Ухвала суду № 131298444, 23.10.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/663/25

провадження № 1-кс/691/25/25

УХВАЛА

23 жовтня 2025 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду заяву захисника про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України,

встановив:

У провадженні судді Городищенського райсуду ОСОБА_5 на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся із заявою про відвід судді ОСОБА_5 посилаючись на те, що судовий розгляд кримінального провадження має бути проведений упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Або щоб відповідне кримінальне провадження було закрите щодо особи. Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 є суспільно значущим та викликає підвищений інтерес громадськості. Востаннє судове засідання у справі було призначено о 14 год. 00 хв. 08.08.2025.

09.09.2025 захисник звернувся до Городищенського районного суду з адвокатським запитом з проханням повідомити дату та час наступного судового засідання у даній справі. Однак відповіді на нього не отримав і вона залишається невизначеною.

Викладені обставини свідчать про умисне затягування розгляду даного кримінального провадження, що призводить до порушення принципу розумності строків та породжує об`єктивні сумніви у безсторонності й неупередженості головуючої судді ОСОБА_5 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав, просив відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду даного кримінального провадження, оскільки дії судді вказують на умисне затягування строків розгляду вказаного кримінального провадження, а також припущення, що суддя не може зберігати безстронність.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала свого захисника.

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Суддя ОСОБА_5 правом на надання пояснень не скористалася.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід за відсутності учасників, які не з`явилися.

Вислухавши доводи захисника і обвинуваченої, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 75, 76 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

За правилами ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Статтею 56 вище указаного Закону визначено, що суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді.

Стандарт безсторонності та неупередженості ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість/безсторонність судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо. Об`єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді.

Судом установлено, що у провадженні судді ОСОБА_5 на розгляді перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Дата надходження 14.05.2025. Розгляд кримінального провадження призначено до судового розгляду на 08.08.2025 о 14:00 год.

Згідно штатного розпису, у Городищенському районному суді передбачено 4 посади суддів, однак, на даний час, здійснюють правосуддя лише 3 суддів, що в свою чергу, посилює навантаження на суддів та, як наслідок, має негативний вплив на тривалість розгляду судових справ.

Крім того, у зв`язку з відрахуванням зі штату Городищенського районного суду судді ОСОБА_6 згідно наказу № 42-о від 24.06.2025, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, що перебували у провадженні судді ОСОБА_6 , що призвело до одночасного надходження у провадження інших суддів великої кількості судових справ.

Вказана обставина також суттєво вплинула на навантаження суддів та строки розгляду судових справ, що перебували у їх провадженні.

Із пояснень захисника вбачається, що кримінальне провадження надійшло у провадження судді ОСОБА_5 у червні 2025 року. У справі було проведено підготовче судове засідання та розгляд обвинувального акту по суті був призначений на 08.08.2025. Однак цього дня засідання не відбулося з невідомих захиснику причин. Розгляд справи призначено на 19.11.2025.

Із викладеного вбачається, що фактично у справі було відкладено лише одне судове засідання, вцілому судові засідання призначаються із середніми по суду інтервалами, з урахуванням навантаженості на суддів.

Також суд звертає увагу захисника, що чинний КПК України не містить таких категорій справ як «суспільно значущі» та «викликаючі підвищений інтерес громадськості» та не зобов`язує суд надавати перевагу таким справам і призначати їх розгляд значно частіше по відношенню до інших справ.

КПК не передбачено заявлення відводу судді, яка розглядає справу зі значно більшими інтервалами ніж бажають учасники процесу.

Суддя також не має впливу на судову реформу, яка триває в України вже 11 років і має наслідком недоукомплектованості чи не у всіх судах у країні.

Крім того, суддя ОСОБА_5 самовідводу не заявляла, що свідчить про те, що суддя вважає за можливе розглянути дане кримінальне провадження об`єктивно та неупереджено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що захисник не навів конкретних фактів, які б вказували на упередженість або необ`єктивність судді ОСОБА_5 , а тому в задоволенні заявленого відводу слід відмовити.

Керуючись ст. 75, 81 КПК України, суд

постановив:

У задоволені заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.10.2025.

Суддя ОСОБА_1