Рішення № 131220804, 21.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2025 року Справа №320/10080/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ\» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2023 № 8283117/34589232 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» з наданими поясненнями, прийняту 09.02.2023 за № 9018349813 датою її подачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив те, що з метою забезпечення реєстрації податкових накладних за типовими операціями в автоматичному порядку ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» подано таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненням до таблиці даних платника податку.

Однак, рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.02.2023 № 8283117/34589232 відповідачем не враховано подану позивачем таблицю, з огляду на те, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС, відсутні господарські операції оренди спецтехніки у контрагента.

Такі доводи відповідача ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» вважає безпідставними, оскільки позивачем надано пояснення та документи, які спростовують наявну у податкового органу інформацію.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі (суддя Балаклицький А.І.).

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.09.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 320/10080/23 прийнято адміністративну справу до провадження, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано сторонам, за наявності, подати до суду додаткові пояснення по справі та докази протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Від відповідачів відзивів до суду не надійшло.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 34589232) зареєстровано 11.09.2006.

Позивач є платником ПДВ, ІПН 345892326593.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» є платником ПДВ та платником податку на загальних підставах.

Основним видом діяльності позивача є: 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання.

Іншими видами діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» є: Добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів, н.в.і.у., Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, Будівництво житлових і нежитлових будівель, Організація будівництва будівель, Будівництво інших споруд, н.в.і.у., Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Торгівля іншими автотранспортними засобами, Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, Вантажний автомобільний транспорт, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів, Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання.

Відповідно до штатної розстановки від 19.01.2023, позивач має штат працівників у кількості 7 осіб із місячним фондом оплати праці у розмірі 135 000,00 грн.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ „ДНІПРО-ХОЛДІНГ» на підтвердження наявності працівників надано також повідомлення про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту від 17.11.2022, від 25.11.2025 від 29.11.2022 та від 09.12.2022 із квитанціями про доставку таких до контролюючого органу.

Позивач має офісне приміщення, яке збігається із податковою адресою товариства, що підтверджується копіями договору заміни сторони в зобов`язанні від 30.12.2022 за Договором оренди № 522/2007-333 від 01.11.2007, договору оренди (в новій редакції) від 30.12.2022, акта прийому-передачі від 05.01.2023 Об`єкта оренди за Договором № 522/2007-333 (нова редакція) від 30.12.2022.

Також, 24.12.2021 між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВОМ «АЗОВІНТЕКС» (Орендодавець) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (Орендар) укладено договір оренди № 11-А/ДХ-21, відповідно до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове володіння та користування на умовах, викладених в цьому Договорі вантажопідйомну, будівельну техніку і автомобільні засоби.

У переліку Техніки та розміру орендної плати (Додаток № 1 до договору оренди № 11-А/ДХ-21 від 24.12.2021) сторони погодили найменування, кількість та вартість оренди техніки.

20.02.2022 року на виконання Договору оренди №11-А/ДХ-21 від 24.12.2021 ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВОМ «АЗОВІНТЕКС» передано ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» наступну Техніку згідно з переліком:

1. Автомобіль Cometto XA4TAH/45 із модульним причепом довжиною до 45м, г/п 80тн;

2. Кран стріловий самохідний на спеціальному шасі GROVE GMK 6300 г/п 300тн АН 28-41 ЕС;

3. Кран пневмоколісний GROVE RT650 г/п 45тн Т08033АН;

4. Кран самохідний стріловий на гусеничному ходу Manitowоc 16000, г/п 400тн заводськ №16001007;

5. Кран самохідний стріловий на гусеничному ходу Manitowoc 12000, г/п 110тн, сер.№ 12001509 Т08035АН;

6. Кран самохідний стріловий на гусеничному ходу TEREX DEMAG СC2800-1, г/п 600тн, з/г 62231;

7. Кран гусеничний ТЕRЕХ Bendini А600С, г/п 60тн, заводськ.№506.080;

8. Пневмоколісний кран ТЕRЕХ Bendini мод.А600L, г/п 60тн 13240;

9. Кран на пневмоходу Terex Bendini A600-1, г/п 60тн Т08167АН;

10. Екскаватор гусеничний DAEWOO Solar-420 LC-V (2,18 м3), 132-19;

11. Екскаватор гусеничний Hyndai R 450 LC-7(2,15м3);

12. Гусеничний кран MAEDA LC 785, г/п 3тн, дв.112 №3 15693АН;

13. Кран на гусеничному ходу MAEDA МC 405CRM-E, г/п 5тн, СRM-Е 15691АН;

14. Екскаватор гусенич. DAEWOO Solar-500 LC-V (3,2м3);

15. Кран самохідний стріловий на гусеничному ходу Kobelco СКЕ 2500, г/п 250тн, JD02-00197;

16. Екскаватор гусенич. DAEWOO Solar-340 LC-V (1,48 м3);

17. Екскаватор гусенич. DAEWOO Solar-225 NIC-V (1,29 м3),;

18. Легковий універсал HYUNDAI Tucson НОМЕР_1 .

Зазначене підтверджується копією акта прийому-передачі від 20.02.2022 до Договору оренди №11-А/ДХ-21 від 24.12.2021.

Крім того, позивач подав повідомлення про вищезазначені об`єкти оподаткування, або об`єкти по`вязані з оподаткуванням до контролюючого органу, що підтверджується копією такого, наявного в матеріалах справи.

Зазначені основні засоби відображені у бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується копією оборотно-сальдових відомостей по рахунку 02 за 2022 рік.

Так, 01.11.2022 між ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (Орендодавець) та ТОВ «ФУРЛЕНДЕР ВІНДТЕХНОЛОДЖІ» (Орендар) укладено договір № 2-А/ДХ-22 (надалі Договір), відповідно до якого Орендодавець зобов`язується передавати протягом терміну оренди вантажопідйомну, будівельну техніку, устаткування та транспортні засоби (надалі Техніка), а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове володіння та користування і своєчасно сплачувати вартість часу оренди на умовах, викладених у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Техніка передається Орендарю Орендодавцем на весь Термін оренди за Актом прийомупередачі та Актом технічного огляду кожної одиниці Техніки. Періоди оренди Техніки визначаються згідно підписаних Заявок-Протоколів, з наступного дня після передплати Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця вартості оренди. У разі порушення умов оплати або невиконання інших зобов`язань за Договором Орендарем, подальша дія Договору та виділення Техніки здійснюється на розсуд Орендодавця.

У переліку Техніки та розміру орендної плати (Додаток № 1 до договору оренди № 2-А/ДХ-22 від 01.11.2022) сторони погодили найменування, кількість та вартість оренди техніки.

01.11.2022 позивач передав, а ТОВ «ФУРЛЕНДЕР ВІНДТЕХНОЛОДЖІ» прийняло наступну техніку в оренду:

1. Кран самохідний стріловий на гусеничному ходу TEREX DEMAG CC2800-1, в/п 600тн;

2. Кран самохідний стріловий на гусеничному ходу Manitowоc 16000, в/п 400тн;

3. Кран стріловий самохідний на спеціальному шасі GROVE GMK 6300, в/п 300тн;

4. Гусеничний кран ТЕRЕХ Bendini А-600С, в/п 60тн;

5. Лопастевіз автомобіль Cometto XA4TAH/45 з модульним причепом довжиною до 45м, в/п 80тн.

Зазначене підтверджується копією акта прийому передачі від 01.11.2022 до Договору № 2-А/ДХ-22 від 01.11.2022.

Крім того, ТОВ «ФУРЛЕНДЕР ВІНДТЕХНОЛОДЖІ» подало повідомлення про вищезазначені об`єкти оподаткування, або об`єкти по`вязані з оподаткуванням до контролюючого органу, що підтверджується копією такого, наявного в матеріалах справи.

Позивачем було сформовано податкову накладну № 5 від 26.01.2023 на загальну суму 274 976,00 грн, у тому числі ПДВ 45 829,33 грн, з номенклатурою: Оренда крану самохідного стрілового на гусеничному ходу TEREX DEMAG CC2800-1 в/п 600тн.

Проте, згідно квитанції від 08.02.2023 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію такої податкової накладної було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 77.32 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09.02.2023 ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» подало таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненнями та копіями документів.

Однак, рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.02.2023 № 8283117/34589232 за результатами розгляду таблиці даних платника податку прийнято рішення про неврахування такої.

Підставою для прийняття вищезазначеного рішення зазначено: «відповідно до інформаційних баз даних ДПС, відсутні господарські операції оренди спецтехніки у контрагента».

Не погоджуючись із спірним рішенням, яким на думку позивача, порушено його права та інтереси, останній звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом розгляду у цій справі є рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2023 № 8283117/34589232 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

У зв`язку з викладеним, судом підлягає перевірка по встановленню наявності факту законності чи протиправності прийняття спірного рішення суб`єктом владних повноважень, на відповідність останніх вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, серед іншого, здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Приписами п. 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 74.1 ст. 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165) (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно із п. 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Пунктом 13 Порядку № 1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

За приписами п.п. 14-17 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У відповідності до п. 18 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Пунктом 19 Порядку № 1165 визначено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість з детальним описом і підтвердженням господарської діяльності.

За результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 09.02.2023 за № 9018349813, відповідно до п. 16 Порядку № 1165, 16.02.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про її неврахування у зв`язку із тим, що: «відповідно до інформаційних баз даних ДПС, відсутні господарські операції оренди спецтехніки у контрагента».

Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що зазначення відповідачем такої підстави не дає можливості встановити суті порушення та можливості його виправити позивачем. Жодної іншої інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних від 09.02.2023 № 9018349813, як того вимагає п. 17 Порядку № 1165, оскаржуване рішення не містить.

Разом з тим, рішення не містить інформації щодо наявності або відсутності спецтехніки у контрагента позивача, а лише вказується про відсутність господарських операцій з оренди такої, чого не достатньо для визначеним платником податків в таблиці даних видам діяльності, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Суд враховує, що сам по собі аналіз діяльності позивача та податкова інформація не є безумовною підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої товариством.

Як уже зазначалося, позивач здійснює надання в оренду будівельних машин і устатковання (код КВЕД 77.32), водночас як вже зазначалося вище, товариство має необхідну кількість людського ресурсу, офісне приміщення, орендовані транспортні засоби. Крім того, як позивач, так і його контрагент звітує до контролюючого органу щодо взяття на облік спецтехніки, яка здавалася в оренду як позивачу, так і вподальшому його контрагентам.

Також, вищезазначений позивачем код відповідає виду його діяльності, відомості про які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, надіслані відповідачу пояснення та документи у повній мірі підтверджують надання позивачем послуг з оренди спецтехніки, вказаних у таблиці даних платника податку.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Тому, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в спірному випадку зроблено не було.

На необхідність зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 та від 31.05.2023 у справі № 280/1255/20.

У постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 також зазначено, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача від 16.02.2023 № 8283117/34589232 є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ», зареєстровану у контролюючому органі 09.02.2023 за № 9018349813, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до п. 22 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відтак, врахування таблиці даних платника податку є законодавчо встановленим обов`язком для контролюючого органу у разі надходження до нього рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Суд вважає, що зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та слугуватиме належним способом захисту порушеного права.

Беручи до уваги протиправність оскаржуваного рішення, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, подану ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ», зареєстровану у контролюючому органі 09.02.2023 за № 9018349813.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 5 368 грн 00 коп.

Водночас, у цій справі оскаржувалося рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2023 № 8283117/34589232 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, тобто, одна вимога немайнового характеру.

Суд зазначає, що визнання рішення контролюючого органу протиправним, як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права, зокрема, зобов`язання прийняти рішення, є однією позовною вимогою немайнового характеру.

Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19 та від 16.12.2020 у справі № 520/10578/19.

Крім того, позовна заява у цій справі подана позивачем через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», у зв`язку з чим, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що передбачено ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 147 грн 20 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві.

Щодо переплаченої суми судового збору, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3 220,80 грн вважається надміру сплаченою, а її повернення здійснюється відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, а не в порядку розподілу судових витрат.

Позивачем також заявлено до стягнення понесені витрати на правничу допомогу у сумі 1 830,00 грн, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, серед іншого, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Приписами ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

У відповідності до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20, від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 та від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

Так, судом встановлено, що 15.11.2022 між адвокатом Курібло Володимиром Анатолійовичем (Адвокат) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 2022/11/15 (надалі Договір № 2022/11/15), відповідно до якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі (п. 1.1 Договору № 2022/11/15).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 2022/11/15, Адвокат відповідно до узгоджених та підписаних Сторонами додатків до цього Договору (Доручень), серед іншого, представляє інтереси Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг включаючи апеляційні та касаційні на рішення судів (рішення, постанови, ухвали); укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти будь-які інші дії в інтересах Клієнта які Адвокат буде вважати за необхідне.

Згідно із п. 4.2 Договору № 2022/11/15, за правову допомогу, передбачену в Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

У відповідності до п. 6 Доручення № 1 від 15.11.2022 (Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги № 2022/11/15 від 15.11.2022), розмір винагороди (гонорар) Адвоката за виконання зазначеного Доручення орієнтовно становить 24 400 (двадцять чотири тисячі чотириста) гривень на місяць, включаючи податки та збори передбачені чинним законодавством України, з розрахунку 152,50 грн за одну годину роботи Адвоката, та може переглядатися Сторонами виходячи з фактичного обсягу наданих послуг. Остаточна вартість послуг визначається в Актах приймання-передачі наданих послуг, без підписання додаткових угод до Договору, з зазначенням обсягу годин роботи Адвоката.

Так, у позовній заяві адвокатом наведено розрахунок витрат на правничу допомогу з описом послуг, а саме:

- збирання та аналіз доказів для позовної заяви: 6 годин. Ціна за час: 152,50 грн Всього: 915,00 грн;

- аналіз законодавства: 4 години. Ціна за час: 152,50 грн, Всього: 610,00 грн;

- написання та подання позовної заяви: 2 години. Ціна за час: 152,50 грн, Всього: 305,00 грн;

- участь у судових засіданнях у суді першої інстанції та апеляції: за обсягом фактичного часу витраченого на участь у судових засіданнях (зазначається в рахунку на оплату), Ціна за час: 152,50 грн. Всього: зазначається в рахунку на оплату.

Разом витрат на професійну правничу допомогу на момент подання позову: 1 830,00 гривень.

Водночас, суд бере до уваги, що адвокатом не включено до витрат на професійну правничу допомогу суми за участь у судових засіданнях у суді першої інстанції.

У постановах Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 380/17067/23, від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі № 200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі № 520/12065/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, сформульовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши подані документи та матеріали справи, суд зазначає, що заявлені вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу є співмірними та розумними зі складністю наданих адвокатом обсягом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання таких послуг.

Враховуючи вищезазначене, визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, тому суд приходить до висновку про співмірність заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 1 830,00 грн, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача Головного управління ДПС у м. Києві витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 830,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2023 №8283117/34589232 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 34589232) від 09.02.2023 №9018349813.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 34589232, місцезнаходження: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 32 квартира 42) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО-ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 34589232, місцезнаходження: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 32 квартира 42) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1830,00 грн (одна тисяча вісімсот тридцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.