Рішення № 131269099, 23.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/36626/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» (далі також ТОВ «ВМ ГРУПП», позивач) до Київської митниці (далі також відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000106/2 від 17 червня 2024 року, №UA100060/2024/000029/2 від 19 червня 2024 року, №UA100060/2024/000025/2 від 14 червня 2024 року (далі також оскаржувані рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ВМ ГРУПП» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесені рішення про коригування митної вартості, які підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він наполягав на заявлених позовних вимогах, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

02 листопада 2022 року між позивачем та постачальником - підприємством з виробництва стрейч-плівки «EFEKT PLUS» Sp. z 0.0. (Республіка Польща) укладено контракт №01 на поставку товару - стрейч-плівки. Найменування, кількість, ціна за одиницю, дата оплати і дата поставки вказуються в Специфікації, яка оформлюється на кожну поставку та є невід`ємною частиною контракту. Специфікацією сторони погодили вважати погоджене замовлення.

Валюта контракту - Євро. Умови оплати - відповідно до рахунків-проформ.

Умови поставки (пункт 5.1 договору в редакції Додаткової угоди №1 від 12 грудня 2022 року) - FCA м. Глогов Малопольски/Двожиско/Жешув.

Відповідно до пункту 5.4. контракту, разом з товаром продавець надає покупцеві на англійській мові наступні документи:

- Митну декларацію;

- Рахунок-фактуру;

- Пакувальний лист;

- Сертифікат походження товару EUR.1;

На виконання контракту, позивач протягом дії контракту ввозив товар на митну територію України та здійснював митне оформлення цього товару, на підставі документів, передбачених контрактом та митним кодексом України (МКУ), аналогічних за формою та переліком, митну вартість визначав за основним методом - ціною контракту.

06 червня 2024 року постачальником за контрактом № 01 було виписано 3 проформи-інвойс на попередню оплату:

-№ZS-14/06/2024/EXRG на суму 24 840,00 EUR на поставку 21 600 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг;

-№ZS-15/06/2024/EXRG на суму 26 568,00 EUR на поставку 3 600 кг стрейч- плівки у джамбо-рулонах Юмкм х120% х 500мм х 50кг вартість 1,28 Євро за кг, та 18 000кг стеч-плівки у джамбо-рулонах 12мкм х150% х 500мм х 50кг вартість 1,22 Євро за кг;

-№ZS-16/06/2024/EXRG на суму 27 432,00 EUR на поставку 21 600 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах чорної 20мкм х 500мм х 50кг вартість 1,27 Євро за кг.

Сума вказаних попередніх рахунків склала 78 840 Євро.

Позивач однією платіжною інструкцією №62 від 06 червня 2024 року сплачено вказані проформи-інвойс в сумі 78 840 Євро, що підтверджується платіжним документом SWIFT на суму 78 840 Євро від 07 червня 2024 року.

При митному оформленні позивачем вказаних трьох партій товару відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості:

-№UA100000/2024/000106/2 від 17 червня 2024 року;

-№UA100060/2024/000029/2 від 19 червня 2024 рок;

-№UA100060/2024/000025/2 від 14 червня 2024 року.

Позивач вважаючи вищевказане рішення про коригування митної вартості товару прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 34-1 ч. 1 статті 4 Митного кодексу України (далі також МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Відповідно до частин 1-2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом частини 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із частиною 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1-2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частин 7-8 статті 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом частини 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом частин 4-5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина 2 статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

1) Щодо рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000106/2 від 17 червня 2024 року суд зазначає про таке.

14 червня 2024 року позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA100060216918U0, а також перелік документів, що підтверджує заявлену митну товарів, а саме:

- Сертифікат якості б/н від 11 червня 2024 року;

-Пакувальний лист № (S)FSE-19/06/2024/EXRG від 11 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-14/06/2024/EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-15/06/2024/ EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-16/06/2024/EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-фактура (інвойс) № (S)FSE-19/06/2024/EXRG від 11 червня 2024 року;

-Автотранспортна накладна № 551150 від 11 червня 2024 року;

-Сертифікат походження товару EUR № PL/MF/AU0140046 від 11 червня 2024 року;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару № 62 від 06 червня 2024 року;

-SWIFT б/н від 07 червня 2024 року;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) транспортного перевезення № 2651 від 13 червня 2024 року;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 13 червня 2024 року;

-Документ що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини б/н від 07 червня 2024 року;

-Додаток № 1 до контакту від 12 грудня 2022 року;

- Специфікація №17 від 06 червня 2024 року;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01 від 02 листопада 2022 року;

-Договір (контракт) про перевезення № 050623/1 від 05 червня 2023 року;

-Заявка на перевезення б/н від 11 червня 2024 року;

-Копія митної декларації країни відправлення № 24Р1402010Е0658771 від 11 червня 2024 року.

В ході консультацій позивачем було надано додаткові документи, а саме: копію договору між експедитором та безпосереднім перевізником ФОП ОСОБА_1 , який вказаний у автотранспортній накладній та довідку відправника вантажу щодо місця відвантаження товару.

Відповідачем була видана картка відмови № UA100060/2024/000459 та прийнято оскаржуване рішення №UA100000/2024/000106/2 від 17 червня 2024 року.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17 червня 2024 року (графа 33 обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з МД № 24UA100060216918U0 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

1) надані до митного оформлення банківські платіжні документи SWIFT від 07 червня 2024 року та платіжна інструкція від 06 червня 2024 року № 62 на суму платіжної операції - 78 840,00 евро, проте сума інвойсу № (S)FSE-19/06/2024/EXRG становить 24 845,75 евро. Платіжний документ містить посилання на декілька проформа-інвойсів, які надано до митного оформлення. Проте, жодний із зазначених проформа-інвойсів не містить суму 24 845,75 евро. Отже, надані банківські платіжні документи не можливо співставити з партією оцінюваного товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати від 13 червня 2024 року б/н; рахунок на оплату транспортних послуг від 13 червня 2024 року № 2651; заявку на перевезення від 11 червня 2024 року б/н, які видані ТОВ «PB ДАФ+»; договір-доручення від 05 червня 2023 року № 050623/1, укладений між ТОВ «PB ДАФ+» (повірений) та ТОВ «ВМ ГРУПП» (довіритель). Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 11 червня 2024 року № 551150, перевізником товарів виступає інша особа (ФОП ОСОБА_2 ),. Декларантом додатково надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 11 червня 2024 року №92469, укладений між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТОВ «PB ДАФ г» (експедитор). Проте, документи, передбачені законодавством та вищезазначеним договором (заявка; рахунок) від залученого до перевезення ФОП ОСОБА_2 декларантом не надано;

3) у наданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 11 червня 2024 року № 551150 зазначено інвойс з іншим номером (FSE-19/06/2024/EXRG), ніж номер інвойсу, який долучено до митного оформлення - (S)FSE-19/06/2024/EXRG;

4) згідно з положеннями Інкотермс термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару фінансової відповідальності не несе. Відповідно до гр. 4 CMR ід 11 червня 2024 року№ 551150 завантаження товару відбулось за адресою RZESZOW, POLAND, що не відповідає заявленим у гр. 20 МД умовам. Таким чином, встановлено розбіжності щодо місця завантаження, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування та завантаження товару. Додатково наданий декларантом лист відправника від 17 червня 2024 року б/н не спростовує виявлені розбіжності. Вказаний лист видано компанією з відмінною назвою (Zaklad Produkcji Folii Glos Plus Sp.z o.o.) та підписано іншою особою - ОСОБА_3 (зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 02 листопада 2022 року в особі Анета Шеліга);

5) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 11 червня 2024 року № 24PL402010E0658771 зазначена ціна товару - 106 483 польських злотих, що не відповідає зазначеній у інвойсі від 11 червня 2024 року № (S)FSE-19/06/2024/EXRG ціні товару - 107 326,19 польських злотих;

6) митним органом не приймається до розгляду наданий декларантом російський щотижневий ціновий огляд на поліетилен «Маркет Репорт». Існує українське видання «Хім-Кур`єр»-міжнародне незалежне Інформаційно-аналітичне агентство;

7) наявність у митного органу інформації щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21 у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10527/17, у постанові від 19 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 та у постанові від 13 липня 2021 року по справі № 804/3702/16.

Матеріалами справи встановлено, що платіжний документ SWIFT від 07 червня 2024 року на суму 78 840 Євро посилається не на інвойс, а на три передплатні проформи-інвойс:

-№ZS-14/06/2024/EXRG на суму 24 840,00 EUR на поставку 21 600 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг;

-№ZS-15/06/2024/EXRG на суму 26 568,00 EUR на поставку 3 600 кг стрейч- плівки у джамбо-рулонах Юмкм х120% х 500мм х 50кг вартість 1,28 Євро за кг, та 18 000кг стеч-плівки у джамбо-рулонах 12мкм х150% х 500мм х 50кг вартість 1,22 Євро за кг;

-№ZS-16/06/2024/EXRG на суму 27 432,00 EUR на поставку 21 600 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах чорної 20мкм х 500мм х 50кг вартість 1,27 Євро за кг.

Загальна сума склала 78 840 Євро, що відповідає платіжній інструкції №62 від 06 червня 2024 року.

Проформа-інвойс виписана на 21 600 кг товару. При формуванні партії товару його кількість у кг - змінилась до 21 605 кг, відповідно, була скоригована вартість товару у комерційному інвойсі, яка відповідає сумі у специфікації та митній декларації. Вартість 1кг товару залишилась незмінною - 1.15 EUR. Декларуванню підлягає фактично поставлена партія товару.

Тому в частині вартості товару, митна вартість підлягала перевірці та обчисленню за прямим методом 21 604кг х 1,15 Євро = 24 844,60 Євро.

Щодо тверджень відповідача з приводу не підтвердження витрат на транспортування товару, суд зазначає, що пунктом 1.1 договору про перевезення № 050623/1 від 05 червня 2023 року встановлено право залучати інших виконавців.

Копія договору від 06 липня 2023 року №458 між експедитором та фактичним перевізником зазначеним у CMR ФОП ОСОБА_1 була надана з супровідним листом вих.№1706/1 від 17 червня 2024 року, що в повній мірі давало змогу ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою конкретної партії товарів.

Позивач не вступав у господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 , експедитор самостійно здійснював розрахунки з залученими ним іншими особами.

Наданий митному органу пакет документів в повній мірі давав можливість ідентифікувати усіх учасників перевезення, сам вантаж, вагу, номер автомобіля, тощо.

У наданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 11 червня 2024 року № 551150 зазначено інвойс з номером FSE-19/06/2024/EXRG, номер інвойсу, який долучено до митного оформлення - також FSE-19/06/2024/EXRG, цей же номер вказано у сертифікаті та експортній декларації, код товару, опис товару, вага, числове значення вартості товару, інші дані, що дають можливість ідентифікувати партію товару, - не містять розбіжностей. Примітка до номеру у вигляді «(S)», що проставлена відправником в деяких документах - не стосується числового значення митної вартості.

Щодо посилань митного органу про те, що «завантаження товару відбулось за адресою RZESZOW, POLAND, що не відповідає заявленим у гр. 20 МД умовам. Таким чином встановлено розбіжності щодо місця завантаження, що в свою чергу прямо впливає на розмір понесених витрат на транспортування та завантаження товару», суд встановив таке.

Місце завантаження RZESZOW, POLAND є технічною помилкою відправника, відповідний лист відправника був наданий відповідачу.

Крім цього, дана помилка в гр. 4 CMR не впливає на розмір понесених витрат на транспортування та завантаження товару, оскільки відстань до МП Краковець і від помилково вказаного RZESZOW, і від дійсного місця відправки Glogow Malopolski є однаковою, що підтверджується картою, тому не має впливу на числове значення митної вартості.

У наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 11 червня 2024 року № 24РЕ402010Е0658 771 зазначена ціна товару -106 483 польських злотих.

Між тим, як вбачається з контракту, розрахунок мав відбуватись у Євро, а не у польських злотих. Сплачена за товар ціна повність відповідає інвойсу на поставку у Євро.

Щодо не прийняття цінового огляду на поліетилен «Маркет Репорт», наданого декларантом, суд зазначає, що вказаний документ не підтверджує заявлену митну вартість товару у відповідності до вимог частини 1 статті 53 МК України.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21 лютого 2018 року у справі №820/17417/14 та від 04 вересня 2018 року у справі №818/1186/17.

Виходячи з наведеного у сукупності, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 17 червня 2024 року відповідачем не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом із ІМ 40 ДЕ 24UA100060216918U0 від 14 червня 2024 року документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідачем не зазначено фактурну вартість, країну експорту цього товару, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки та не додані такі митні декларації до відзиву на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000106/2 від 17 червня 2024 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

2) Щодо рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA100060/2024/000029/2 від 19 червня 2024 року суд зазначає про таке.

18 червня 2024 року позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA100060217306U7, а також перелік документів, що підтверджує заявлену митну товарів, а саме:

- Сертифікат якості № (S)FSE-24/06/2024/ЕХRG від 13 червня 2024 року;

- Сертифікат якості № (S)FSE-25/06/2024/ЕХRG від 13 червня 2024 року;

-Пакувальний лист № (S)FSE-24/06/2024/ЕХRG від 13 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-14/06/2024/EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-15/06/2024/ EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-16/06/2024/EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-фактура (інвойс) № (S)FSE-24/06/2024/EXRG від 13 червня 2024 року;

-Автотранспортна накладна б/н від 13 червня 2024 року;

-Сертифікат походження товару EUR № PL/MF/AU0140024 від 13 червня 2024 року;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару № 62 від 06 червня 2024 року;

-SWIFT б/н від 07 червня 2024 року;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) транспортного перевезення № 2708 від 17 червня 2024 року;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 16 червня 2024 року;

-Документ що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини б/н від 07 червня 2024 року;

-Додаток № 1 до контакту від 12 грудня 2022 року;

-Специфікація №18 від 13 червня 2024 року;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01 від 02 листопада 2022 року;

-Договір (контракт) про перевезення № 050623/1 від 05 червня 2023 року;

-Заявка на перевезення б/н від 13 червня 2024 року;

-Лист відправника б/н від 17 червня 2024 року;

-Копія митної декларації країни відправлення № 24Р1402010Е0669441 від 13 червня 2024 року.

В ході консультацій позивачем було надано додаткові документ, а саме: копію договору між експедитором та безпосереднім перевізником, який вказаний у автотранспортній накладній та довідку відправника вантажу щодо місця відвантаження товару.

Відповідачем була видана картка відмови № UA100060/2024/000472 та прийнято оскаржуване рішення №UA100060/2024/000029/2 від 19 червня 2024 року.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 19 червня 2024 року вбачається, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 18 червня 2024 року № UA100060/2024/217306 (24UA100060217306U7) встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних то об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема:

1) наданий платіжний документ SWIFT від 11 червня 2024 року на суму 78840 евро, проте сума інвойсу № (S)FSE-24W2024/EXRG становить 26599,96 евро. Платіжний документ містить посипання на декілька інвойсів, отже співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим;

2) для підтвердження витрат на транспортування товару не умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolski» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати та рахунок, які видані ТОВ «РВ ДАФ +». Згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 13 червня 2024 року б/н, перевізником товарів виступає інша особа HORBUD LLC, Ukraine, отже відбулось залучання третіх осіб до перевезення відповідності до п. 1.1 договору-доручення від 05 червня 2023 року № 050623/1 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, яким передбачено укладення договорів ТОВ «РВ ДАФ +» з третіми особами, проте такий договір не надано до митного оформлення, отже відсутня інформація щодо складової вартості перевезення. Рахунок не оплату міжнародних транспортних послуг під 17 червня 2024 року № 2708 зазначений в митній декларації посилається на заявку від 12 червня 2024 року, проте в митній декларації зазначена заявка на перевезення від 13 червня 2024 року, отже виставлений рахунок не пов`язаний з поданою заявкою не перевезення.

Суд не погоджується із вказаними вище твердженнями митного органу, з огляду на таке.

Проформа-інвойс від 06 червня 2024 року №ZS-15/06/2024/EXRG виписана на поставку 3 600 кг стрейч-плівки вартістю 1,28 Євро/кг та 18 000 кг стрейч плівки вартістю 1,22 Євро/кг.

При формуванні партії товару його кількість у кг змінилась, тому була скоригована і її вартість, внаслідок чого складено специфікацію №18 від 13 червня 2024 року на поставку 3 604 кг стрейч-плівки вартістю 1,28 Євро/кг та 18 022 кг стрейч плівки вартістю 1,22 Євро/кг, загальною вартістю 26 599,96 Євро та інвойс від 13 червня 2024 року №(S)FSE-24/06/2024/EXRG на ту ж суму 26 599,96 Євро.

Вказана фактична кількість та вартість відповідає сумі у специфікації та митній декларації. Вартість 1кг товару залишилась незмінною 1,28 Євро/кг та 1,22 Євро/кг.

Як було зазначено вище, платіжний документ SWIFT від 07 червня 2024 року на суму 78 840 Євро посилається не на інвойс, а на 3 передплатні проформи-інвойс:

-№ZS-14/06/2024/EXRG на суму 24 840,00 EUR на поставку 21 600 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах 15мкм х150% х 500мм х 50кг, вартість 1,15 Євро за кг;

-№ZS-15/06/2024/EXRG на суму 26 568,00 EUR на поставку 3 600 кг стрейч- плівки у джамбо-рулонах Юмкм х120% х 500мм х 50кг вартість 1,28 Євро за кг, та 18 000кг стеч-плівки у джамбо-рулонах 12мкм х150% х 500мм х 50кг вартість 1,22 Євро за кг;

-№ZS-16/06/2024/EXRG на суму 27 432,00 EUR на поставку 21 600 кг стрейч-плівки у джамбо-рулонах чорної 20мкм х 500мм х 50кг вартість 1,27 Євро за кг.

Загальна сума склала 78 840 Євро, що відповідає платіжній інструкції № 62 від 06 червня 2024 року.

На переконання суду, надані разом з ІМ 40 ДЕ від 18 червня 2024 року документи давали можливість митну вартість товарів, у тому числі і ціну, яка була сплачена за імпортований товар.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що згідно із пунктом 3.2 договору від 06 червня 2023 року № 050623/1 з TOB «РВ ДАФ +», ціни на послуги встановлюються в заявках, яка також була надана відповідачу.

Право залучати інших виконавців передбачене пунктом 1.1 договору від 05 червня 2023 року №050623/1.

Копія договору №1936 від 01 травня 2024 року між експедитором та фактичним перевізником зазначеним у CMR - ТОВ «ГОРБУД» була надана відповідачу з супровідним листом від 18 червня 2024 року, що давало змогу ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою конкретної партії товарів.

Вартість послуг експедитора відображена у рахунку, довідці та заявці, у т. ч. 3 доставки вантажу до митного кордону України.

Позивач не вступав у господарські відносини з ТОВ «ГОРБУД» та сплачує за послуги експедитору, а експедитор самостійно здійснює розрахунки з залученими ним іншими особами.

Рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг від 17 червня 2024 року №2709 зазначений в митній декларації містив описку в частині посилання на заявку від 12 червня 2024 року, в митній декларації зазначена заявка на перевезення від 13 червня 2024 року, яка і була надана до митного оформлення та рахунок виправлено в частині номеру заявки і надано відповідачу. Заявка і рахунок містять один і той же маршрут, вагу, відправника, отримувача і транспортний засіб, отже виставлений рахунок прямо пов`язаний з поданою заявкою на перевезення та в повній мірі її ідентифікує. Розбіжності числового значення витрат на перевезення - відсутні. Розрахунки з експедитором відбулися після митного оформлення.

Судом також враховано, що додаткова угода №1 від 12 грудня 2022 року, що надана до митного оформлення, передбачає поставку саме з адреси м. Glogow Malopolski.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом із ІМ 40 ДЕ 24UA100060217306U7 від 18 червня 2024 року документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

При наданні оцінки оскаржуваного рішення від 19 червня 2024 року судом враховано наведені вище висновки з приводу того, що відповідачем не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

А також висновки суду з приводу того, що в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA100060/2024/000029/2 від 19 червня 2024 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

3) Щодо рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA100060/2024/000025/2 від 14 червня 2024 року суд зазначає про таке.

13 червня 2024 року позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA100060216815U5, а також перелік документів, що підтверджує заявлену митну товарів, а саме:

- Сертифікат якості № (б/н від 11 червня 2024 року;

-Пакувальний лист № (S)FSE-16/06/2024/ЕХRG від 10 червня 2024 року;

-Рахунок-проформа № ZS-16/06/2024/EXRG від 06 червня 2024 року;

-Рахунок-фактура (інвойс) № (S)FSE-16/06/2024/EXRG від 10 червня 2024 року;

-Автотранспортна накладна б/н від 10 червня 2024 року;

-Сертифікат походження товару EUR1 № PL/MF/AU01440045 від 10 червня 2024 року;

-SWIFT б/н від 07 червня 2024 року;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) транспортного перевезення № 2605 від 11 червня 2024 року;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 11 червня 2024 року;

-Додаток № 1 до контакту від 12 грудня 2022 року;

-Специфікація №19 від 06 червня 2024 року;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01 від 02 листопада 2022 року;

-Договір (контракт) про перевезення № 050623/1 від 05 червня 2023 року;

-Копія митної декларації країни відправлення № 24Р1402010Е0653878 від 11 червня 2024 року.

В ході консультацій позивачем було надано додаткові документ, а саме: копію договору між експедитором та безпосереднім перевізником, який вказаний у автотранспортній накладній; рахунок-проформа № ZS-14/06/2024/EXRG від 06 червня 2024 року; рахунок-проформа № ZS-15/06/2024/ EXRG від 06 червня 2024 року; документ що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини б/н від 07 червня 2024 року; копію платіжної інструкції № 62 від 06 червня 2024 року на суму 78 840 Євро.

Відповідачем була видана картка відмови № UA100060/2024/000454 та прийнято оскаржуване рішення №UA100060/2024/000025/2 від 14 червня 2024 року.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2024 року вбачається, що за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 13 червня 2024 року № UA100060/2024/216815 (24UA100060216815U5) встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема:

1) наданий платіжний документ SWIFT від 07 червня 2024 року на суму 78840 евро, проте сума інвойсу № (S)FSE-16/06/2024/EXRG становить 27463,75 євро. Враховуючи той факт, що в платіжному документові міститься посилання на декілька інвойсів, які не надано до митного оформлення та статтю 49 МКУ, то співставити його з партією товару що оцінюється є неможливим;

2) для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Glogow Malopolskl» (Польша) декларантом надано довідку про транспортні витрати рахунок, які видані ТОВ «РВ ДАФ+». Проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 10 червня 2024 року № б/н, перевізником товарів виступає інша особа. Отже, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрата та рахунок з поставкою товарів за вказаною ЄМД, неможливо. Згідно п.3.2 договору № 050623/1 ціни на послуги встановлюються в заявках. Не надано до митного оформлення;

3) у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» Імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, зокрема:

1) відсутнє письмове підтвердження замовлення товару відповідно до п.5.2 ЗЕД договору;

2) відповідно до п.8.1 ЗЕД договору, товар повинен виданий зі складу в м. Жушув або в м. Рогозница , а товар видано зі складу в м. Glogow Malopoiski, При цьому додаткові документи надано не в повному обсязі.

Суд не погоджується із вказаними вище твердженнями митного органу, з огляду на таке.

Як було неодноразово зазначено вище, позивачем однією платіжною інструкцією №62 від 06 червня 2024 року сплатив проформи-інвойс на загальну суму 78 840 Євро, що підтверджується платіжним документом SWIFT від 07 червня 2024 року.

Розбіжності числового значення попередніх рахунків та попередньої оплати - відсутні.

Проформа-інвойс від 06 червня 2024 року №ZS-16/06/2024/EXRG виписана на поставку 21 600 кг стрейч-плівки вартістю 1,27 Євро/кг.

При формуванні партії товару його кількість у кг змінилась, тому сторонами було складено специфікацію №19 від 06 червня 2024 року на поставку 21 625 кг стрейч-плівки вартістю 1,27 Євро/кг, загальною вартістю 27 463,75 Євро, а також інвойс № (S)FSE-16/06/2024/EXRG від 10 червня 2024 року на цю ж суму.

Так само, судом вже був встановлений факт, що право залучати інших виконавців до перевезення імпортованих товарів передбачене пунктом 1.1 договору від 05 червня 2023 року №050623/1.

Копія договору №458 від 06 липня 2023 року між експедитором та фактичним перевізником зазначеним у CMR ТОВ «ЗАХІД БІО РЕСУРС» надана відповідачу в ході консультацій, що в повній мірі давало змогу ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок з поставкою конкретної партії товарів.

Позивач не вступав у господарські відносини з ТОВ «ЗАХІД БІО РЕСУРС» та сплачує за послуги експедитору, а експедитор самостійно здійснює розрахунки з залученими ним іншими особами. Витрати позивача на доставку вантажу це кошти, що підлягають оплаті експедитору, у складі яких усі витати експедитора на організацію перевезення.

Заявка на перевезення, що передбачена пункту 3.2. договору також була надана відповідачу, що підтверджується гр. 44 ІМ 40 ДЕ від 13 червня 2024 року та містить усі дані, необхідні для ідентифікації перевезення і числового значення митної вартості.

Щодо тверджень митного органу з приводу відсутності письмового підтвердження підтвердження замовлення товару відповідно до п.5.2 ЗЕД договору, а також пункту видачі товару, суд зазначає, що до митного оформлення було надано, у тому числі специфікацію № 19 від 06 червня 2024 року, яка в свою чергу містить детальний опис асортименту, кількості та ціни імпортований товарів; терміни та умови поставки; технічні характеристики товару, а також реквізити відправника та отримувача.

Крім того, Додатковою угодою №1 від 12 грудня 2022 року внесено зміни до пункту 8.1 ЗЕД договору та встановлено базис поставки - FCA м. Глогов Малопольски/Двожиско/Жешув, копію якої надано до митного оформлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом із ІМ 40 ДЕ 24UA100060216815U5 від 13 червня 2024 року документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

При наданні оцінки оскаржуваного рішення від 14 червня 2024 року судом враховано наведені вище висновки з приводу того, що відповідачем не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

А також висновки суду з приводу того, що в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA100060/2024/000025/2 від 14 червня 2024 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи рішення не можуть вважатись такими, що прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

На підтвердження понесення таких витрат до позовної заяви додано договір про надання професійної правничої допомоги № 010724 від 01 липня 2024 року, звіт про обсяг витраченого часу на надання професійної правничої допомоги 10 год (2000 грн за годину), а також платіжне доручення № 5074 від 08 серпня 2024 року на суму 15 000, 00 грн передоплата на підставі рахунку № 000028 від 08 серпня 2024 року.

Положеннями статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 Верховний Суд зазначив, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Таким чином, суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи та які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг (складання відзиву) ціну позову, дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000106/2 від 17 червня 2024 року, №UA100060/2024/000029/2 від 19 червня 2024 року, №UA100060/2024/000025/2 від 14 червня 2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» (місцезнаходження: 08153, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 178; код ЄДРПОУ 39208105) судовий збір у розмірі 3028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМ ГРУПП» (місцезнаходження: 08153, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 178; код ЄДРПОУ 39208105) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000, 00 грн (двадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.