Рішення № 131246131, 15.10.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2086/25

2/301/1135/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2025 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача адвоката Мешко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на земельний пай,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на земельний пай, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , про що Іршавським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) в Книзі реєстрації смертей 18.11.2021р. зроблено відповідний актовий запис за №722 (копія свідоцтва про смерть додається).

На випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт на ім`я позивача, посвідчений секретарем Зарічанської сільської ради Фільцан Г.М. 18.02.2010 р. за №15. На підставі заповіту позивач оформила спадщину на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0882 га, кадастровий номер 2121984000:06:001:0141 (копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом додаються).

Після його смерті також відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 0,786 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі КСГП ім. Шевченка с. Заріччя, посвідчений сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961, виданим 23.12.1997р. на підставі рішення голови Іршавської районної державної адміністрації від 28.12.1997 р. за №145.

На підставі розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації 30 березня 2005 року за №82 власнику сертифікату ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі проекту паювання земель колишнього КСГП ім. Шевченка Зарічанської сільської ради, розробленого Закарпатською філією центру ДЗК м. Ужгород.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961 від 23.12.1997р. втрачений. У Головному управлінні Держгеокадастру у Закарпатській області відсутня його копія, а тому позивач стверджує, що вона не може оформити спадщину.

Отже, єдиними документами, що підтверджують існування права спадкодавця на це майно, є наявна у позивача копія сертифіката на право на земельну частку ( пай) серії ЗК №0084961 від 23.12.1997 р., розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації 30 березня 2005 року за №82 та заповіт на ім`я позивача, посвідчений секретарем Зарічанської сільської ради Фельцан Г.М. 18.02.2010р. за №15.

Згідно тверджень позивача, жоден нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину чи здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за відсутності первинних документів.

Основною і визначальною підставою для звернення до суду є саме відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961 від 23.12.1997р., що унеможливлює оформлення мого права власності на спадкове майно в адміністративному порядку.

У зв`язку з відсутністю оригіналу документа позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на оформлення спадкового майна в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, натомість подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, а справу просила розглянути без її участі.

Представник позивача адвокат Мешко В.М. в судовому засіданні позовну заяву підтримала, просила вимоги викладені в такій задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету Зарічанської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином. Натомість, від останнього до суду надійшла заява, в якій такий просив проводити розгляд справи у відсутності представника виконавчого комітету Зарічанської сільської ради.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом під час судового засідання було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , про що Іршавським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) в Книзі реєстрації смертей 18.11.2021р. зроблено відповідний актовий запис за №722 (копія свідоцтва про смерть додається).

Родинний зв`язок між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 стверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 . (а.с. 14), копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 та копією паспорта громадянки України на ім`я ОСОБА_1 (а.с.6-11).

Судом ткож встановлено, що на випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт на ім`я позивача, посвідчений секретарем Зарічанської сільської ради Фельцан Г.М. 18.02.2010 р. за №15. На підставі заповіту позивач оформила спадщину на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0882 га, кадастровий номер 2121984000:06:001:0141 (копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом а.с. 19, 21).

Після його смерті також відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 0,786 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі КСГП ім. Шевченка с. Заріччя, посвідчений сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961, виданим 23.12.1997р. на підставі рішення голови Іршавської районної державної адміністрації від 28.12.1997 р. за №145.

На підставі розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації 30 березня 2005 року за №82 власнику сертифікату ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі проекту паювання земель колишнього КСГП ім. Шевченка Зарічанської сільської ради, розробленого Закарпатською філією центру ДЗК м. Ужгород.(а.с. 18)

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961 від 23.12.1997р. втрачений. У Головному управлінні Держгеокадастру у Закарпатській області відсутня його копія, а тому позивач стверджує, що вона не може оформити спадщину.

Отже, єдиними документами, що підтверджують існування права спадкодавця на це майно, є наявна у позивача копія сертифіката на право на земельну частку ( пай) серії ЗК №0084961 від 23.12.1997 р., розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації 30 березня 2005 року за №82 та заповіт на ім`я позивача, посвідчений секретарем Зарічанської сільської ради Фельцан Г.М. 18.02.2010р. за №15.

Основною і визначальною підставою для звернення до суду є саме відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961 від 23.12.1997р., що унеможливлює оформлення мого права власності на спадкове майно в адміністративному порядку.

У зв`язку з відсутністю оригіналу документа позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на оформлення спадкового майна в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідност. 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правиламист. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідност. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно дост. 1223 ЦККодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідност. 1261 ЦК Українипершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, що відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , суд вважає, що є усі підстави для того, що визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 0,786га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі КСГП ім.Шевченка с.Заріччя, посвідчений сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961, виданим 23.12.1997р на підставі рішення голови Іршавської районної державної адміністрації від 28.12.1997 р. за №145.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд бере до уваги те, що представником відповідача виконавчого комітету Зарічанської сільської ради, не надано до суду жодних заперечень, проти задоволення позову чи письмових доказів, які б спростовували доводи позивача.

Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Керуючись ст. ст.4, 12, 19, 83,175, 177, 184,259,263,265,268 ЦПК України, ст.ст.16,392,1216,1220,1223,1268 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на земельний пай - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) розміром 0,786га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі КСГП ім.Шевченка с.Заріччя, посвідчений сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0084961, виданим 23.12.1997р на підставі рішення голови Іршавської районної державної адміністрації від 28.12.1997 р. за №145.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.10.2025 року.

Суддя: І. А. Даруда