Рішення № 131210965, 23.10.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1020/25

Провадження № 2-др/293/6/25

23 жовтня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участі секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Черняхів справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Українець О.Л. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 представник заявника ОСОБА_1 адвокат Українець О.Л. звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявою, в якій просить прийняти у цивільній справі №293/1020/25 додаткове рішення про стягнення з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2025, заява передана на розгляд судді Збаражському О.М.

14.10.2025 ухвалою суду заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі призначена до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 23.10.2025.

23.10.2025 в судове засідання сторони не прибули, представник заявника Українець О.Л. згідно заяви від 21.10.2025, просила розглядати заяву за її відсутності та відсутності заявника ОСОБА_2 .

Представник позивача ТОВ «Діджи фінанс» в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком, згідно заяви від 22.10.2025 просив відмовити у задоволенні заяви.

Як на підставу відмови стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача посилається на те, що розрахунок витрат понесених на правову допомогу поданий відповідачем є завищеним та необґрунтованим та неспівмірним до складності справи.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 09.10.2025 позов ТОВ «Діджи фінанс» задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №200516682 від 27.04.2016 в розмірі 9929 грн. 84 коп., судовий збір в розмірі 532 грн. 93 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 880 грн. 00 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Питання про відшкодування витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 на правничу допомогу при винесенні рішення не вирішувалось.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень частини першої та третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Правничу допомогу при розгляді справи в суді відповідачу ОСОБА_1 надавала адвокат Українець О.Л.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: копії договору про надання правничої допомоги №19/09 від 19.09.2025, додаткової угоди №1 від 13.10.2025 до договору про надання правничої допомоги №19/09 від 19.09.2025, акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 13.10.2025, згідно яких відповідачеві надано наступні послуги на загальну суму 5000,00грн: ознайомлення з матеріалами справи №293/1020/25 та надання усної консультації клієнта (1000,00грн); підготовка і подання до суду відзиву на позовну заяву (3000,00грн); підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (1000,00грн).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 906/194/18 Верховний Суд дійшов висновку, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Водночас у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування правової допомоги Європейський суд з прав людини з метою протидії корупції та дискримінації виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» у п.95 зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем та задоволених судом позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, суд вважає що витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн. є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт, а тому заява підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що розмір витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача становить 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 246, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Українець О.Л. про ухвалення додаткового рішення по справі задовольнити частково. Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №293/1020/25 про розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс»

адреса місцезнаходження: 04112, м.Київ,

вул. Авіконструктора Ігоря Сікорського, 8

код ЄДРПОУ 42649746

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса проживання:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ