Рішення № 131225221, 23.10.2025, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3191/2025 Справа № 641/6382/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.

секретар судового засідання- Рікунова Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/6382/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ«ФК «Ейс»звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова черезсистему «Електроннийсуд» зпозовом до відповідачапро стягнення заборгованості закредитним договором від 08.04.2021 за№ 444221364 у розмірі 87179,00 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що 08.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 444221364 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № б/н від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 87179,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 87179,00 грн., яка складається з наступного: 22000 грн. - заборгованість по кредиту; 65179,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 02 вересня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувані докази у справі.

19.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Послався на те, що нараховані кредитодавцем нараховані проценти за кредитом позамежами визначеного договором строку кредитування. Кредитний договір, який міститься в матеріалах справи є роздруківкою, відповідачем не підписаний. Також, матеріали справи не містять підтверджень, що саме умови, що містить зазначений договір кредиту, Правила надання грошових коштів у позику, Паспорт споживчого кредиту розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася саме з ними, вказані документи на момент отримання відповідачем коштів взагалі не містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитом. Позивачем не надано доказів виконання кредитодавцем своїх зобов?язань перед відповідачем за кредитним договором, тобто не надано доказів відтвердження здійснення транзакції на картковий рахунок відповідача. Більш того, відповідно до інформації АБ «Укргазбанк», картка, зазначена у заяві на отримання грошових коштів в кредит, на ім?я відповідача не емітувалась. Крім, того представник відповідача просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу у разі прийняття рішення не на користь відповідача.

25.09.2025 черезсистему «Електроннийсуд» до судунадійшла відповідь навідзив,в якій представник позивача зазначив,що згідноз матеріаламисправи відповідачвиконував умовикредитного договору,здійснюючи частковіплатежі,це свідчитьпро те,що вінусвідомлював існуванняданого договорута визнававйого зобов`язанняза ним.Таким чином,підтверджуючи фактукладення тарозуміння йогоправил.Позивачем доведенофакт виконаннязобов`язання первинногоКредитора ТОВ«Манівео швидкафінансова допомога»та перерахуванняна рахуноквідповідача сумив розмірі22000,00грн.,наданою платіжноїінструкцією з печаткоюТОВ «Манівео швидкафінансова допомога»..Всвою чергу,відповідачем жоднихдоказів,що спростовуютьвимоги позивачаабо доказинеотримання кредитнихкоштів ненадано.Надана випискадетально відображаєструктуру заборгованості,а саме:прострочене тілокредиту,прострочені відсоткита загальнусуму заборгованості.Період заборгованості,вказаний увиписці,охоплює проміжокчасу відмоменту набуттяпозивачем прававимоги додати формуванняпозовної заяви. Представник позивача вважає, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Щодо строку позовної давності представник зазначив, що якщо позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

25.09.2025 ухвалою суду виправлена допущена помилка в ухвалі суду від 02.09.2025.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини , оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов на наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 444221364.

Відповідно до пункту 4.4 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, кредитний договір № 444221364 від 08.04.2021 був документ сформований та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV6А35W було направлено позичальнику 08.04.2021 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор MNV6А35W було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 08.04.2021 о 16:08:53 годині, після чого відповідачем було підписано договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що в свою чергу слугує доказом того, що ОСОБА_1 прийняла пропозицію ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та спростовує доводи відповідача про відсудність доказів підписання нею договору.

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 22 000 грн. строком на 30 днів.

Згідно із п. 1.4. кредитного договору № 444221364 від 08.04.2021 за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

Відповідно до п. 1.4.1 Договору виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 94,90 процентів річних, що становить 0,26 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

Згідно з п. 1.7.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.8 Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 або 1.7.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах.

31.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткові угоди № 26,27,32, в тому числі згідно з яких строк дії договору були продовжені.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.

В подальшому ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали ряд додаткових угод: №2 від 05 серпня 2020 року та №3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30 грудня 2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

08 липня 2025 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" уклали Договір факторингу № 08/07/25/Е за умовами якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № б/н від 08.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 87179,00 грн.

Суд звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та такий перехід не пов`язаний із оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС»», перейшло право вимоги за кредитним договором від 08.04.2021 року № 444221364, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути заборгованість згідно наданого розрахунку.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №f86754a-c8b4-4b25-a47c-17a3be1fcf6e, про переказ коштів згідно договору № 444221364 від 08.04.2021 на ім?я ОСОБА_1 код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 22000,00 грн.

Надане платіжне доручення не містить відомостей про фактичне проведення фінансовою установою відповідного платежу.

Суд зазначає, що шаблон платіжного доручення за загальним правилом є документом інформаційного характеру, який покликаний підтверджувати певні обставини чи факти. Водночас зміст викладеної у платіжному дорученні (якщо вона не формується на підставі відомостей державного реєстру) зазвичай залежить від волевиявлення однієї особи (в даному випадку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»).

Оскільки кредитор, як зацікавлена особа може зазначити у платіжному дорученні будь-які відомості щодо обставин виконання кредитного договору і відповідач на це вплинути жодним чином не в змозі, то суд не може розцінити надане позивачем платіжне доручення як об`єктивний, належний та допустимий доказ на підтвердження факту переказу позичальнику кредитних коштів.

Створене платіжне доручення має бути виконане особою, на ім`я якої це доручення видано. Доказів, що АТ КБ "ПриватБанк" виконало платіжне доручення щодо переказу коштів на картковий рахунок відповідача матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості також не є первинним бухгалтерським документом, а тому сам по собі не підтверджує факт надання кредиту.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.

Водночас, кредитний договір від 08.04.2021 року № 444221364 не містить положень, за якими відповідач уповноважив позивача перерахувати кошти саме на картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Також, матеріали справи містять заявку на отримання грошових коштів в кредит від 08.04.2021 року, в якій зазначено персональні дані ОСОБА_1 та номер картки № НОМЕР_2 , між тим вказана заявка не містить підпису ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем надано довідку ТОВ "Маніе швидка фінансова допомога" №444221364/23052025/е від 23.05.2025 про перерахування 08.04.2021 суми 22 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , надавач платіжних послуг отримувача ПАТ АБ "Укргазбанк", отримувач ОСОБА_2 .

Однак, АБ «Украгазбанк» на виконання ухвали суду надав інформацію, що на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка №5354-66ХХ-ХХХХ-8575 та будь-які інші платіжні картки не емітувались.

Отже, доказів того, що картка, на яку здійснено переказ належить відповідачу, або була вказана відповідачем, як карта для отримання коштів, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладенного, суд дійшов висновку, що відсутні докази перерахування суми кредиту саме на картку, належну відповідачу.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів з урахуванням положень ЦПК України зазначені ним обставини. Однак, таких доказів він не надав і не ініціював питання про їх витребування.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вбачає, що позивачем не надано доказів, відповідно до положень 76-79 ЦПК України, які б підтверджували факт отримання відповідачем коштів за зазначеним вище кредитним договором в розмірі, заявленому позивачем.

Отже, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження при розгляді справи, суд ухвалює рішення про відмову ТОВ «ФК « Ейс» у задоволенні позовних вимог.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273,280 - 283, 293,294,315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЙС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Алматинська, 8, оф. 310 а.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева