Ухвала суду № 131247376, 23.10.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4924/25

Провадження №1-кс/463/9313/25

УХВАЛА

слідчого судді

23 жовтня 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023141100000020 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,

встановила:

адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна, арешт на яке накладено згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 червня 2025 року, у кримінальному провадженні №72023141100000020 від 06.12.2023,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.212КК України,а самена мобільний телефон Iphone 13 Pro Max в чорному чохлі IMEI НОМЕР_1 з встановленою сім картою НОМЕР_2 , який належить йому ОСОБА_3 та є його особистою власністю.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 червня 2025 року, у кримінальному провадженні №72023141100000020 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 233, в офісному приміщенні ОСОБА_3 , виявлено та вилучено зокрема мобільний телефон Iphone 13 Pro Max в чорному чохлі IMEI НОМЕР_1 з встановленою сім картою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 та є його особистою власністю.

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 зазначає, що - мобільний телефон марки Iphone 13 Pro Max в чорному чохлі IMEI НОМЕР_1 з встановленою сім картою НОМЕР_2 є його особистою власністю та не є знаряддям злочину, чи набуте злочинним шляхом, не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у межах кримінального провадження. Обставини, які були враховані слідчим суддею при накладенні арешту на майно, на даний час перестали існувати, а тому в подальшій забороні не існує потреби.

ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити, оскільки у слідства відпала потреба у подальшому утриманні телефону.

Детектив до початку розгляду справи по суті скерував письмові заперечення на клопотання, просив у задоволенні такого відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту на майно та матеріали клопотання про скасування такого, слідча суддя дійшла до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб,конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого,третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що у провадженні Підрозділу детективів Територіального управлінняБЕБ уЛьвівській області перебуває кримінальне провадження за №72023141100000020 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Під часдосудового розслідуванняв межахкримінального провадженнявстановлено, що службові особи ТОВ «РОНАБ» (код ЄДРПОУ 38967356), будучи зобов`язані сплачувати податки, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, під час відчуження майнових прав на ряд об`єктів нерухомості, в період 2019 2023 років умисного ухилились від сплати вказаних податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів у великих розмірах.

З метою підтвердження чи спростування отриманих відомостей про скоєння кримінального правопорушення, 04.06.2025 працівниками ТУ БЕБ у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді від 28.05.2025, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в офісному приміщенні ОСОБА_3 .

Так04.06.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 233, в офісному приміщенні ОСОБА_3 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 13 Pro Max в чорному чохлі IMEI НОМЕР_1 з встановленою сім картою НОМЕР_2 .

05.06.2025 вилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, враховуючи те, що таке зберегло на собі можливі сліди кримінального правопорушення, буде містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, воно підпадає під ознаки речей, визначених уст. 98 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 червня 2025 року, у кримінальному провадженні №72023141100000020 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 233, в офісному приміщенні ОСОБА_3 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 13 Pro Max в чорному чохлі IMEI НОМЕР_1 з встановленою сім картою НОМЕР_2 ; які належить ОСОБА_3 та є його особистою власністю.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідча суддя повинна діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Під час судового розгляду встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управлінняБЕБ уЛьвівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023141100000020 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, проводяться усі не обхідні слідчі дії, крім цього детектив запречував щодо скасування арешту вканого майна, оскільки таке є передчасним, а телефон визнаний речовим доказом та у ньому наява вся необхідна інформація.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту вказаного у клопотанні майна, відповідно до поданного клопотання на час розгляду клопотання про скасування арешту майна не відпали.

Окрім цього стороною захисту не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження щодо недоцільності подальшого застосування цього заходу забезпечення, а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідча суддя,

постановила:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023141100000020 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 09 год. 30 хв. 24 жовтня 2025 року.

Слідча суддя ОСОБА_1