Рішення № 131234030, 23.10.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4543/25

Провадження № 2/466/2232/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 жовтня 2025року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув м.Львовівпорядку спрощеногопровадженняцивільнусправу запозовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю«ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

встановив:

14.05.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" через свого представника адвоката Пархомчук С.В.,та систему "Електронний суд" подало до Шевченківського районного суду м. Львова, позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №179353 від 23.02.2021 року в сумі 7830,00грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 23.02.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено кредитний договір № 179353 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, ТОВ «ЗАЙМЕР» перерахувало відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 1500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти в порядку та строки, що визначені договором. ТОВ "ЗАЙМЕР" умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, відповідач умов кредитного договору не виконав.

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" набуло права грошової вимоги до відповідача згідно кредитного договору №179353 від 23.02.2021.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7830,00 грн., (сiм тисяч вісімсот тридцять гривень 00 копiйок), яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 1500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копiйок), прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 6330.00 грн (шiсть тисяч триста тридцять гривень 00 копiйок).

На адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 179353 від 23.02.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Таким чином, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитними договорами загальний борг відповідача перед позивачем становить 7830,00 гривень, який в добровільному порядку останній не погашає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Шевченківськогорайонного судум.Львова від04.06.2025відкрито провадженняу справіта призначенодо розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження,з викликомсторін усудове засідання.

У судове засідання представник позивача ТОВ"ФК "КЕШ ТУ ГОУ" Пархомчук С.В. не прибув, 02.07.2025 через систему "Електронний суд" подав заяву, про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з роглядом справи, розгляд справи та заяви здійснити без виклику учасників. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610277243604, №0610264056759, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно 280ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд встановив,що 23.02.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАЙМЕР» укладено кредитний договір № 179353 про надання фінансового кредиту, який містить його анкетні дані та підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора -AV6056 (а.с.24).

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів, що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору № 179353 від 23.02.2021 (а.с.26).

Згідно п. 2.4. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).

Умовами п. 6.1 Договору цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Окрім того, відповідно до положень ч.1ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першоюстатті 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 1500,00 гривень Дата надання кредиту: 23.02.2021 року Строк кредиту :30 днів Валюта кредиту: гривня. Стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.

Пунктом п.1.4. Договору передбачено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом.

На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн», відповідно до якої 23.02.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів (а.с.22).

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до якого до ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 142658 від 05.08.2020.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" набуло права грошової вимоги до відповідача згідно кредитного договору №179353 від 23.02.2021.

13.01.2025 ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" було направлено відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій було повідомлено про те, що 28.10.2021 відбулось відступлення прав вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 до ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ", яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_2 погашення кредитної заборгованості згідно з договором № 179353 від 23.02.2021 у розмірі 7830,00 грн.(а.с.21).

Всупереч умовам кредитного договору, а також вимог ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд встановив, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються загальними положенняЦК Українипро зобов`язання та параграфом 2Глави 71 ЦК України"Кредит".

Вирішуючи спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини першоїст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідност.1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до ч. 1ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України "Про електронну комерцію".

Згідност.12 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченомуЦК УкраїнитаГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно дост. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

За змістом ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Позивач підтвердив своє право вимоги вищеозначеними за кредитними договорами.

Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 610,611ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 23.09.2015р. у справі №6-979цс15,- боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відтак судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому договорами позики належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач ОСОБА_3 не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факту виконання зобов`язань за кредитним договором №691772418, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.

Частина 1 ст.13та ч. 1 ст.81 ЦПК України, зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7830,00 грн., (сiм тисяч вісімсот тридцять гривень 00 копiйок), яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 1500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копiйок), прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 6330.00 грн (шiсть тисяч триста тридцять гривень 00 копiйок) (а.с.22 зворот.)

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував. При цьому боржник жодного разу не вчинив дій спрямованих напогашення заборгованості, належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже відповідач на підставі ч. 1ст. 612 ЦК Українивважається боржником за кредитним договором №179353 від 23.02.2021року, який використала та не повертає надані йому кредитні кошти та проценти за користування кредитом у встановлені договором строки, тому з ОСОБА_1 належить стягнути дану заборгованість.

Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач ТОВ"ФК "КЕШ ТУ ГОУ" надав суду належні, допустимі та достатні докази на підтвердження позовних вимог.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд погоджується з аргументами сторони позивача, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, надані (отримані) у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та доповнюють один одного.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Відтак,оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову на підставіст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 81, 89, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 280-284,352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 179353 від 23.02.2021 року в сумі 7830,00 грн (сiм тисяч вісімсот тридцять гривень 00 копiйок), яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 1500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копiйок); прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 6330,00 гривень (шість тисяч триста тридцять гривень 00 копiйок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7 , код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 23.10.2025р.

Суддя В. В. Свірідова