Рішення № 131265654, 27.10.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18514/25

Провадження № 2/127/3743/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.10.2025 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-капітал» звернулось в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 14.08.2020року між АТ «Банк Форвард» та відповідачем був укладений кредитний договір (оферту) № 200287418, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 10635,00 гривень строком на 1096 днів з 17.08.2020 по 17.08.2023, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачеві грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника. 25.07.2024 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №GL1N426202/1, відповідно до якого ТОВ «ФК Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до відповідача за кредитним договором №200287418 від 14.08.2020. Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 10374,75 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту5576,64грн., заборгованість за відсотками0,46 грн., заборгованість за комісією 4797,65грн. Однак, відповідач ухиляється від виконання зобов`язань. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №200287418 від 14.08.2020 в розмірі 10374,75 грн. та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн. та 7000,00грн. на професійну допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, проте в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4ст. 223 ЦПК Україниіст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14.08.2020 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та відповідачем був укладений кредитний договір № 200287418, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 10635,00 гривень строком на 1096 днів з 17.08.2020 по 17.08.2023. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 58,83% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних.

14.08.2020 підписала паспорт споживчого кредиту, який є додатком до договору/угоди №200287418 від 14.08.2022 та ознайомилася із графіком платежів за продуктом реструктуризація.

Із виписки по особовим рахункам угоди №200287418 від 14.08.2022 за період з 11.06.2023 по 24.07.2024 встановлено, що 14.08.2022 відповідачу зараховано кредитні кошти в сумі 10635,00 грн.

Із копії розрахунку заборгованості за договором кредиту №200287418 від 14.08.2022 встановлено, що станом на 25.07.2024 загальна сума заборгованості становить: 5576,64грн.сума заборгованості за кредитом, 0,46 грн.сума заборгованості за відсотками, заборгованість за комісією 4797,65грн.

25.07.2024 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №GL1N426202/1, відповідно до якого ТОВ «ФК Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до відповідача за кредитним договором №200287418 від 14.08.2020.

09.06.2025 за вих.№23718285 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до відповідача з досудовою вимогою про виконання зобов`язань за кредитним договором, повернення кредиту.

Дослідивши усі докази в їх сукупності та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак, у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконала.

Відповідно до ч.1, ч.2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 1 частини 1ст.512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.634ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхомприєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост.527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2ст.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1ст.1049ЦК Українизобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1ст.1054ЦК Україниза кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст.1077,1078ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зіст.1081ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1 та 2ст.1082ЦК Українивстановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконала, яке виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду нею також не надано, а тому права позивача порушені та підлягають захисту в судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов було задоволено, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно доч.1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1частини третьої статті 133ЦПК Українивитрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статей137,141 ЦПК Українивитрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в підтвердження своїх витрат надано: договір про надання правничої допомоги №0206 від 02.06.2025року, укладений між Адвокатським бюро «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит- капітал»; акт № 136 від 09.06.2025року, детальний опис наданих послуг від 09.06.2025 року.

Відповідно до умов договору сторонами узгоджені вартість послуг, порядок оплати та приймання-передачі послуг.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 09.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги №0206 від 02.06.2025, позивачу надано послуги на суму 7000,00грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Оцінюючи надані стороною позивача докази, зважаючи на результати розгляду справи та ухвалене судом рішення про часткове задоволення позову суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

При цьому, суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 19,76,77,81,131,133,137,141,247,256,280,281,282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» заборгованість за кредитним договором №200287418 від 14.08.2020 у сумі 10374,75 грн., судовий збір в розмірі 2422,40грн. та у відшкодування витрат на правову допомогу 3000,00грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 27.10.2025року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп.28, 3-й поверх;

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя: