Ухвала суду № 131285795, 27.10.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11620/24 6/335/176/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря :Шевченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Концерн «Міські теплові мережі» про відстрочення виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2025 у справі №335/11620/24

встановив:

08.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2025 у справі №335/11620/24. У заяві просить відстрочити виконання рішення від 21 травня 2025 року на один рік.

В обґрунтування заяви зазначив про наявність обставин, які ускладнюють та фактично роблять неможливим для нього виконання судового рішення на теперішній час. Він є особою з окупованої території, його дім, майно залишилися на окупованій території, з моменту окупації його села він не має жодного доходу, його матеріальний стан з об`єктивних та очевидних обставин та причин є скрутним. Також просив врахувати воєнний стан, окупацію території на якій він проживав, матеріальний дохід, ступінь вини у виникненні спору і задовольнити заяву.

В судове засідання заявник та стягувач не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення в яких заявник зазначає, що приїзд до м.Запоріжжя є ускладненим, не знає чи зможе бути присутнім на засіданні суду і просив суд врахувати письмові пояснення та задовольнити клопотання про відстрочення виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного та відповідно до положень ст. 435 ЦПК України суд вважає можливим розгляд заяви без присутності сторін по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відстрочку виконання рішення суду є такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК Україниі 33Закону України«Про виконавчепровадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26 червня 2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05 липня 2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, згідно з положеньстатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до вимог статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1статті 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 4статті 435 ЦПК Українипередбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене такожст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Підставою для застосуванняст. 435 ЦПК Україниіст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Відповідно до частини 1статті 33 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку виконання рішення.

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

З аналізу наведених норм слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормамиЦПК Українине встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Судом встановлено, що рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2025 року по справі №335/11620/24 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» ЄДРПОУ 32121458 (Україна, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) за період з 01.04.2017р. по 30.09.2024 р. на загальну суму 34089,21 грн.(тридцять чотири тисячі вісімдесят дев`ять гривень 21 коп). Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1935,01 грн.(одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять гривень 01 коп. Рішення набрало законної сили 31.07.2025 року.

Відомостей щодо видачі виконавчого листа за вказаним рішенням матеріали цивільної справи №335/11620/24 не містять.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення, ОСОБА_1 зазначає, що наразі наявні обставини, які суттєво ускладнюють виконання рішення суду в цій справі та роблять таке виконання неможливим.

Зокрема, заявник зазначає, що в Україні введено воєнний стан, він є особою з окупованої території, його дім та майно залишилися на окупованій території, з моменту окупації його села він не має жодного доходу, його матеріальний стан є скрутним, ступінь вини у виникненні спору є опосередкованою, та полягає, на його думку, лише в тому, що він є власником квартири, а борг накопичився за десять років.

Беззаперечним є той факт, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, який затвердженоЗаконом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє на даний час на всій території України.

Разом із тим, введення та продовження строку воєнного стану в Україні в розумінні ст. 435 ЦПК України, не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду. Крім того, відповідачем не обґрунтовано обставин щодо того як саме введення воєнного стану перешкоджає виконанню зобов`язань. Також суд враховує, що частина боргу, яку було стягнуто з відповідача виникла ще до до початку запровадження воєнного стану та початку бойових дій на території України.Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.

Окрім того, посилаючись на скрутний матеріальний стан, заявник до своєї заяви про відстрочення рішення суду від 21.05.2025 року не додав жодного доказу, у тому числі і доказів його скрутного матеріального стану.

При цьому, скрутний стан, відсутність доходу не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду не є в розумінні закону виключною обставиною, що зумовлює необхідність відстрочення виконання рішення суду, а незадовільне матеріальне становище не позбавляє відповідача обов`язку виконати судове рішення, а дана причина не передбачена ст. 373 ЦПК України, як підстава для відстрочки виконання рішення і не є винятковим випадком, порушує принцип обов`язковості виконання рішення суду та порушує права позивача на належний судовий захист результатом якого має бути повне виконання рішення суду у встановлений законом строк.

Доводам ОСОБА_1 в частині опосередкованої участі у виникненні боргу надано оцінку в рішенні суду і наведена обставина не є в розумінні закону виключною обставиною, що зумовлює необхідність відстрочення виконання рішення суду.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання встановлених законом обов`язків (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17).

За відсутності виняткових причин відстрочення виконання рішення суду, яке набрало законної сили суперечитиме принципу обов`язковості судового рішення (ст.18 ЦПК України).

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.260,261,263,353,435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Концерн «Міські теплові мережі» про відстрочення виконання рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2025 у справі №335/11620/24 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана 27.10.2025 року.

Суддя Ю.В Апаллонова