Рішення № 1312707, 27.11.2007, Городнянський районний суд Чернігівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2007 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Березовського О.Д., при секретарі Швачко О.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Трясухо З.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області щодо стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку із затримкою термінів її виплати, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 15 жовтня 2007 року звернувся до суду з позовом до відділу освіти Городнянської райдержадміністрації та Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області та просить суд постановити рішення яким стягнути з відділу освіти Городнянської райдержадміністрації заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення в сумі 3319, 20 грн. , а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв”язку із затримкою термінів її виплати за період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року.

Позивач в позовній заяві зазначив, що він працює директором Макишинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, його педагогічний стаж складає 38 років. В зв”язку з цим відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України „Про освіту” відповідач зобов'язаний виплачувати йому крім зарплати ще й щомісячну надбавку за вислугу років, починаючи з 01.01.1997 року і щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі місячного окладу, починаючи з 01.01.1997 року відповідно до ставки. Остання з названих виплат передбачена постановою ВР України „Про внесення змін і доповнень до Закону „Про освіту” від 23.03.1996 року.

Порушуючи наведені нормативні документи, відповідач ухиляється від забезпечення позивача поіменованими виплатами, В зв”язку з порушенням його законних прав відповідач заборгував позивачу станом на 01.01.2007 року суму, що без утримання податків і зборів складає 3319, 20 грн..

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам зарплату за 1997-2002 року, повинні в обов'язковому порядку при виплаті цієї заборгованої плати нараховувати та виплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати в зв”язку з порушенням термінів її виплати в порядку, встановленому постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1427. Але при нарахуванні йому даної заборгованості компенсація не була нарахована.

Враховуючи вищевикладене, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення в сумі 3319, 20 грн., а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв”язку із затримкою термінів її виплати за період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року.

Ухвалою судді від 17 жовтня 2007 року провадження у зазначеній справі відкрито.

Ухвалою судді від 27.11.2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області щодо стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку із затримкою термінів її виплати, у частині заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області закрито у зв”язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

В судовому засіданні позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.01.1998 року по 31.07.1999 року в сумі 1021, 23 грн., про що надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог від 27.11.2007 року. Пояснив, що він працює на посаді директора Макишинської ЗОШ І-ІІІ ступенів та має загальний педагогічний стаж роботи 38 років. За період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року йому своєчасно не нараховувалась та не виплачувалась гарантована доплата за стаж роботи і допомога на оздоровлення. В 2005 році він отримав лише частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення. В 2006 році йому взагалі ніяких коштів на погашення вказаної заборгованості виплачено не було. Про порушення свого права на отримання надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення він дізнався лише в 2003 році від інших вчителів. До суду за захистом своїх прав раніше не звертався, оскільки керівництво відділу освіти Городнянської райдержадміністрації запевнило, що заборгованість йому буде виплачена своєчасно і в повному обсязі. З наданими представником відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області довідками щодо суми заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати ОСОБА_1 згоден. Просить суд задовольнити уточнені ним позовні вимоги та стягнути з відповідача відповідні суми заборгованості.

Представник відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації в Чернігівській області в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково і пояснив, що у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту”, відсутністю відповідних бюджетних асигнувань працівникам районного відділу освіти не проводилось нарахування надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним працівникам. Ці виплати не були нараховані, не вівся їх облік, вони не відносились до кредиторської заборгованості. Згідно Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” від 09.09.2004 року №1994-IV врегульовано правовідносини з цього питання. Цим законом встановлено порядок погашення заборгованості протягом 5 років рівними частинами. В 2005 році позивач отримав частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення. Тому вважає, що позивач має право вимагати та отримати тільки частину вказаної заборгованості, яку він повинен був отримати в 2006-2007 роках. Щодо вимог позивача про стягнення компенсації вказав, що в цій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають. Зазначив, що відповідним Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” та Постановою КМУ № 934 від 19.09.2005 року не передбачено нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, спільним листом Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681 роз'яснено, що виплата згідно Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” від 09.09.2004 року №1994-IV є разовою виплатою державного бюджету, яка здійснюватиметься протягом п'яти років. Відповідно до нормативних документів, які регулюють нарахування компенсації, визначено, що компенсація не нараховується на разові виплати, тому компенсація позивачу і не нараховувалась.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженої в судовому засіданні копії трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що останній 24.08.1971 року був призначений на посаду вчителя математики Макишинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, з 11.12.1985 року обіймає посаду директора вказаної школи ( а.с. 2 - 4 ).

Згідно довідки відділу освіти Городнянської райдержадміністрації за вих. № 37 від 12.10.2007 року встановлено, що ОСОБА_1 станом на 12 жовтня 2007 року має 38 років 1 місяць та 15 днів педагогічного стажу ( а.с. 5 ).

З довідки відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації за № 123 від 21.05.2007 року встановлено, що нарахована ОСОБА_1 надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення за період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року включно становить 4367, 20 грн.. В жовтні 2005 року та в грудні 2005 року позивач отримав частину заборгованості відповідно в сумах 860 грн. та 188 грн.. Станом на 01.01.2007 року заборгованість з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення складає 3319, 20 грн. (а.с. 6).

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Станом до 11.07.2001 року стаття 233 КЗпП України встановлювала тримісячний строк для звернення до суду з заявою для вирішення трудового спору. В судовому засіданні встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права у 2003 році. Таким чином, строк звернення до суду позивачем не порушено.

Статтею 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 22 Конституції України наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В статті 57 Закону України „Про освіту”, якою визначені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, визначено, що держава забезпечує вказаній категорії працівників виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу ( ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи та виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати ) при наданні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.94 КЗПП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про оплату праці”, додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу неправомірно своєчасно не виплачувались в період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення, які є частиною його заробітної плати, чим порушено його конституційне право на своєчасне одержання винагороди за працю.

З 01.01.1997 року введена в дію стаття 34 Закону України „Про оплату праці”, якою передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, яка проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги та у порядку, встановленому чинним законодавством.

Нарахування суми компенсації грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року N 2050-III та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ № 1427 від 20.12.1997 року, а також Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року.

Згідно довідки відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області встановлено, що сума компенсації ОСОБА_1 втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати з 01.01.1998 року по 31.07.1999 року складає 1021, 23 грн. ( а.с. 12 ).

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення не виплачувались у зв'язку з тим, що дію ст. 57 Закону України „Про освіту” було призупинено, були відсутні відповідні бюджетні асигнування на реалізацію цією норми, а Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”, зазначену заборгованість було визначено як кредиторську заборгованість Державного бюджету України, вона погашається протягом 5 років рівними частинами та в 2005 році позивач отримав частину заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років і цим Законом не передбачено виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки вони не відповідають дійсності і суперечать Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. Зазначений Закон встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", а не порядок компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” визнано заборгованістю держави перед педпрацівниками суми невиплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, тобто підтверджено право позивача на отримання цих виплат в період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року.

Вказаний закон було прийнято 09.09.2004 року, в той час як правовідносини, що склалися між позивачем та відділом освіти, і які досліджуються судом, відбувались в період з 1997 року по 2002 рік, і, таким чином, зазначений Закон не може якимсь чином обмежувати права позивача, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України він не має зворотної дії у часі і не може обмежувати закріплене Конституцією України право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю.

Роз'яснення Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681, на яке посилається представник відповідача, у тій частині, що виплата по ст. 57 ЗУ „Про освіту” є разовою виплатою державного бюджету, суперечить вимогам ч. 1 ст. 5 ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”, оскільки кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та підлягає стягненню з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахована позивачу сума заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, а також сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 43, 55, 58 Конституції України, ст. 57 Закону України „Про освіту”, ст.2, ст. 34 Закону України „Про оплату праці”, ст.ст. 94, 233 КЗпП України, Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року N 2050-III, Постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати”, Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. N 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 3319 грн. 20 коп. заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.1997 року по 31.08.2002 року, 1021 грн. 23 коп. грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 01.01.1998 року по 31.07.1999 року, а всього стягнути 4340 грн. 43 коп. заборгованості, без врахування податків та обов'язкових платежів, що підлягають утриманню.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації 51 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: О.Д.Березовський