Рішення № 131308092, 28.10.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1020/25

Провадження №2/472/598/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Маслюк А.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуселища ВеселиновеМиколаївської областіцивільну справуза позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Ейс»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2025 року до Веселинівського районного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявленівимоги мотивують тим, 27 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 832400585 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

За договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Таліон Плюс", яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

У подальшому, 08 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 832400585 від 27 квітня 2021 року.

Посилаючись на те, що відповідачка не виконала зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернула, просить стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 22 519,00 грн на свою користь та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02.09.2025 року позовназаява«Фінансова компанія«Ейс» прийнята до розгляду із відкриттям провадженняу справі та призначенням до розглядузаправиламиспрощеногопозовногопровадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансовакомпанія «Ейс» всудове засіданняне з`явився,але впозовній заявізазначив пророзгляд справиза відсутностіпредставника.

Відповідач ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явилася,про деньта часрозгляду справиповідомлена належнимчином.Причини неявкисуду невідомі.Відзив напозов ненадійшов.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснювалось.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше якза зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленихнею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 квітня 2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 832400585, за яким відповідачка отримала кредит на суму 7000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с. 29-31).

У відповідності до умов договору (п.1.2.) кредит надається строком на 10 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що на період строку, визначеного в п.1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV85A8Y, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно платіжного доручення від 27 квітня 2021 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало відповідачці на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 7000,00 грн, згідно договору № 832400585 від 27 квітня 2021 року (а.с.99).

Виконання ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" своїх обов`язків щодо перерахування коштів за кредитним договором також підтверджується довідкою ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" від 27 квітня 2025 року (а.с. 12,19) та інформацією АТ "Райффайзен Банк", відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 27 квітня 2021 року був зарахований платіж на суму 7000,00 грн, на підтвердження чого надано виписку (рух коштів) по банківській картці.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01 (строк якого неодноразово продовжувався додатковою угодою №19 від 28.11.2019 року, додатковою угодою №26 від 31.12.2020 року, додатковою угодою №27 від 31.12.2021 року, додатковою угодою №31 від 31.12.2022 року, додатковою угодою №32 від 31.12.2023 року), у відповідності до умов якого ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" передав (відступив) ТОВ "Таліон Плюс" за плату, а ТОВ "Таліон Плюс" прийняв належні ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 64-76).

Згідно Реєстру прав вимоги №137 від 08 червня 2021 року до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 832400585 від 27 квітня 2025 року у розмірі 22519,00 грн, з яких 7000,00 грн заборгованість по основному боргу та 15519,00 грн заборгованість по відсоткам (а.с.45-46). Зазначений розмір заборгованості також підтверджується наданим розрахунком ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" (а.с. 40).

05 серпня 2020 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" було укладено договір факторингу №05/0820-01 (строк якого неодноразово продовжувався додатковою угодою № 2 від 03 серпня 2021 року, № 3 від 30 грудня 2022 року), згідно якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с. 55-60).

Як зазначено у наданому позивачем витягу з Реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 832400585 від 27 квітня 2025 року у розмірі 22519,00 грн, з яких 7000,00 грн заборгованість по основному боргу та 15519,00 грн заборгованість по відсоткам. Зазначений розмір заборгованості також підтверджується наданим розрахунком ТОВ "Таліон плюс" (а.с. 39).

08 липня 2025 року ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" відступило для ТОВ "ФК "ЕЙС" належне йому право вимоги до відповідачки. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 року за Договором факторингу № 08/07/25-Е, позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 832400585 від 27 квітня 2025 року у розмірі 22519,00 грн, з яких 7000,00 грн заборгованість по основному боргу та 15519,00 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 47-51).

Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунка за кредитним договором № 832400585 від 27 квітня 2021 року вбачається, що відповідачка зобов`язання за договором не виконала, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснювала (а.с. 38).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правовапозиція викладенав постановіВеликої ПалатиВерховного Судуу справі№444/9519/12(провадження№14-10цс 18)від 28березня 2018року.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості. Копії договорів відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором №832400585 від 27.04.2021 року, до позивача у справі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконала своє зобов`язання. Таким чином,відповідач маєнепогашену заборгованістьперед ТОВ «Фінансовакомпанія «Ейс» за Кредитним договором №832400585 від 27.04.2021 року у розмірі 22 519 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: 7000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15519,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Тому, суд дійшов висновку, що позов Банку підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищенаведене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 та ч. ч. 1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копію Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року, копію Акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 17.07.2025 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги час розгляду справи, яка не є складною, час витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного і ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

ПозовТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ейс» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, будинок, 8 офіс, 310а) заборгованість за кредитним договором №832400585 від 27.04.2021 року у розмірі 22 519 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: 7000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15519,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, будинок, 8 офіс, 310а) понесені судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 3000 (три тисячі гривень) 00 копійок витрат на правову допомогу..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський