Ухвала суду № 131285742, 22.10.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8694/24 2/335/1276/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

22 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2024 позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.04.2024, у розмірі 75 721,07 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2025 заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2024 скасовано. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21.04.2025 клопотання відповідача задоволено. Зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції

Ухвалою суду від 30.06.2025 провадження поновлено, призначено у справі судове засідання та направлено ухвалу учасникам для відома.

30.07.2025у судовезасідання представникпозивача ОСОБА_2 не з`явилась,причини неявкиу судовезасідання неповідомила,повідомлялась належнимчином,шляхом направленнясудової повісткидо електронногокабінету упідсистемі «Електроннийсуд» (документдоставлено:01.07.202517:38:35),що підтверджуєтьсядовідкою продоставку електронногодокументу. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

17.09.2025 у судовезасідання представникпозивача ФарзаєваК.А.не з`явилась,причини неявкиу судовезасідання неповідомила,повідомлялась належнимчином,шляхом направленнясудової повісткидо електронногокабінету упідсистемі «Електроннийсуд» (документдоставлено:01.08.202518:02:23), що підтверджуєтьсядовідкою продоставку електронногодокументу. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

22.10.2025 у судове засідання представник позивача не з`явилась, причини неявки у судове засідання не повідомила, повідомлялась належним чином, рекомендованим листом із повідомленням за адресою знаходження юридичної особи Концерну «МТМ», яке повернулось на адресу суду з позначкою «вручено» представнику за довіреністю «Медведєвій» 02.10.2025. Разом з тим, направлено судову повістку до електронного кабінету представника позивача Фарзаєвій К.А. у підсистемі «Електронний суд» (документ доставлено: 17.09.2025 16:53:13), що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Крім того, 22.10.2025 від представника позивача Казубек Л.Ю. надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів, в яких просила розглянути дане клопотання без участі представника позивача.

Під час судового засідання 22.10.2025 представник відповідача Уткін О.Є., просив суд залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку із неявкою представника позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, слід залишити без розгляду, з наступних підстав.

Стаття 4 ч. 1 ЦПК України вказує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України, які встановлюють порядок виклику сторін у судове засідання, судова повістка, разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі і вручається службовій особі, яка розписується про одержання повістки, у разі, якщо сторона у справі є юридичною особою (ч. 6 ст. 128). Розписки про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день, особами, які її вручили повертається до суду (ч. 2 ст. 130).

Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка представника позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Крім того, причини повторної неявки значення не мають.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що представник позивача три рази поспіль не з`явилась до суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомили про причини неявки, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка позивача або представника повинна бути обумовлена причинами, які об`єктивно та безумовно не дозволяють йому з`явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо.

Дії представника позивача щодо скерування до суду заперечень на клопотання про долучення доказів, в яких просила розглянути дане клопотання без участі представника позивача, свідчить про обізнаність, щодо часу та дати призначеного розгляду. Однак у даних запереченнях представник не просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Разом із тим, якщо особа подає заперечень на клопотання про долучення доказів вона повинна надати документи, які підтверджують, що вона має право представляти інтереси цієї особи.

Відповідно до ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:1) довіреністю фізичної або юридичної особи;2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

При цьому, у зазначених запереченнях відсутні відомості про надання повноважень Казубек Л.Ю. та Артьомову С.О. на представництво інтересів позивача

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом. Також стаття 17 Конвенції закріплює один із основоположних принципів зазначеної Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами.

У своєму рішенні по справі «Калашников проти Росії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Аналогічні висновки містяться також в інших рішеннях Європейського Суду з прав людини («Шмалько проти України», «Ромашов проти України»,«Олександр Шевченко проти України», «Фрідлендер проти Франції»).

У постанові від 22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №310/12817/13, вказав на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналіз викладених вище обставин, неявки в судові засідання представника позивача, якому було відомо про провадження по справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилося у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка не може бути вирішена у встановлений ЦПК України строк.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.І. Рибалко