Ухвала суду № 131235787, 21.10.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5175/23

№ 1-кп/183/807/25

21 жовтня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 22023130000000086 від 27 січня 2023 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новоохтирка Новоайдарськогорайону Луганськоїобласті,громадянки України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22023130000000086 від 27 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, проводити судовий розгляд у спеціальному судовому провадженні, мотивуючи його тим, що обвинувачена належним чином викликалась, протокол огляду інтернет ресурсів свідчить про те, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території. По даній категорії справ за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України можливий розгляд у спеціальному судовому провадженні.

Для здійснення спеціального судового провадження в порядку, визначеному процесуальним законом, необхідна сукупність таких обставин: 1) подання відповідного клопотання прокурором; 2) можливість здійснення спеціального судового провадження щодо конкретного кримінального правопорушення, обвинувачення щодо яких розглядається судом, з визначеного КПК переліку; 3) оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук, та/або його виїзд, та/або його перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; 4) підтвердження обізнаності, або можливої обізнаності обвинуваченого про розпочате кримінальне провадження щодо нього; 5) підтвердження переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 6) неприбуття обвинуваченого до суду на виклик більш як два рази без поважної причини.

Так, відповідно до формулювання обвинувачення, наведеного у обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, щодо якого згідно із статтями 297-1 та 323 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

В ході здійснення досудового розслідуванням фактичне місцезнаходження обвинуваченої ОСОБА_5 не встановлено, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що вона перебуває на тимчасово окуповані території Луганської області де переховується від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 визначено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокування). Згідно з зазначеним переліком, вся територія Сєвєродонецької міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганській області з 25.06.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування так званого «ЛНР». Таким чином, факт тимчасової окупації території м. Сіверськодонецьк є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження.

Те, що обвинувачена перебуває на тимчасово окупованій території, підтверджується отриманими під час досудового розслідування доказами (відповідні копії додаються до клопотання) та тим, що вона добровільно провадила незаконну діяльність у липні-вересні 2022 року, будучи громадянкою України, перебуваючи на території м. Сєвєродонецьк Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно зайняла посаду «заместителя директора по учебно-воспитательной работе ГОУ ЛНР «Сєвєродонецкая школа № 15» (мовою оригіналу), з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду «заместителя директора по учебно-воспитательной работе» (мовою оригіналу) в так званому «ГОУ ЛНР «Северодонецкая школа № 15» (мовою оригіналу), висловлюється на підтримку дій окупаційної влади та змінення освітньої програми на стандарти освіти держави-агресора, вказані обставини зокрема підтверджуються:

- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 28.09.2022;

- рапортом оперативного співробітника від 27.09.2022;

- рапортом оперативного співробітника від 23.10.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 20.10.2022;

- протоколом огляду від 12.10.2022;

- протоколом огляду від 02.11.2022;

- протоколом огляду від 29.11.2022;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.01.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.01.2023;

- відповіддю ГЦОСІ ДПСУ від 17.11.2022;

- копією відповіді на доручення №78/3/3/2846;

- копією відповіді Сєвєродонецької військово-цивільної адміністрації;

- іншими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Вищезазначені докази самі по собі, у своїй сукупності та взаємозв`язку беззаперечно свідчать про перебування обвинуваченої ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території.

Про обізнаність обвинуваченої ОСОБА_5 про розпочате стосовно неї кримінальне провадження, а також про те те, що вона переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, свідчить таке.

Під час досудового розслідування, стороною обвинувачення вживались заходи щодо виклику ОСОБА_5 для її участі у кримінальному провадженні, шляхом публікації повісток про її виклик, а саме: в газеті «Урядовий кур`єр» № 9 (7407) від 13.01.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 13.01.2023 опубліковано повістку про виклик особи ОСОБА_5 на 17.01.2023, 18.01.2023, 19.01.2023 о 11:00 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за № 22023130000000086 від 27.01.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.

У визначений в повістках час та місце ОСОБА_5 жодного разу не з`явилась, не повідомивши про неможливість та причини свого неприбуття.

Крім того, стороною обвинувачення 20.01.2023, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик на 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 20.01.2023 та в газеті «Урядовий кур`єр» № 14 (7412) від 20.01.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Таким чином, 20.01.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з`явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Постановою слідчого від 27.01.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.04.2023 у справі № 201/4165/23 відносно підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22023130000000086 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, де констатовано набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваної та обґрунтованість її підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 111-1 КК України.

Згодом слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ухвалою від 18.04.2023 у справі № 201/4446/23 постановлено ухвалу про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023130000000086 стосовно ОСОБА_5 , де констатовано наявність у неї статусу підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні, наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 111-1 КК України, визнано обґрунтованими доводи про переховування ОСОБА_5 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

27.04.2023 до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22023130000000086, після чого ОСОБА_5 набула статусу обвинуваченої та неодноразово викликалася до суду у спосіб, визначений статтями 135 і 323 КПК України.

Зокрема, обвинувачена ОСОБА_5 неодноразово викликалась у судові засідання у справі № 183/5175/23, призначені на 04.03.2024, 11.06.2024, 21.10.2024, 13.02.2025, 17.04.2025 та на 29.05.2025 шляхом публікації повісток про її виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуски газети «Урядовий кур`єр» № 42 (7702) від 27.02.2024, № 114 (7774) від 05.06.2024, №210 (7870) від 16.10.2024, №28 (7953) від 06.02.2025, №75 (8000) від 11.04.2025, №104 (8029) від 23.05.2025 та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора в публікаціях від 19.05.2025, 11.04.2025, 28.02.2025, 14.01.2025 та на офіційному сайті Самарівського міськрайонного суд Дніпропетровської області.

Таким чином, судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення обвинуваченої ОСОБА_5 про судові засідання в цьому кримінальному провадженні, відтак вона вважається належним чином ознайомленою із повістками про виклик.

Проте, не зважаючи на всі вжиті заходи, як стороною обвинувачення так і судом щодо забезпечення явки обвинуваченої, вона всі виклики ігнорує та ухиляється від явки як до сторони обвинувачення, так і до суду, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, з огляду на положення частини восьмої статті 135, частин першої, другої статті 297-5 КПК України, ОСОБА_5 вважається належним чином ознайомленою зі змістом повісток про її виклик, а також зі змістом повідомлення про підозру та обвинувального акту, як наслідок вона обізнана про здійснюване щодо неї досудового розслідування та судового провадження.

Отже, враховуючи те, що обвинувачена обізнана про здійснюване щодо неї судового провадження, а також те, що вона не з`являється за викликами для участі в ньому, будучи належним чином повідомленою про це, необхідно вважати, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При складанні обвинувального акту дотримані вимогиКПК України, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, проводити судовий розгляд у спеціальному судовому провадженні (in absentia).

Захисник не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду у спеціальному судовому провадженні.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, інші матеріали кримінального провадження наявні у розпорядженні суду, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2ст. 297-1 КПК Україниспеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, ч.2 ст. 121, ч. 2 ст. 127, ч.2,3 ст. 146, ст.ст. 146-1, 147, ч. 2-5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст.ст.209, 225-258-6,348,364,364-1,365,365-2,368,368-2,368-3,368-4,369,369-2,370,379,400,408,436, 436- 1, 437, 438,439, 440,441,442, 443, 444, 445, 446,447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Так,судом встановлено,що відповіднодо обвинувальногоакту укримінальному провадженні,складеного слідчим2-говідділення слідчоговідділу 3-гоуправління (здислокацією ум.Сєвєродонецьк Луганськоїобласті)ГУ УСБУв Донецькійта Луганськійобластях ОСОБА_9 ,затвердженого прокуроромСєвєродонецкої окружноїпрокуратури Луганськоїобласті укримінальному провадженні ОСОБА_10 ОСОБА_5 у липні-вересні 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим), будучи громадянкою України, працюючи вчителем української мови та літератури середньої загальноосвітньої школи № 15, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, буд. 39, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території м. Сєвєродонецьк Луганської області маючи умисел на вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та реалізуючи його вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «лнр», та отримавши від них пропозицію на зайняття посади в закладі освіти окупаційної влади в м. Сєвєродонецьк Луганської області, а саме «ГОУ ЛНР «Северодонецкая школа №15» (мовою оригіналу), в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодилась на вказану пропозицію.

Після чого, ОСОБА_5 , у липні-вересні 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на території м. Сєвєродонецьк Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно зайняла посаду «заместителя директора по учебно-воспитательнойработе ГОУ ЛНР «Сєвєродонецкая школа № 15» (мовою оригіналу), з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду «заместителя директора по учебно-воспитательнойработе» (мовою оригіналу) в так званому «ГОУ ЛНР «Северодонецкая школа № 15» (мовою оригіналу), висловлюється на підтримку дій окупаційної влади та змінення освітньої програми на стандарти освіти держави-агресора.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Однак, ч. 6 ст.9КПК України передбачає, що у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або регулюють неоднозначно питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Частина 1 ст.7КПК України до загальних засад кримінального судочинства відносить у тому числі забезпечення права на захист, доступу до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження.

Зважаючи, що ст.314КПК України не передбачає можливості проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого, а можливість проведення судового розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого передбачена у виключному переліку злочинів, зазначеному у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, враховуючи вимоги ст.ст.2,7,9 КПК України, і виходячи із загальних засад кримінального судочинства, у тому числі і дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченої можливе з урахуванням думки учасників кримінального провадження, після вжиття усіх можливих заходів для належного повідомлення обвинуваченого про час та місце проведення підготовчого судового засідання та виключно у випадках, передбачених ч. 3 ст.323 КПК України, тобто у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ч. 2 ст. 297-1 КПК України, якщо обвинувачений переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної ВРУ державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Європейський суд з прав людини у рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, відносяться право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

У рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою. Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів або від співробітників засобів масової інформації, є необґрунтованими (рішення «Сейдович проти Італії», «Т. проти Італії», «Шомоді проти Італії»).

У справі «Сейдович проти Італії» ЄСПЛ зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити відмовитись від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою слідчого ОВС 2-го відділення від 27.01.2023 року ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого доручено співробітникам Сєвєродонецькому РВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Як зазначив прокурор у своєму клопотанні, Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.04.2023 у справі № 201/4165/23 відносно підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22023130000000086 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчогосудді Жовтневогорайонного судуміста Дніпропетровська від 18.04.2023 у справі № 201/4446/23 постановлено ухвалу про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023130000000086.

27.04.2023 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні 22023130000000086 від 27 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України надійшов до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Судом обвинувачена ОСОБА_5 неодноразово викликалася у підготовчі судове засідання у справі № 183/5175/23, призначені на 04.03.2024, 11.06.2024, 21.10.2024, 13.02.2025, 29.05.2025, 11.09.2025 та 21.10.2025, шляхом публікації повісток про її виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Згідно положень ч.1,2ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та /або оголошений у міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання про наявність /відсутність підстав для здійснення спеціального судового розгляду щодо обвинуваченого, суд, окрім іншого,повинен встановити наявність хоча б однієї з обставин: підозрюваний оголошений у міжнародний розшук; підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державоюагресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд, дослідивши надані на підтвердження доводів клопотання прокурора матеріали, приходить до висновку, що доводи прокурора носять суперечливий характер та не доводять існування обставин, які є підставою для застосування спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні.

Так, у клопотанні прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 перебуває в м. Сєвєродонецьк Луганської області, водночас суд вважає, що прокурором не доведено тієї обставини, що обвинувачена ОСОБА_5 переховується від суду на території держави, визнаної ВР - агресором, оскільки точної, дійсної і достовірної інформації останнім суду надано не було.

Інформація про перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, що міститься в показаннях свідка ОСОБА_7 є лише припущенням даного свідка або інформацією отриманою з чужих слів. Свідок зазначає, що «…вона виїхала з м. Сєвєродонецька 24.02.2022 року, телефонувала донці матері її троюрідного брата ОСОБА_11 , яка повідомила, що знає ОСОБА_12 та ОСОБА_13 багато років, які після окупації самовільно зайняли посаду в школі № 15 та погодилися працювати на окупаційну владу…».

Крім того, сідок ОСОБА_8 також зазначає інформацію з чужих слів, а саме «… в ході телефонних розмов з особами, які залишилися у м. Сєвєродонецьку їй стало відомо, що, зокрема, ОСОБА_5 , стала співпрацювати з окупаційною адміністрацією Сєвєроденецька…».

Свідок ОСОБА_6 в своїх показаннях зазначив лише те, що, зокрема, ОСОБА_5 чекала окупаційну владу, про факт перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території ним не зазначалося.

У постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15 суд роз`яснив, що під ухиленням від слідства або суду з погляду застосуванняст.49 ККслід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу,зміна документів,які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своє смерті, тощо).Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

Отже, при з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності.

Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Разом з цим, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_5 обізнана про наявне щодо неї кримінальне провадження так само, як і про те, що у неї вже виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Таким чином, прокурором в клопотанні про здійснення спеціального судового провадження та доданих до нього матеріалах не наведено відомостей, які б носили систематичний, умисний характер та які б давали підстави вважати, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При цьому, будь-яких інших доказів, крім показань свідків ОСОБА_7 ОСОБА_8 отриманих з чужих слів та ОСОБА_6 , який повідомив про погляди ОСОБА_5 , висловлені нею до окупації м. Сєвєродонецька, та протоколів огляду відео публікації в месенджері «Телеграм» з цими ж свідками, прокурором суду не надано.

Оцінюючи інформацію, повідомлену свідками, суд виходить з того, що викладені у протоколі їх допиту відомості, не мають посилань на будь-які джерела їх підтвердження та походження, тому вважає, що ці докази не відповідають критеріям, зазначеним у ст.84,86 КПК України, отже вони не можуть бути використані для прийняття процесуальних рішень.

Поряд з цим, однією з підстав, передбачених законом, для здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного, є перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку.

Юридичною підставою для оголошення розшуку підозрюваного є рішення (окрема постанова) слідчого або прокурора про такий розшук.

Так, постановою слідчого ОВС 2-го відділення від 27.01.2023 року ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого доручено співробітникам Сєвєродонецькому РВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Кримінальний процесуальний кодекс Українине містить визначення та видів розшуку, однак в окремих статтях містяться словосполучення «міждержавний розшук» ( п. 20-1Перехідних положень КПК України), «міжнародний розшук» ( ч.5 ст.139, ч.2 ст.297-1, п.4 ч.2 ст.297-2 КПК України).

При цьому, юридична практика виділяє три види розшуку: державний, міждержавний та міжнародний. Поняття «міжнародний розшук» також у законодавстві відсутнє.

З метою визначення вказаного поняття, слід звернутися до Академічного тлумачного словника української мови, відповідно до якого розшук (юр.) це - система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т.ін.; міждержавний це той, який існує, відбувається між державами, спільний для кількох держав.

Таким чином, аналіз положень ч.1ст. 281 КПК Українив сукупності із зазначеним визначенням поняття «міжнародний розшук» дає підстави зробити висновок, що міжнародний розшук це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваногосаме за межами України.

В свою чергу матеріали кримінального провадження та клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження не містять відомостей про те, що обвинувачена ОСОБА_5 перебувала у міждержавному та/або міжнародному розшуку, більше того, прокурором не наведено та не надано доказів проведення ряду слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваногосаме за межами України в рамках розшукової справи.

Наведені вище обставинидають підставидля висновку суду пронеможливість здійснення спеціального судового провадження даного кримінального провадження за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 , оскільки відсутні достатні дані ухилення ОСОБА_5 від явки до суду, відомості про її перебування на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, відсутні дані про оголошення ОСОБА_5 у міждержавний та/або міжнародний розшук, тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 є безпідставним та до задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що дозвіл на спеціальне досудове розслідування надано слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 18.04.2023 року, а 26.04.2023 року прокурором затверджено обвинувальний акт та скеровано його до суду.

Таким чином, спеціальне досудове розслідування тривало 8 днів і відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування після надання дозволу на його здійснення, а саме після 18.04.2023 року органом досудового розслідування не було здійснено жодних процесуальних дій, направлених на встановлення місця перебування обвинуваченої та отримання нових доказів вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення.

Тобто, об`єм доказів, наданих слідчому судді для вирішення клопотання про надання дозволу для здійснення спеціального досудового розслідування наразі фактично дорівнює доказам, зазначеним в обвинувальному акті і у клопотанні прокурора про здійснення спеціального судового провадження (in absentia).

З огляду на вищевикладені висновки, є передчасним клопотання прокурора в частині призначення спеціального судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Керуючись вимогами ч.2ст. 297-1 КПК України, ст.ст.40,110,297-1,297-2 КПК України,Закону України " Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України",Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенніклопотання прокурора ОСОБА_14 про здійсненняспеціального судовогопровадження заобвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні №22023130000000086 від 27 січня 2023 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст Ухвали буде оголошено 24 жовтня 2025 року о 08.35 годині.

Суддя ОСОБА_1