Рішення № 131221051, 22.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/34774/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.01.2025 №3424/10-36-24-05/3078819712 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3 966 120,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області м. Києві від 31.01.2025 №3425/10-36-24-05/3078819712 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 330 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушень ним вимог норм податкового законодавства та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки перевірку проведено не у законний спосіб через відсутність правових підстав та неналежне повідомлення про її проведення та вручення прийнятих за її результатами ППР. Крім того, позивач звертає увагу, що він здійснював операції з відчуження корпоративних прав (інвестиційних активів). Вказує, що при набутті цих прав він поніс витрати, вартість яких документально підтверджується. Стверджує, що контролюючим органом неправильно визначено суму інвестиційного прибутку позивача, оскільки протиправно не було враховано суму витрат на придбання активів. Відтак, за позицією позивача, відповідачем необґрунтовано визначено суми ПДФО та військового збору з операцій з інвестиційними активами, а отже прийняті на підставі таких висновків спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Відповідач зазначив, що ним отримано інформацію, що за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_1 отримано дохід (інвестиційний прибуток) у сумі 22 034 000,00 грн, проте податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік ОСОБА_1 до контролюючого органу не подано, та відповідно податки та збори із суми отриманого доходу не сплачено. У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач також надав до суду відповідь на відзив, у якому наведені аналогічні доводи, викладені у на обґрунтованості позовній заяві.

Відповідачем також направлено до суду заперечення, у яких наголошено на відсутності правових підстав для задоволення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Головне управління ДПС у Київській області, керуючись пп. 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, пунктом 79.1 статті 79, пунктом 79.2 статті 79, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та відповідно до наказу від 01.11.2024 року № 3096-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб до бюджету при отриманні доходу громадян у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущені в інших, ніж цінні папери, формах за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, фізичною особою платником податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної було складено акт від 18.12.2024 №58392/10-36-24-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб до бюджету при отриманні доходу громадян у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущені в інших, ніж цінні папери, формах за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, фізичною особою платником податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Перевіркою встановлено, що, відповідно до наявної податкової інформації, фізична особа платник податків ОСОБА_1 протягом 2021 року отримав доходи, які згідно з ПКУ підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Згідно відомостей з інформаційного фонду ДРФО (Державний реєстр фізичних осіб) ДПС України про суми нарахованих (виплачених) доходів та утриманих з них податків фізичних осіб за даними звіту форми 1-ДФ, в якому відображено нарахований та виплачений дохід на користь платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у результаті отримання доходу громадян у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущені в інших, ніж цінні папери, формах за ознакою доходу 112 інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Як вбачається з акту перевірки, Головним управління ДПС у Київській області отримано інформацію, що за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_1 отримано дохід (інвестиційний прибуток) у сумі 22 034 000,00 грн, проте податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік ОСОБА_1 до контролюючого органу не подано, та відповідно податки та збори із суми отриманого доходу не сплачено.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 розділу IV ПК України у зв`язку з тим, що платником податків ОСОБА_1 декларацію про отримані доходи за 2021 до Головного управління ДПС у Київській області не подано;

- ч. «д» пп.164.2.17 п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України у зв`язку зі встановленням того, що фізичною особою платником податків ОСОБА_1 занижено загальнорічний оподатковуваний дохід за 2021 рік на суму 22 034 000,00 та відповідно занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на 3 966 120,00 грн;

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК у зв`язку зі встановленням заниження оподаткованого доходу фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на суму 22 034 000,00 грн, що призвело до заниження військового збору на суму 330 510,00 грн.

За результатами перевірки були прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення від 31.01.2025 № 3424/10-36-24-05/ НОМЕР_1 , яким збільшено суми грошового зобов`язання за платежем на податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (форма «Р») на суму 3 966 120,00 грн, та від 31.01.2025 № 3425/10-36-24-05/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 330 510,00 грн (форма «Р»).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом пп. 78.1.2 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

У відповідності до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Додаткові особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України.

Так, згідно з абз. 1 п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов`язковою вимогою, що передує проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки є:

- наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки, передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України;

- прийняття керівником (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу рішення, яке оформлюється наказом;

- встановлення контролюючим органом факту вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, до початку проведення зазначеної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності підстав, передбачених п.78.1 ст.78 ПК України, а право на проведення такої перевірки виникає лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Недодержання вимог п. 78.1, 78.4 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Разом з тим, згідно з абз. 4 п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Виконання умов вказаних вище норм надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом до її початку.

Вказаний висновок також наведений в постанові Верховного Суду по справі №821/543/16 від 06.02.2020.

Визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України спосіб вручення наказу та повідомлення щодо проведення контрольного заходу надає податковому органу обирати альтернативні шляхи направлення документів платнику податків - або засобами електронного зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику, або засобами поштового зв`язку.

При цьому, в разі обрання податковим органом останнього способу надіслання поштової кореспонденції та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа такий відповідно до абзацу 6 пункту 42.4 статті42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

При цьому, зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як «вручення» та «надіслання» наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Так, вимога, яку ПК України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручене платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки-документальну виїзну

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом при ухваленні постанов від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18, №520/8681/18 від 06.08.2019, №200/14942/18 від 21.10.2020.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а саме: надіслано засобами поштового зв`язку 05.11.2024 письмове повідомлення від 01.11.2024 №787/10-36-24-05 та копія наказу ГУ ДПС у Київській області від 01.11.2024 № 3096-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Проте, 03.12.2024 вказаний лист повернувся не врученим у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що невиїзну перевірку проведено з відома ОСОБА_1 .

Позивачем не доведено, а відповідачем спростовано дотримання умов для початку проведення вказаної документальної позапланової невиїзної перевірки.

Відтак, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Київській області на підставі, передбаченої п. 79.2 ПК України, був уповноважений на проведення невиїзної перевірки позивача.

Досліджуючи питання правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд вказує наступне.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки ГУ ДПС у Київській області про те, що перевіркою встановлено нарахування та виплату у 2021 році фізичній особі платнику податків ОСОБА_1 доходу у вигляді інвестиційного прибутку від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах в сумі 22 034 000,00 грн.

При вирішенні спору суд виходить із наступного.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з корпоративними правами.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПК України.

Згідно з пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно. За результатами звітного календарного року платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій відображається загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток).

Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України встановлено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об`єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX цього Кодексу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Абзацами десятим та одинадцятим цього ж підпункту визначено, що інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Відповідно до абз. 1-3 пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Досліджуючи матеріали справи та фактичні обставини справи судом встановлено наступне.

07.03.2019 року рішенням засновника №1 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 42874645).

Відповідно до вказаного рішення кінцевим бенефіціарним власником визначено ОСОБА_1 .

Статутний капітал ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» становить 1 000,00 грн., номінальна вартість частки, яка належала ОСОБА_1 складає 100% статутного капіталу ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ».

Оплата 1 000,00 грн. підтверджується квитанцією № 8758633 від 04.09.2019 року, в якому вказано в графі платник ОСОБА_1 .

17.05.2019 року рішенням учасника ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» в особі ОСОБА_1 було вирішено збільшити статутний капітал ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» та визначити строк внесення учасником ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» додаткового вкладу.

Так, учасником було вирішено збільшити статутний капітал товариства шляхом внесення додаткового вкладу в грошові формі та встановити, що статутний капітал товариства збільшився на 22 000 000,00 грн.

Крім того, у вказаному рішенні було зазначено, що протягом одного календарного місяця з дати прийняття цього рішення внести додатковий вклад.

24.04.2019 року здійснена оплата у розмірі 22 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 8 з призначенням платежу збільшення статутного капіталу згідно рішенням учасника №1 ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ».

Враховуючи вищевикладені обставини, у 2019 році ОСОБА_1 поніс фактичні витрати у розмірі 22 001 000,00 грн. на формування статутного капіталу ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ», з яких 1 000,00 грн. - при створені та 22 000 000,00 грн. - при збільшенні статутного капіталу товариства.

22.05.2020 року рішенням учасника ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» вирішено змінити назву ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 42874645) на назву ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК» .

02.04.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЕВОТЕК. ІНК».

Відповідно до п. 1.1. договору продавець ( ОСОБА_1 ) продає і зобов?язується передати у власність покупцю, а покупець (ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», яке діє від свого імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «ТРЕЙДМАРК») зобов?язується придбати та прийняти у власність частку у розмірі 10 % статутного капіталу ТОВ «ЕВОТЕК. ІНК» номінальною вартістю 2 200 100,00 грн (два мільйони двісті тисяч сто гривень 00 копійок), (надалі - «частка») у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Також, відповідно до п. 4.1. договору загальна ціна, яка підлягає сплаті покупцем продавцеві за цим договором складає 2 203 400,00 грн (два мільйони двісті три тисячі чотириста гривень 00 копійок) (надалі - ціна частки).

Відповідно до п. 4.2. договору оплату ціни частки покупець зобов`язаний здійснити протягом 3 (трьох) місяців з моменту укладання цього договору.

Настання вищевикладених обставин підтверджується актом приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК» від 02.04.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстровано в реєстрі №775, 776.

24.06.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «TAC ECCET МЕНЕДЖМЕНТ» було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу в статутному капіталі ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК».

Відповідно до даного договору сторони погодили внести зміни до договору купівлі-продажу від 02.04.2021 року, а саме п. 4.2. викласти в новій редакції, а саме: оплату Ціни Частки Покупець зобов?язаний здійснити протягом 6 (шести) місяців з моменту укладання цього договору.

02.04.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК».

Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 виступає в якості продавця, а ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», яке діє від свого імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Новий» - в якості покупця.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору продавець продає і зобов?язується передати у власність покупцю, а покупець зобов?язується придбати та прийняти у власність частку у розмірі 90 % статутного капіталу ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК» номінальною вартістю 19 800 900 грн. (дев?ятнадцять мільйонів вісімсот тисяч дев?ятсот гривень 00 копійок), (надалі - «частка») у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Також, відповідно до п. 4.1. цього договору загальна ціна, яка підлягає сплаті покупцем продавцеві за цим договором складає 19 830 600,00 грн (дев?ятнадцять мільйонів вісімсот тридцять тисяч дев?ятсот гривень 00 копійок) (надалі - «ціна частки»).

Відповідно до п. 4.2. договору оплату ціни частки покупець зобов?язаний здійснити протягом 3 (трьох) місяців з моменту укладання цього договору.

Настання вищевикладених обставин підтверджується актом приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК» від 02.04.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстровано в реєстрі №767, 768.

24.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу в статутному капіталі ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК».

Відповідно до даного договору сторони погодили внести зміни до договору купівлі-продажу від 02.04.2021 року, а саме п. 4.2. викласти в новій редакції, а саме: оплату Ціни Частки Покупець зобов?язаний здійснити протягом 6 (шести) місяців з моменту укладання цього Договору.

Тобто, загальна сума продажу частки статутному капіталі становить 22 034 000,00 грн, що дорівнює прибутку у розмірі 22 034 000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідач при проведенні перевірок та прийнятті оскаржуваних рішень визначив інвестиційний прибуток позивача як повну суму доходу, отриманого від продажу корпоративних прав, без урахування будь-яких витрат на їх придбання.

Разом з тим, позивач надав до суду первинні документи, що підтверджують суми витрат, понесених ним на придбання кожної з часток, які були відчужені у перевіряємих періодах, а саме :

- Рішення засновника № 1 від 07.03.2019 р. про створення ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ»;

- Рішення учасника від 17.05.2019 р. про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ»;

- квитанція № 8758633 від 04.09.2019 р. АТ «ТАСКОМБАНК» про поповнення статутного капіталу на 1 000,00 грн.;

- платіжна інструкція № 8 від 24.04.2019 р. АТ «ТАСКОМБАНК» про збільшення статутного капіталу 22 000 000 грн.;

- Рішення учасника від 22.05.2020 р. про зміну назви ТОВ «ЕЛ АЙ ІНВЕСТМЕНТ» на назву ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК»;

- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК» від 02.04.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (діє від свого імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «ТРЕЙДМАРК»);

- акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 02.04.2021 р. реєстраційний номер 775, 776 (нотаріально завіреній);

- додатковий договір від 24.06.2021 р. до договору купівлі-продажу від 02.04.2021 р.;

- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ЕВОТЕК.ІНК» від 02.04.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (діє від свого імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «НОВИЙ»);

- акт приймання-передачі частки у статутному капіталі від 02.04.2021 р. реєстраційний номер 767, 768 (нотаріально завірений);

- додатковий договір від 24.06.2021 р. до договору купівлі-продажу від 02.04.2021 р.

У постановах від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виходив з того, що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи вищевикладене, розмір фактично отриманого ОСОБА_1 інвестиційного прибутку становить не 22 034 000,00 грн, як помилково визначено контролюючим органом в акті перевірки від 13.01.2025 р., а 33 000,00 грн. (22 034 000,00 грн. - 22 001 000,00 грн.), що є позитивною різницею між доходом від відчуження частки у статутному капіталі та документально підтвердженими витратами на її придбання.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДФО та військового збору зі здійснених господарських операцій є безпідставними, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 31.01.2025 №3424/10-36-24-05/ НОМЕР_1 та №3425/10-36-24-05/ НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд наголошує, що обов`язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зауважує, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2025 у справі № 280/3703/23.

Податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України)

При цьому, позивачем надано достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 15 140,00 грн, що документально підтверджується платіжним документом.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у сумі 15 140,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.01.2025 №3424/10-36-24-05/ НОМЕР_1 та №3425/10-36-24-05/ НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 15 140,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.