Рішення № 131297665, 27.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2025 р. № 520/2788/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-1 під, 7 пов., код ЄДРПОУ 39816845), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову, яка винесена в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті 21 січня 2025 року № 129846.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , який використовується для забезпечення власної господарської діяльності.

На підставі ЗУ «Про автомобільний транспорт», Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567), Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направлення на перевірку № 001530 від 28.11.2024, 03.12.2024 уповноваженими особами відповідача проводилась рейдова перевірка на а/д Н-11, 87 км + 700 м.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, зупинений транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується позивачем у своїй господарській діяльності. Означений факт було встановлено на підставі наданої водієм товарно-транспортною накладної та наданих свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

У водія на момент проведення перевірки було встановлено відсутність роздруківки даних роботи з цифрового тахографу водія ОСОБА_2 за 02.12.2024, 01.12.2024, 30.11.2024, 29.11.2024, 28.11.2024.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт № АР 063580 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.12.2024.

21 січня 2025 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129846, відповідно до якої до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

В постанові зазначається, що ФОП ОСОБА_1 допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (згідно акту від 03.12.2024 р №063580), відповідальність за яке передбачене ст. 60 зазначеного Закону.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України державні органи, органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Статтею 1 Закону № 2344-III, визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Приписами частини другої статті 39 Закону № 2344-ІІІ визначені документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За змістом п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 15 Порядку № 1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).

Судом з матеріалів справи встановлено, що згідно акту № АР 063580 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.12.2024, у водія на момент проведення перевірки була відсутня роздруківка даних роботи з цифрового тахографу водія ОСОБА_2 за 02.12.2024, 01.12.2024, 30.11.2024, 29.11.2024, 28.11.2024.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні міжнародні перевезення, проте вказаний перелік є невичерпним.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі Інструкція № 385).

Тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 2.5. Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно пункту 2.6. Інструкції №385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (пункту 2.7. Інструкції № 385).

В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

Згідно п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

За правилами п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів встановлено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі- Положення №340).

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.

З аналізу положень вищезазначених норм можна дійти висновку, що водії повинні зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (такими записами є роздруківка з цифрового тахографа чи тахокарта).

У разі відсутності інформації про режим праці водія, доказом нездійснення діяльності водія може слугувати лише бланк підтвердження діяльності.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності під час перевірки у водія ОСОБА_2 будь-яких роздруківок із цифрового тахографа або бланка підтвердження діяльності за дні, які передували перевірці, а саме за 28.11 02.12.2024.

Таким чином, на момент проведення рейдової перевірки водієм не було пред`явлено документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктом 3.3 Інструкції № 385, які підтверджують дотримання режиму праці та відпочинку.

Надане позивачем пояснення про те, що транспортний засіб у зазначені дні не використовувався, а показники спідометра залишилися незмінними, не може бути належним доказом відсутності діяльності водія, оскільки вимоги чинного законодавства передбачають виключно документальне підтвердження у вигляді бланка підтвердження діяльності.

Суд також бере до уваги, що під час складання акта перевірки № АР 063580 від 03.12.2024 водій підписав його без будь-яких зауважень чи заперечень, що свідчить про ознайомлення з виявленим порушенням.

Суд також зазначає, що 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди 5 щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

З огляду на вищевказані положення правових норм, водій транспортного засобу, зобов`язаний був надати посадовій особі відповідача роздруківки за попередні 28 календарні дні, а в разі відсутності з причин нездійснення діяльності водієм у відповідний період - бланк підтвердження діяльності із зазначенням інформації про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом.

Суд зауважує, що під час розгляду справи позивачем до суду не надано доказів на підтвердження нездійснення водієм діяльності з перевезення за всі попередні 28 календарні дні, а саме за 02.12.2024, 01.12.2024, 30.11.2024, 29.11.2024, 28.11.2024.

Посилання позивача про показання одометра не є належними доказами, оскільки факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Відповідно до пункту 25 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

З матеріалів справи встановлено, що повідомленнями № 1815/40/24-25 від 07.01.2025, позивача було викликано для розгляду справи на 21.01.2025 з 9.00 до 11.00.

23.11.2023 представник позивача з`явився на розгляд справи та надав заяву про відкладення розгляду справ на 30.11.2023.

За результатами розгляду акту № АР 063580 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.12.2024 відповідачем було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129846 від 21.01.2025 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 129846 від 21.01.2025 направлено позивачу, разом із супровідним листом № 7185/40/24-25 від 23.01.2025 рекомендованим повідомленням, що підтверджуються потовими повідомленнями, наданими відповідачем до матеріалів справи.

Суд зазначає, що викладені позивачем у позовній заяві доводи щодо протиправності оскаржуваної постанови спростовуються наявними матеріалами справи.

Будь-яких інших доказів та обставин, які, на думку позивача, свідчили б про протиправність оскаржуваної постанови, у позовній заяві не наведено, а судом не встановлено.

Отже, відповідач, виявивши під час рейдової перевірки відсутність документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», діяв у межах наданих повноважень і у спосіб, встановлений законом. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129846 від 21.01.2025 є правомірною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено відсутності складу порушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6-1 під, 7 пов., код ЄДРПОУ 39816845), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.

СуддяН.А. Полях