Рішення № 131239973, 24.10.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4741/25

2-а/705/75/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2025 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича до Головного управління національної поліції вЖитомирській області про скасування постанови серія ЕНЕ № 5393730 від 04.08.2025 про притягнення до адміністративноївідповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іванов А.А. звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови серія ЕНЕ № 5393730 від 04.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов обґрунтований тим, що постановою інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону полк 1 Управління патрульної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом Лісовець Вадимом Миколайовичем серія ЕНЕ № 5393730 від 04.08.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 04.08.2025 року близько 15 год. 20 хв. 04.08.2025 р. на автодорозі Н03, 8 км 100 м. с. Тетерівка, керуючи транспортним засобом марки HYUNDAI 130, державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 84 км/год. в населеному пункті с. Тетерівка, позначеному дорожнім знаком 5,49, чим перевищив швидкість на 20 км.

Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною.

Так, швидкість руху транспортного засобу вимірювалась приладом «TruСam». Відеофіксація проводилася на портативні відеореєстратори поліцейських Motorola VB400 4/5565, 475819.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70 ПДР), оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону № «Про національну поліцію», передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці. Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Звертає увагу, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.

Оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги відповідного дорожнього знаку, лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки для здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху.

Крім того, уповноваженою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення було допущено ряд процесуальних порушень, а саме: не надано докази, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, не надано для ознайомлення фото та відеозапис та не зазначено у ній технічний засіб, яким здійснено фото- та відеозапис, оскільки поліцейський не попередив про відеозйомку, не має показань свідків.

Просить скасувати постанову, серія ЕНЕ № 5393730 від 04.08.2025 року, Головного управління національної поліції в Житомирській області, винесену інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом Лісовець В.М.

Ухвалою судді від 27.08.2025 справу прийнято до свого провадження та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 228 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову та додатків до нього була надіслана відповідачу 27.08.2025 року.

18.09.2025 від юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУНП в Житомирській області Яремчука О.В. до суду надійшов Відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 в якому зазначає, що ГУНП в Житомирській області не повинно відповідати за позовом про скасування постанови, оскільки таку постанову посадові (службові) особи ГУНП в Житомирській області не оформлювали. Так, в даній справі належним відповідачем є УПП в Житомирській області ДПП, спірні правовідносини з яким виникли у позивача та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою (адреса: 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ- 40108646). Вищевказане підтверджує відсутність підстав стверджувати про порушення прав позивача ГУНП в Житомирській області, оскільки в межах публічно-правових відносин між позивачем та безпосередньо ГУНП в Житомирській області правовідносини не виникали. Просить відмовити у задоволенні позову.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1,13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, відповідні працівники органів поліції та підрозділи поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП.

Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно п.п. 1, 4 розділу І Положення про Департамент патрульної поліції, Департамент патрульної поліції (далі - Департамент) є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій Голови Національної поліції України в установленому законодавством України порядку. Департамент складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів, інших підрозділів патрульної поліції, у тому числі підрозділів поліції особливого призначення.

Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5393730 від 04.08.2025 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП Управління патрульної поліції в Житомирській області діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції.

Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не

Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у даній справі є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Управління патрульної поліції в Житомирській області, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Однак, Департамент патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи як співвідповідач судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача судом проведено також не було, оскільки позивач не звертався з відповідним клопотанням.

Окрім того, суд зазначає, що Управління патрульної поліції в Житомирській області є структурним органом Департаменту патрульної поліції та не є юридичною особою, а отже не може бути відповідачем у даній справі у розумінні КАС України.

Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.

Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 705/6005/24; 2а/705/84/24, а також у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі за №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

З будь-якими клопотаннями чи заявами про заміну первісного відповідача належним відповідачем позивач до суду не звертався.

Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача та з врахуванням відсутності у суду можливості замінити його належним відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вказане вище не позбавляє його права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача.

Звертаючись з адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір та надано посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 .

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Враховуючи позицію Верховного Суду про те, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір на користь держави в розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 132, 134, 161, 241-251 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови серія ЕНЕ № 5393730 від 04.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 484 грн. 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся Сергіївна Годік