Рішення № 131264992, 23.10.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/962/25

Провадження № 2/185/2945/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Олефір А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторінцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві245 000, 00 грн.

Вобґрунтування заявленогопозову позивачзазначив,що працювавна підприємствівідповідача втому числіу шкідливихпідземних умовахпраці.За часроботи напідприємстві відповідачаотримав трудовекаліцтво тахронічні професійнізахворювання,а саме: хронічнеобструктивне захворюваннялегень.26.02.2019року позивачзвільнився.Згідно випискиз актуогляду ЛТЕКвід 21.04.1992позивачу первинновстановлено 45%по трудовомукаліцтву.Згідно довідкиМСЕК від29.07.2010позивачу повторно-первинновстановлено сукупно60%втрати працездатностісукупно:перв.15%-радикулопатія;повт.45%-по травмі.Відповідно доакту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання формиП-4 причиною виникнення хронічного професійного захворювання є запиленість повітря. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, а тому просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків 245 000 грн.

Ухвалою суддіПавлоградського міськрайонногосуду ЗінченкоА.С.від 04.02.2025року провадженняпо данійсправі відкритоза правиламиспрощеного позовногопровадження безвиклику сторін.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що позивач 08.12.1991 року внаслідок нещасного випадку отримав тілесні ушкодження, що підтверджується Актом про нещасний випадок на виробництві від 10.12.1991 року. Комісією було встановлено причини нещасного випадку та особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці електрослюсар ОСОБА_1 , порушив «Інструкцію з охорони праці для електрослюсаря» §2. Отже не виконання вищезазначених правил безпеки, свідчить про грубу необережність потерпілого, а не просту необачність що призвели до даного нещасного випадку. Позивач укладаючи з відповідачем трудовий договір був повідомлений під підпис про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, можливі негативні наслідки цих умов праці на стан його здоров`я та пов`язані з цими умовами праці та компенсації. Позивач щорічно проходив періодичний медичний огляд і був обізнаний про стан здоров`я. Саме на підставі позитивних результатів медичних періодичних обстежень позивач був допущений до роботи на підприємстві. Вважає, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка та вина щодо спричинення моральної шкоди. До позову не додано жодного документу на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди позивачу. Встановлення самого ступеню втрати професійної працездатності не підтверджує і не може підтверджувати наявність факту спричинення потерпілому моральної шкоди.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.04.2025 року призначено повторний авторозподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Юдіній С.Г.

Ухвалою від 16.04.2025 справу прийнято до провадження суддею Юдіною С.Г., розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві просив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Обґрунтування щодо недоцільності розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження представником відповідача не надано.

Як передбачено частинами 4, 5статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, тобто справа виникає з трудових відносин і може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження згідно з пунктом 2 частини 1статті 274 ЦПК України.

Справа про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, не належить до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження і перелік яких наведений у частині 4статті 274 ЦПК України. Сума моральної шкоди, заявлена позивачем до стягнення (ціна позову) не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо уКонституції України (ст. 55), Цивільному кодексіУкраїни (ст. 16), Цивільному процесуальномукодексу України (ст. 4).

Згідно зі ст.13ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Під час роботи на підприємстві відповідача 08.12.1991 року о 11.30 год. з позивачем стався нещасний випадок.

Актом про нещасний випадок пов`язаним з виробництвом № 84 форми Н-1 встановлені обставини нещасного випадку, що стався з позивачем 08.12.1991 року о 11.30 год., визначені його причини та встановлені особи що допустили порушення законодавства про охорону праці, а саме ОСОБА_1 .

01.10.2007 року ОСОБА_1 був звільнений за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи за п. 2ст. 40 КЗпП України.

10.06.2010 року Головним санітарним лікарем м. Першотравенська затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, з якого вбачається, що позивачу 01.06.2010 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини м. Кривий Ріг встановлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень.

Даним актом встановлені причини захворювання, а саме запиленість повітря.

Згідно довідки ЛТЕК від 21.04.1992 року позивачу первинно встановлено втрату працездатності 45 % за трудовим каліцтвом від 1991 року.

Довідкою МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 10 ААА № 006598 від 29.07.2010 позивачу первинно-повторно встановлена втрата працездатності 60 % сукупно: повторно 45 % - за трудовим каліцтвом 08.12.1991; первинно 15 % - хронічне обструктивне захворювання легень, безстроково. Встановлена 3 група інвалідності.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено, щозабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП Українизакріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Пунктами 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 (1-рп/2004) визначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, факт спричинення моральної шкоди саме з вини відповідача, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу завданої моральної шкоди з підстав, визначенихстаттею 1167 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я позивача, втрату професійної працездатності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, істотність вимушених змін в життєвих стосунках. З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 90 000 грн., в іншій частині відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 року у справі № 235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов`язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній справі питань щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми «без утримання податків та інших обов`язкових платежів».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5Закону України «Про судовий збір»позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 900 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,89, 259,263,264,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частинівідмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 900 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», ЄДРПОУ 00178353, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76.

Суддя С. Г. Юдіна