Рішення № 131220310, 22.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2025 року Справа № 280/7238/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)

до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000230/2 від 09.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 20.10.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

11.05.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) уклало з компанією CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING CO., LTD (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №SM/5 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією CHANGZHOU SIMADE POWER EQUIPMENT MANUFACTURING CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій (Додатків) №2025-1 від 27.01.2025 року та №2024-5-z від 27.01.2025 року та рахунку-фактури №SM2025-1 від 13.03.2025 року, було здійснено поставку товарів (мотокультиватори та запасні частини до них), загальною вартістю 17 366,45 дол. США.

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB Шанхай, Китай згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

19.06.2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Годомський І.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА№25UA403070005411U5, якою заявлено до митного оформлення товари зазначені у графі 31.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

-пакувальний лист № б/н від 13.03.2025; -рахунок-фактура (інвойс) № SM2025-1 від 13.03.2025;

-коносамент № SZSE25031421 від 27.03.2025;

-накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 583088 від 06.06.2025;

-сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C257413352620007 від 01.04.2025;

-статус особи, яка подає митну декларацію №1;

-банківський платіжний документ, що стосується товару№1300від 05.03.2025;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2025/PF/163 від 13.06.2025;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №44 від 18.06.2025;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 13.06.2025;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №189 від 20.03.2025;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2024-5-z від 27.01.2025;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - №2025-1 від 27.01.2025;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SM/5 від 11.05.2023;

-договір (контракт) про перевезення №84 від 04.01.2023;

-інші некласифіковані документи - Технічний опис від 13.03.2025.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення від 08.07.2025, наступного змісту:

«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Z.o.o», а в залізничній накладній від 07.04.2025 № 2025-11 перевізник - «PKP CARGO CONNECT SPOLKA ZOGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Західний контейнерний термінал» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Z.o.o» та «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.

У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати документи:

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК Українипрошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Листом №090702 від 09.07.2025 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці: виписку з банківського рахунку за березень 2025 року, комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 17.01.2025 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, були надані і вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

09.07.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000230/2, відповідно до якого, митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070006067и7 від 10.07.2025 року.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.

Статтею 49 МК Українивизначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першоїстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами першою - третьоюстатті 52 цього ж Кодексузаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановленихстаттею 255 цього Кодексудля завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьоюстатті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьоюстатті 54 вказаного Кодексувизначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2ст.57 Митного кодексу Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший методза ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3ст.58 Митного кодексу Україниу разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу.

У ч.1ст.57 Митного кодексу Українизазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основнийза ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10ст.58 Митного кодексу Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбаченістаттею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно достатті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті53, пункту 2 частини п`ятої статті54 МК Українивідповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбаченихстаттею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей53,54 МК УкраїниВерховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

1.«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;

- не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару».

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем для підтвердження вартості витрат до кордону України було надано: договір про транспортно-експедиторське обслуговування №84 від 04.01.2023 року; коносамент №SZSE25031421 від 27.03.2025 року; Рахунок (інвойс) №2025/PF/163 від 13.06.2025 року; Акт виконаних послуг №44 від 18.06.2025 року; Довідку про транспортні витрати від 13.06.2025 року; Заявку на перевезення №189 від 20.03.2025 року; залізничну накладну №583088 від 06.06.2025 року. Зазначені документи підтверджують факт здійснення мультимодального перевезення товарів (морським та наземним (залізничним) транспортом), а також загальну вартість понесених транспортних витрат.

Щодо не надання митної декларації країни відправлення суд зазначає, що митна декларація країни відправлення не входить до переліку обов`язкових документів, що подаються для підтвердження заявленої митної вартості, який є вичерпним і наведений у ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Цей документ може бути витребуваний як додатковий на підставі ч.3 ст.53 МКУ лише за наявності обґрунтованих сумнівів, які виникають через конкретні розбіжності в основних документах (контракті, інвойсі тощо). Митний орган у своєму запиті не вказав жодних розбіжностей у комерційних документах, що стосуються вартості товару, а посилався лише на власне хибне тлумачення транспортних документів, що не є законною підставою для витребування додаткових документів, не пов`язаних із транспортуванням. Крім того, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №SM/5 від 11.05.2023 року (пункти 3.5 та 3.6), перелік документів, які Продавець зобов`язаний надати Покупцеві, є чітко визначеним, і митна декларація країни відправлення до нього не входить. Відповідно, у позивача відсутні як договірні підстави вимагати цей документ, так і фізична можливість його надати.

2. «До митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 №84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Z.o.o», а в залізничній накладній від 07.04.2025 N92025-11 перевізник - «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Західний контейнерний термінал» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Z.o.o» та «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPO WIEDZIALNOSCIA». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України».

Як вбачається з наданих документів, перевезення вантажу здійснювалось за єдиним договором №84 та єдиною заявкою №189, що охоплювали весь маршрут від порту Шанхай (Китай) до м. Тернопіль (Україна). Таке перевезення, що виконується двома або більше видами транспорту за одним договором, є мультимодальним. Відповідно до ст.10 та ст.13 Закону України «Про мультимодальні перевезення», оператор мультимодального перевезення («IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.») має право залучати до надання послуги інших учасників (в даному випадку - залізничного перевізника), відповідаючи перед замовником за їхні дії як за свої власні. Отже, вказана митним органом обставина, коли в договорі про транспортно-експедиторське обслуговування №84 від 04.01.2023 року зазначено експедитора «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», а в залізничній накладній - перевізника «PKP CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA», не є розбіжністю, а є стандартною практикою при здійсненні мультимодального перевезення.

Щодо вимоги надати договори, рахунки та платіжні документи між перевізниками, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не є стороною господарських відносин між компаніями «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.» та «РКР CARGO CONNECT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA». Будь-які договори, рахунки чи платіжні документи, що стосуються їхньої співпраці, є їхньою внутрішньою комерційною інформацією. Вимагати у декларанта надання документів, стороною яких він не є і які у нього фізично відсутні, є неправомірним. Декларант надав повний пакет документів, що стосуються його договірних відносин з основним експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», що є достатнім для митних цілей.

Таким чином, зауваження митного органу є необґрунтованими та ґрунтуються на невірному тлумаченні стандартної практики мультимодальних перевезень. Наданий позивачем пакет документів, що включає договір з експедитором, заявку, рахунок та акт виконаних робіт, повністю та належним чином підтверджує загальну суму транспортних витрат як складову митної вартості. Особливості оформлення перевізних документів пояснюються саме мультимодальним характером перевезення, що відповідає нормам українського та міжнародного права, а вимога надати договори між експедитором та залученими ним третіми особами є неправомірною. Відтак, підстав для сумнівів у повноті декларування транспортних витрат у митного органу не було.

3.«Комерційна пропозиція № б/н від 17.01.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB SHANGHAI, що обмежує конкурентність. Прайс- лист № б/н від 17.01.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB SHANGHAI, що обмежує конкурентність».

Зауваження митного органу щодо того, що комерційна пропозиція та прайс-лист містять інформацію про ціни виключно на умовах поставки FOB SHANGHAI, що нібито «обмежує конкурентність», є необґрунтованим, оскільки комерційна пропозиція та прайс-лист є документами довільної форми. Чинним законодавством України, а також міжнародними нормами не встановлено жодних вимог щодо обов`язкового зазначення в них цін на товар на різних умовах поставки (наприклад, EXW, CIF тощо).

Крім того, умови поставки FOB SHANGHAI, зазначені в цих документах, повністю відповідають умовам, узгодженим сторонами у зовнішньоекономічному контракті №SM/5 від 11.05.2023 та інвойсі №SM2025-1 від 13.03.2025 року. Ця відповідність підтверджує, а не спростовує достовірність задекларованих відомостей. Аргумент митниці щодо «обмеження конкурентності» не стосується предмету перевірки - правильності визначення митної вартості конкретної товарної партії. Мета цих документів - підтвердити ціну товару на тих умовах, на яких фактично відбулася угода. Аналіз маркетингової чи цінової політики продавця не входить до компетенції митного органу при визначенні митної вартості. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про аниження митної вартості, особливо коли ключові умови (ціна та базис поставки) відповідають контракту.

Таким чином, зазначення в комерційній пропозиції та прайс-листі лише одного базису поставки, який до того ж збігається з контрактним, не є розбіжністю чи недоліком та не може бути законною підставою для сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості.

Таким чином, позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями2,77,139,241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000230/2 від 09.07.2025.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4736,76 грн (чотири тисячі сімсот тридцять шість гривень 76 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 22.10.2025.

Суддя О.В. Конишева