Ухвала суду № 131234717, 23.10.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/134/24

провадження 1-і/492/50/25

УХВАЛА

Іменем України

про продовження строку тримання під вартою,

відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу

23 жовтня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12023162270000634, внесеному 29 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286-1 КК України, -

встановив:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286-1 КК України.

До суду від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , яке обґрунтоване тим, що ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зникли та не перестали існувати, а судове провадження у кримінальному провадженні перебуває на стадії судового розгляду.

До суду від захисника адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. за адресою фактичного проживання, яке обґрунтоване тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необґрунтовані, незаконні і прокурором не доведені, обвинувачення ґрунтується тільки на показаннях потерпілого ОСОБА_6 , який жодного разу не прибув у судове засідання. ОСОБА_5 водійських прав не отримував. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 має матір, яка є інвалідом 3 групи, тому є непрацездатною.

У судовому прокурор підтримала клопотання про продовженнястроку триманняпід вартоювідносно обвинуваченого, просила його задовольнити та заперечувала протизадоволення клопотаннязахисникапро зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, просив його задовольнити та заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просив відмовити у його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, просив його задовольнити та заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Розглянувши клопотання про продовження строку тримання під вартою, клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (пункт 79).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження не закінчено, знаходиться на стадії судового розгляду, строк продовженого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 11 вересня 2025 року, закінчується 09 листопада 2025 року.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Оцінивши обставини, визначені статтею 178 КПК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`яти років, застосований до нього раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою не порушував у зв`язку з відсутністю об`єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі; характеризується за місцем проживання позитивно; проживає разом з батьками та братом; хворіє, але не є інвалідом; неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей; не судимий; вчинив злочин у наявному кримінальному провадженні в повнолітньому віці; на психіатричному диспансерному обліку, на наркологічному обліку КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради не перебуває; перебуваючи на волі має реальну можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що клопотання про продовженнястроку триманняпід вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто з 23 жовтня 2025 року по 21 грудня 2025 року, оскільки ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.

Враховуючи, що суду не надано жодного доказу на підтвердження підстав зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, а також в порушення вимог частини 3 статті 201 КПК України до клопотання про зміну запобіжного заходу не додано жодної документу, яким захисник обґрунтовує доводи клопотання, а також що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази неможливості тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 і докази обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, на що посилався захисник, суд дійшов висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт не підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги твердження захисника адвоката про те, що відсутні ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 не вчиняв вказаного злочину, а матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, так як суд оцінює докази, встановлює доведеність вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку за результатами судового розгляду.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 197, 199, 201, 331, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286-1 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів з 23 жовтня 2025 року по 21 грудня 2025 року з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 21 грудня 2025 року.

Копію наявної ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії наявної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 24 жовтня 2025 року о 09 год. 00 хв.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1