Рішення № 131296266, 27.10.2025, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2914/25

Номер провадження 2/289/1030/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі : секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 27.11.2022 між сторонами було укладено Кредитний договір (оферти) № 27.11.2022-100001574, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 42 дні зі сплатою визначених у договорі процентів за користування кредитом, дата повернення кредиту 07.01.2023.

Кредитний договір (оферти) № 27.11.2022-100001574 переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр та позичальником кредитного договору» (оферти) №20.06.2023-010000070 від 20.06.2023, згідно якого позичальнику надається кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 42 дні зі сплатою визначених у договорі процентів за користування кредитом, дата повернення кредиту 31.07.2023.

Позивач зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, однак відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 8469,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500,00 грн., по процентам в розмірі 3969,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача. Враховуючи вищевикладене ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість за Кредитним договором у розмірі 8469,00 грн. разом із судовими витратами, які складаються із суми судового збору 2422,40 грн.

Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, а у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою від 28.08.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.09.2025 з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву (а.с.45), копію ухвали направлено сторонам для відому (а.с.46,47,48).

В зв`язку з поверненням по причині «адресат відсутній за вказаною адресою» направленої відповідачу судом кореспонденції (а.с.49,54) судом було відкладено розгляд справи на 27.10.2025 однак повторно направлена судом відповідачу ОСОБА_1 кореспонденція не вручена адресату та повернута за зворотною адресою із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.55).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, у справі № 911/3142/19 Верховний Суд у постанові від 18.03. 2021 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду. Обов'язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.

За зазначеним в позовній заяві номером телефону Поліщук.О. повідомити про судовий розгляд справи не вдалося (а.с.56), таким чином судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» зареєстровано 11.11.2010, вид економічної діяльності 64.92 Інші види кредитування (основний) (а.с.8).

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18; від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та ін. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Судом встановлено, що 27.11.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості та було укладено кредитний договір № 27.11.2022-100001574 в електронній формі (а.с.26-31).

Зокрема, 27.11.2022 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора J482 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, підписавши пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) та заявку, за умовами якої відповідачу надано кредит у розмірі 4500,00 грн, строк кредиту 42 дні з дня його надання, дата повернення 07.01.2023. Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно із пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 4500,00 грн, що підтверджуєтьсянаявною в матеріалах справи квитанцією «Liqpay» про здійснення платіжної операції: ID операції 2147099757, дата операції 27.11.2022, призначення платіжної операції : видача за договором № 27.11.2022-100001574, платник назва: швидкий кредит, сайт sgroshi.com.ua, номер платіжного інструменту 537541*58 (а.с.15).

В подальшому 20.06.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20.06.2023-010000070 в електронній формі (а.с.18-23), з якого вбачається ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Н576 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, підписавши пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) та заявку, за умовами якої відповідачу надано кредит у розмірі 4500,00 грн, строк кредиту 42 дні з дня його надання, дата повернення 31.07.2023. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.

Водночас, 20.06.2023 позичальник ОСОБА_1 подала заяву про перекредитування/зарахування на підставі ст. 601 ЦК України просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 4500,00 грн. за кредитним договором № 27.11.2022-100001574 від 27.11.2022. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Зобовязання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором № 20.06.2023-010000070 та зобов`язання позичальника з повернення суми кредиту за кредитним договором № 27.11.2022-100001574 від 27.11.2022 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору № 27.11.2022-100001574 (а.с.23)

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про доведеність виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 4500,00 грн. шляхом перерахування 27.11.2022 коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений останньою у заявці, та в подальшому 20.06.2023 за заявою позичальника суму кредиту у розмірі 4500,00 грн. за кредитним договором № 20.06.2023-010000070 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 4500,00 грн. 27.11.2022-100001574 від 27.11.2022.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту № 20.06.2023-010000070 від 20.06.2023. Зазначений договір недійсним не визнано.

Відтак, у межах строку кредитування за договором № 20.06.2023-010000070 від 20.06.2023(з 20.06.2023 по 31.07.2023) відповідач мав повернути позивачеві позичені кошти і сплатити проценти. Після закінчення строку користування позикою, починаючи з 01.08.2023, відповідач мав обов`язок повернути всю заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка згідно довідки-розрахунку про стан її заборгованості перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 20.06.2023-010000070 від 20.06.2023 складається із: 4500,00 грн. - основний борг; 3969,00 грн. проценти (нараховані за період з 20.06.2023 по 31.07.2023), а всього 8469,00 грн. (а.с.12).

Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Відповідно до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Частиною 1статті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Статтями 525,526ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі встановлених відповідно до матеріалів справи обставин справи суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, внаслідок чого виникла вказана позивачем заборгованість за кредитним договором № 20.06.2023-010000070 від 20.06.2023, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 4500,00 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування в розмірі 3969,00 грн., а разом 8469,00 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.2,12,81,141, 263-265,274-279,280-284, 289 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 8469,00 грн. (вісім тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.), а всього 10891,40 грн. (десять тисяч вісімсот дев`яносто одна грн. 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія СІРЕНКО