Рішення № 131221036, 22.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/57555/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія

«Укренерго»

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Євгенія Івановича протиправними;

- скасувати постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.07.2024: про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2024 ВП № 75371669; про стягнення виконавчого збору по ВП від 01.07.2024 № 75371669 в сумі 1 864 448,40 грн.; про розмір мінімальних витрат від 01.07.2024 ВП № 7531669, винесені на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 08.12.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23), який не підлягає виконанню;

- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) на рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129, грошові кошти стягнені за постановами від 01.07.2024 ВП 7531669 в сумі 1 864 894,94 грн. (які були списані з рахунку НЕК «Укренерго» згідно платіжної інструкції № 3743367 від 04.07.2024 за ВП № 75371669 згідно наказу № 922/1323/21 (910/7433/23) від 08.12.2023);

- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) на рахунок НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129, грошові кошти в сумі 19 019,39 грн. (які були списані з рахунку НЕК «Укренерго» згідно платіжної інструкції № 1631204735901 від 04.07.2024 за ВП № 75371669 згідно наказу № 922/1323/21 (910/7433/23) від 08.12.2023).

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив що відповідач відкрив виконавче провадження на підставі наказу № 922/1323/21 від 08.12.2023, виданого Господарським суду Харківської області на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21. Позивач зазначив, що рішення містить помилки, які унеможливлюють його виконання, що у свою чергу свідчить про необґрунтованість відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат на виконавче провадження.

Відповідач подав відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість позову. Також відповідач зазначив, що грошові 19019,39 грн., повернуті на рахунок ПАТ "НАК "Укренерго", як сума боргу, що надмірно або помилково стягнута.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23) позов задоволено. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" обладнання "Комплексний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ (аналог КРУМ-6 кВт типу серії ВКР з комірками 6 кВ по типу П-12Р)" в кількості 1 шт. загальною вартістю 18 644 484,00 грн з ПДВ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар".

Постановою Східного апеляційного суду від 24.01.2024 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі №922/1323/21 (910/7433/23) залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2024 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23) касаційну скаргу НЕК «Укренерго» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23) - залишено без змін.

ТОВ «Техностар» подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання рішення суду, до якої надано наказу про примусове виконання рішення у справі № 922/1323/21 (910/7433/23) виданого 08.12.2023.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.07.2024 відкрито виконавче провадження № 75371669 на підставі наказу № 922/1323/21 (910/7433/23) виданого Господарським судом Харківської області про витребування у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" обладнання "Комплексний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ (аналог КРУМ-6 кВт типу серії ВКР з комірками 6 кВ по типу П-12Р)" в кількості 1 шт. загальною вартістю 18 644 484,00 грн з ПДВ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар".

Постановою від 01.07.2024 по ВП № 75371669 стягнуто з боржника: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) виконавчий збір у розмірі 1 864 448,40 грн.

Постановою від 01.07.2024 по ВП № 75371669 визначено для боржника: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальному розмірі 446,54 грн.

У розпорядженні від 04.07.2024 № 75371669, зазначено , що грошові кошти у сумі 19 019,39 грн., які надійшли 03.07.2024 необхідно перерахувати на користі Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Відповідно до платіжного доручення від 05.07.2024 № 22007 сума 19 019,39 грн. перерахована на рахунок Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

04.07.2024 ПрАТ «НЕК «Укренерго» звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання судового наказу, виданого 08.12.2023 на примусове виконання рішення суду від 09.11.2023 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23) таким, що не підлягає виконанню.

04.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про неможливість виконання наказу Господарського суду Харківської області, виданого 08.12.2023 на примусове виконання рішення суду від 09.11.2023 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23).

Ухвалою Господарського суду Харківської області заяву позивача - ліквідатора ТОВ "Техностар" (вх. №17828 від 12.07.2024) про виправлення описки в рішенні Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23) задоволено. Внесено виправлення в описову та мотивувальну частини рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23) в назві обладнання, що підлягає витребуванню, а саме: "комплектний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ (аналог КРУМ-6 кВ типу серії SKP з комірками 6 кВ по типу D- 12Р")" у відповідному відмінку по тексту рішення. Визначено вірну назву обладнання в п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23), що витребувано у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 0010227, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25) як: Комплектний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ, аналог (КРУМ-6 кВ типу серії SKP з комірками 6 кВ по типу D-12Р)» в кількості 1 шт. загальною вартістю 18 644 484,00 грн з ПДВ. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23) залишено без змін. Також зазначено,що дана ухвала є невід`ємною частиною рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 по справі № 922/1323/21 (910/7433/23).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.08.2024 у справі №922/1323/21 (910/7433/23) залишено без змін.

Вважаючи такі дії державного виконавця протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що, відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 1 Закон №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Статтею 10 Закону № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів провадження, рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23) набрало законної сили 24.01.2024.

Зазначене рішення було переглянуто як судом апеляційної інстанції, так і Верховним Судом, за наслідком чого, рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23) залишено без змін.

Так, позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що позовні вимоги ТОВ «Техностар» в рамках справи про банкрутство ТОВ «Техностар» № 922/1323/21 (910/7433/23) про витребування у відповідача (НЕК «Укренерго») майна: «Комплектний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ (аналог КРУМ-6 кВт типу серії 5КР з комірками 6 кВ по типу П-12Р)" в кількості 1 шт. загальною вартістю 18 644 484,00 грн з ПДВ», натомість в рішенні суду після розгляду справи, суд витребував у відповідача обладнання: «Комплексний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ (аналог КРУМ-6 кВт типу серії БКР з комірками 6 кВ по типу И-12Р)" в кількості 1 шт. загальною вартістю 18 644 484,00 грн. з ПДВ».

Отже, позивач, фактично, зазначає про наявність технічної описки в рішенні суду, що на його думку унеможливлює виконання такого рішення.

Суд звертає увагу позивача, що саме до компетенції суду входить вирішення питання про виправлення описок та арифметичних помилок в судовому рішенні.

Так, відповідно до частини 1 статті 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області № 922/1323/21 (910/7433/23) від 01.08.2024 заяву ТОВ «Техностар» про виправлення описки задоволено та усунуто недолік, який зазначений позивачем як обґрунтування позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.08.2024 у справі №922/1323/21 (910/7433/23) залишено без змін.

У вказаній постанові зазначено наступне:

«Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.08.2024 про виправлення описки в наказі та задовольнити вимоги заяви НЕК "Укренерго" про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 08.12.2023 таким, що не підлягає виконанню, який виданий на примусове виконання рішення суду від 09.11.2023 у справі № 922/1323/21 (910/7433/23).

…

Зважаючи на вищенаведене, з метою належного виконання рішення по справі №922/1323/21 (910/7433/23), судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про виправлення описки в наказі Господарського суду Харківської області від 08.12.2023 по справі №922/1323/21 (910/7433/23).

…

Доводи апелянта, що у нього немає обладнання, яке суд постановив у нього витребувати з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.08.2024, судова колегія розцінює як такі, що спрямовані на ухилення виконання судового рішення.».

Суд зазначає, що до посадових обов`язків державного виконавця не віднесено перевіряти відповідність змісту рішення суду матеріалам конкретної судової справи.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що усунення такого недоліку можливе шляхом звернення до суду, у тому числі і позивачем, з відповідною заявою в порядку статті 243 ГПК України, у разі наявності на те підстав. Водночас, позивач таким правом не скористався, а лише зазначив таку описку, як безумовну підставу, що унеможливлює виконання рішення.

Доказів скасування Наказу, або визнання його таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, позивачем суду не надано.

Таким чином, дії державного виконавця в частині прийняття наказу до примусового виконання та постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2024 ВП № 75371669, є правомірними.

Щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, суд зазначає таке.

Згідно частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З аналізу вказаних норм вбачається, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Суд також зазначає про те, що стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 року у справі №480/3452/19 (провадження №К/9901/32373/19), 07.03.2018 по справі №750/7624/17 (провадження №К/9901/620/17) та від 15.07.2019 по справі №805/1174/17-а (провадження №К/9901/22996/18).

За такого правого регулювання та обставин справи суд зазначає, що стягнення виконавчого збору у визначеному Законом розмірі є обов`язком державного виконавця при примусовому виконанні рішення, відтак, враховуючи, що рішення суду виконується на підставі Закону № 1404-VIII, приписами якого прямо передбачене справляння з боржника до бюджету виконавчого збору підстави для скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 у справі № 336/4615/17, у справі № 522/19758/18 від 09.12.2020.

Щодо постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 (далі Інструкція №512/5) визначено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Отже, як приписами статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» так і положеннями Інструкції №512/5 чітко визначено обов`язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження при надходженні виконавчого документа державному виконавцю одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження та про стягнення витрат виконавчого провадження.

При цьому, положення Інструкції №512/5 слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», та такі, що не можуть йому суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Отже, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» державного виконавця.

Відтак, стягнення виконавчих витрат є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання та при цьому, суд зауважує вкотре, до такі дії мають бути вчинені державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Як наслідок, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є аналогічно безумовною дією виконавця та за наслідками вчинених дій в ході виконавчого провадження, забезпечення організації таких дій із визначенням розміру та виду витрат виконавчого провадження згідно нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в сумі 19 019,39 грн., суд зазначає таке.

Як встановлено судом, відповідачем прийнято розпорядження від 04.07.2024 № 75371669, яким визначено про необхідність перерахування на користі Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» грошові кошти у сумі 19 019,39 грн., які надійшли 03.07.2024 необхідно перерахувати.

Відповідно до платіжного доручення від 05.07.2024 № 22007, наявного в матеріалах справи, сума 19 019,39 грн. перерахована на рахунок Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Отже, матеріалами справи підтверджується повернення зазначеної вище суми на рахунок позивача.

Інші доводи позивача не спростовують викладених вище висновків.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.