Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/11930/25
РІШЕННЯ
іменем України
22 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 21.06.1991 по 20.07.2006 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 26.03.1981 та призначити пенсію за віком з 22.05.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 є протиправним та таким, що порушує її конституційні і соціальні права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області 28.07.2025 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити.
Зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 про відмову у призначенні пенсії є правомірним та вмотивованим.
Вказує, що за результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 26.03.1981 з 21.06.1991 по 20.07.2006, оскільки відсутня довідка про реорганізацію підприємства (страховий стаж частково врахований по даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу), згідно довідок №01-21/704 від 24.10.2023, №К-221/04-08, №К221/04-08/01, №К221/04-08/02 від 28.07.2023 не вказано по батькові та відсутня інформація про реорганізацію підприємства.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.05.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки складає 21 рік 10 місяців 9 днів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно записам трудової книжки НОМЕР_1 від 26.03.1981 з 21.06.1991 по 20.07.2006, оскільки відсутня довідка про реорганізацію підприємства (страховий стаж частково врахований по даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу), згідно довідок №01-21/704 від 24.10.2023, №К-221/04-08, №К221/04-08/01, №К221/04-08/02 від 28.07.2023 не вказано по батькові та відсутня інформація про реорганізацію підприємства.
З Форми РС-право судом встановлено, що позивачці не зараховані періоди роботи:
- з 21.06.1991 по 08.10.1997;
- з 01.11.2000 по 01.12.2000;
- з 17.05.2006 по 20.07.2006.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.06.2025 №2200-0209-8/42365 позивачку повідомлено про прийняте рішення.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 9 Закону України №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Як слідує з оскаржуваного рішення, саме відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови позивачці у призначенні пенсії за віком.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 56 Закону № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до заповнення трудових книжок викладені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці заробітної плати від 20.06.1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162), які діяли в спірний період.
Відповідно до Інструкції № 58 та Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Крім того, Інструкцією №58 та Інструкцією № 162, що діяли у спірні періоди роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графi 4 трудової книжки зазначається пiдстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керiвника пiдприємства, дата його видачi i номер.
Як встановлено судом з матеріалів справи, спірним рішенням до загального страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 21.06.1991 по 20.07.2006, оскільки відсутня довідка про реорганізацію підприємства (страховий стаж частково врахований по даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу), згідно довідок №01-21/704 від 24.10.2023, №К-221/04-08, №К221/04-08/01, №К221/04-08/02 від 28.07.2023 не вказано по батькові та відсутня інформація про реорганізацію підприємства.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємств, у яких працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 є протиправними та підлягає скасуванню в частині визначення страхового стажу позивача.
Відтак, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:
- з 21.06.1991 по 08.10.1997;
- з 01.11.2000 по 01.12.2000;
- з 17.05.2006 по 20.07.2006.
Водночас не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про те, що їй не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 09.10.1997 по 31.10.2000, з 02.12.2000 по 16.05.2006. Відповідно до Форми РС-право вказані періоди були зараховані до страхового стажу позивачки, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачка не набула право на призначення пенсії, оскільки має страховий стаж менше 30 років з врахуванням спірних періодів, отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, враховуючи задоволення позовних вимог та приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оскільки рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22650007589 від 29.05.2025 в частині визначення страхового стажу позивача.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 21.06.1991 по 08.10.1997, з 01.11.2000 по 01.12.2000, з 17.05.2006 по 20.07.2006.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (майдан Київський майдан, 6,м. Луцьк,Луцький р-н, Волинська обл.,43027 , код ЄДРПОУ - 13358826) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Судове рішення № 131223907, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/11930/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: