Рішення № 131221447, 22.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2025 рокусправа № 380/2440/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» (вул. Домобудівна 25A, м. Кривий ріг, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 35601501) до Львівської митниці (вул. Т. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400221/2 від 02.12.2024 р;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001300 від 02.12.2024 р;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400226/1 від 10.12.2024 р;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001360 від 10.12.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення митного оформлення товарів ним було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи, на основі яких можливо встановити митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, а відповідачем не доведена обґрунтованість використання другорядного методу визначення вартості товару.

Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією та додатково надані документи і на підставі цього встановили невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Вказує, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що е документально підтверджені та піддаються обчисленню, що е порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо. Тому, вимога митного органу про надання додаткових документів була скерована у зв`язку із наявністю підстав, визначених ч.З ст.53 МК України.

Вважає, що документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «Скіф Інвест» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, а посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

1. 27.02.2024 між компанією QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD, Китай (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» (Покупець) укладено Контракт №119 (далі Контракт-1), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209140033893U3 від 02.12.2024 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

Разом з митною декларацією позивач надав контролюючому органу такі документи: пакувальний лист (Packing list) HS01-24075 від 12.09.2024 р.; рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-24075-SKIF-ZLJ від 27.08.2024 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) HS01-24075 від 12.09.2024 р.; коносамент (Bill of lading) WMSS24091281 від 03.10.2024 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) UN/1822/ від 26.11.2024 p.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) ССРІТ5232450003185 24С52312001 від 04.11.2024 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 29.08.2024 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 09.10.2024 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 79 від 20.11.2024 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 83 від 26.11.2024 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр.№26/11 від 26.11.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №119 від 27.02.2024 р.; внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017 р.; внутрішній договір (контракт) доручення №818 від 10.10.2022 р.; договір про надання послуг митного брокера 007/ТБО від 15.07.2020 р.; договір (контракт) про перевезення №868 від 10.06.2024 р.; інші некласифіковані документи - заявка на ТЕО №124 від 23.09.2024 р.; інші некласифіковані документи - лист отримувача №228 від 18.11.2024 р.; копія митної декларації країни відправлення №422720240001007183 від 29.09.2024 р.

За результатами розгляду поданих документів, Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400221/2 від 02.12.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001300 від 02.12.2024.

Відповідно до графи 33 вказаного рішення, митним органом встановлено наступні розбіжності:

- за власним бажанням декларантом надано експортну мд. Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Експортна мд не містить відміток митних органів;

- у гр. 22 ЦМР внесено реквізити фірми відправника Magazyn Universum проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні;

-у графі 4 ЦМР відсутня дата завантаження, зазначено тільки рік - 2024.

- до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на перевезення від 26.11.2024 № 83, необхідно зазначити, що дата складання рахунку 26.11.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 28.11.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі.

Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: тов. 1 МД №UA100380/2024/348762 від 28.11.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 2,35 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

З метою уникнення простою та у зв`язку виробничою необхідністю позивач здійснив митне оформлення товарів зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідно до митної декларації №24UA209140034056U8 від 02.12.2024.

Відповідно до митної декларації №24UA209140034056U8 від 02.12.2024 за оскаржуваним рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400221/2 від 02.12.2024 сплачені позивачем митні платежі та ПДВ після коригування митним органом вартості товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів складають 246 255,36 грн.(47356,80 грн. (ввізне мито) + 198898,56 грн. (ПДВ)).

2. 12.12.2023 між компанією Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD, Китай (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» (Покупець) укладено Контракт №116 (далі Контракт-2), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209140034842U5 від 10.12.2024 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

Разом з митною декларацією позивач надав контролюючому органу такі документи: пакувальний лист (Packing list) ZDJ1124585 від 29.09.2024 р.; рахунок-проформа (Proforma invoice) ZDJ24788168503 від 06.06.2024 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ZDJ1124585 від 29.09.2024 p.; коносамент (Bill of lading) XMNLEG2410004 від 03.10.2024 p.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №UN/2021/T від 06.12.2024 P-; автотранспортна накладна (Road consignment note) №UN/2021/T від 06.12.2024 P-; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT5202450023778 24C52012031 від 28.10.2024 p.; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 07.06.2024 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 007890 від 14.10.2024 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 85 від 29.11.2024 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 88 від 06.12.2024 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару- довідка про трансп.витр.№6/12- від 06.12.2024 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №116 від 12.12.2023 р.; внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017 р.; внутрішній договір (контракт) доручення №818 від 10.10.2022 р.; договір про надання послуг митного брокера 007/ТБО від 15.07.2020 р.; договір (контракт) про перевезення №918 від 03.12.2024 р.; інші некласифіковані документи - заявка на ТЕО №126 від 26.09.2024 р.; інші некласифіковані документи - лист отримувача №237 від 02.12.2024 р.; інші некласифіковані документи - опис товару від 10.12.2024 р.; копія митної декларації країни відправлення №422720240001017213 від 01.10.2024 р.

За результатами розгляду поданих документів, Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400226/1 від 10.12.2024. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001360 від 10.12.2024.

Відповідно до графи 33 вказаного рішення, митним органом встановлено наступні розбіжності:

- у гр.22 ЦМР внесено реквізити фірми відправника Magazyn Universum Sp.z.o.o. проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні;

- за власним бажанням декларантом надано експортну мд. Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ,що підтверджує факт експорту. В експортній мд зазначено-порт доставки Україна, що не відповідає умовам угоди. Експортна мд не містить відміток митних органів.

- до митного оформленя надано договір на здійснення перевезення №918 від 03.12.24 між експедитором «Нордекс Груп» та перевізником ПП «Агромашторг», відповідно до умов п.1.2 договору перевезення здійснюється на підставі Заявки. Заявка до митного оформлення не надана. Натомість, до митного оформлення надано Заявку на перевезення від Скіф-Інвест (клієнт) та МД-Транс (експедитор) №126 від 26.09.2024. Документ посилається на договір №2 від 15.11.17. Договір до митного оформлення не надано. Посилання на Договір №2 від 15.11.17 міститься у рахунках на перевезення №85 від 29.11.24 та №88 від 06.12.2024.

- до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на міжнародне автомобільне перевезення від 06.12.2024 №88, проте, відповідно до відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 09.12.2024, тобто, відомості щодо витрат на транспортування на момент складання рахунку не могли бути відомі у повному обсязі.

Митницею було застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) для визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: тов. 2 МД №UA50010/2024/8374 від 25.10.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 2,34 дол. США за кг.; тов. 7 МД №UA101020/2024/32382 від 11.09.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 4,08 дол. США за кг.; тов. 16 МД №UA100330/2024/518315 від 03.10.2024, де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 2,72 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

З метою уникнення простою та у зв`язку виробничою необхідністю Позивач здійснив митне оформлення товарів зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідно до митної декларації №24UA209140034963U0 від 11.12.2024.

Відповідно до митної декларації №24UA209140034963U0 від 11.12.2024 за оскаржуваним рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400226/l від 10.12.2024 сплачені позивачем митні платежі та ПДВ після коригування митним органом вартості товарів, тобто після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів складають 193 312,63 грн. (40786,47 грн. (ввізне мито) + 152526,16 грн. (ПДВ)).

Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Суд встановив, що позивачем одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу (контракту), а також додаткові документи.

Відповідач надіслав декларанту, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений ч. 3 ст. 53 МК України.

З цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд висновує, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведені в оскаржуваних рішеннях № UA209000/2024/400221/2 від 02.12.2024 та № UA209000/2024/400226/1 від 10.12.2024 про коригування митної вартості товарів підстави його винесення, суд зазначає наступне.

В оскаржуваних рішеннях відповідач вказав, що подана декларантом експортна митна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, оскільки в ній відсутня дата експорту, відміток митних органів, а також зазначено порт доставки Україна, що не відповідає умовам угоди.

З матеріалів справи суд встановив, що надані до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення №422720240001007183 від 29.09.2024 та №422720240001017213 від 01.10.2024 у відповідній графі містять дату їх складання, тобто дату експорту, та на таких проставлена відмітка митного органу країни відправлення, у зв`язку з чим доводи митного органу є безпідставними.

Суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18).

При цьому, позивач не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця.

Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Також в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що у графі 22 ЦМР внесено реквізити фірми відправника Magazyn Universum проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні.

З цього приводу суд зазначає, що вказані відповідачем недоліки не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Посилання відповідача на те, що в автотранспортних накладних у графах 22 внесено реквізити фірми Magazyn Universalny суд до уваги не приймає та зазначає, що такі відомості в CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (ч. 9 ст. 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (ч. 2 ст. 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (ч. 2 ст. 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Крім цього, згідно пунктів 2.1.1. та 2.1.2. договору на транспортно- експедиційне обслуговування №2 від 15.11.2017, укладеного між позивачем (Клієнт) та ТОВ «МД ТРАНС» (Експедитор), за плату та за рахунок Клієнта Експедитор зобов`язується організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та ін. організаціями. Документом що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, ТТН). 2.1.2. Представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та ін, організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта.

Згідно коносаменту WMSS24091281, експедитором ТОВ «МД ТРАНС», на підставі заявки № 124 від 23.09.2024 р., від свого імені та за рахунок позивача було розвантажено контейнер MRKU8261257 на складі логістичної компанії Magazyn Universum. В подальшому такі товари було завантажено в автомобільний транспорт, у зв`язку з чим було оформлено відповідну товарно-транспортну накладну (CMR), яку надано до митного оформлення.

На підставі п. 2.1.1. Договору №2 від 15.11.2017 р. експедитор ТОВ «МД ТРАНС», уклав від свого імені та за рахунок позивача договір зі складом зберігання Magazyn Universum, де товар зберігався та з якого в подальшому був завантажений на автомобільний транспорт, у зв`язку з чим у графі 22 автотранспортної накладної міститься відтиск печатки відповідної логістичної компанії, де зберігався товар після прибуття морем.

Відшкодування позивачем відповідних витрат експедитора, понесених у зв`язку зі зберіганням товару на складі логістичної компанії Magazyn Universum, які в свою чергу включені до складу вартості транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення автомобільним транспортом вантажів позивача за межами державного кордону України, підтверджується рахунком № 83 від 26.11.2024 р. та довідкою про транспортні витрати №26/11-1 від 26.11.2024 р, від експедитора ТОВ «МД ТРАНС».

Суд також вважає безпідставним твердження відповідача в рішенні №422720240001007183 від 29.09.2024 про відсутність у графі 4 ЦМР дати завантаження, оскільки це жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо зауважень митного органу в оскаржуваних рішеннях про те, що до митного оформлення надано рахунки на відшкодування витрат на перевезення № 83 від 26.11.2024, №85 від 29.11.2024 та №88 від 06.12.2024, проте відповідно до відміток на товаросупровідних документах (ЦМР) вантаж перетнув кордон 28.11.2024 та 09.12.2024, тобто, відомості щодо витрат на транспортування на момент складання рахунку не могли бути відомі у повному обсязі, суд зазначає таке.

За умовами п. 1.2. укладеного з ТОВ «МД ТРАНС» договору транспортно-експедиторського обслуговування № 2 від 15.11.2017 умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюються Заявками, по формі погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору.

Позивачем було надано митному органу Заявки №124 від 23.09.2024 та №126 від 26.09.2024 на транспортно-експедиторське обслуговування, в яких чітко прописані усі необхідні позивачу послуги та вартість їх надання експедитором, у зв`язку з чим дата виставлення в подальшому експедитором рахунку не має жодного значення для встановлення складових витрат на перевезення.

В свою чергу, при прийнятті оскаржуваних рішень митним органом не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу на митну вартість дати виставлення рахунку.

З урахуванням наведеного суд робить висновок про відсутність підстав ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

В оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/400226/1 від 10.12.2024 відповідач вказав, що «…до митного оформлення надано договір на здійснення перевезення №918 від 03.12.24 між експедитором «Нордекс Груп» та перевізником ПП «Агромашторг», відповідно до умов п.1.2 договору перевезення здійснюється на підставі Заявки, Заявка до митного оформлення не надана. Натомість, до митного оформлення надано Заявку на перевезення від Скіф-Інвест (клієнт) та МД-Транс (експедитор) №126 від 26.09.2024. Документ посилається на договір №2 від 15.11.17. Договір до митного оформлення не надано. Посилання на Договір №2 від 15.11.17 міститься у рахунках на перевезення №85 від 29.11.24 та №88 від 06.12.2024.».

Суд встановив, що декларантом до митного оформлення було надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 818 від 10.10.2022, укладений між експедитором ТОВ «МД ТРАНС» та ТОВ «НОРДЕКС ГРУПП» для забезпечення організації послуг експедиторського обслуговування, а також надано договір про надання транспортно- експедиційних послуг від 03.12.2024 року №918 укладений між ТОВ «НОРДЕКС ГРУПП» та перевізником ПП «АГРОМАШТОРГ», з метою забезпечення перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньому сполучені.

ТОВ «МД ТРАНС» є експедитором, а не перевізником, і не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед позивачем, що передбачено Договором на транспортно-експедиторське обслуговування №2 від 15.11.2017.

Таким чином, позивачем надано митному органу всі документи на підтвердження понесених транспортних витрат, які включені у заявлену митну вартість відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України.

Щодо твердження митного органу про відсутність заявки на перевезення вантажу, суд зазначає, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та не впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Оцінюючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г. Застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару, та вартості такого товару.

В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій №UA100380/2024/348762 від 28.11.2024, №UA50010/2024/8374 від 25.10.2024, №UA101020/2024/32382 від 11.09.2024, №UA100330/2024/518315 від 03.10.2024, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд робить висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400221/2 від 02.12.2024 та №UA209000/2024/400226/1 від 10.12.2024 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001300 від 02.12.2024 та №UA209140/2024/001360 від 10.12.2024, суд зазначає, що у постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400221/2 від 02.12.2024 та №UA209000/2024/400226/1 від 10.12.2024, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001300 від 02.12.2024 та №UA209140/2024/001360 від 10.12.2024.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» (вул. Домобудівна 25A, м. Кривий ріг, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 35601501) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Т. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір у розмірі 6593 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 52 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 22.10.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович