Ухвала суду № 131247253, 21.10.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/750/25

Провадження № 1-кп/442/285/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2025 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 та клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024142190000012 від 21.02.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст.28- ч.1 ст.364, ч.3 ст. 27 - ч.4 ст.190 (в редакції, чинній до 11.08.2023), ч.3 ст.27 - ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 - ч.1 ст. 364, ч.4 ст.190 (в редакції, чинній до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст. 364, ч.4 ст.190 (в редакції, чинній до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №420241421900000012 від 21.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження на два місяці застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 та продовжені ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 06.05.2025, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 04.07.2025 та 02.09.2025, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні № 42024142190000012 від 21.02.2024, зокрема: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , що стосується обставин даного кримінального провадження; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.364, ч.3 ст.27 - ч.4 ст.190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч.3 ст.27 - ч.5 ст.190 КК України, та викладено суть обвинувачення, аналогічній в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 .

13.03.2025 на стадії досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження слідчим суддею Трускавецького міського суду Львівської області щодо підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби з 22.00 по 06.00 год до 11.05.2025.

У подальшому ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 частково задоволено апеляційну скаргу прокурора та щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (до 11.05.2025) із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.

28.03.2025 підозрюваний ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Крім цього, відповідно до вказаної вище ухвали Львівського апеляційного суду від 27.03.2025, у разі внесення застави, на ОСОБА_3 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

06.05.2025 ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_3 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні №42024142190000012 від 21.02.2024, зокрема: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , що стосується обставин даного кримінального провадження; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

04.07.2025 та 02.09.2025 під час підготовчого судового засідання судом продовжено строк дії покладених на ОСОБА_3 вищевказаних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор зазначає, що ризики, які були враховані слідчими суддями при застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу та при його продовженні, не зменшилися. При цьому, підстави для зміни запобіжного заходу та відмови у продовженні запобіжного заходу на даний час відсутні.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких майнових кримінальних правопорушень та нетяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері корупції.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, визначає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Поряд з цим, санкція кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, як обвинуваченого, щодо нього необхідно продовжити строк дії покладених на нього обов`язків строком на два місяці.

Оцінюючи особу обвинуваченого, сторона обвинувачення вбачає наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, яких неможливо запобігти у разі не продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме те, що він може переховуватися від суду, - вказаний ризик буде запобігатися шляхом продовженням наступних обов`язків: прибувати до суду за викликом; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду та здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, - вказаний ризик буде запобігатися шляхом продовження обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, анкетні відомості яких наведені вище.

Вважає, що зазначені ризики не зменшилися, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватися від суду, в тому числі, враховуючи міру покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень.

Також ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, відмови від раніше наданих показань або ухилення від явок за викликами суду. В обґрунтування цього ризику вказує на принцип безпосереднього дослідження показань свідків та потерпілих судом, а такі ще судом не допитувалися.

З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просить суд задоволити клопотання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу в частині продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких майнових кримінальних правопорушень, усвідомлює неминучість покарання за їх вчинення, перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, впливати на потерпілих, свідків. А тому вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечили щодо продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.

У той же час, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просила суд задоволити подане нею клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, а саме, з 908400 грн до 414000 грн. Просить частину застави в сумі 150000 грн повернути заставодавцю ОСОБА_49 , частину застави в сумі 144400 грн повернути заставодавцю ОСОБА_50 , частину застави в сумі 200000 повернути заставодавцю ОСОБА_51 .

В обґрунтування клопотання захисник обвинуваченого покликається на те, що дружиною обвинуваченого ОСОБА_52 , як заставодавця, подано клопотання про повернення їй сплаченої суми застави в розмірі 150000 грн. Необхідність такого повернення пояснює тим, що вона не працює протягом тривалого часу, чоловік отримує мінімальний дохід; їхня донька ОСОБА_53 двічі в тиждень їздить у м.Львів на заняття з армрестлінгу, їздить на змагання та чемпіонати і на даний час готується до змагань, брала участь у чемпіонаті світу. Відтак, ОСОБА_54 необхідні кошти на забезпечення та розвиток доньки. Зазначає, що на все майно ОСОБА_3 накладено арешт. Збереження застави у повному розмірі та арешт усього майна суттєво обмежують можливості обвинуваченого належно виконувати свій обов`язок щодо утримання та догляду за непрацездатною матір`ю та неповнолітньою дитиною. Окрім того, стан здоров`я ОСОБА_3 значно погіршився, а непомірна застава перешкоджає отримувати необхідне лікування.

Звертає також увагу суду на тривалість дії запобіжного заходу та відсутність за цей час порушень процесуальної поведінки обвинуваченим ОСОБА_3 . З плином нормального досудового розслідування зменшується актуальність ризиків. Протягом усього часу перебування обвинувального акту в суді сторона обвинувачення продовжує стверджувати, що ризики не зменшилися. Однак, вважає такі твердження голослівними за відсутності належних доказів. Після обрання слідчим суддею застави 27.03.2025 та продовження судом дії обов`язків, ОСОБА_3 продовжує демонструвати бездоганну поведінку, жодного разу не порушивши обов`язків. Застава у розмірі 908400 грн є надзвичайним тягарем для обвинуваченого та інших заставодавців. ОСОБА_3 з`являється на виклики суду, завжди перебуває на зв`язку з прокурором, не відмовляється від давання показань, раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Будь-яких заяв щодо тиску на свідків чи потерпілих не надходило. Також ОСОБА_3 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, проживає разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, а трудовий колектив та керівництво позитивно його характеризує. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_3 безумовно свідчить про якісне та беззаперечне виконання покладених на нього обов`язків і така пов`язана та зумовлена не лише застосованим запобіжним заходом, але і його бажанням. На переконання сторони захисту, після спливу певного проміжку часу ймовірність вчинення обвинуваченим будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання суду, як і встановлені ризики, значно знижується.

Крім того, звертає увагу на принцип пропорційності при обранні розміру застави, оскільки згідно з обвинувальним актом майнова шкода визначена в розмірі 417250,47 грн. При чому, на думку сторони обвинувачення, така шкода заподіяна спільними діями трьох осіб, а застава одному із обвинувачених у два рази перевищує загальну суму завданої шкоди. Стверджує, що застава в розмірі 908400 грн є непомірною, занадто обтяжливою, яка поставила сім`ю ОСОБА_3 у надзвичайно скрутне матеріальне становище. На час обрання запобіжного заходу Львівським апеляційний судом були відсутні цивільні позови і їх суми, довідки про доходи та інформація про майновий стан сім`ї, у зв`язку з чим апеляційний суд не мав змоги об`єктивно оцінити і визначити розмір застави.

Крім того, ОСОБА_3 6 місяців відсторонений від основної посади і працює на 0,25 ставки, а дохід від здійснення діяльності не забезпечує навіть його базові потреби, не те, щоб сім`ї. У дружини ОСОБА_3 також відсутні доходи. Обвинувачений здійснює догляд за непрацездатною матір`ю.

Вважає наведені обставини суттєвими для зменшення розміру визначеної попередньо застави.

Просить суд врахувати, що ОСОБА_3 має бездоганну репутацію, високий професіоналізм, є оперуючим лікарем, та належним чином дотримується всіх покладених на нього обов`язків. Переконані, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 908400 грн. грн є непомірною, занадто обтяжливою. Внесення такої застави поставило сім`ю ОСОБА_3 у надзвичайно скрутне матеріальне становище. Прокурором в обвинувальному акті визначається майнова шкода в сумі 417 250,47 грн. При чому, на думку сторони обвинувачення, така шкода заподіяна спільними діями трьох осіб, а застава одному із обвинувачених в два рази перевищує загальну суму завданої шкоди.

Прокурор заперечив щодо зменшення розміру застави, вважаючи, що ризики, які враховувались судом при її визначенні, не зменшилися і такий розмір слугуватиме стримуючим фактором щодо можливості ухилитися від суду під страхом покарання чи незаконно вплинути на свідків або ж потерпілих. Просить відмовити у задоволенні клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників судового процесу, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Правилами ч. 2 ст. 177 КПК України унормовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зважаючи на стадію судового провадження (підготовче провадження), суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, оскілки це передбачає оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення кінцевого рішення у справі. Зазначене свідчить, що на стадії підготовчого судового засідання суд повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це кримінальне правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення.

Так, клопотання про продовження на два місяці застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України.

Встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (до 11.05.2025) із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.

28.03.2025 підозрюваний ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Стороною захисту надано платіжні документи, з яких вбачається, що 27.03.2025 за ОСОБА_3 внесено заставу ОСОБА_52 в сумі 150000 грн, ОСОБА_55 144400 грн та ОСОБА_56 200000 грн.

Крім цього, відповідно до вказаної вище ухвали Львівського апеляційного суду від 27.03.2025, у разі внесення застави, на ОСОБА_3 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків продовжувався ухвалою слідчого судді від 06.05.2025, а також ухвалами Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2025 та 02.09.2025, і такий закінчується 02.11.2025.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.

Прокурором зазначено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_3 під страхом покарання може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Суд бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, щодо яких він обвинувачується, де санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, визначає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а санкція кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Отож, при оцінці ризиків переховування від правосуддя не можна залишити поза увагою (поряд з іншими обставинами) і загрозу відносно суворого покарання.

Також суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, позаяк на даний час вони у судовому провадженні не допитані.

Показання потерпілих та свідків, які можуть бути допитані надалі, відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, є процесуальними джерелами доказів і можуть відігравати ключову роль у встановленні предмета доказування у кримінальному провадженні.

Кримінальне процесуальне законодавство (ст. 23, 224 КПК України) передбачає, що показання потерпілих та свідків мають сприйматися судом безпосередньо в судовому засіданні. Відтак ризик впливу на них залишається актуальним на етапі судового розгляду до моменту, коли суд отримає та дослідить їхні показання.

Разом з тим, суд враховує особу обвинуваченого, зокрема те, що він має постійне місце праці та проживання, міцні соціальні зв`язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проживає з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, які перебувають на його утриманні.

Однак, такі факти, за переконанням суду, не є беззаперечними стримуючими факторами порушення процесуальних обов`язків, оскільки ризики негативної поведінки обвинуваченого та небезпека наслідків такої поведінки, яка загрожує належній реалізації мети та досягнення завдань кримінального провадження, мають більш вагоме значення з точки зору публічного інтересу в контексті обставин, що обумовлюють необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку застосування до ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в частині розміру застави (його зменшення), то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу обвинуваченого; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» обвинуваченого; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У контекстісправи «Mangourasv.Spain»(рішеннявід 28.09.2010р.,заява №12050/04)Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати (за рішенням суду про звернення застави у дохід держави) утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

Таким чином,суд бередо увагисімейний тамайновий станобвинуваченого,який проживаєз дружиною(непрацевлаштованою)та двоманеповнолітніми дітьми(щопідтверджується наданимизахисником документами),з урахуваннямнакладення арештуна всейого майнота доходівсім`ї вцілому;дані проособу обвинуваченого,зокрема позитивнухарактеристику змісця праціта відсутністьсудимостей;процесуальну поведінкуостаннього протягомдосудового розслідуваннята судовогопровадження,яка єналежною,з відповідальнимдотриманням покладенихна ньогообов`язків;обставини кримінальногоправопорушення тав певніймірі розмірмайнової шкоди,яка згідноз обвинувальнимактом завданатрьома обвинуваченимиі становить417250,47грн;наявність ризиків,передбачених ст.177КПК України.За наведенихобставин суддійшов допереконання,що розмірзастави всумі 758400грн будепомірним,а такождостатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання обвинуваченим встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання адвоката ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення. Відтак, суд вважає за можливе повернути заставодавцю ОСОБА_49 частину застави в сумі 150000 грн, внесену за ОСОБА_3 згідно з ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 (справа №457/1172/24).

Керуючись ст.ст. 176-177, 181-183, 193-194, 205, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити строк застосування обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 (два) місяці, тобто до 19 грудня 2025 року, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_57 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_58 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_59 ; ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , що стосується обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу задоволити частково.

Зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42024142190000012 від 21.02.2024 розмір застави із 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн до 758400 (сімсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста) грн.

Частину застави в сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн, внесену за ОСОБА_3 згідно з ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 (справа №457/1172/24), повернути заставодавцю ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №1.110699339.1 від 27.03.2025, Приватбанк).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2025.

Суддя ОСОБА_1