Рішення № 131220409, 21.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2025 року справа №640/30852/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" про застосування заходів реагування.

Суть спору: У жовтні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич", в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на розподільчі електрощитки та вхідні двері 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 корпусів, розташованих за адресою: вул. Миколи Пимоненка, 13 у Шевченківському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової перевірки, проведеної на підставі наказу позивача від 03.06.2021 №553, відповідно до повідомлення від 11.06.2021 №23/1206 та посвідчення на проведення перевірки від 12.07.2021 №5732 було складено акт перевірки, яким зафіксовано низку порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про застосування заходів реагування у формі зобов`язання відповідача усунути виявлені порушення. Перевірка здійснювалась у приміщеннях ТОВ "Форум Славутич", розташованих за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, встановлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Зокрема, виявлено використання тимчасових ділянок електромережі, розміщення зони барбекю з порушенням нормативних відстаней до будівель, стоянок та лісових масивів, невідповідність класу вогнестійкості проходок електричних кабелів, встановлення електророзеток на горючих основах без належного захисту, відсутність документів щодо блискавкозахисту, непрацююче евакуаційне освітлення, відсутність результатів випробувань килимового покриття на шляхах евакуації, невиконання протипожежних вимог до дверей технічних приміщень, люків на покрівлю, дверей у коридори, а також невідповідність вентиляційної системи вимогам автоматичного відключення при пожежі.

Крім того, позивач вказує на порушення, пов`язані з евакуаційними шляхами: відсутність протипожежного тамбура-шлюзу між спортивним клубом і ліфтовим холом, недостатню висоту дверей на шляхах евакуації, сходи з різною шириною проступів, оздоблення стін матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки, відсутність системи протидимного захисту в окремих корпусах, зміну планувальних рішень без дотримання нормативів, недостатню ширину сходових маршів, невідокремлення сходових кліток та ліфтових холів від поверхів, облаштування підсобних приміщень під сходовими клітками, відсутність пандусів на перепадах висот, відсутність внутрішнього протипожежного водопроводу, неналежне розміщення пожежних кран-комплектів, відсутність фрамуг для димовидалення, невідповідність повітроводів межі вогнестійкості, відсутність вогнезатримувальних пристроїв при перетині протипожежних перешкод, відсутність протидимного захисту або вікон з приямками у складських приміщеннях, відсутність засобів індивідуального захисту органів дихання для персоналу закладу громадського харчування, відсутність другорядних евакуаційних виходів з підвальних приміщень, облаштування торгівельних приміщень на шляхах евакуації, прибудову до зовнішньої стіни будівлі, що зменшує ступінь вогнестійкості, відсутність вогнезахисту металевих конструкцій та обробки дерев`яних елементів покрівлі засобами вогнезахисту.

Позивач посилається на положення Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також на Положення про Головне управління ДСНС у м. Києві, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу від 13.12.2019 №711). Відповідно до зазначених нормативних актів, орган державного нагляду має право звертатися до адміністративного суду з позовом про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом, у разі виявлення порушень вимог законодавства.

На підставі викладеного, позивач просить суд підтвердити обґрунтованість вжиття заходів реагування до ТОВ "Форум Славутич" з метою усунення виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 (суддя Іщук І.О.) прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/30852/21 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

29.11.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з доводами позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що відповідально ставиться до виконання норм цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а також вживає всіх необхідних заходів для усунення порушень, виявлених під час планової перевірки, проведеної у період з 23 липня по 3 серпня 2021 року. За результатами цієї перевірки було складено акт від 03.08.2021 №997, в якому зафіксовано 40 порушень. Відповідач звертає увагу на те, що посадові особи позивача під час перевірки не врахували пояснення представників відповідача та не взяли до уваги документи, які, на думку відповідача, підтверджували відсутність загрози життю та здоров`ю людей. Крім того, представнику відповідача було створено перешкоди в написанні заперечень до акту перевірки, а сам акт було направлено рекомендованим листом.

На підставі акту перевірки позивачем було винесено припис №383 від 09.08.2021 з вимогою усунути порушення до 10.09.2021. Відповідач стверджує, що виконав вимоги припису, надав відповідне повідомлення про виконання та письмові пояснення. У зв`язку з цим у період з 20 по 21 вересня 2021 року було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт №1117 від 21.09.2021. В цьому акті зафіксовано усунення шести порушень, а також звуження обсягу деяких інших.

Зокрема, відповідач повідомляє про усунення таких порушень: розміщення зони барбекю з порушенням нормативних відстаней; невідповідність класу вогнестійкості проходок електричних кабелів; встановлення електророзеток на горючих основах без належного захисту; оздоблення стін на шляхах евакуації матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки; неналежне розміщення пожежних кран-комплектів; облаштування торгівельних приміщень на шляхах евакуації.

Відповідач наголошує, що позовна заява не містить інформації про проведення позапланової перевірки та про усунення частини порушень, що, на його думку, є істотним для оцінки обґрунтованості позовних вимог. Крім того, відповідач зазначає, що приміщення та територія відповідача забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог пункту 3.6 розділу V ППБУ, зокрема вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою та іншими засобами.

Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги про повне зупинення експлуатації приміщень є надмірними, не враховують фактичне усунення частини порушень, а також не відповідають принципу пропорційності заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 (суддя Іщук І.О.) призначено справу №640/30852/21 до розгляду в судовому засіданні для вирішення клопотання відповідача про виклик свідків та для надання пояснень.

17.01.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач, обґрунтовуючи недоцільність застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, стверджує, що після відкриття провадження у справі відповідачем було вжито додаткових заходів щодо усунення порушень, про що повідомлено позивача офіційним листом від 15.12.2021. На підставі цього повідомлення позивачем було проведено позаплановий захід державного нагляду, за результатами якого складено акт №1397 від 29.12.2021, що зафіксував зняття ще 18 порушень, раніше зазначених в актах перевірки №997 та №1117.

Відповідач наголошує, що кількість порушень, зафіксованих у первинному акті, поступово зменшувалась: з 40 у серпні 2021 року до 34 у вересні 2021 року та до 16 у грудні 2021 року. Таким чином, позивач фактично підтвердив усунення більшості зауважень, що, на думку відповідача, свідчить про активне реагування та належне виконання вимог пожежної безпеки.

Окремо відповідач надає пояснення щодо низки порушень, які, на його думку, є необґрунтованими або не становлять загрози життю та здоров`ю людей.

Зокрема, щодо блискавкозахисту будівель, відповідач зазначає, що об`єкт був введений в експлуатацію у 2010 році відповідно до вимог ДБН В.1.1.7-2002, а захист забезпечується природним блискавковідводом - металевими димовими трубами висотою 9,3 м. Відповідність виконаних робіт підтверджується актом прийняття об`єкта в експлуатацію та проектною документацією.

Щодо дверей у технічних приміщеннях та люків на покрівлю, відповідач посилається на положення НАПБ А.01.001-2014, згідно з якими під час експлуатації об`єкта не допускається зниження класу вогнестійкості, але не вимагається обов`язкова заміна дверей, якщо вони перебувають у справному стані. Крім того, звичайні дверні полотна, за висновками інженерно-технічного звіту, витримують теплове навантаження не менш ніж 15 хвилин, що перевищує розрахунковий час евакуації (1-5 хвилин).

Щодо коридору без природного освітлення, відповідач посилається на пункт 10.2.5 ДБН В.2.5-56:2014, який допускає відсутність димовидалення у приміщеннях, де час заповнення димом перевищує час евакуації. Відповідач стверджує, що під час проектування об`єкта були проведені відповідні розрахунки, які затверджені приймальною комісією, і в майбутньому планується реалізація додаткових заходів щодо пожежної безпеки.

Щодо ширини сходових маршів, відповідач зазначає, що фактичне звуження становить лише 2 см і спричинене конструкцією перил. Це, на думку відповідача, не створює перешкод для евакуації, оскільки щільність людського потоку не перевищує нормативні показники, а геометрія маршів дозволяє безперешкодне пересування.

Щодо відсутності дверей між сходовими клітками та поверхами, відповідач пояснює, що конструктивні зміни після введення об`єкта в експлуатацію не здійснювалися, а тимчасове зняття дверей було пов`язане з ремонтними роботами. Ліфтові холи залишилися у первісному стані, як і на момент здачі об`єкта.

Таким чином, відповідач вважає, що більшість порушень усунута, а частина з них є необґрунтованими та такими, що не становлять реальної загрози, що виключає необхідність застосування крайнього заходу у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2022 (суддя Іщук І.О.) вирішено здійснювати подальший розгляд справи №640/30852/21 в порядку письмового провадження.

21.06.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла копія акту перевірки позивача від 09.02.2022 №59.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

05.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 03.01.2023 №03-19/709/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/30852/21.

05.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 09.05.2023 прийнято до провадження судді Журавля В.О. матеріали адміністративної справи №640/30852/21. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.11.2023 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/30852/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

18.04.2024 канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив, в якій позивач підтверджує обґрунтованість позовних вимог щодо застосування заходів реагування до ТОВ "Форум Славутич" у зв`язку з порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки. Позивач вважає доводи відповідача, наведені у відзиві, необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлені порушення.

Позивач зазначає, що підставою для звернення до суду слугував акт планової перевірки №997 від 03.08.2021, в якому зафіксовано 40 порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. На підставі цього акту було винесено припис №383 від 09.08.2021, який відповідач отримав без зауважень та не оскаржив. Позивач звертає увагу, що корпуси ТОВ "Форум Славутич" були ідентифіковані цифрами, що узгоджується з фототаблицями та схемами, наданими до позовної заяви, тому твердження відповідача про необізнаність щодо локалізації порушень є безпідставними.

У відповідь на аргументи щодо блискавкозахисту, позивач зазначає, що ДСТУ Б В.2.5-38:2008, на який посилається відповідач, втратив чинність 01.11.2019. Водночас, відповідач не надав доказів того, що металева труба на території об`єкта є елементом системи блискавкозахисту, а акт прийняття об`єкта в експлуатацію не підтверджує наявність такого захисту відповідно до чинного робочого проекту.

Щодо посилань відповідача на норми, чинні на момент введення об`єкта в експлуатацію у 2010 році, позивач наголошує, що відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І ППБУ, вимоги пожежної безпеки є обов`язковими для всіх об`єктів, що експлуатуються, незалежно від дати їх введення в експлуатацію. Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.02.2024 у справі №420/1984/20, згідно з якою застосування нормативних актів має здійснюватися відповідно до моменту перевірки, а не до дати будівництва.

Позивач також звертає увагу на те, що сертифікати відповідності, надані відповідачем щодо дверей, термін дії яких закінчився у 2014 та 2021 роках, не підтверджують факту встановлення відповідних конструкцій, а лише засвідчують технічні характеристики виробів.

Щодо коридору корпусу №6 без природного освітлення, позивач посилається на пункти 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 та 9.4.5 ДБН В.2.2.9-2018, які передбачають обов`язкове улаштування системи димовидалення у коридорах громадських будинків без природного освітлення, призначених для евакуації 50 і більше осіб. Доказів усунення цього порушення відповідач не надав.

Щодо ширини сходових маршів у корпусі №1, позивач зазначає, що розрахунок, наданий відповідачем, стосується корпусу №7, а не корпусу №1, де було зафіксовано порушення. Відповідно до п. 10.1.10 ДБН В.2.2-9:2018, ширина сходових маршів у громадських будинках має бути не менше 1,2 м, без урахування перил. Позивач вважає, що недотримання цієї норми створює загрозу безпечній евакуації.

Щодо відсутності фрамуг для димовидалення у сходовій клітині корпусу №1, позивач посилається на п. 7.3.26 ДБН В.1.1.7-2016, який встановлює вимогу щодо площі вікон не менше 1,2 мІ та їх обладнання пристроями для відкривання. Фототаблиця, надана до позову, свідчить про наявність глухих вікон, що не відповідає вимогам.

Щодо прибудови до корпусу №6, позивач зазначає, що її влаштування знижує ступінь вогнестійкості будівлі, що суперечить п. 5.3 ДБН В.1.1-7 та п. 22 розділу І ППБУ, які забороняють зниження рівня пожежної безпеки під час експлуатації об`єкта. Проектна документація на прибудову не надана.

Відсутність робіт з проектування та влаштування вогнезахисту металевих конструкцій корпусів №4, 5, 6, 7 та сходової клітини корпусу №7 спеціалізованою ліцензованою організацією суперечить вимогам ДБН В.1.1-7:2016. Позивач наголошує, що такі роботи є необхідними для забезпечення безпечної евакуації та гасіння пожежі.

Усі наведені порушення, на думку позивача, підтверджені актами перевірки, не були належним чином усунуті, а тому обґрунтовують необхідність застосування заходів реагування.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

03.06.2021 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ №553 "Про проведення планових перевірок", відповідно до якого заплановано здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13.

11.06.2021 позивачем направлено відповідачу повідомлення №23/1206 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у період з 21.07.2021 по 03.08.3021, а 12.07.2021 оформлено посвідчення №5732 на проведення заходу державного нагляду (контролю). Перевірку здійснювали посадові особи Головного управління - заступник начальника відділу ЗНС та ЗЦЗ Шевченківського районного управління Ісаєнко Ю.О. та провідний інспектор відділу ПБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Шульга В.В.

У період з 23.07.2021 по 03.08.2021 позивачем проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки стосовно відповідача, за результатами якого складено акт №997 від 03.08.2021. В акті зафіксовано 40 порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

09.08.2021 на підставі акту №997 позивачем винесено припис №383 про усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з встановленням строку виконання - до 10.09.2021. Припис у судовому порядку не оскаржувався.

У відповідь на припис відповідач надав повідомлення про виконання вимог, зазначених у приписі, супроводжене письмовими поясненнями. У зв`язку з цим, у період з 20.09.2021 по 21.09.2021 позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено акт №1117 від 21.09.2021. В акті зафіксовано зняття 6 порушень, а також уточнено обсяг деяких інших.

15.12.2021 відповідач звернувся до позивача з повідомленням №8630 про проведення додаткових заходів щодо усунення недоліків (вих. №785/5-21). У відповідь на це, наказом позивача №1226 від 17.12.2021 призначено проведення позапланової перевірки додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з питань, зазначених у зверненні, у строк з 22.12.2021 по 29.12.2021. Згідно з посвідченням на проведення заходу державного нагляду (контролю) №8524 від 21.12.2021 позапланову перевірку здійснили провідний інспектор ВПБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Яцишин О.О. та заступник начальника відділу ЗНС та ЗЦЗ Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Ісаєнко Ю.О.

29.12.2021 за результатами перевірки складено акт №1397, в якому зафіксовано усунення ще 18 порушень. Таким чином, кількість порушень зменшилася з 40 (акт №997) до 16 (акт №1397).

13.01.2022 відповідач звернувся до позивача з листом №15/5-22, в якому просив провести позапланову перевірку ступеню виконання акту перевірки.

Відповідно до наказу позивача від 26.01.2022 №106 вирішено провести позапланову перевірку додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо відповідача в період з 27.01.2022 по 09.02.2022, на виконання чого позивачем видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 26.01.2022 №470, згідно з яким позапланову перевірку здійснили заступник начальника відділу ЗНС та ЗЦЗ Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Ісаєнко Ю.О. та головний інспектор ВЗНС та ЗЦЗ Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Гулінський В.В.

09.02.2022 позивачем складено акт №59 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Під час перевірки зафіксовано 14 порушень, які, як зазначено в акті, створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Уповноважена особа відповідача (головний інженер Ситник О.В.) відмовився від підписання акту, що зафіксовано в документі. Акт №59 направлено відповідачу поштовим зв`язком рекомендованим листом.

У зв`язку з тим, що частина порушень залишилася неусуненою, а їх характер, за твердженням позивача, становить загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі Положення про ДСНС), основними завданнями ДСНС України є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності. областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Пунктом 7 Положення про ДСНС визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 статті 6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (частина 4 статті 6 Закону №877).

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 статті 7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (частина 3 статті 7 Закону №877).

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (частина 5 статті 7 Закону №877).

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 статті 7 Закону №877 визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з статтею 11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять":

- пожежа - це неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;

- протипожежні вимоги - це інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів;

- пожежобезпека об`єкта - стан об`єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей;

- правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об`єкта.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила).

Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2).

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 розділу II Правил діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Так, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Щодо порушення відповідачем пунктів 1.1, 1.2 розділу V, пункту 1.20 розділу ІV Правил суд зазначає таке.

Пунктами 1.2 та 1.2 розділу V Правил визначено, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Згідно з пунктом 1.20 розділу ІV Правил замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Згідно з пунктом 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" система протипожежного захисту це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що перебувають в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пунктів 1.1, 1.2 розділу V, пункту 1.20 розділу ІV Правил, а саме не надано документи щодо обладнання будівель системою блискавкозахисту від прямих попадань і вторинних її проявів.

Відповідачем зазначено, що під час введення об`єкта в експлуатацію (акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 15.04.2010) був чинним ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва", відповідно до якого і здійснювалося проектування та будівництво. Всі роботи виконано згідно із затвердженою проектною документацією, яка була погоджена приймальною комісією, включаючи представників органу державного пожежного нагляду.

Крім того, відповідач отримав дозвіл на експлуатацію приміщень в установленому порядку. Вказується, що будівля бізнес-центру (зокрема твердопаливна котельня) підпадає в зону дії захисту металевих димових труб висотою 9,3 м, які виконують функцію природного блискавковідводу. Це, на думку відповідача, забезпечує захист людей від ураження блискавкою.

Відповідність виконаних робіт з блискавкозахисту "Робочому проекту", розробленому ТОВ "ЕКОГАЗЦЕНТР", підтверджується актом прийняття об`єкта в експлуатацію. Витяг з проектної документації надано.

Щодо застосування ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", відповідач зазначає, що відповідно до п. 13 додатка А цього стандарту, необхідність улаштування блискавкозахисту визначається з урахуванням висоти будівлі та її розташування відносно інших споруд. Відповідач стверджує, що на відстані менше ніж 100 метрів від будівель бізнес-центру розташовані споруди, які значно перевищують його висоту, тому перевірювані об`єкти не підпадають під вимогу обов`язкового улаштування окремої системи блискавкозахисту.

На підставі викладеного відповідач вважає, що будівлі бізнес-центру знаходяться в зоні захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а тому порушення, зафіксоване в акті перевірки, є необґрунтованим. На підтвердження цієї позиції надано фотозображення розташування об`єкта.

Надані відповідачем пояснення щодо ненадання документів, які підтверджують обладнання будівель системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не спростовують встановленого порушення. Визначення відповідності технічного стану систем протипожежного захисту чинним нормативним вимогам, включаючи їх наявність, справність та готовність до роботи, належить до виключної компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві. Саме уповноважені фахівці цього органу мають повноваження здійснювати перевірку, фіксувати порушення та надавати висновки щодо відповідності об`єкта вимогам пожежної безпеки. Суд не уповноважений здійснювати технічну експертизу або піддавати оцінці висновки контролюючого органу.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.3 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІІ Правил під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 2.3 розділу ІІІ Правил, а саме двері в підсобні, технічні приміщення, двері (люки), що ведуть на покрівлю, не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30, в тому числі приміщення орендарів, в порушення ДБН В.1.1-7.

Відповідачем зазначено, що на момент введення об`єкта в експлуатацію (акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 15.04.2010) всі роботи були виконані відповідно до затвердженої проектної документації, яка погоджувалася приймальною комісією, включаючи представників державного пожежного нагляду. З того часу конструктивні елементи будівлі не змінювалися.

В наявності є сертифікати відповідності, які підтверджують ступінь вогнестійкості встановлених дверей у зазначених приміщеннях. Відповідач також посилається на пункт 2.3 розділу III НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні", згідно з яким під час експлуатації об`єкта не допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а самі двері мають утримуватися у справному стані. Відповідач стверджує, що ці вимоги дотримані, а отже, реальної загрози безпеці при експлуатації об`єкта не існує.

Щодо конструктивних рішень стосовно дверей, які ведуть на покрівлю, то такі рішення були реалізовані відповідно до проектної документації, чинної на момент будівництва, і з того часу не змінювалися. В наявності є сертифікат відповідності, який підтверджує ступінь вогнестійкості цих дверей.

Надані відповідачем пояснення щодо дверей у підсобні, технічні приміщення та дверей (люків), що ведуть на покрівлю, не спростовують встановленого порушення, оскільки пункт 2.3 розділу ІІІ Правил прямо передбачає обов`язкову відповідність елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах встановленому класу вогнестійкості, а також їх справний стан. Незалежно від часу введення об`єкта в експлуатацію, вимоги пожежної безпеки мають дотримуватися протягом усього періоду експлуатації. Визначення фактичної відповідності конструкцій чинним нормативам, включаючи перевірку класу вогнестійкості, належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки. Суд не уповноважений здійснювати технічну експертизу або піддавати оцінці висновки спеціалістів контролюючого органу.

Щодо порушення відповідачем пунктів 1.1, 1.2 розділу V Правил суд зазначає таке.

Пунктами 1.2 та 1.2 розділу V Правил визначено, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Згідно з пунктом 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" система протипожежного захисту це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пунктів 1.1, 1.2 розділу V Правил, а саме коридор без природного освітлення корпус №6, не обладнаний системою протидимного захисту, в порушення ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідач зазначає, що відповідно до технічної документації на об`єкти нерухомості за адресою: вул. М. Пимоненка, 13, всі корпуси ідентифікуються літерами, тоді як в акті перевірки вони позначені цифрами. Через це відповідач стверджує, що не має можливості точно встановити, до якого корпусу відноситься інкриміноване порушення.

Щодо суті порушення, відповідач посилається на вимоги ДБН В.2.2-9 "Громадські будинки і споруди. Основні положення", зокрема на пункт 10.1.4, який передбачає необхідність улаштування системи димовидалення у коридорах громадських будівель без природного освітлення або недостатньо освітлених, якщо вони призначені для евакуації 50 і більше осіб.

Відповідач стверджує, що під час проектування об`єкта та його здавання в експлуатацію були проведені відповідні проектні розрахунки щодо необхідності улаштування систем димовидалення, які були затверджені приймальною комісією з участю представників державного пожежного нагляду. Крім того, на поверхах корпусу, де розташований коридор без природного освітлення, одночасно перебуває менше ніж 50 осіб, що, на думку відповідача, виключає обов`язковість встановлення системи протидимного захисту.

Надані відповідачем пояснення щодо відсутності системи протидимного захисту в коридорі без природного освітлення корпусу №6 не усувають суті встановленого порушення. Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 розділу V Правил усі системи протипожежного захисту повинні бути справними, постійно готовими до роботи та відповідати вимогам ДБН В.2.5-56:2014. Визначення необхідності їх встановлення, зокрема системи димовидалення, залежить не лише від проектної документації чи кількості осіб, а й від фактичного стану об`єкта на момент перевірки. Оцінка відповідності технічних рішень чинним нормативам, включаючи перевірку наявності та працездатності СПЗ, належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві. Суд не має повноважень здійснювати технічну перевірку або здійснювати оцінку висновків спеціалістів контролюючого органу, а тому не може приймати надані відповідачем пояснення як належне спростування порушення, зафіксованого в акті перевірки.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.29 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.29 розділу ІІІ Правил сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати ширину сходових маршів і площадок.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 2.29 розділу ІІІ Правил, а саме ширина сходового маршу на шляхах евакуації корпусу №1 менша 1,2 метра в порушення В.2.2-9.

Відповідач зазначає, що відповідно до технічної документації на об`єкти нерухомості за адресою: вул. М. Пимоненка, 13, всі корпуси ідентифікуються літерами, тоді як в акті перевірки вони позначені цифрами. Через це відповідач стверджує, що не має можливості точно встановити, до якого корпусу відноситься інкриміноване порушення.

Щодо суті порушення, відповідач повідомляє, що фактичне звуження сходових маршів має місце лише у двох сходових клітках і становить не більше ніж 2 см - ширина маршів складає приблизно 1,18 м. Звуження спричинене виключно конструкцією перил, які розташовані між несучими стінами сходової клітки. Висота перил не створює граничної проекційної межі на рівні плечей дорослої людини, а конфігурація маршів діагональна та послідовна - виключає жорсткі обмеження пересування.

Відповідач також зазначає, що під час проходження вузьких ділянок, зокрема дверей у сходову клітку, відбувається природне розосередження евакуаційного потоку, що знижує щільність руху. За розрахунками, які були затверджені ДВЛ ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві, проекційна площа евакуації відповідає нормативам, і фактична ширина маршів забезпечує безпечне пересування, еквівалентне ширині не менше ніж 1,3 м.

На підставі наведеного відповідач вважає, що порушення не створює загрози життю та здоров`ю людей і не може слугувати підставою для застосування заходів реагування.

Надані відповідачем пояснення щодо ширини сходового маршу на шляхах евакуації корпусу №1, яка становить приблизно 1,18 м, не спростовують встановленого порушення, оскільки пункт 2.29 розділу ІІІ Правил прямо забороняє зменшення ширини сходових маршів і площадок огорожами чи поручнями. Незалежно від того, що звуження спричинене конструкцією перил, фактична ширина маршу не відповідає мінімально допустимій нормі 1,2 м, встановленій ДБН В.2.2-9. Визначення відповідності евакуаційних шляхів нормативним вимогам, включаючи оцінку впливу конструктивних елементів на безпечність евакуації, належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки. Суд не уповноважений здійснювати оцінку технічних висновків контролюючого органу або замінювати їх власною оцінкою.

Щодо порушення відповідачем пунктів 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Пунктами 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил передбачено, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Не допускається:

улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;

розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків;

знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання;

улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;

розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;

робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях;

знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пунктів 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил, а саме не всі сходові клітки та ліфтові холи відокремлені від поверхів дверима, глухими або заскленими армованим склом, в порушення ДБН В.1.1-17, ДБН В.2.2-9.

Відповідач зазначає, що після введення будівлі в експлуатацію (акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 15.04.2010) конструкція сходових кліток не змінювалася. Тимчасове зняття дверей на окремих поверхах було обумовлене технічною необхідністю, зокрема проведенням ремонтних робіт. Ліфтові холи також залишилися у первісному стані, як і на момент здачі об`єкта.

Відповідач повідомляє, що порушення усунуте: заповнення прорізів виконано глухим способом із використанням безпечного скла, яке не утворює скалок при руйнуванні. На підтвердження цього надано сертифікат відповідності.

Крім того, відповідач вважає інкримінування порушення щодо ліфтових холів необґрунтованим та неправомірним, оскільки, на його думку, фактична конфігурація приміщень не створює загрози життю та здоров`ю людей. Відповідач стверджує, що зазначене порушення не може слугувати підставою для застосування заходів реагування.

Надані відповідачем пояснення щодо невідокремлення сходових кліток та ліфтових холів від поверхів дверима, глухими або заскленими армованим склом, не усувають суті встановленого порушення. Відповідно до пунктів 2.23 та 2.37 розділу ІІІ Правил забороняється змінювати планувальні рішення, зменшувати рівень протипожежного захисту та порушувати вимоги щодо конструктивного облаштування шляхів евакуації. Незалежно від часу введення об`єкта в експлуатацію, вимоги щодо вогнестійкості та ізоляції евакуаційних маршрутів мають дотримуватися протягом усього періоду функціонування будівлі. Оцінка відповідності фактичного стану об`єкта чинним нормативам належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки. Суд не уповноважений здійснювати технічну експертизу або надавати оцінку висновкам спеціалістів контролюючого органу, а тому не може приймати надані відповідачем пояснення як належне спростування порушення.

Щодо порушення відповідачем підпункту 1 пункту 2.2 розділу V Правил суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 розділу V Правил система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем підпункту 1 пункту 2.2 розділу V Правил, а саме 5-й поверх корпусу №5 не обладнаний внутрішнім протипожежним водопроводом, в порушення ДБН В.2.5-64.

Відповідач зазначає, що відповідно до технічної документації на об`єкти нерухомості за адресою: вул. М. Пимоненка, 13, всі корпуси ідентифікуються літерами, тоді як в акті перевірки вони позначені цифрами. Через це, на думку відповідача, неможливо точно встановити, до якого корпусу відноситься інкриміноване порушення.

Щодо суті порушення, відповідач посилається на ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація", який набрав чинності з 01.03.2013. Вказаний нормативний документ встановлює вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного і гарячого водопостачання, каналізації та водостоків у випадках нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення або реставрації.

Відповідач наголошує, що на момент прийняття об`єкта в експлуатацію (15.04.2010) внутрішні протипожежні водопроводи були облаштовані відповідно до чинної на той час проектної документації. Ця документація була погоджена та затверджена державною приймальною комісією, що, на думку відповідача, підтверджує відповідність об`єкта нормативним вимогам, які діяли на момент його введення в експлуатацію.

Надані відповідачем пояснення щодо відсутності внутрішнього протипожежного водопроводу на 5-му поверсі корпусу №5 не усувають суті встановленого порушення. Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 розділу V Правил система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна бути облаштована таким чином, щоб пожежні крани-комплекти були доступними та не перешкоджали евакуації людей. Незалежно від дати введення об`єкта в експлуатацію, вимоги щодо наявності та функціональності систем протипожежного захисту мають дотримуватися протягом усього періоду експлуатації. Оцінка відповідності фактичного стану об`єкта чинним нормативам, включаючи перевірку наявності внутрішнього протипожежного водопроводу, належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.23 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.23 розділу ІІІ Правил забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 2.23 розділу ІІІ Правил, а саме у віконних отворах сходової клітини корпусу №1 відсутні фрамуги для димовидалення площею не менше 1.2 кв.м в порушення В.1.1-17.

Відповідач зазначає, що відповідно до технічної документації на об`єкти нерухомості за адресою: вул. М. Пимоненка, 13, всі корпуси ідентифікуються літерами, тоді як в акті перевірки вони позначені цифрами. Через це, на думку відповідача, неможливо точно встановити, до якого корпусу відноситься інкриміноване порушення.

Щодо суті порушення, відповідач посилається на пункт 2.23 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні", який забороняє зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів, змінювати інженерні та планувальні рішення, а також умови освітлення, якщо вони не відповідають нормованим вимогам. Водночас, згідно з пунктом 7.3.26 ДБН В.1.1.7-2016, площа вікон у зовнішніх стінах сходових кліток має бути не менше ніж 1,2 мІ, і ці вікна повинні бути обладнані пристроями для відкривання з рівня сходових площадок або маршів.

Відповідач стверджує, що наразі всі сходові клітки корпусів забезпечені освітленням через віконні прорізи у зовнішніх стінах, які відповідають вимогам щодо площі - не менше 1,2 кв.м - і мають фрамуги, що відкриваються з рівня сходових площадок. Відповідач також зазначає, що площа саме відкривної частини фрамуги нормативно не регламентується, а тому вимога щодо її мінімального розміру не може бути застосована.

Надані відповідачем пояснення щодо відсутності фрамуг для димовидалення площею не менше 1,2 кв.м у сходовій клітині корпусу №1 не спростовують встановленого порушення. Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІІ Правил та пункту 7.3.26 ДБН В.1.1.7-2016, сходові клітки мають бути обладнані вікнами з фрамугами, які забезпечують можливість димовидалення на кожному поверсі, з відкриванням з рівня сходових площадок. Посилання відповідача на загальну площу віконних прорізів не підтверджує наявність функціональних фрамуг, здатних виконувати протипожежну функцію. Визначення фактичної відповідності конструктивних елементів нормативним вимогам, включаючи перевірку наявності та працездатності засобів димовидалення, належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки. Суд не має повноважень здійснювати технічну оцінку висновків спеціалістів контролюючого органу.

Щодо порушення відповідачем пункту 22 розділу ІІ Правил суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Правил під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 22 розділу ІІ Правил, а саме до зовнішньої стіни будівлі корпусу №6 влаштовано прибудову, чим зменшено ступінь вогнестійкості будівлі.

Відповідач зазначає, що відповідно до технічної документації на об`єкти нерухомості за адресою: вул. М. Пимоненка, 13, всі корпуси ідентифікуються літерами, тоді як в акті перевірки вони позначені цифрами. Через це, на думку відповідача, неможливо точно встановити, до якого корпусу відноситься інкриміноване порушення.

Також відповідач стверджує, що об`єкт був реконструйований (або побудований) відповідно до затвердженої проектної документації, яка погоджувалася уповноваженими органами, включаючи представників державного пожежного нагляду, під час прийняття об`єкта в експлуатацію. Відповідач не визнає факту зменшення ступеня вогнестійкості будівлі внаслідок прибудови, оскільки, на його думку, всі конструктивні рішення реалізовані відповідно до чинних норм на момент будівництва, а зміни, що могли вплинути на протипожежні характеристики, не вносилися.

Надані відповідачем пояснення щодо прибудови до зовнішньої стіни будівлі корпусу №6 не усувають суті встановленого порушення. Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Правил під час експлуатації об`єкта забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, чинним на момент початку його використання. Влаштування прибудови, яка впливає на ступінь вогнестійкості зовнішньої стіни, є зміною конструктивних рішень, що суперечить зазначеним вимогам. Оцінка фактичного впливу таких змін на пожежну безпеку належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки. Суд не уповноважений здійснювати технічну експертизу або надавати оцінку висновкам спеціалістів контролюючого органу, а тому не може приймати надані відповідачем пояснення як належне спростування порушення.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.23 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2.23 розділу ІІІ Правил забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 2.23 розділу ІІІ Правил, а саме не проведено роботи з проектування та влаштування вогнезахисту спеціальною організацією, яка отримала ліцензію на виконання таких робіт, металевих конструкцій елементів покрівлі, несучі балки, вузли жорсткості корпусів №4, 5, 6 та 7 та несучі елементи сходової клітини корпусу №7, в порушення ДБН В.1.1-7.

Відповідач заперечує наявність порушення, зазначаючи, що всі роботи з проектування, будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, включаючи заходи з вогнезахисту металевих конструкцій, були виконані відповідно до затвердженої проектної документації, яка пройшла погодження в установленому порядку. Приймальна комісія, до складу якої входили представники державного пожежного нагляду, підтвердила відповідність об`єкта вимогам пожежної безпеки, чинним на момент завершення будівництва - 15.04.2010.

Відповідач зазначає, що корпуси, які в акті перевірки позначені цифрами (№4, 5, 6, 7), у технічній документації ідентифікуються літерами Д, П, Р, С відповідно. Через розбіжність у позначеннях, на думку відповідача, неможливо точно встановити, до яких саме конструкцій відноситься інкриміноване порушення.

Щодо суті порушення, відповідач стверджує, що вогнезахист металевих конструкцій - несучих балок, вузлів жорсткості, елементів покрівлі та сходових клітин, був передбачений у проєкті та реалізований у межах загального комплексу будівельних робіт. Роботи виконувалися відповідно до нормативів, чинних на момент будівництва, з використанням сертифікованих вогнезахисних матеріалів. Всі відповідні заходи були зафіксовані у виконавчій документації, яка зберігається у технічному архіві підприємства.

Відповідач також наголошує, що на момент введення об`єкта в експлуатацію не існувало вимоги щодо обов`язкового залучення окремої ліцензованої організації для виконання робіт з вогнезахисту, якщо такі роботи були інтегровані у загальний процес будівництва. Відсутність окремого договору з ліцензованою організацією не свідчить про порушення, якщо роботи були виконані належним чином і підтверджені актами приймання.

Надані відповідачем пояснення не усувають суті встановленого порушення. Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІІ Правил забороняється зменшувати класи вогнестійкості несучих конструкцій та змінювати інженерні рішення, що впливають на пожежну безпеку об`єкта. Вогнезахист металевих елементів, зокрема балок, вузлів жорсткості, покрівельних конструкцій і сходових клітин, є критичним для забезпечення нормативного рівня вогнестійкості, а його належне виконання має бути підтверджене не лише проєктною документацією, а й фактичним виконанням робіт спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію.

Посилання відповідача на погодження проєкту та участь представників пожежного нагляду у приймальній комісії не спростовує вимоги щодо ліцензованого виконання робіт з вогнезахисту, якщо такі роботи передбачені нормативами. Відсутність окремого договору з ліцензованою організацією, а також неможливість підтвердження фактичного виконання вогнезахисту відповідно до ДБН В.1.1-7, свідчить про порушення встановлених вимог.

Розбіжність у позначенні корпусів (цифри в акті перевірки та літери в технічній документації) не впливає на зміст порушення, оскільки контролюючий орган здійснює перевірку за фактичним розташуванням конструкцій, а не за умовною нумерацією. Відповідно, акт перевірки №59 від 09.02.2022 є належним доказом встановленого порушення, а суд не уповноважений здійснювати оцінку технічних висновків спеціалістів органу державного нагляду.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.5 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Пунктом 2.5 розділу ІІІ Правил визначено, що в будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 2.5 розділу ІІІ Правил, а саме не підтверджено обробку дерев`яних елементів покрівлі (крокви, лати) корпусів №3, 8 засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідач заперечує наявність порушення, зазначаючи, що всі роботи з будівництва, включаючи обробку дерев`яних конструкцій покрівлі, були виконані відповідно до затвердженої проєктної документації, яка пройшла погодження в установленому порядку. Приймальна комісія, до складу якої входили представники державного пожежного нагляду, підтвердила відповідність об`єкта вимогам пожежної безпеки, чинним на момент завершення будівництва - 15.04.2010.

Відповідач наголошує, що проєктом передбачалося застосування вогнезахисних засобів, які забезпечують необхідний рівень вогнестійкості дерев`яних елементів, і ці роботи були виконані в межах загального комплексу будівельних заходів. Матеріали, використані для обробки крокв і лат, мали відповідні сертифікати якості та відповідності, що підтверджує їх здатність забезпечити І групу вогнезахисної ефективності. Всі дані про виконання робіт зафіксовані у виконавчій документації, яка зберігається у технічному архіві підприємства.

Відповідач також зазначає, що з моменту введення об`єкта в експлуатацію конструктивні елементи покрівлі не змінювалися, а отже, не було підстав для повторної обробки або додаткового підтвердження вогнезахисту. Відсутність окремого акту або сертифіката, наданого під час перевірки, не свідчить про невиконання робіт, якщо вони були реалізовані у межах затвердженого проєкту.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що корпуси, які в акті перевірки позначені цифрами (№3 і 8), у технічній документації ідентифікуються літерами, що ускладнює точну ідентифікацію об`єкта порушення. На його думку, це ставить під сумнів обґрунтованість висновків контролюючого органу.

Таким чином, відповідач вважає, що порушення №13 є необґрунтованим, а дерев`яні конструкції покрівлі корпусів №3 і 8 були належним чином оброблені засобами вогнезахисту, які відповідають вимогам І групи ефективності, згідно з чинними нормативами на момент будівництва.

Надані відповідачем пояснення не усувають суті встановленого порушення. Відповідно до пункту 2.5 розділу ІІІ Правил у будинках, крім об`єктів V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів, зокрема крокви та лати, підлягають обов`язковій обробці засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Вимога є чинною незалежно від дати введення об`єкта в експлуатацію, оскільки стосується фактичного стану конструкцій, що впливають на пожежну безпеку протягом усього періоду використання будівлі.

Відсутність підтверджуючих документів (актів, сертифікатів, технічних висновків) щодо виконання вогнезахисної обробки дерев`яних елементів корпусів №3 і 8 свідчить про невиконання або неможливість перевірки відповідності конструкцій нормативним вимогам. Посилання на проєктну документацію не є достатнім, якщо фактичне виконання робіт не підтверджено належними доказами.

Оцінка відповідності конструкцій вимогам пожежної безпеки належить до компетенції органу державного нагляду - Головного управління ДСНС у м. Києві, яке зафіксувало порушення в акті перевірки.

Щодо порушення відповідачем абзацу 2 пункту 2.3 розділу ІІІ Правил суд зазначає таке.

Згідно з абзацом 2 пункту 2.3 розділу ІІІ Правил протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем абзацу 2 пункту 2.3 розділу ІІІ Правил, а саме не надано підтвердження, що двері ліфтових шахт виконані протипожежними.

Відповідач заперечує наявність порушення, зазначаючи, що всі двері ліфтових шахт були встановлені відповідно до затвердженої проєктної документації, яка пройшла погодження в установленому порядку. Роботи виконувалися у межах загального комплексу будівництва, а проєктні рішення передбачали застосування протипожежних конструкцій з класом вогнестійкості, що відповідає нормативним вимогам. Двері ліфта з 2003 року не змінювались, останній технічний огляд проведено 26.10.2020. Ліфт придатний до експлуатації, що підтверджується відповідним сертифікатом відповідності. Ліфтова шахта не містить суттєвого пожежного навантаження, окрім кабіни ліфта.

Пояснення відповідача не усувають суті порушення. Посилання на те, що двері ліфтових шахт були встановлені відповідно до проєктної документації, яка пройшла погодження у 2010 році, не звільняє власника об`єкта від обов`язку підтвердження фактичної відповідності конструкцій вимогам пожежної безпеки на момент перевірки. Відповідність проєкту не є тотожною фактичному стану конструкцій, особливо якщо відсутні сертифікати, технічні паспорти або акти, які підтверджують клас вогнестійкості дверей.

Зазначення, що двері ліфта не змінювались з 2003 року, а ліфт придатний до експлуатації згідно з технічним оглядом від 26.10.2020, не є достатнім доказом відповідності саме протипожежним вимогам. Сертифікат відповідності на ліфт як транспортний засіб не охоплює окремо конструктивні характеристики дверей у контексті їх вогнестійкості. Крім того, твердження про відсутність суттєвого пожежного навантаження в ліфтовій шахті не має нормативного значення, оскільки шахта є вертикальним каналом поширення диму та вогню, і її ізоляція є обов`язковою незалежно від внутрішнього наповнення.

Оцінка відповідності конструкцій вимогам пожежної безпеки належить до компетенції органу державного нагляду - ГУ ДСНС України у м. Києві, який зафіксував порушення у відповідному акті. Суд не уповноважений піддавати оцінці технічні висновки спеціалістів контролюючого органу, якщо вони оформлені належним чином і не спростовані достовірними документами.

Щодо порушення відповідачем пункту 21 розділу ІІ Правил суд зазначає таке.

Нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (пункт 21 розділу ІІ Правил).

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем пункту 21 розділу ІІ Правил, а саме технічне переоснащення приміщень орендарів здійснено без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (всі корпуси).

Відповідач заперечує наявність порушення, зазначаючи, що за результатами аналізу проектної документації та огляду приміщень встановлено, що об`ємно-планувальні рішення (улаштування протипожежних перегородок з прорізами) відповідає існуючій проектний документації, яка пройшла експертизу та отримала позитивний експертний висновок. Об`єкт був побудований відповідно до затвердженого проекту і введений в експлуатацію у встановленому порядку, що підтверджує акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Технічне переоснащення приміщень не є таким видом робіт, на який необхідно розробляти проектну документацію.

Судом враховується, що пункт 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні встановлює імперативну норму: будь-яке нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення або капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд має здійснюватися на підставі проєктної документації, затвердженої у встановленому порядку. Ця вимога є обов`язковою незалежно від обсягу робіт, їх складності чи характеру змін, якщо вони впливають на планувальні, конструктивні або протипожежні параметри об`єкта.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено, що в усіх корпусах об`єкта здійснено технічне переоснащення приміщень орендарів без відповідної проєктної документації. Контролюючий орган зафіксував факт втручання в об`ємно-планувальні рішення, зокрема улаштування протипожежних перегородок з прорізами, що прямо підпадає під визначення технічного переоснащення.

Пояснення відповідача не усувають суті порушення. Посилання на те, що об`ємно-планувальні рішення відповідають існуючій проєктній документації, яка пройшла експертизу, не є достатнім, якщо фактичні роботи з переоблаштування приміщень не були відображені у новому проєкті або зміненому розділі чинного проєкту, погодженому у встановленому порядку. Акт прийняття об`єкта в експлуатацію від 15.04.2010 підтверджує відповідність первинного будівництва, але не охоплює подальші втручання, здійснені орендарями після введення об`єкта в експлуатацію.

Крім того, твердження відповідача про те, що технічне переоснащення не є видом робіт, на який необхідно розробляти проєктну документацію, суперечить прямому тексту пункту 21 Правил, який не передбачає винятків для окремих категорій робіт. Відсутність затвердженої проєктної документації на фактично виконані роботи є порушенням нормативних вимог, незалежно від того, чи були ці роботи масштабними, чи не впливали на несучі конструкції.

Щодо порушення відповідачем статті 57 Кодексу цивільного захисту суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 57 Кодексу цивільного захисту виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану.

Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Перелік суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, у сфері дозвільної системи і ліцензування господарської діяльності.

Критерій віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього та незначного ступеня ризику визначається Кабінетом Міністрів України.

Декларація подається суб`єктом господарювання до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (дозвільного органу).

Декларація реєструється дозвільним органом на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня її надходження відповідно до вимог законів України "Про адміністративну процедуру", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Державний адміністратор протягом одного робочого дня після надходження декларації передає її дозвільному органу.

Декларація не подається:

1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

2) орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано власником;

3) на використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня подання (надходження) декларації до відповідного дозвільного органу.

Форма декларації та порядок її подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено порушення відповідачем статті 57 Кодексу цивільного захисту, а саме допускається надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку.

Відповідач зазначає, що з огляду на той факт, що бізнес центр у квітні 2010 року було прийнято в експлуатацію в установленому законом порядку, ці обставини вказуються на відсутність підстав для подачі декларації. 22.12.2008 АТВТ "Славутич" отримано дозвіл №44 на початок роботи від Державного департаменту пожежної безпеки МНС України, а відповідно до листа-роз`яснення ДСНС України від 03.07.2013 №02-6103/261 суб`єкти господарювання, які діють на підставі дозволів на початок роботи виданих відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", не повинні реєструвати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Отже, суд доходить висновку, що стаття 57 Кодексу цивільного захисту встановлює, що початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, зокрема будівель, споруд, приміщень або їх частин, здійснюється на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Винятки з цього правила прямо визначені законом і стосуються лише обмежених випадків, зокрема: використання торговельних місць, кіосків, контейнерів на ринку за погодженою схемою; використання об`єкта орендарем за умови, що декларацію на об`єкт зареєстровано власником; використання об`єктів, які прийняті в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту але це не звільняє орендарів від обов`язку подати декларацію, якщо вони є окремими суб`єктами господарювання.

Актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59 встановлено, що відповідач допускає надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання, що суперечить вимогам статті 57 Кодексу. Відповідач посилається на дозвіл на початок роботи, виданий у 2008 році, та на лист-роз`яснення ДСНС України від 03.07.2013 №02-6103/261, згідно з яким суб`єкти, що діяли на підставі дозволу, не зобов`язані подавати декларацію.

Однак наведені аргументи не усувають суті порушення. Дозвіл на початок роботи, виданий у 2008 році, стосувався юридичної особи - власника бізнес-центру, а не окремих орендарів, які є самостійними суб`єктами господарювання. Відповідно до чинного законодавства, кожен суб`єкт господарювання, який починає використовувати приміщення для провадження діяльності, зобов`язаний подати декларацію, якщо не підпадає під винятки, прямо передбачені Кодексом. Власник об`єкта, який передає приміщення в оренду, зобов`язаний забезпечити дотримання цієї вимоги, зокрема шляхом контролю наявності декларацій у орендарів.

Таким чином, щодо порушень, зафіксованих актом позапланової перевірки від 09.02.2022 №59, до яких відповідачем надано письмові пояснення, суд зазначає, що не наділений повноваженнями щодо технічної або нормативної оцінки відповідності фактичного стану об`єкта вимогам чинного законодавства у сфері пожежної безпеки. Згідно з положеннями законодавства, такі повноваження належать виключно компетентному органу - позивачу, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

Суд не уповноважений проводити експертизу технічної документації, перевіряти сертифікати відповідності, оцінювати обґрунтованість проєктних рішень або встановлювати фактичну наявність чи відсутність порушень, що мають спеціальний технічний характер. Відповідальність за такі висновки покладена на орган державного нагляду, який діє в межах своїх повноважень, визначених законом, і результати перевірки якого оформлені належним чином.

Надані відповідачем пояснення, навіть якщо вони містять посилання на проєктну документацію, акти введення в експлуатацію, технічні огляди або листи-роз`яснення, не можуть бути самостійною підставою для визнання порушень необґрунтованими, якщо вони не супроводжуються належними доказами, які б спростовували висновки контролюючого органу. Суд не має права підміняти спеціалізований орган у питанні встановлення відповідності об`єкта нормативним вимогам пожежної безпеки.

Відтак, оцінка обґрунтованості або необґрунтованості порушень, зафіксованих в акті перевірки, виходить за межі судового розгляду в частині технічної експертизи, і може бути здійснена виключно позивачем - органом, уповноваженим на здійснення державного нагляду у відповідній сфері.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників будівель відповідача існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише в разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на розподільчі електрощитки та вхідні двері 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 корпусів, розташованих за адресою: вул. Миколи Пимоненка, 13 у Шевченківському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Частиною 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" (ідентифікаційний код 04594640) відключити джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накласти печатки на розподільчі електрощитки та вхідні двері 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 корпусів, розташованих за адресою: вул. Миколи Пимоненка, 13 у Шевченківському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Славутич" порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.