Рішення № 131272207, 24.09.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1167/25

2/179/651/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судус-щаМагдалинівка Дніпропетровськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок, суд

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областінадійшла позовназаява ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок.

Позивач посилається на те, що більше 43 років, тобто з 1981 року до цього часу позивач постійно проживає в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги та земельний податок.

Вказаний будинок пустував, будь які відомості про його власника невідомі.

Оскільки позивач постійно з 1981 року проживає і продовжує відкрито, безперервно володіти домоволодінням більше ніж десять років, вважає, що маю право на набуття права власності на це майно за рішенням суду.

Тому прохає визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву в якій прохала розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Житловий будинокпо АДРЕСА_1 рахуєтьсяза ОСОБА_2 ,що підтверджуєтьсязаписами упогосподарській книзі(а.с.6).

Згідно довідки № 11 від 06.01.2025 р. виданої виконкомом Магдалинівської селищної ради ОСОБА_2 зареєстрована та проживає з 15.10.1981 року за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7).

Відповідно до ст.328ЦКУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст.344ЦКУкраїни особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Як зазначено в п. п. 9, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановленоЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю,маєправозвернутисядо суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Суд встановив, що позивач, зокрема з 1981 року постійно проживає у вказаному будинку, що також не заперечується відповідачем.

Таким чином, суд встановив, що позивач більше ніж 10 років, а точніше, з 1981 року по теперішній час відкрито, добросовісно та безперервно володіє вказаним будинком; даний будинок не знаходиться у власності іншої особи, позивач є добросовісним набувачем, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на будинок за позивачем за набувальною давністю підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за набувальною давністю право власності на:

-житловий будинокз господарськимибудівлями таспорудами,який розташований по АДРЕСА_1 ,що складаєтьсяз:А1-житловий будинокзагальною площею68.9кв. м., житловою площею - 37,9 кв. м.; а2 - прибудова; Б1 сарай; Г1 вхід в погріб; ПГ1 погріб; № 1 огорожа; № 2 ворота; № 3 хвіртка.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук