Рішення № 131208041, 23.10.2025, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/803/25

Провадження № 2-а/169/19/25

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2025 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови від 06 вересня 2025 року, якою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Позов мотивував тим, що 04 вересня 2025 року о 16 годині 42 хвилини по вулиці Луцькій, 40 в селищі Турійськ Волинської області він керував автомобілем марки «Citroen Berlingo», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений поліцейським, який склав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив вимоги пункту 8.5.1.Правил дорожнього рухуУкраїни. Вказуючи, що він дійсно перетнув суцільну лінію для обгону вантажного транспортного засобу, який рухався перед ним зі швидкістю менше, ніж 30 км/год та якийПравила дорожнього рухуУкраїни за таких обставин дозволяють обганяти, перетнувши суцільну лінію, просив скасувати постанову серії ЕНА № 5660139 від 06 вересня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності зачастиною першою статті 122 КУпАП.

У судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується розпискою (а. с. 29), 23 жовтня 2025 року подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій просив позов задовольнити і розглядати справу за його відсутності (а. с. 31).

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 30), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що учасники процесу у судове засідання не з`явилися і розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229КАС України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістом статті 222 КУпАПоргани Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 121КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію»(далі Закон № 580-VIII).

Пунктом 8 частини першої статті 23Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23Закону №580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14Закону Українивід 30червня 1993року №3353-XII«Про дорожнійрух» (далі Закон № 3353-XII) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону №3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі ПДР).

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що постановою від 06 вересня 2025 року серії ЕНА № 5660139 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором СРПП сектору поліцейської діяльності №1 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Гусаром Н. О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАПтанакладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до вказаної постанови 04 вересня 2025 року о 16 годині 42 хвилини ОСОБА_1 , керуючи по вулиці Луцькій, 40 в селищі Турійськ Волинської області автомобілем марки «Citroen Berlingo», номерний знак НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 ПДР (а. с. 3).

Не погоджуючись із вищевказаною постановою поліцейського, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування цієїпостанови.

Пунктом 8.1ПДР визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Так, дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Згідно з пунктом 8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Відповідно до розділу 34ПДР горизонтальна розмітка має таке значення:

1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Лінію розмітки 1.11 перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки. Лінію 1.2, якою позначено край проїзної частини, перетинати дозволяється (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками).

Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Відповідно до частини першої статті 122КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП, стало встановлення факту перетину суцільної лінії дорожньої розмітки.

Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані,наосновіякихувизначеномузаконом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих, свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,відеозапису,утому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а такожпрацюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,яківикористовуютьсяпринагляді за виконанням правил, нормістандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Позивач у справі визнає факт перетину суцільної лінії з метою обгону транспортного засобу, що рухався попереду, а відтак ця обставина не підлягає доказуванню на підставі частини першої статті 78 КАС України.

Водночас позивач заперечує наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що перетин суцільної лінії ним здійснений за умови об`їзду транспортного засобу, який рухався попереду зі швидкістю менше 30 км/год.

Про вказані обставини позивач зазначав у письмових поясненнях від 06 вересня 2025 року, які він надав інспектору (а. с. 8).

Вказане підтверджується також письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який був пасажиром в автомобілі позивача 04 вересня 2025 року (а. с. 9).

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, зокрема, не надав доказів того, що інший транспортний засіб, який обігнав позивач, рухався зі швидкістю більше 30 км/год, тобто що позивач перетнув суцільну лінію розмітки, не маючи на те законних підстав та порушуючи вимоги ПДР.

Відповідно до положень статті 62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частини перша, другастатті 7 КУпАП).

Згідно з частиною другою статті 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних належних, допустимих та беззаперечних доказів на спростування вищевказаного відповідач суду не надав.

За змістом частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З матеріалів справи видно, що за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року був продовжений строк для подання відзиву на позов ОСОБА_1 до 17 жовтня 2025 року включно, проте відповідач його не подав, що в контексті положень частини четвертої статті 159 КАС України суд кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не встановив всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, оскаржену постанову виніс з порушенням норм законодавства, притягнув останнього до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення правопорушення, що, в свою чергу, є підставою для скасування оскаржуваної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 139КАС України з Головного управління Національної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача 605.60 гривень судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-247,272,286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 5660139 від 06 вересня 2025 року, винесену інспектором СРПП сектору поліцейської діяльності № 1 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Гусаром Назаром Олеговичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місця знаходження: вулиця Винниченка, 11, місто Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 40108604.

Повне рішення складене 23 жовтня 2025 року.

Головуючий