Рішення № 131280869, 16.10.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2944/25Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бойченко О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Джига В.І.,

від відповідача: Кравченко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунальної установи ,,Одесреклама Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Довганя Сергія Федоровича про стягнення 391222,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2025 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2944/25; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 26.08.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.09.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2025 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 16.10.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальна установа ,,Одесреклама Одеської міської ради (далі Установа) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Довганя Сергія Федоровича (далі ФОП Довгань С.Ф.) про стягнення 391222,56 грн пені.

В обґрунтування позову вказано на невиконання відповідачем умов договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.10.2012 р. № 194-рд в частині своєчасного внесення обумовленої сторонами плати.

У відзиві на позовну заяву ФОП Довгань С.Ф. просить відмовити у задоволенні позову, зменшивши розмір пені на 95% на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України. Відповідач зазначає, що:

-після початку військової агресії ФОП Довгань С.Ф. мав труднощі з веденням господарської діяльності, про що неодноразово попереджував Установу з посиланням на п.п.7.1-7.4 договору щодо настання форс-мажорних обставин;

-в позові не вказано про завдання збитків простроченням виконання зобов`язань відповідачем;

-майновий стан ФОП Довганя С.Ф. не дозволяє йому сплатити штрафні санкції;

-відповідач добросовісно та добровільно виконав у повному обсязі грошові зобов`язання перед позивачем;

-співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та нарахованою пенею свідчить про те, що розмір останньої, будучи завеликим, є співрозмірним сумі боргу за певний період.

Установа подала відповідь на відзив, в якій просить у зменшенні розміру пені відповідачу відмовити, адже: ФОП Довганем С.Ф. не доведено звернення до Установи з підстав настання форс-мажорних обставин та не підтверджено їх належними доказами; відповідач, усвідомлюючи ризики несвоєчасної оплати коштів за договором та відповідальність, пов`язану з цим, протягом останніх років не вживав заходів для розірвання договору або зменшення кількості рекламних конструкцій з метою оптимізації своїх витрат; відповідач ще до введення воєнного стану порушував строки оплати, визначені договором; будь-яких спростувань щодо несвоєчасної оплати або заперечень стосовно правильності здійснених позивачем розрахунків пені відповідачем не наведено; наявні в матеріалах справи докази не підтверджують доводи відповідача в частині добросовісного та добровільного виконання своїх зобов`язань; скрутне фінансове становище ФОП Довганя С.Ф. являється результатом його господарської діяльності та не є безумовною передумовою для зменшення розміру пені. При цьому відповідачем не підтверджено те, що в нього відсутнє майно, за рахунок якого він міг би здійснити оплату пені.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

01.10.2012 р. між КП ,,Одесреклама ОМР (Підприємство), правонаступником якої є Установа, та ФОП Довганем С.Ф. (Користувач) укладено договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 194-рд (Договір), згідно з п.2.1 якого Підприємство надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам (п.2.1 Договору).

Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.2.3 Договору).

Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором (п.4.2.4 Договору).

Плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених Виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору (п.5.1 Договору).

Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок Підприємства (п.5.2 Договору).

Термін дії договору: з 01.10.2012 р. по 28.08.2017 р. (п.8.3 Договору).

В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, зокрема:

-від 26.02.2015 р. № 1, якою викладено п.5.2 Договору в такій редакції: ,,З 01.01.2015 року Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому Договорі;

-від 01.08.2019 р. б/н, у якій у зв`язку з прийняттям рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради ,,Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 р. № 434 ,,Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції сторони дійшли згоди про внесення змін до Договору, зокрема, викладено п.5.1 в наступній редакції: ,,Плата за цим Договором визначається на підставі пункту 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції.

Додатками до Договору та додаткових угод є: Перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування; Бухгалтерські розрахунки плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

Договір, додаткові угоди, додатки до них підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

Термін дії Договору сторонами неодноразово продовжувався, що вбачається з тексту угоди та листа Установи, в якому зазначено, що Договір діє по 11.11.2025 р.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку сум, що стягуються, проти правильності відомостей у якому ФОП Довгань С.Ф. жодним чином не заперечив, у процесі виконання Договору, а саме в період з січня 2020 р. по травень 2025 р., Користувач несвоєчасно здійснював оплати місць для розташування рекламних засобів, у зв`язку з чим Установою на підставі п.6.2 Договору нараховано пеню в розмірі 391222,56 грн.

З метою погашення нарахованої пені Установа направила на адресу ФОП Довганя С.Ф. претензію від 23.04.2025 р. № 254/01-24, ігнорування якої спричинило звернення до господарського суду з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У випадку прострочення платежів, передбачених п.п.5.1, 5.2 цього Договору, Користувач сплачує на користь Управління пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (п.6.2 Договору).

Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано (п.6.4 Договору з урахуванням додаткової угоди від 01.08.2019 р. б/н).

Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи викладене, те, що відповідачем у відзиві на позов не заперечується як факт несвоєчасного виконання ним зобов`язань за Договором, так і правильність здійсненого Установою нарахування пені в розмірі 391222,56 грн, господарський суд доходить висновку про те, що названі обставини не підлягають доказуванню за правилами ч.1 ст.75 ГПК України.

Між тим, стягнення пені у заявленому позивачем розмірі унеможливлюється наступним.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги наведене, те, що Установою не надано будь-яких доказів завдання їй збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, те, що ФОП Довганем С.Ф. сплачено заборгованість за Договором у повному розмірі, те, що розмір нарахованої пені являється значним, те, що неустойка як вид відповідальності не має на меті надмірне збагачення кредитора за рахунок боржника, те, що в Україні введено воєнний стан, який суттєво вплинув на майновий стан суб`єктів господарювання, в т.ч. ФОП Довганя С.Ф., доказом чого є фінансова звітність відповідача, господарський суд зменшує заявлену до стягнення пеню в сумі 391222,56 грн до 39122,26 грн, тобто на 90%, тому позовна вимога про її стягнення підлягає частковому задоволенню.

Окремо потрібно зазначити, що, визначаючи відсоток зменшення пені, господарський суд враховує практику розгляду аналогічних справ за участю Установи, яка склалась в суді апеляційної інстанції та сформована в постановах Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 р. по справі № 916/1465/24, від 14.01.2025 р. по справі № 916/2388/24, від 22.01.2025 р. по справі № 916/1529/24, від 24.02.2025 р. по справі № 916/2387/24.

Щодо доводів, наведених у відповіді на відзив, слід зауважити, що позивач не спростував наявність перелічених вище обставин, сукупність яких є достатньою для реалізації господарським судом права на зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а часткове задоволення судом позову зумовлено виключно зменшенням судом пені за правилами ст.551 ЦК України, судовий збір, сплачений позивачем, слід повністю покласти на відповідача згідно з ч.9 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Довганя Сергія Федоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунальної установи ,,Одесреклама Одеської міської ради (65091, Одеська область, місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д, код 25830211) 39122/тридцять дев`ять тисяч сто двадцять дві/грн 26 коп. пені, 4694/чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири/грн 67 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 р.

Суддя Л.В. Лічман