Ухвала суду № 131307446, 28.10.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2646/25

Номер провадження 1-кс/305/423/25

УХВАЛА

28.10.2025. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про повернення застави

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 у провадження слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про повернення застави.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим суддею Рахівського районного суду Закарпатської області 29.07.2025, винесено ухвалу про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1202507114000327. Згідно даної ухвали відносно ОСОБА_7 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 27.07.2025 по 24.09.2025, з можливістю внесення грошової застави в розмірі 200 (двісті) роззмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 (шістсот пять тисяч шістсот) гривень. На виконання ухвали було оплачено суму. Строк дії ухвали минув. Термін дії застави встановлено у 2 місяці. Відповідно до ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу. Таким чином строк дії даного запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід припинив свою дію. З клопотанням до слідчого судді про продовження дії застави ніхто не звертався. Запобіжний захід продовжено не було. За час дії відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави питання про звернення застави у дохід держави не вирішувалось, клопотань від прокурора до слідчого судді не надходило, суд за власною ініціативою також не розглядав даного питання, тому на підставі ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. В даний час ОСОБА_7 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , тобто наразі відпала підстава у будь-якому запобіжному заході як такому. З цих підстав просив повернути заставодавцю ОСОБА_6 заставу у розмірі 605600 гривень, у зв`язку із закінченням дії строку застави.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання, просив таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити як у безпідставному, закінчення строку дії покладених при обрання запобіжного заходу на ОСОБА_7 обов`язків, не означає що закінчився строк дії застави, яка відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу немає терміну дії.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За приписами ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, п.8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року №27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

Згідно вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.

Вказаний запобіжний захід діє протягом всього судового провадження, якщо його не буде змінено чи скасовано рішенням суду, та періодичного продовження не потребує.

При цьому, обмежений строк дії мають лише додаткові обов`язки, які покладаються на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави (ч.5 ст.194 КПК України). Разом з тим, припинення дії додаткових обов`язків не свідчить про припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Запобіжний захід у виді застави може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування, та забезпечує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, визначених, як ч.7 ст.42 КПК України, так і ч.5 ст.194 КПК України. Тобто, скасування обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не звільняє підозрюваного від зобов`язання виконувати обов`язки, передбачені ч.7 ст. 42 КПК України.

Згідно приписів ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (частина 1).

До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний,обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання (частина 3).

Згідно ч.5 ст.616 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Як встановлено слідчим суддею у кримінальному провадженню №12025071140000327 від 29 липня 2025 року, ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24.09.2025; одночасно був визначений розмір застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зідно платіжних інструкцій від 29.07.2025, заставу у розмірі 605600 гривень за ОСОБА_7 було внесено заставодавцем ОСОБА_6 , у зв`язку з чим обвинуваченого було звільнено з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань 19» з встановлені слідчим суддею обмеження. В подальшому термін дії покладених обов`язків продовжений не був, і вони припинили свою дію.

Отже, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. При цьому запобіжний захід у вигляді застави не скасований і не змінений.

Слідчий суддя важає, що застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий судддя наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до приписів ст.182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. При цьому, після внесення грошових коштів як застави за особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст.203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст.182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії. Відповідний статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Разом з цим, така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

З огляду на вищезазначене у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за його бажанням до припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Законодавцем не зроблено винятків повернення заставодавцю застави, в тому числі у випадку призову обвинуваченого на військову службу.

Крім того, слідчий суддя наголошує, що після спливу строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, для обвинуваченого, окрім визначених ухвалою обов`язків, продовжують діяти загальні процесуальні обов`язки, передбачені ч.7 ст.42 КПК України, які забезпечуються внесеною заставою.

Також суд звертає увагу, що внесення застави за ухвалою суду було правом заставодавця, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу, а тому доводи щодо необхідності повернення застави в зв`язку із безпідставністюдо уваги не приймаються.

Підсумовуючи вищевикладене, в судовому засіданні не встановлено підстав для повернення застави заставодавцю.

Керуючись статтями 182, 203 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення заставодавцю ОСОБА_6 застави у розмірі 605600 гривень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1