Рішення № 131298591, 21.10.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Дата ухвалення
21.10.2025
Номер справи
711/7801/25
Номер документу
131298591
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7801/25

Номер провадження2/711/3490/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Казидуб О. Г.

при секретарі Зайцево О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) за дорученням Рожко Сергій Миколайович через систему «Електронний суд» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 3% річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 січня 2007 року відповідач та позивач уклали кредитний договір № CSIPGK00000022.

За умовами Кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 21000 доларів США на купівлю нерухомості, а також 4340 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та 0,2 % щомісячної комісії від суми виданого кредиту з кінцевим терміном повернення 05.01.2027 року.

Відповідно умов Кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в розмірі 247,72 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

ОСОБА_1 зі свого боку порушив грошове зобов`язання передбачене Кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту.

У зв`язку з порушенням Відповідачем, зобов`язань за Кредитним договором, Позивач був вимушеним звернутися до суду для захисту своїх прав.

Вказують, що 10 березня 2015 року Придніпровським районним суду м. Черкаси ухвалено заочне рішення у справі №711/183/15-ц, яким позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто заборгованість в розмірі 45 008,93 доларів США, нараховану станом на 03.12.2014 року та яка складається з наступного: 21022,50 доларів CША - заборгованість за кредитом; 15767,28 доларів CША - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4943,15 доларів CША - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 3276,00 доларів CША - заборгованість по комісії.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №711/183/15-ц не оскаржувалося та набрало законної сили 23.03.2015 року.

Вказані обставини підтверджуються Кредитним договором та встановлені судовим рішенням у справі № 711/183/15-ц.

Зазначають, що на даний час рішення суду відповідачем не виконується.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» три проценти річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання у розмірі 4054, доларів США та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

27 серпня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

10 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (з викликом сторін).

Представник позивача за дорученням Рожко Сергій Миколайович в судове засідання не з`явився, надавши через електронну пошту суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. В заяві зазначено, що позовні вимоги підтримує та просить задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений за допомогою направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованою адресою проживання.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідачів повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2025 року Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі № 711/183/15-ц винесено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 45008,93 доларів США, що за курсом 15,18 відповідно службового розпорядження НБУ від 03.12.2014 року складає 683235,56 грн., за кредитним договором № CSIPGK00000022 та судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3654 грн. 00 коп.

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» заочне рішення набрало законної сили 23.03.2015 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В судовому засіданні встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення трьох процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у зв`язку з неналежним виконанням судового рішення про стягнення заборгованості по справі № 711/183/15-ц, яке набрало законної сили 23.03.2015 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.ст.524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не розрахувався з АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до рішення суду від 10 березня 2025 року Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі № 711/183/15-ц, що підтверджується Випискою з 05.01.2007 року по 10.07.2025 року по рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України, від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

На думку суду, предметом позову у даній справі є стягнення на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України 3 % річних, за невиконання грошового зобов`язання щодо стягнення заборгованості, підтвердженої саме судовим рішенням по справі № 711/183/15-ц.

На думку суду, відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджується рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2015 року по справі № 711/183/15-ц.

Грошове зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди за рішенням суду на даний час не виконано.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Зволікання відповідачів з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з них судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідачів сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

На думку суду, відповідач ОСОБА_1 був обізнаний про грошове зобов`язання.

Заочне рішення Придніпровського районного суду по справі № 711/183/15-ц від 10 березня 2015 року ніким не оскаржувалося.

На думку суду, саме з дня набрання рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2015 року по справі № 711/183/15-ц між сторонами виникло грошове зобов`язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Отже, відповідач ОСОБА_1 дійсно має невиконане грошове зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі №711/183/15-ц.

А тому, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення трьох процентів річних на грошові кошти за неналежне виконання судового рішення.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року в сумі 4054,51 доларів США, що станом на 22.08.2025 року за офіційним курсом гривні до долара США становить 167120 грн. 82 коп.

А тому, суд приходить до висновку про стягнення 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 167120 грн. 82 коп. за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають до задоволення та стягненню з ОСОБА_1 підлягає 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 167120 грн. 82 коп.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2433 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 3, 6, 15, 16, 207,253, 254, 258, 509, 524-526, 625-627, 640, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 260 -268, 273, 274, 277, 279, 353 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 3% річних за невиконання простроченого грошового зобов`язання у розмірі 4054,51 доларів США, що еквівалентно станом на 22.08.2025 року 167120 грн. 82 коп., та судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: О. Г. Казидуб

Часті запитання

Який тип судового документу № 131298591 ?

Документ № 131298591 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 131298591 ?

Дата ухвалення - 21.10.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 131298591 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 131298591 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 131298591, Придніпровський районний суд м. Черкас

Судове рішення № 131298591, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 21.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 131298591 відноситься до справи № 711/7801/25

Це рішення відноситься до справи № 711/7801/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 131298590
Наступний документ : 131298595