Ухвала суду № 131246795, 24.10.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.10.2025

Справа № 334/9020/25

Провадження № 1-кс/334/2656/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025082050001733 від 10 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Печора, Тульчинського району, Вінницької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) ВОС - 100915А шпк ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2016 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.121, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано з 07 квітня 2015 року до 23 червня 2016 року, вирок набрав законної сили 19 січня 2017 року. Звільнився 23 вересня 2024 року з П`ятихатівської ВК Дніпропетровської області на підставі ухвали П`ятихатківського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року, умовно достроково, не відбутий строк 3 роки 9 місяців 12 днів, для проходження військової служби за контрактом до ВЧ НОМЕР_1 ;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

24жовтня 2025року слідчийСВ ЗапорізькогоРУП ГУНПв Запорізькійобласті капітанполіції ОСОБА_4 звернувся досуду ізклопотанням погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025082050001733 від 10 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні слідчого відділу Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, перебувають матеріали кримінального провадження №12025082050001733 відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4ст.185КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_5 у тому, що він займаючи посадку стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) ВОС - 100915А шпк ВЧ НОМЕР_1 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин: так, 05 вересня 2025 року, приблизно о 05:00 годині, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим що потерпілий ОСОБА_7 в той час спав, зі столу таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон «Аррle Ірhone SЕ» 64 Gb, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/108-25/20871-ТВ від 19 вересня 2025 року становить 3700 гривень, блок живлення «Хіаоmі Redmi» 60 W, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/108-25/20870-ТВ від 19 вересня 2025 року становить 699 гривень 67 копійок та зарядний дріт «Ірhone» чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/108-25/20869-ТВ від 19 вересня 2025 року становить 83 гривні 67 копійок, всього майно на загальну суму 4 483 гривні 34 копійки.

Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4483 гривні 34 копійки.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, в умовах воєнного стану.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 лютого 2025 року Житомирською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони відносно ОСОБА_5 скеровано обвинувальний акт до суду за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України;

20 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 ТУ ГБР в м. Житомирі скеровано до суду обвинувальний акт за ч.5 ст.407 КК України. 15 квітня 2025 року звільнено з-під варти в залі суду.

30 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Провина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 .

Зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, що в свою чергу відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від п`яти до восьми років, існує ризик, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків за місцем мешкання (не одружений, відсутні особи на утриманні, постійне місце роботи, являється жителем іншої області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), що дозволить йому безперешкодно залишити місце проживання з метою уникнення негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності;

2) Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 в подальшому може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце їх мешкання та контактні номери телефонів. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом;

3) Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 червня 2016 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч 2 ст.121, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, звільнений 23 вересня 2024 року з П`ятихатківської ВК Дніпропетровської області на підставі ухвали П`ятихатківського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року, умовно достроково, має не відбутий строк 3 роки 9 місяців 12 днів, для проходження військової служби за контрактом до ВЧ НОМЕР_1 , з військової частини має негативну характеристику за час проходження військової служби, проте належних висновків для себе не зробив та знову вчинив тяжкий корисливий злочин. При цьому злочин було вчинено менш ніж через рік з дня звільнення з місць позбавлення волі. Підґрунтям для вчинення злочину став спосіб життя, який вів ОСОБА_5 , зокрема відсутність законного джерела доходу. Враховуючи, що вказані обставини не змінились, високою є імовірність повторного вчинення корисливих злочинів. Крім того, злочин вчинено в умовах воєнного стану, що підвищує його небезпеку, та є додатковим ризиком, що свідчить про неможливість обрання більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження вчинення останнім злочинів проти власності.

За таких обставин покладення обов`язків без застосування запобіжного заходу не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, враховуючи характер скоєного злочину ОСОБА_5 , особистість останнього, не працевлаштований, не має стійких соціальних зав`язків, раніше неодноразово скоював корисливі (аналогічні) злочини проти власності на території України, у своїй сукупності свідчить про схильність ОСОБА_5 до скоєння корисливих злочинів та відсутність наміру на виправлення та перевиховання.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_5 .

Такий висновок прокурора не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах Смірнов проти росії від 24 липня 2003 року; Вемгофф проти Німеччини від 27 червня 1968 року; Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Мацнеттер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Летельєр проти Франції від 26 червня 1991 року та ін.).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину, відсутність певного місця проживання, постійного джерела доходу у підозрюваного, оскільки раніше вчиняв корисливі злочини проти власності, відсутність стійких соціальних зв`язків, є ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування;

особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та під час досудового розслідування, слідчому відділу представлені не були.

відсутність осіб які б поручились за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, а також враховуючи те, що підозрюваний не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, оскільки раніше вчиняв корисливі злочини проти власності, унеможливлює та свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п.3 ч.1 ст.176 КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі Амбрушкевич проти Польщі).

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , а також зважаючи на те, що підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по відношенню до підозрюваного доведені.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Просив обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

В судовому засідання слідчий підтримав клопотання просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення клопотання. Просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та її належну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, мотивів, та обставинам вчинення злочинів, що інкримінується підозрюваному, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваному в разі визнання його винуватим.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 180, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогоСВ ЗапорізькогоРУП ГУНПв Запорізькійобласті капітанаполіції ОСОБА_4 погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025082050001733 від 10 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60560 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , провадження по справі №1-кс/334/2656/25, ЄУН 334/9020/25. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_5 під вартою рахувати з 24 жовтня 2025 року з 17 години 00 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 22 грудня 2025 року о 17 годині 00 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1