Ухвала суду № 131309267, 27.10.2025, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1591/25

Провадження № 1-кс/493/80/25

УХВАЛА

27 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГОСУДДІ ОСОБА_1

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ОСОБА_2

ПРОКУРОРА ОСОБА_3

ПРЕДСТАВНИКА ПОТЕРПІЛОГО ОСОБА_4

ЗАХИСНИКААДВОКАТА ОСОБА_5

ОБВИНУВАЧЕНОГО ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Балта клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна укримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Балтського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав подане ним 01.10.2025 року клопотання про скасування арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2024 року та з об`єктів нерухомості за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 , накладеного ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року.

Своє клопотання представник потерпілого обґрунтував тим, що в ході досудового розслідування ухвалами слідчого судді задля збереження цілісності речових доказів, запобігання можливості їх відчуження та збереження вищезазначених квартир та приміщень, а також упередження подальшого порушення законних прав та інтересів потерпілого ОСОБА_7 на них накладено арешт, в тому числі і заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відкрито спадкові справи, а потерпілий ОСОБА_12 є єдиним спадкоємцем першої черги зазначеного майна, з метою подальшого продовження процедури вступу у спадщину потерпілим, вважає, що в даний момент відсутні обставини, які були підставами та завданнями для накладення арешту, тобто на даний момент відпала необхідність у подальшому його застосуванні.

Прокурор в цілому не заперечував проти задоволення цього клопотання, однак на даній стадії просив відмовити в задоволенні клопотання посилаючись на ту обставину, що квартира, яка є об`єктом злочину належить третій особі у зв`язку з чим є підстави вважати, що ця квартира може вибути до інших третіх осіб, але якщо в подальшому, представником потерпілого буде надано підтвердження від нотаріуса, що єдиною перешкодою для оформлення права на спадщину за потерпілим є накладений арешт на майно, то звичайно будуть наявні підстави для його скасування.

Захисник обвинуваченого щодо арешту майна на квартири, які не мають ніякого відношення до кримінального провадження, не заперечував проти скасування майна, а з приводу квартири, яка є речовим доказом у кримінальному провадженні, то вважає дане клопотання передчасним, оскільки при ухваленні остаточного судового рішення може бути вирішено питання про його скасування.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд заслухавши клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, думки інших учасників судового провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Із мотивувальних частин ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2024 року та від 15.11.2024 року, які були дослідженні судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що підставою накладення арешту на квартири є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення збереження такого майна, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, вищевказаних об`єктів нерухомого майна.

Відповідно дост. 100 КПК Українипитання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно положень ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на те, що клопотання подано від імені потерпілого у кримінальному провадженню, суд вважає, що потерпілий не є належним суб`єктом звернення з вказаним клопотанням.

Крім того, в судовому засіданні прокурором було обґрунтовано необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки мета накладення арешту у кримінальному провадженні, на даний час не досягнута, оскільки продовжують існувати ризики, які були враховані при накладенні арешту на майно.

Таким чином, враховуючи, що вказані об`єкти нерухомості визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, на них накладений арешт ухвалами слідчого судді, та враховуючи, що в провадженні суду перебуває кримінальне провадження щодо одного з об`єктів нерухомості та суду не відомо чи не виділені матеріали провадження в окреме провадження щодо інших об`єктів нерухомості і чи не буде питання щодо даних речових доказів вирішуватись в інших провадженнях, тому відповідно оцінка вказаній обставині, питання про долю речових доказів може бути вирішена судом при ухваленні остаточного судового рішення, на даному етапі судового розгляду підстав для скасування арешту не вбачається.

Отже, підстав для задоволення клопотання суд не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ