Ухвала суду № 131246885, 20.10.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 332/4573/25 2/335/4001/2025

про залишення позовної заяви без руху

20 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поданої через представника-адвоката Кучеряву Вікторію Федорівну до Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з Заводського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подана через представника-адвоката Кучеряву В.Ф. до Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на квартиру.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Відповідно до зазначених норм законодавства позовна заява позивачів відповідно до ухвали судді від 06.10.2025 була залишена без руху.

14.10.2025 від представника позивачів надійшли заява про усунення недоліків та позовна заява в оновленій редакції.

Разом з тим, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

В ухвалі судді від 06.10.2025 зверталася увага позивачів та їх представника на те, що ними не визначена дійсна вартість майна, що послугувало не зазначенню ціни позову.

В заяві наданій на усунення недоліків представник позивача наполягає на тому, що на момент звернення до суду, дійсна вартість трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 6,09 грн.

Пунктом 3 ч. 3ст.175 ЦПК Українивизначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 2 та п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звітпро оцінкумайна єдокументом складеним,зокрема,в електронномувигляді здотриманням законодавствапро електроннідовірчі послуги,що міститьвисновки провартість майната підтверджуєвиконані процедуриз оцінкимайна суб`єктомоціночної діяльності-суб`єктомгосподарювання відповіднодо договору.Звіт підписуєтьсяоцінювачами,які безпосередньопроводили оцінкумайна,і скріплюєтьсяпідписом керівникасуб`єктаоціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами)оцінки майна.Зміст звітупро оцінкумайна повиненмістити розділи,що розкриваютьзміст проведенихпроцедур тавикористаної нормативно-правовоїбази зоцінки майна. Актоцінки майнає документомскладеним,зокрема,в електронномувигляді здотриманням законодавствапро електроннідовірчі послуги,що міститьвисновки провартість майната підтверджуєвиконані процедуриз оцінкимайна,здійсненої суб`єктомоціночної діяльності-органом державноївлади абоорганом місцевогосамоврядування самостійно.Якщо процедурамиз оцінкимайна дляскладання актаоцінки майнапередбачене попереднєпроведення оцінкимайна повністюабо частковосуб`єктомоціночної діяльності-суб`єктомгосподарювання,звіт прооцінку такогомайна додаєтьсядо актаоцінки майна.Акт оцінкимайна підлягаєзатвердженню керівникоморгану державноївлади абооргану місцевогосамоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюютьсяКабінетом Міністрів України. Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством.

Оцінка майна проводитися для обчислення доходу від продажу, обміну, нерухомого майна, прийняття спадщини чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого обчислюється за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість,дохід який підлягає оподаткуваннюу випадках, передбаченихПодатковим кодексомУкраїни необхідно визначити оціночну вартість об`єктанерухомості або ринкову вартість об`єкта нерухомості. Для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомостіЄдиною базою даних звітів про оцінкуформується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формуванняЄдиною базою даних звітів. Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об`єкта. Суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки. Звертаємо увагу, що доступ доЄдиної бази даних звітівздійснюється за допомогою особистого електронного підпису або засобів інтегрованої системи електронної ідентифікації (ID.GOV.UA).

Також, суддя звертає увагу на те, що наявна можливість безкоштовно отримати довідку про визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості.

Кожен громадянин може це зробити самостійно, адже у Фонді держмайна для цього працює сервіс автоматичної оцінки нерухомості.

Фізичні та юридичні особи можуть отримати таку е-Довідку, авторизувавшись на сайті https://evaluation.spfu.gov.uaза допомогою особистого електронного підпису або засобів інтегрованої системи електронної ідентифікації (ID.GOV.UA).

Технічні можливості Сервісу дозволяють визначити вартість 18 типів нерухомого майна. Сформувавши документ, є можливість зберегти його та роздрукувати.

Така довідка буде чинна впродовж 30 календарних днів з дня її формування.

Сервіс автоматичної оцінки виконує функцію оперативної оцінки ринкової вартості об`єктів нерухомості, що робить процес оцінки ефективним та доступним для широкого кола користувачів.

При цьому, представником позивача не зазначено об`єктивних перешкод щодо неможливості генерування такої е-Довідки для визначення дійсної вартості майна на час звернення з позовною заявою до суду.

Технічний паспорт, копія якого наявна в матеріалах справи та на який посилається представник позивачів для визначення вартості спірного майна, виготовлений 27.08.1996 і не може бути належним доказом вартості майна на момент звернення до суду.

Разом з цим, судом враховуються роз`яснення викладенні в п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20, а саме, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Визнання права власності є вимогоюмайнового характеру, у зв`язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено позовні вимоги.

Позивачами ціна позову в позовній заяві не зазначена, та не надано суду документального підтвердження дійсної вартості майна, доказів неможливості надати документи, що підтверджують вартість майна позивачами до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до п. 12 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог.

Таким чином, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачами заявлено позовна вимога майнового характеру.

За відсутності зазначення позивачами реальної ціни позову відсутні підстави для висновку про оплату судового збору в належному розмірі.

Позивачами до позовної заяви та заяви про усунення недоліків від 14.10.2025 додано квитанції про сплату ними судового збору на суму 968,96 грн., тобто по 242,24 грн. з кожного, що свідчить про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. з застосуванням коефіцієнта 0,8.

Таким чином перевірити чи вірно позивачами сплачений судовий збір суд позбавлений об`єктивної можливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на зазначене вбачається, що судовий збір за своєю правовою природою є платежем, який повинен бути здійснений до моменту звернення особою з відповідною заявою до суду за відсутності підстав, які виключають його сплату.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Суддя не має можливості пересвідчитися щодо дійсної вартості майна та визначення позивачами вірної ціни позову.

В подальшому, при розгляді справи, можуть постати питання щодо повернення судового збору чи розподілу судових витрат між сторонами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Недоліки ж, які виявлені при вивченні матеріалів справи можуть потягнути за собою невірне вирішення такого питання.

Таким чином, встановлено, що судовий збір за позовними вимогами сплачений в неустановленому порядку, ціну позову не зазначено, належного підтвердження дійсної вартості майна не здійснено, а тому позивачам у відповідності до вимогст. 175 ЦПК Українислід зазначити ціну позову та відповідно до визначеної ціни позову сплатити судовий збір у розмірі та порядку, які визначені Законом України «Про судовий збір», оригінали квитанцій слід надати суду.

Суддя у даному випадку, позбавлений можливості визначити точну суму судового збору, яка підлягає сплаті, оскільки позивачі у позовній заяві не вказали реальну ціну позову та не долучили документи, якими визначається вартість майна, про визнання права власності якого заявлено позовні вимоги.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997, Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також, суд окремо зазначає, що позивачі просять розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно дост.274ЦПК Україниу порядкуспрощеного позовногопровадження розглядаютьсясправи: 1)малозначні справи; 2)що виникаютьз трудовихвідносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенніпитання пророзгляд справив порядкуспрощеного абозагального позовногопровадження судвраховує: 1)ціну позову; 2)значення справидля сторін; 3)обраний позивачемспосіб захисту; 4)категорію таскладність справи; 5)обсяг тахарактер доказіву справі,в томучислі чипотрібно усправі призначитиекспертизу,викликати свідківтощо; 6)кількість сторінта іншихучасників справи; 7)чи становитьрозгляд справизначний суспільнийінтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Впорядку спрощеногопозовного провадженняне можутьбути розглянутісправи успорах: 1)що виникаютьз сімейнихвідносин,крім спорівпро стягненняаліментів,збільшення їхрозміру,оплату додатковихвитрат надитину,стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів,індексацію аліментів,зміну способуїх стягнення,розірвання шлюбута поділмайна подружжя; 2)щодо спадкування;3)щодо приватизаціїдержавного житловогофонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно доглави 12цього розділу; 5)в якихціна позовуперевищує двістіп`ятдесят розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Тому, для вирішення клопотання позивачів у цій частині, необхідно враховувати всі вищеперелічені вимоги законодавства.

Виходячи з наведеного, на підставі ст.185ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачам та їх представнику строк для виправлення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогамст. 175-177 ЦПК Українита викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із наданням копій оновленої позовної заяви та копії всіх документів (завірених належним чином), що додаються до позовної заяви, для учасників справи, оригінали квитанції до платіжних інструкцій про сплату судового збору у розмірі, виходячи із ціни позову.

Керуючись ст. ст.175-177, 185,260,261, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подану через представника-адвоката Кучеряву Вікторію Федорівну до Водянської сільської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання права власності на квартиру - залишити без руху, надавши позивачам та їх представнику строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви із наданням копій оновленої позовної заяви та доказів її направлення для відповідача, а також квитанцій про сплату судового збору відповідно до визначеної дійсної вартості майна та ціни позову в порядку передбаченому законодавством.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23.10.2025.

Суддя: О.О. Романько