Рішення № 13131074, 01.11.2010, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 2-1767/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 листопада 2010 року

Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Редкевич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”, ОСОБА_2 про стягнення суми,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем АТ „АСК „ІНГО Україна” було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів та нещасного випадку. Згідно з умовами вказаного договору вона застрахувала належний їй транспортний засіб марки Toyota Prado, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1. 15.04.2009 р. близько 22.30 год. в м. Пустомити по вул. Київській її чоловік ОСОБА_3, керуючи належним їй транспортним засобом та рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою сторонніх осіб, не переконався в тому, що це буде безпечним та здійснив зїзд в кювет, внаслідок чого автомобіль отримав технічні пошкодження. Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області її чоловіка було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Після вказаного випадку вона, на другий день з ранку, у відповідності до умов договору повідомила страхову компанію про настання страхового випадку та надала транспортний засіб для проведення огляду. Відповідачем було проведено огляд транспортного засобу та проведено оцінку пошкоджень. У відповідності до умов договору відповідач зобовязувався провести їй виплату страхового відшкодування. Проте, не зважаючи на вказані вимоги, відповідач свої зобовязання не виконав та до даного часу не провів виплату страхового відшкодування, а тому, вона просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування зі сплатою 3% річних, індексації та пені. Також, вказує на те, що між нею та ОСОБА_2 було укладено договір поруки згідно якого остання поручилась за належне виконання АТ „АСК „ІНГО Україна” своїх зобовязань згідно договору страхування, а оскільки, АТ „АСК „ІНГО Україна” не виконала належним чином свої зобовязання просить стягнути з відповідачів солідарно 1000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. За таких обставин на підставі ч. 4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення), на чому представник позивача наполягав і про що звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ 17.07.2008 року вбачається, що за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано транспортний засіб марки Toyota Prado, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1.

З договору № 640552680 з страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку укладеного між позивачкою та АТ „АСК „ІНГО Україна” 17 липня 2008 року вбачається, що позивачкою було застраховано транспортний засіб марки Toyota Prado, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1. Згідно умов вказаного договору страхування одним зі страхових випадків є пошкодження транспортного засобу які отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 15.04.2009 р. близько 22.30 год. в м. Пустомити по вул. Київській ОСОБА_3, керуючи застрахованим транспортним засобом та рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою сторонніх осіб, не переконався в тому, що це буде безпечним внаслідок чого здійснив зїзд в кювет, а автомобіль отримав технічні пошкодження.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області по справі № 3-876/09 від 28.04.2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення по ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що позивачкою було подано АТ „АСК „ІНГО Україна” заяву про виплату страхового відшкодування, та подано пакет необхідних документів.

п. 6.2 договору № 640552680 визначено обовязок відповідача при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в термін, передбачені договором страхування.

п. 7.3 договору № 640552680 визначає, що після одержання всіх необхідних документів, рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін до 15 робочих днів. Виплата страхувальнику та/або вигодонабувачу страхового відшкодування здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту прийняття страховиком рішення про виплату та з письмової згоди вигодонабувача.

13.07.2009 року ОСОБА_1 було подано АТ „АСК „ІНГО Україна” заяву про виплату страхового відшкодування яка була отримана відповідачем 13.07.2009р.

А отже, в силу вимог п. 7.3 договору № 640552680 АТ „АСК „ІНГО Україна” у термін до 15 робочих днів, а саме до 03.08.2009 року відповідач зобовязаний був прийняти рішення про виплату чи про відмову у виплаті страхового відшкодування. А у випадку прийняття рішення про виплату АТ „АСК „ІНГО Україна” зобовязана була сплати суму страхового відшкодування до 25.08.2009 р.

Як судом встановлено, відповідач в порушення умов договору у визначені терміни рішення не прийняв та не провів виплати страхового відшкодування.

З листа № 2517 від 25.09.2009 року за підписом заступника начальника департаменту врегулювання збитків ЛФ АТ „АСК „ІНГО Україна” вбачається, що АТ „АСК „ІНГО Україна” було відмовлено позиваці у виплаті страхового відшкодування з підстав того, що останньою не було дотримано вимог п. 12.1.1, 12.1.7, 12.1.8 Правил добровільного страхування наземного транспорту, оскільки нею не було своєчасно повідомлено страховика про настання страхового випадку, а також те, що останньою чинились перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Суд вважає вказану відмову у виплаті страхового відшкодування безпідставною та такою, що не грунтується на матеріалах справи.

З листа № 2515/с від 23.06.2009 року за підписом начальника відділу врегулювання збитків АТ „АСК „ІНГО Україна” вбачається, що відповідач просив надати позивачку належний їй автомобіль на повторний огляд на ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» який являється офіційним дилером Toyota.

З рахунку-фактури № Д-00005035 від 12.05.2009 року складеного ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» вбачається, що по наслідках огляду автомобіля Toyota Prado, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 було виставлено рахунок для проведення оплати за проведення відновлювального ремонту вказаного автомобіля на загальну суму 226478,36 грн.

З висновку спеціаліста № 2483 експертного авто-товарознавчого дослідження по листу ЗАТ „АСК „ІНГО Україна” від 06.06.2009 року складеного судовим експертом Холодцовим Д.В. вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Prado, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу на момент огляду становить 230009,49 грн.. Крім того, з вказаного висновку вбачається, що в процесі проведення експертизи огляд проводився двічі, оскільки під час попереднього огляду автомобіля не можливо було без технічного дослідження встановити технічний стан пошкоджених складових та остаточно визначити вартість відновлювального ремонту.

Технічний стан пошкоджених складових було визначено у висновку № 07-с/09 спеціаліста інженерно-технічних досліджень від 01.06.2009 року складеного судовим експертом Західного центру Українського відділення Міжнародного центру наукової культури «Всесвітня лабораторія».

Судом встановлено, що позивачкою своєчасно було повідомлено відповідача про настання страхового випадку та було надано весь пакет необхідних документів передбачених п. 7.2. договору № 640552680, а також відповідачем було вчинено весь обсяг дій необхідних для визначення обставин, характеру та розміру збитків.

Вимогу про надання транспортного засобу для проведення повторного огляду, суд вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки, позивачкою автомобіль надавався неодноразово як на огляд експертам так і на огляд дилера.

А отже, суд приходить до переконання про те, що будь-яких законних та обгрунтованих підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування визначених у відмові № 2517 від 25.09.2009 року за підписом заступника начальника департаменту врегулювання збитків АТ „АСК „ІНГО Україна” не має, а тому АТ „АСК „ІНГО Україна” зобовязана була провести виплату страхового відшкодування. Відмову ж у виплаті страхового відшкодування суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання договірних зобовязань.

Стаття 16 Закону України „Про страхування” визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містить і ст. 979 ЦК України.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, АТ „АСК „ІНГО Україна” зобовязана була сплати суму страхового відшкодування в термін до 25.08.2009 р..

Відповідно до ст. 610. Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

А отже, оскільки відповідач не виплатив страхове відшкодування у строки визначені договором він є боржником який прострочив зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч. 1 статті 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ч. 3 статті 549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, обовязок відповідача щодо сплати пені у випадку прострочення виплати страхового відшкодування визначено і п. 6.5. договору.

Сума страхового відшкодування з врахуванням індексу інфляції становить 246570 (двісті сорок шість тисяч пятсот сімдесят) грн. 17 коп., три відсотки річних за прострочення в розмірі 6276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 42 коп. та сума пені становить 42274 (сорок дві тисячі двісті сімдесят чотири ) грн. 48 коп., в загальному сума становить 295121 грн. 07 коп..

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно п. 4.2 Договору поруки укладеного між позивачкою та ОСОБА_2 такий діє до 01.09.2009 року.

А отже, як вбачається з наведеного вище, позивачка мала право предявити до ОСОБА_2 вимогу про виконання зобовязання за боржника в термін до 01.09.2009 року.

Оскільки позивачка не предявила до ОСОБА_2 вимоги про виконання зобовязань по договору до 01.09.2009 року, а тому така втратила право вимагати від останньої його виконання, а тому сума страхового відшкодування підлягає стягненню лише з АТ „АСК „ІНГО Україна”.

Стаття 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначає, що страхова діяльність відноситься до фінансових послуг.

Статтею 6 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач має право на отримання продукції (товарів, робіт чи послуг) належної якості.

Стаття 4 Закону України „Про захист прав споживачів" надає споживачу право на захист своїх порушених прав державою, в тому числі шляхом звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 209, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, Законом України „Про страхування”, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Законом України „Про захист прав споживачів", ст.ст. 526, 530, 549, 559, 610, 612, 625, 979, 988 ЦК України,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код за ЄДРПОУ 16285602) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідн № НОМЕР_2) страхове відшкодування з врахуванням індексу інфляції в розмірі 246570 (двісті сорок шість тисяч пятсот сімдесят) грн. 17 коп., три відсотки річних в розмірі 6276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 42 коп. та суму пені в розмірі 42274 (сорок дві тисячі двісті сімдесят чотири ) грн. 48 коп..

Стягнути з Акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код за ЄДРПОУ 16285602) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідн № НОМЕР_2) 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код за ЄДРПОУ 16285602) 1700,00 грн. державного мита в дохід держави.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання через районний суд протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання його копії. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд.

Суддя Ю.М.Ванівський