Рішення № 131299866, 16.10.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6372/25

Провадження №: 2/336/3349/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Концерну «Міські теплові мережі» Маловічко М.О. звернулась доШевченківського районногосуду м.Запоріжжя звищезазначеною позовноюзаявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач по відношенню до відповідачів, як споживачів послуг, являється виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії. Позивач підготував для відповідачів належним чином оформлений договір та неодноразово запрошував на його укладення шляхом вивішування оголошень на будинку, через засоби масової інформації, направлення листів та шляхом автодозвону. Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров`я та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає право на житло, позивач здійснював та продовжує надавати відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. Відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини. З 01.11.2021 між позивачем та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір № 102501604 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води. Загальна сума боргу відповідачів за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 становить 16344,08 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідачів заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 в сумі 16344,08 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 23.07.2025 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду подано відзив на позовну заяву, у якій відповідачі просять відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що їхня квартира обладнана автономною системою опалення, про що існують підтверджуючі документи (акт відключення від ЦО, дозвіл міжвідомчої комісії тощо). Теплову енергію централізовано в період з 01.11.2021 по 30.04.2025 вони не отримували. Приміщення є торцевою квартирою на останньому поверсі. Проведено утеплення зовнішніх стін та стелі, що мінімізувало тепловтрати через наше житло. Вони не лише не споживали теплову енергію, а фактично сприяли збереженню енергії в будинку. З розрахунками, наданими позивачем не погоджуються. Погоджуються лише щодо сплати витрат на опалення місць загального користування, пропорційно кількості квартир.

Відповідачами у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд справи за участю сторін.

З досліджених судом доказів встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населення для побутових потреб. Діє на підставі Статуту.

У квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 мешкають та зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .. Власником квартири, як зазначено у позовній заяві та не оспорюється відповідачами є ОСОБА_1 ..

Позивачем у позовній заяві вказано, що з 01.11.2021 між позивачем та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір № 102501604 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води та до матеріалів справи долучений примірник типового індивідуального договору.

Крім того, представником позивача до суд надано довідку щодо заборгованості за надані послуги, згідно з якою на ім`я відповідачів відкритий особовий рахунок: НОМЕР_1 , у якій зазначено, що за період з 01.11.2021 по 30.04.2025 сума заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, що підлягає стягненню з відповідачів складає 16344,08 грн.

З таблиці розрахунку суми позову вбачається, що за вказаний період за особовим рахунком № НОМЕР_1 не здійснено жодної оплати за постачання теплової енергії.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На спростування доводів позивача щодо наявності зазначеної суми заборгованості відповідачами надано наступні докази, які досліджені судом.

Згідно з Витягом з протоколу № 3 засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання Шевченківської районної адміністрації від 29.09.2006, комісія не заперечувала ОСОБА_1 за власні кошти виконати індивідуальне опалення та гаряче водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 .

16.10.2006 шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (8 шт.), заварюванням стояків, ізольованих стояків, заварюванням уводів ГВП у квартиру здійснено відключення квартири АДРЕСА_2 від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП будинку.

Згідно з квитанціями від 20.03.2025, 16.05.2025 відповідачкою ОСОБА_1 здійснювалась оплата за поточне нарахування електричної енергії та спожитий природний газ та його розподіл.

Судом оглянуто фотознімки фрагментів стіни з відключеними уводами комунікацій, долучені до відзиву на позовну заяву.

Правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу надання-отримання послуг з централізованого опалення регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.5,6,13 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач;

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

За змістом ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Пунктом дванадцятим частини першої статті сьомої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Пунктом шостим частини другої статті четвертої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належать встановлення порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Як встановлено під час розгляду справи, квартира, у якій мешкають та зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , 16.10.2006 у встановленому законодавством порядку відключена від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, а отже, відповідачі не є споживачами комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, виконавцем яких є Концерн «Міські теплові мережі», оскільки позивачем фактично не здійснюється надання вказаних послуг саме у зазначену квартиру.

Відключення квартири відбувалось у присутності представника виконавця послуги з ЦО та ГВП, про що зазначено в акті про відключення квартири від 16.10.2006.

Між тим, у позовній заяві позивач посилається на те, що Концерн «Міські теплові мережі» здійснював у період з 01.11.2021 по 30.04.2025 та продовжує надавати відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у квартиру АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсності та спростовується дослідженими судом доказами.

Таким чином доводи представника позивача про те, що відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 спростовується наданими відповідачами письмовими доказами.

У відзиві на позовну заяву відповідачі зазначають про можливість сплати ними витрат на опалення місць загального користування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.

Відповідно до п.28 зазначених Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Між тим, позивачем не заявлено вимоги про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання щодо місць загального користування будинку. Позовна заява містить обґрунтування щодо надання вказаних послуг щодо конкретно визначеної квартири.

Таким чином у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2025.

Суддя О. А. Савеленко

16.10.25