Ухвала суду № 131209888, 23.10.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 196/1278/21

провадження № 1-в/179/35/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання засудженої ОСОБА_5 про відстрочку виконання вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженої ОСОБА_5 про відстрочку виконання вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 ч. 2 КК України та призначено їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад, пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, строком на 1 рік.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2025 вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 залишено без змін.

Відбуття покарання у виді позбавлення волі засуджена не уникає, однак за станом здоров`я, знаходженні її на стаціонарному лікуванні, вона не може знаходитись в умовах позбавлення волі.

У судовому засіданні захисник підтримала клопотання засудженої з підстав, вказаних у клопотанні, зазначила, що на сьогоднішній час неможливо отримати висновок комісії лікарів про неможливість відбуття ОСОБА_5 покарання, оскільки комісія ще не проводилася, однак вважає, що надані документи підтверджують тяжку хворобу засудженої, тому просила клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість клопотання, оскільки стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження того, що хвороба засудженої перешкоджає відбуванню покарання, тому вважає, що клопотання є передчасним.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Засуджена ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася.

Вислухавши доводи захисника, прокурора, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, суд приходить до наступного.

Так, виконання судових рішень регламентоване Розділом VIIІ Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про відстрочку виконання вироку.

Частиною першою статті 536 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відстрочено виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі, а саме:

1)тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;

2)вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким;

3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім`ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім`ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.

Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Зі змісту вказаної норми випливає, що відстрочка виконання вироку застосовується виключно до призначеного засудженим покарання певних видів у тому разі, коли його відбування є неможливим чи може потягти за собою негативні або тяжкі наслідки для засудженого, членів його сім`ї.

Вищенаведеними положеннями Кримінального процесуального кодексу України чітко врегульовано питання можливої відстрочки виконання вироку судом, який ухвалив відповідний вирок у кримінальному провадженні, при цьому вирішення питання відстрочки виконання вироку можливе лише виключно з питань відбування засудженими особами покарання.

При цьому відстрочка виконання вироку суду є правом суду, а не його обов`язком, рішення про відстрочку виконання вироку суд приймає на підставі відповідного клопотання, яке має бути обґрунтованим.

Згідно з абзацом 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 зі змінами, внесеними згідно Постанов Пленуму Верховного Суду України від 03.12.1997 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» обставини, які є підставами для надання відстрочки виконання вироку, повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Положенням ч. 2 ст. 21 КПК України передбачено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Судом встановлено, що вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 ч. 2 КК України та призначено їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад, пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, строком на 1 рік.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2025 вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 залишено без змін.

Вирок набрав законної сили 09.07.2025.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання вироку, засуджена ОСОБА_5 посилався на те, що за станом здоров`я, знаходженні її на стаціонарному лікуванні, вона не може знаходитись в умовах позбавлення волі.

На підтвердження наявності певних хворіб, які на думку засудженої та захисника, є підставою для відстрочки виконання вироку суду, суду надано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1396, протоколи ендоскопічних досліджень від 29.09.2025, протокол ультразвукового дослідження від 01.10.2025, виписки з медичної картки, консультативний висновок спеціаліста гематолога від 17.10.2025.

Розглядаючи клопотання засудженої, суд виходить з того, що відстрочка виконання вироку суду є правом суду, а не його обов`язком, рішення про відстрочку виконання вироку суд приймає на підставі відповідного клопотання, яке має бути обґрунтованим.

За змістом вищевказаного положення закону відстрочка виконання вироку з підстав тяжкої хвороби засудженого може бути застосована лише за наявності даних, що така хвороба перешкоджає відбуттю покарання.

Системний аналіз зазначеної норми кримінального процесуального закону дозволяє дійти висновку, що для прийняття рішення про відстрочку виконання вироку з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 536 КПК України, необхідна сукупність одночасно двох обставин: наявність у засудженого тяжкого захворювання, а також фактичні дані, що свідчать про істотні перешкоди для відбування покарання (у даному провадженні у виді позбавлення волі).

Натомість засудженою та захисником не надано будь-яких доказів на підтвердження підстав, зазначених у клопотанні, а саме: тяжкої хвороби засудженої, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до її видужання.

При цьому, на думку суду, дійсна наявність захворювання у засудженої ОСОБА_5 , перебування останньої на лікуванні, об`єктивно не є беззаперечними підставами для відстрочки виконання вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025.

Суд критично оцінює такі доводи захисника та вважає, що вони, хоча і підтверджують наявність в засудженої ряду захворювань, проте не дають виключних правових підстав для відстрочки виконання вироку суду.

Суд враховує, що жоден із наданих стороною захисту документів не містить даних про те, що ОСОБА_5 за станом здоров`я не може відбувати призначене їй покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що захисником не доведено неможливість відбування засудженою покарання у виді позбавлення волі і надана медична документація, не містить інформації, яка б слугувала причиною неможливості відбувати покарання, а лише формально підтверджує наявність у засудженої певних хворіб. Тоді як, відстрочка виконання вироку допускається виключно з підстав тяжкої хвороби засудженого та може бути застосована лише за наявності даних, що така хвороба беззаперечно перешкоджає відбуттю покарання.

Доводи захисникапро те,що засуджена ОСОБА_5 має захворювання, а тому необхідно відстрочити виконання вироку суду, суд вважає непереконливими, оскільки захисником не надано жодного медичного документу, який свідчить про наявність у нього саме тяжкої хвороби, яка перешкоджає відбуванню покарання у виді позбавлення волі.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів ст. 116 Кримінально-виконавчого кодексу України лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5, особі, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятора, передбачено можливість надання необхідної медичної допомоги, зокрема, направлення хворого засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

Окрім цього, спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 затверджено «Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», яким передбачено надання засудженим до покарання у виді позбавлення волі необхідної медичної допомоги, зокрема, направлення до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень.

Враховуючи, викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 536, 537, 539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про відстрочку виконання вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1