Ухвала суду № 131298494, 27.10.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1003/18

номер провадження 2/695/15/25

УХВАЛА

27 жовтня 2025 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В. розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний бак України» про передачу справи за позовом представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний бак України» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Маруна-Нью» про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний експортно-імпортний банк України», третя особа: ТОВ «Маруна-Нью» про визнання поруки припиненою

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в подальшому АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у квітні 2018 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Маруна-Нью» у якому просив стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором 27115К24 від 17.12.2015, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №27115N1 від 17.12.2015 в загальній сумі 52151070, 69 грн., а також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 616700 грн.

У квітні 2019 представник ОСОБА_1 , адвокат Сизько Б.Б. звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ « Державний експортно-імпортний банк України», третя особа ТОВ «Маруна Нью» про визнання поруки припиненою, який судом 12.07.2019 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 14.10.2025 провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Маруна-Нью» про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний експортно-імпортний банк України», третя особа: ТОВ «Маруна-Нью» про визнання поруки припиненою закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаною ухвалою суду також роз`яснено, що оскільки спір по суті виник з господарських правовідносин, а договір поруки є похідним від кредитного договору, укладеного між двома юридичними особами для здійснення господарської діяльності, провадження у цивільній справі за первісним позовом АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та зустрічним позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами має розглядатися в порядку господарського судочинства.

23 жовтня 2025 року від представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до суду надійшло заява про передачу справи за підсудністю до суду за встановленою юрисдикцією. В обґрунтування вказаної заяви представник позивача за первісним позовом посилався на те, що позивач, керуючись ст. 256 ЦПК України має право протягом десяти днів з дня отримання відповідної ухвали суду звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Стверджує, що нормами ЦПК України не визначено порядок дій суду першої інстанції у разі подання позивачем заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Зазначає, що питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією має вирішувати суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження у справі, що сприятиме реалізації права на судовий захист. Посилається на пункт 52 постанови ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі №368/5614/19, як підставу для задоволення заяви.

Відповідно до ч. 2ст. 6 Конституції Україниоргани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюі законами України (ч. 2ст. 19 Конституції України).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справ без ухвалення судового рішення у зв`язку із виявленими після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі вичерпно визначеніст. 255 ЦПК Україниі свідчать про те, що процес виник або неправомірно за відсутності в заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, або не може бути продовжений з інших причин.

Наслідки закриття провадження у справі передбаченістаттею 256 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 256 ЦПК Україниякщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першоїстатті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першоїстатті 255 цього Кодексу.

Разом з тим у разі закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК Україницивільно-процесуальним закономне передбачено вирішення судом першої інстанції питання про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 256 ЦПК Україниправом направлення справи за встановленою юрисдикцією наділений лише суд апеляційної або касаційної інстанції після закриття ними провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, однак така процесуальна дія не віднесена до компетенції суду першої інстанції, оскільки це прямо передбачено у ч. 1ст. 256 ЦПК України.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 362/666/19 та від 10 серпня 2023 року у справі № 279/2563/22, які суд застосовує на підставі ч. 4ст. 263 ЦПК України.

Суд не може застосувати до спірних правовідносин висновки викладені у пунктах 51, 52 постанови ВП ВС від 29 вересня 2020 року по справі №368/5614/19, на які покликається позивач, в яких зазначено:Зміни доЦПК України, внесеніЗаконом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертоїстатті 258 ЦПК Українизавершується прийняттям постанови.Закон № 460-IXвніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з підпунктом 8 пункту 2розділу І Закону № 460-IXабзац перший частини першоїстатті 256 ЦПК Українивикладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першоїстатті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».Оскільки Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України, вона відповідно до частини першоїстатті 256 ЦПК Українив редакціїЗакону № 460-IXроз`яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

У тексті пояснювальної записки від 25 жовтня 2019 року до законопроекту № 460-IX, зазначено, що для захисту права на правову визначеність запроваджується правило, що у випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв`язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Вказане нівелює можливість пропуску особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

Отже, законодавець не уповноважив суд першої інстанції при закритті провадження у справі у зв`язку з непідсудністю спору, направляти справу до суду правильної юрисдикції.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»). В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Як зазначено вище, в ухвалі суду від 14.10.2025 було роз`яснено, що сторони у справі мають право пред`явити позов в порядку господарського судочинства. Відомості про право на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією відсутні. Постановлення суддею ухвали про направлення даної справи до Господарського суду Черкаської області призведе до фактичної зміни змісту резолютивної частини ухвали суду від 14.10.2025, що є порушенням принципу юридичної визначеності як одного з основних елементів верховенства права.

Стосовно доводів заявника про тривалий розгляд справи в суді, що ніби-то призвело до пропуску строків давності та закінчення строків дії поруки ОСОБА_1 щодо зобов`язань ТОВ «Маруна Нью», то суддя зауважує, що у вказаній ухвалі суду від 14.10.2025 суд наголошував, що остаточне закріплення та підтвердження позиції для Банку, що подібні спори розглядаються судом господарської юрисдикції, відбулося, зокрема, постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 758/4888/18, де судова інстанція вже чітко вказала позивачу на неправомірність розгляду спорів такого характеру в порядку цивільного судочинства.

Відтак банк ще з жовтня 2021 року достеменно знав про правову позицію Верховного Суду щодо підсудності таких справ, однак не вживав жодних дій у відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України щодо вирішення питання по розгляду даної справи та продовжував наполягати на задоволенні цього позову.

З огляду на це суддя висновує про відсутність підстав для направлення цивільної справи до Господарського суду Черкаської області. Тому у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст.255,256,258, 260 ЦПК Українисуддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний бак України» про передачу справи за позовом представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний бак України» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Маруна-Нью» про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний експортно-імпортний банк України», третя особа: ТОВ «Маруна-Нью» про визнання поруки припиненою, до Господарського суду Черкаської області - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Середа Л.В.