Рішення № 131210357, 21.10.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1643/25

2/195/645/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

21.10.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судового засідання Мартинової Н.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що від шлюбу з відповідачем має повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Син, ОСОБА_3 , проживає та зареєстрований разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1 .

На даний час, син, ОСОБА_3 навчається на 1 курсі денної форми навчання факультету водогосподарської інженерії та екології, Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Тому син потребує метеріальної підтримки, так як ніде не працює.

Позивач вказує, що сплачує за гуртожиток в якому мешкає син.

Відповідач добровільно надавати допомогу відмовляється, у зв?язку з чим звернулася до суду.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2025 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Клопотань від сторін по справі про розгляд справи за участю (повідомленням сторін) до суду не надходило.

10.10.2025 року до суду від відповідача, ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України, де відповідач виклав заперечення проти позову та не погоджується з доводами позивача тому що, вимоги позивачки повністю суперечать дійсності. Оскільки він спілкується з сином кожного дня і уних з сином гарні взаємовідносини. До 18 років сплачував аліменти на утримання сина. Після досягнення сином 18 років, відповідач за можливості скидує сину грошові кошти на картку. Крім цього, відповідач вказує, що на даний час він одружений із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі його дружина ніде не працює, перебуває на обліку у центрі зайнятості. Разом з ними проживає його неповнолітня донька, які він також утримує. Відповідач вказує на те, що він сам забезпечує родину, аже тіки він працює.Самостійно оплачує житлово-комунальні послуги.Крім того зазначає у відзиві, що він не відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу безпосередньо синові, а не позивачці. Окрім того вказав, що у 2020 році він подарував своєму синові єдине майно. яке належить йому на праві приватної власності.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 198 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Тобто, відповідно до статті 199 СК України підставами виникнення аліментного зобов`язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення повноліття; 2) недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку - 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

Сукупність цих юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідній і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов`язання. У разі відсутності, або недоведеності в судовому засіданні хоч б одного з наведених вище фактів, вищезазначене аліментне зобов`язання пов`язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.

Крім того, ст.200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів судом мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, вартість проїзду до навчального закладу, вартість проживання за місцем знаходження дитини.

Так, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином сторін по справі.

Згідно копії довідки № 1049 ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти 1 курсу денної форми навчання факультету водогосподарської інженерії та екології , Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Навчається за кошти державного бюджету.

Відповідно до копії Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Згідно копій платіжної інструкції, позивач здійснила оплату за гуртожиток в якому мешкає син, ОСОБА_3 за період 09.2025 рік-02.2026 рік.

Відповідно до квитанцій від 02.10.2025 року та від 03.10.2025 року відповідач здійснив переказ грошових коштів на 2000 грн. на рахунок сина, ОСОБА_3 .

Крім того судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з гр. ОСОБА_4 , 1987 року народження, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 та має на утриманні неповнолітню доньку, ОСОБА_5 , 2011 року народження, що зокрема підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенін осіб, що видана Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради № 2482 від 09.10.2025 року .

Згідно довідки № 361 виданої начальником Томаківського відділу Нікопольської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, то гр. ОСОБА_4 дійсно перебуває з 20.05.2025 року на обліку, як безробітня.

За нормою ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Окрім повідомлення відповідача про неспроможність сплачувати дані аліменти. Даний факт зокрема підтверджується, тим що на його утриманні на даний час перебуває його дружина та неповнолітня донька.

Кріт того, суд бере до уваги те, що відповідач надає добровільно грошову допомогу сину, що підтверджується зокрема копіями квитанцій грошових переказів.

Та також суд враховує той факт, що відповідач подарував синові своє єдине майно, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно,державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна.

Ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

В п. 20 Постанови Пленуму № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Поряд з цим всупереч положенням ст.ст.12,81,177 ЦПК Українипозивачкою ненадано доказівна підтвердженняможливості відповідачанадавати допомогуу заявленомунею розмірі.

Крім того, суд враховує, що згідно копії довідки № 1049 ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти 1 курсу денної форми навчання факультету водогосподарської інженерії та екології , Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Навчається за кошти державного бюджету. Проте позивачем не зазначено, чи забезпечується син степендією, і не надано, докази відносно розміру стипендії суду не надані.

Також, суд зауважує на тому, що обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, не може покладатися повністю на одного з батьків. Обов`язок щодо утримання своїх дітей лежить на обох батьках.

Разом з тим, позивачка, звертаючись до суду з даним позовом, жодним чином не зазначає про розміри своїх доходів, не представила належних та достатніх доказів на підтвердження того, що аліменти на навчання сина підлягають стягненню саме у розмірі, зазначеному в її позовній заяві.

Враховуючи вищенаведене, суд, вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо в позові відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 76-78, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 280-282, 295 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Суддя: М. В. Омеко