Ухвала суду № 131240051, 20.10.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1826/25

провадження № 1-кп/709/155/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай клопотання захисника про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025250370001017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Чорнобаївського районного суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2025 року призначено підготовче судове засідання по даному провадженню.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Захисник зазначив, що обвинувальний акт не містить даних про особу (суб`єкта) вчинення правопорушення і посилання на мотив вчинення ним кримінального правопорушення, не вказано об`єктивної сторони вчиненого правопорушення та не зазначено суб`єкт скоєння порушення (є Свідком Єгови, який є присвяченим служителем вказаної релігійної оранізації). ОСОБА_4 неодноразово повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_1 про це. Також писав заяву до селищного голови с. Чорнобай про заміну виконання військового обов`язку цивільною невійськовою службою. Ці документи надались слідчому та прокурору, але не були долучені до матеріалів кримінального провадження. Також в обвинувальному акті не зазначено обставину, що пом`якшує покарання - співпраця зі слідством, документально висловлене бажання проходити альтернативну службу. Через свої релігійні переконання ОСОБА_4 не належить до категорії осіб, які підлягають призову. Тому він не є суб`єктом ст. 336 КК України. Одним з аспектів права на свободу совісті та віросповідання є можливість сумлінної відмови від військової служби. Венеціанська комісія вважає, що сама природа відмови від військової служби з міркувань совісті преедбачає, що вона не може бути повністю виключена під час війни, хоча держави мають обмежену свободу розсуду, особливо у випадку загальної мобілізації. Однак Венеціанська комісія вважає, що за жодних обставин особа, як авідмовляється від військової служби з міркувань совісті, не може бути зобов`язана носити або використовувати зброю, навіть для самозахисту країни. Захисник також посилався на практику ЄСПЛ. Твердження про винуватість ОСОБА_4 є передчасним. Таким чином, обвинувальний акт не містить всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, не містить повноцінного і чіткого формулювання обвинувачення, здійснення судового розгляду цього кримінального провадження не сприятиме дотриманню завдань кримінального провадження, не забезпечить дотримання права на захист, всебічного з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору заперечував. Зазначав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Все, на що посилається захисник підлягає встановленню під час судового розгляду кримінального провадження з урахуванням принципу змагальності. Підстав для повернення обвинувального акта не вбачає.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до таких висновків.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Заявляючи клопотання про повернення обвинувального акту, захисник ОСОБА_5 посилається на відсутність в обвинувальному акті інформації щодо належності ОСОБА_4 до релігійної організації Свідків Єгови, мотиву вчинення ним кримінального правопорушення, а також не зазначення в обвинувальному акті про співпрацю обвинуваченого зі слідством як обставину, що пом`якшує покарання.

Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення при складанні обвинувального акту дотрималася вимог ст. 291 КПК України.

Так, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, обов`язкові анкетні дані, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто інформація щодо належності обвинуваченого до релігійної організації Свідків Єгови може бути долучена до матеріалів кримінального провадження захисником під час судового розгляду кримінального провадження.

Щодо тверджень сторони захисту про недолік викладу мотиву вчинення злочину та обставин, що пом`якшують покарання, в обвинувальному акті, то суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Тобто, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі

№ 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 194, 314-316 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні №12025250370001017 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1