Рішення № 131289517, 27.10.2025, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/604/25

Єдиний унікальний №736/1556/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2025 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У червні 2025року Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ДІДЖИФІНАНС» (Далі-ТОВ «ДІДЖИФІНАНС»)звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягненняборгу закредитним договорому розмірі23 418,79грн.В обґрунтуваннясвоїх вимогпозивачем зазначено,що 06 квітня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 7762742, згідно якого відповідачці надається кредит в сумі 6 000 грн на строк 360 дні, а позичальник зобов`язався повернути позивачу кредит і сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки на умовах договору. На підставі договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27 листопада 2024 року укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «Авентус Україна» відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Авентус Україна», у тому числі і до відповідачки за договором про надання споживчого кредиту № 7762742 від 06 квітня 2024 року. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, у останньої утворилась заборгованість за договором № 7762742 про надання споживчого кредиту від 06 квітня 2024 року у розмірі 23 418,79 грн, з яких 5 909 грн заборгованість за тілом кредиту, 12149,79 грн заборгованість за відсотками, 5360 грн заборгованість за пенею, в зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вказану вище заборгованість, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2025 року матеріали позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (а.с. 60); ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2025 року матеріали позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Ічнянського районного суду Чернігівської області (а.с. 66); ухвалою судді від 04 вересня 2025 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с. 70).

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, який у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовезасідання такожне з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та відзиву на позов від неї не надано, тому суд відповідно дост. 280 ЦПК Українивирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, провівши заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 06 квітня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 7762742 (Далі-Договір) про надання споживчого кредиту (а.с. 13-21).

Відповідно до Договору про надання споживчого кредиту відповідачка отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 360 днів з періодичністю платежів сплати процентів кожні 15 днів.

Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2 Договору стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 21.04.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Відповідно до п. 1.8.1, 1.9, 1.10.2 Договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47 520 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 45 549 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 103110,35 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 28471,61 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 53 520 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 51 549 грн.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту № 7762742 від 06.04.2024 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за умов виконання відповідачкою своїх зобов`язань на умовах та в строк передбачений договором (графіком платежів). Дані документи підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4177.

Також 06.04.2024 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором HQ4073 був підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 38-39).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання згідно зі ст. 526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, між сторонами був укладений договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав належним чином.

Так, отримання позичальником коштів за вказаним вище Договором підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек» від 19 травня 2025 року № 20250519-497 про проведення успішної операції по перерахунку коштів 06.04.2024 року на картку № НОМЕР_1 (а.с. 32).

27 листопада 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф (а.с. 26-30).

На виконання вказаного договору ТОВ «Діджи Фінанс» 27 листопада 2024 року сплатило ТОВ «Авентус Україна 1730342,80 грн відповідно до платіжної інструкції № 10772 (а.с. 40).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу №27.11/24-Ф від 27 листопада 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідачки за договором про надання споживчого кредиту № 7762742 від 06.04.2024 на суму 23 418,79 грн, з яких 5 909 грн заборгованість за тілом кредиту, 12149,79 грн заборгованість за відсотками, 5360 грн заборгованість за пенею (а.с. 11).

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.

Отже, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими доказами.

Із досудової вимоги від 08 квітня 2025 року № 3316601382-АВ, яка була направлена на адресу відповідачки, вбачається, що останній було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7762742 від 06.04.2024 року та запропоновано сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «Діджи Фінанс» та вказано, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ «Діджи Фінанс» буде змушене звернутися до суду (а.с. 36).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором № 7762742 від 06.04.2024 року становить 23 418,79 грн, з яких 5 909 грн заборгованість за тілом кредиту, 12149,79 грн заборгованість за відсотками, 5360 грн заборгованість за пенею (а.с. 41-45).

Даний розрахунок загальної суми заборгованості відповідачки по кредитному договору відповідає вимогам закону та не спростований останньою, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору суду не надано.

Відповідно достатті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 1077,1078 ЦК Українивстановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст.1079ЦКУкраїни сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписамист. 1080 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідност. 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

Враховуючи вказане вище та ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі кредитного договору № 7762742 від 06.04.2024 року, на користь позивача з підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 18058,79 грн, яка складається: 5 909,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 12149,79 грн заборгованості за відсотками.

Що стосується стягнення заборгованості за пенею за кредитним договором в сумі 5 360 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 3ст.549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з відповідачки також пеню за невиконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 5 360 грн. Проте, на підставі п. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українивідповідачка звільнена від обов`язку сплатити неустойку (пеню) на користь кредитодавця на період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року.

Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 пені у вказаному вище розмірі, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язанихз розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язанузі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідноз умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2025 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Б.М. укладено договір № 42649746 про надання правової допомоги (а.с. 23-25).

Факт надання адвокатських послуг позивачу підтверджується свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я Білецького Б.М. (а.с. 46), додатковою угодою № 7762742 від 02 квітня 2025 року до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 січня 2025 року (а.с. 31), актом № 7762742 про підтвердження надання правової допомоги адвокатом від 31 березня 2025 (а.с. 9) та детальним описом робіт, виконаних адвокатом Білецьким Б.М. (а.с. 12), які підтверджують факт сплати позивачем адвокату обумовленої договором вартості правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, а також не подання відповідачкою клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн є обґрунтованими.

Однак, враховуючи, що позов задоволено частково, а представником позивача підтверджені надані адвокатські послуги належними засобами доказування, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам в сумі 4626,74 грн (18058,79 грн - сума задоволеного позову х 6000 грн - сума витрат на правничу допомогу:23418,79 грн - сума позовних вимог).

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 1867,91 грн судового збору (2422,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) (а.с. 34) х 77,11 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1050, 1054, 1078, 1079, 1080, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263? 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором № 7762742 про надання споживчого кредиту від 06 квітня 2024 року в розмірі 18058 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят вісім) гривень 79 коп, з яких: 5 909,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12149,79 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1 867 (одну тисячу вісімсот шістдесят сім) гривень 91 коп судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 4 626 (чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень 74 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»,місце розташування:вул.Авіаконструктора ІгоряСікорського,8,м.Київ,ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судоверішення складено27 жовтня 2025року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик