Рішення № 131200051, 15.10.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2025 р. справа № 300/954/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення, яке прийняте Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області від «14» жовтня 2024 року №0/22537/0409 на суму 18 845,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомленнярішення є необґрунтованим, безпідставним та незаконним і таким, що підлягає скасуванню з огляду на відсутність факту порушення (затримки) граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що, як наслідок, виключає можливість застосування штрафу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

07 травня 2025 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про невизнання відповідачем позовних вимог через порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, оскільки, сервісами ДПС не зафіксовано дати отримання розрахунків коригування, а Акт проведеної перевірки (за результатами якого винесено оскаржуване податкове повідомлення) складено з використанням даних підсистеми «Несвоєчасна реєстрація ПН/РК» АС «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок».

13 травня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив №350, у якій він заперечує проти викладених відповідачем обставин у відзиві на позов, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Клопотання про долучення доказів від 30.05.2025р. - зареєстровано в кабінеті - 02.06.2025р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Дочірнє підприємство «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» (ідентифікаційний код: 32604981) як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Івано-Франківській області, що підтверджується записом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом економічної діяльності дочірнього підприємства «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» » є: «Виготовлення виробів із бетону для будівництва» (23.61).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання дочірнім підприємством «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 31.01.2020 по 31.07.2024 року.

За результатами перевірки позивача складено Акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків-коригувань до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Дочірнього підприємства «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» Відкритого акціонерного товариства «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» від 13 вересня 2024 року №16237/09-19-04-09/32604981 (надалі - Акт).

В розділі IІІ. Висновки Акту вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН встановлених статтею 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (надалі ПКУ).

Позивач розглянув даний Акт та не погодившись з його положеннями та висновками контролюючого органу, керуючись п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, подав Заперечення до нього від 27.09.2024 року №780.

Неврахування позиції позивача, обумовленої у Запереченні, як наслідок, зумовило винесення податкового повідомленнярішення від «14» жовтня 2024 року №0/22537/0409.

Тридцятого жовтня 2024 року позивач отримав податкове повідомленнярішення від «14» жовтня 2024 року №0/22537/0409 та розрахунок штрафних санкцій.

Винесене податкове повідомленнярішення від «14» жовтня 2024 року №0/22537/0409 позивач оскаржив у порядку визначеному чинним законодавством України до Державної податкової служби України, що підтверджується Скаргою від 12.11.2024 року №852.

14 січня 2025 року позивач отримав Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 08.01.2025 року №440/6//99-00-06-03-01-06, яким залишено наведену скаргу без задоволення, а податкове повідомленнярішення від «14» жовтня 2024 року №0/22537/0409 без змін.

Позивач не погоджується з висновками прийнятими контролюючими органами, а також, частково, Податковим повідомленнямрішенням від «14» жовтня 2024 року

Проте, аргументи зазначені позивачем у наведеному запереченні відповідачем не було враховано, що підтверджується відповіддю на заперечення від 08.10.2024 року №11841/6/09-19-04-09, отриманою позивачем 30.10.2024 року №0/22537/0409, винесеним Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій із питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їхніх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У відповідності до пункту 5 Порядку №1246 ПН/РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають ПН/РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246 РК, складений постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником, якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем , якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок критеріїв, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246), У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК та результат перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Всупереч наведеним нормам п. 201.10 ст. 201 ПКУ, контролюючий орган ніяким чином не дослідив під час перевірки, що між датою складення розрахунків коригування та датою їх фактичної реєстрації в ЄРПН є дата отримання покупцем таких розрахунків коригування від продавців, які ці розрахунки складали. Тому, граничний термін реєстрації наведених у переліку в акті розрахунків коригування повинен обраховуватись з дати фактичного отримання Позивачем від продавців таких розрахунків, а не з дати їх складення, як необґрунтовано вважає контролюючий орган.

Щодо, вищенаведеної позиції Відповідача з приводу того, що покупець має можливість подати до контролюючого органу заяву із скаргою, у даному випадку на продавця/постачальника товарів/послуг в порядку п. 201.10 ст.201 ПКУ, то слід зазначити, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Отже, у даному випадку обов`язок реєстрації розрахунків коригування покладено на Позивача, тобто виходячи з приписів норми вищевказаної статті ПКУ, подати заяву із скаргою до контролюючого органу за несвоєчасну регістрацію розрахунків коригування має право лише продавець/постачальник товарів/послуг, оскільки, як зазначалось має місце питання зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника.

Фактично, позиція відповідача грубо суперечить приписам норми п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а тому є необґрунтованою та протиправною.

Також суд звертає увагу, що Відповідач зазначає, що ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку. Але законодавець чітко вказав в ПКУ, що термін реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених постачальником/продавцем, починає свій перебіг з моменту отримання покупцем розрахунків коригування. Таким чином, Відповідач не може встановити порушення строків реєстрації розрахунків коригування, якщо він не може проконтролювати, коли їх отримав, у даному випадку, Позивач.

Вказані обставини свідчать, що Відповідач діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені конституцією України та законами України, що є грубим порушенням ст. 19 конституції України.

Щодо посилання, Відповідача на лист ДПС від 11.06.2024 року №17056/7/99-00-04-02-01-07, яким надано роз`яснення щодо функціонування на сервері ДПС сервісу для обміну електронними документами (РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику) між контрагентами SWinED, АРІ якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua, суд зазначає наступне.

По-перше вказаний лист не є нормативно-правовим або законодавчим актом, а відтак посилання Відповідача на вказаний лист, як на один із чинників, що передували прийняттю незаконного податкового повідомлення-рішення є порушенням принципу правової визначеності (складової верховенства права), який вимагає, щоби повноваження органів виконавчої влади визначалися лише законами. Ними ж мають установлюватися межі розсуду цих органів. Жоден акт органів виконавчої влади не може підміняти своїм регулюванням закон і визначати власні межі свободи розсуду в указаних відносинах.

По-друге у листі ДПС від 11.06.2024 №17056/7/99-00-04-02-01-07 зазначено, що для налаштування обміну РК (-) з контрагентами з використанням SWinED платникам податків необхідно звернутися до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності, однак вказаний лист не містить чіткого алгоритму для надавачів електронних послуг, яким чином технічно такі надавачі можуть надавати таку послугу як відображення у вищевказаній системі дати отримання РК покупцем.

Тобто, листом ДПС від 11.06.2024 року №17056/7/99-00-04-02-01-07 фактично здійснено перекладення своїх прямих функцій по організації та реалізації контролю на платників податків та надавачів електронних послуг. З огляду на наведені юридичні та фактичні обставини, відсутність порушення строків реєстрації розрахунків коригування з боку позивача в ЄРПН у їх сукупності, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.08.2024 року №0/54496/0407 є протиправним та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Твердження про залежність фіксації дати та часу в програмі «M.E.Doc» виключно від системного часу комп`ютера є технічно неточним і потребує уточнення.

Комп`ютерна програма «M.E.Doc» (далі КП «M.E.Doc») є прикладною програмою, що встановлюється на комп`ютері користувача.

Інформація щодо відправлених документів та отриманих від контролюючого органу квитанцій до електронних звітів зберігається локально на жорсткому диску комп`ютера підприємства, доступ до якої користувач може отримати через інтерфейс КП «M.E.Doc».

Відправка електронних документів, а також отримання щодо реєстрації, відбувається без участі серверів розробника, а здійснюється безпосередньо між програмою підприємства та сервером контролюючого органу.

Тобто, користувач за допомогою інтерфейсу КП «M.E.Doc» має доступ до необхідної інформації щодо відправки звітності.

Програмне забезпечення «M.E.Doc» працює в інтеграції з зовнішніми сервісами - зокрема, з Центральним вузлом електронного документообігу (ЦУЕД) та шлюзами ДПС України.

Відправка документів з КП «M.E.Doc» можлива двома каналами зв`язку, в залежності від налаштувань користувача, через «Пряме з`єднання» або «Електронну пошту».

При відправці електронних документів по «Електронній пошті» КП «M.E.Dос» формує електронний лист та відправляє його через поштове з`єднання.

Відправка виконується з поштової скриньки, налаштованої в програмі в розділі «Адміністрування Параметри системи Електронна пошта». Доставка листа до поштової скриньки ДПСУ здійснюється інформаційно-телекомунікаційними каналами зв`язку поштового провайдера, послугами якого користується платник користувач програми.

У разі подання електронних документів з використанням «Прямого з`єднання» відправка електронних документів здійснюється на сервер контролюючого органу (ДПСУ) по прямому каналу зв`язку, без участі серверів розробника.

Налаштування, яке з`єднання використати при відправці документів, встановлюється користувачем самостійно в розділі «Адміністрування - Параметри системи Звітність».

Вся інформація щодо відправлення електронного документу, а також спосіб його відправки, фіксуються на вкладці «Очікується доставка» відповідного документу КП «M.E.Doc» та в «Протоколі по документу».

Формування та відправка квитанції відбувається на боці контролюючого органу. КП «M.E.Dос» як прикладне ПЗ, виступає засобом отримання такої квитанції та відображення інформації, зазначеної в ній. Згідно даних квитанції документу присвоюється статус в Реєстрі КП «M.E.Dос».

У процесі передачі документів (зокрема податкових накладних і розрахунків коригування) до ДПС зафіксована дата та час доставлення визначаються не лише локальною системою, а підтверджуються квитанціями з серверів ДПС, де час встановлюється відповідно до серверного часу, синхронізованого з офіційними джерелами (наприклад, NTP-серверами). Це виключає можливість штучного маніпулювання такими даними з боку користувача.

Крім того, електронні документи підписуються КЕП (кваліфікованим електронним підписом), що забезпечує їх цілісність. Будь-яка зміна дати чи вмісту документа призводить до недійсності підпису. Протоколи подій, що зберігаються в «M.E.Doc», містять дані про підпис, ідентифікатори документів, час створення та передачі, а також відповіді ДПС у вигляді квитанцій - усі ці елементи є частиною захищеного ланцюга обміну.

Отже, технічно неможливо створити достовірні квитанції про отримання чи передачу РК до ДПС шляхом лише локальної зміни часу на комп`ютері користувача, оскільки ключові часові мітки фіксуються на стороні серверів ДПС та зберігаються в захищеній формі.

За змістом підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.157, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до норм п. 112.1 ПКУ особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених ПКУ.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Ужиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства є достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (п. 112.2 ПКУ).

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПКУ та іншими законами України (п. 113.8 ПКУ).

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовують за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (п. 113.3 ПКУ).

Водночас особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного й того самого податкового правопорушення (п. 112.4 ПКУ).

За нормами п. 112.5 ПКУ підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним п. 58.1 ПКУ (Порядок № 1204).

Матеріалами справи та позицією Відповідача по ній обставина, щодо притягнення Позивача за одне і теж правопорушення двічі не спростовується та не заперечується.

Оскільки, податкове повідомлення рішення не відповідає з вищенаведених мотивів діючому законодавству України то й фінансова відповідальність за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу виключається.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, як такого, що прийняте останнім не у спосіб, передбачений законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з урахування задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення, яке прийняте Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області від «14» жовтня 2024 року №0/22537/0409 на суму 18 845,03 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Дочірнього підприємства «СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН» ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.