підтвердження правомірності дій в частині утримання ПДФО та військового збору заявник зазначив, що згідно п.п. 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Порядок і розмір сплати податку на доходи фізичних осіб із суми відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, передбачений п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. «а» п.п.164.2.14 п. 164.2 ст. 164 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, що набув чинності з 23.05.2020), п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів.

Податкові пільги є складовою системи оподаткування, тому вони мають визначатися виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. А відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підприємство, як податковий агент, при виплаті суми відшкодування моральної шкоди самостійно обчислює та утримує суми податків і зборів, виходячи з бази оподаткування, ставок та пільг, передбачених на момент виплати, а також несе відповідальність за правильність, повноту та своєчасність обчислення і сплати податків і зборів, подання податкової звітності тощо.

Так, в даному випадку АТ «Укрзалізниця» є податковим агентом, а тому несе обов`язок за утримання і сплату податків. Суди не мають обов`язку в рішенні про стягнення моральної шкоди додатково вказувати про утримання податків та загальнообов`язкових зборів, оскільки обов`язок за утримання і сплату податків податковим агентом вже передбачено законодавством.

Сплата єдиного внеску закріплена п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платником єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Положенням п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" закріплено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абз. 7), ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Правова позиція Верховного Суду від 30.06.2021 р. у справі № 180/505/20-ц зроблена стосовно підп. «а» підп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а)…відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Після набрання рішення суду законної сили зміни в матеріально-правовому відношенні, встановленому судовим рішенням можуть відбуватись як в межах процедур виконавчого провадження, так і поза їх межами в силу специфіки матеріально-правових юридичних фактів.

У зв`язку з цим, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є, насамперед, процесуальним наслідком відображення розвитку матеріально-правового відношення після винесення рішення суду або ж набрання ним законної сили, процедурою реалізації у виконавчому процесі тих змін, які відбулися у встановленому судом матеріально - правовому відношенні та призвели до відсутності повністю або частково матеріально - правового обов`язку боржника.

Процедура встановлення таких змін вимагає аналізу вже встановленого судом матеріально-правового відношення, аналізу матеріально-правових юридичних фактів, які виникли вже після винесення рішення потребує оцінки доказів. Саме через це така процедура відбувається виключно за участі суду та не повинна реалізовуватися державним виконавцем самостійно.

У разі припинення матеріально-правового обов`язку боржника припиняється дія здійсненності рішення суду як однієї з його властивостей, що знаходить своє юридичне оформлення в ухвалі суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, спрямоване на захист прав боржника та запобігання «подвійного виконання», адже, незважаючи на добровільне виконання судового рішення, стягувач може повторно звернутись до державної виконавчої служби за його примусовим виконанням.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально- правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу -судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказані підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, зазначені у Постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17).

Таким чином, обов`язок, що добровільно виконаний боржником поза межами виконавчого провадження, у відповідності до змісту норм ст. 432 ЦПК є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

При цьому нормами процесуального права, які регулюють дані правовідносини передбачено саме добровільне, а не примусове виконання боржником грошового зобов`язання, а отже сплата Боржником заборгованості безпосередньо на рахунок стягувача є підставою для задоволення заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Стаття 432 ЦПК дає підстави для висновку, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження (правова позиція у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11).

У Постанові від 20 лютого 2019 року справа № 2-4671/11 провадження № 61- 45337св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду досліджував питання визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню. Верховний Суд поділив підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Зокрема, Верховний Суд до матеріально-правових підстав відносить: добровільне виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Судом встановлено, що АТ Укрзалізниця, постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень, було виконано в добровільному порядку до моменту відкриття виконавчого провадження.

Тобто, встановлено, що зобов`язання боржника по стягненої суми компенсаційної виплати за рішенням суду відсутнє.

Наведене у свою чергу свідчить про наявність передбачених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Аналізуючи встановлені по справі обставини, виходячи з норм чинного законодавства України, у зв`язку з повним розрахунком судовим рішенням у справі №212/8228/23, за яким АТ «Укрзалізниця» виступає боржником, суд дійшов висновку про задоволення заяви та визнання виконавчого листа №212/8228/23, що виданий 10.07.2025 року Покровськии районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень, таким, що не підлягає виконанню

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Виконавчий лист по справі №212/8228/23, що виданий 10.07.2025 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та заохочення з нагоди ювілею за бездоганну працю на залізничному транспорті, сумлінне виконання обов`язків у сумі 21 930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28 жовтня 2025 року.

Суддя Р. В. Дехта