Рішення № 131199735, 21.10.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6010/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким просить суд: 1. Прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі; 2. Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги дружині ОСОБА_1 та двом дочкам відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 № 975; 3. Визнати протиправним і скасувати рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у виплаті. 4. Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти нове рішення про призначення одноразової грошової допомоги, яким призначити одноразову грошову допомогу дружині ОСОБА_1 та двом дочкам відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 № 975; 5. Стягнути на користь позивача судові витрати..

01 серпня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі в даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, ОСОБА_2 . Позивач звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою та необхідними документами щодо виплати одноразової грошової допомоги, на підставі статті 16 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передав відповідні матеріали до Міністерства оборони України для прийняття рішення. Проте, протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія відмовила у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, на підстав статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву. В обґрунтування якого зазначив, що відповідно до акту проведення спеціального розслідування військової частини НОМЕР_3 від 09 березня 20204 року ОСОБА_2 помер в місці тимчасового розташування військової частини. Згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Синельниківського районного відділення від 27 квітня 2024 року № 62 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,51%. Статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. З підстав наведених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких просиві відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.а.с. 12, 13).

Відповідно до довідки про причину смерті дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті гострий розлад кровообігу у міокарді. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 20с1 від 17 лютого 2024, хвороба, що призвела до смерті-гострий розлад кровообігу у міокарді (а.с.а.с. 14-16).

Згідно з Витягу з протоколу № 55 від 05 січня 2025 року засідання штатної військово- лікарської комісії, причина смерті ОСОБА_2 - "Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби" (а.с. 11).

У подальшому, позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подала документи щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 37).

Протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункт 8) від 02 травня 2025 року № 39/в позивачеві відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до акту проведення спеціального розслідування військової частини НОМЕР_3 від 09 березня 20204 року ОСОБА_2 помер в місці тимчасового розташування військової частини. Згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Синельниківського районного відділення від 27 квітня 2024 року № 62 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,51% (а.с. 36) .

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону України №2232-XI виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII).

Згідно із статтею 16 пунктом 1 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до статті 16 пункту 2 Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).

Згідно зі статтею 16-1 Закону України №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно із статтею 16-2 пунктом 1 підпунктом «а» Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону.

Згідно із статтею 16-3 пунктами 1, 6, 8 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас, статтею 16-4 Закону України № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 16-3 пункт 9 Закону України № 2011-ХІІ).

На виконання Закону України № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі по тексту Порядок №975).

Пунктом 4 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

У силу пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії таких документів:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Пунктами 15, 19 Порядку №975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Надаючи оцінку відмові відповідача, суд наголошує, що за змістом статті 16-4 частини 1 Закону України № 2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, а саме: якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону України №2011-XII.

Як зазначалось, ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер в місці тимчасового розташування військової частини, причина смерті - гострий розлад кровообігу у міокарді

Згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Синельниківського районного відділення від 27 квітня 2024 року № 62 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,51% (а.с. 38).

Згідно з Витягу з протоколу № 55 від 05 січня 2025 року засідання штатної військово- лікарської комісії, причина смерті ОСОБА_2 - "Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби" (а.с. 11).

Відмовляючи у призначенні спірної допомоги, Міністерство оборони України виходило з того, що смерть військовослужбовця є наслідком дій у стані алкогольного сп`яніння, посилаючись на статтю 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому, що за змістом статті 16-4 частини 1 Закону України №2011-ХІІ та пункту 29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі №640/6477/19, від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21.

Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону України № 2011-XII.

Суд акцентує увагу, що за результатом розгляду даної справи, судом не було встановлено, а відповідачем доведено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

Будь-які належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, відсутні, та відповідачем до матеріалів справи не долучені, а тому слід зробити висновок про те, що доводи відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини із посиланням на статтю 16-4 частину 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підтверджуються матеріалами справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Отже, під час судового розгляду справи, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 02 травня 2025 року № 39/в про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого військовослужбовця ОСОБА_2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, що стосується вимоги позовної заяви про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні такої, виходячи з наступного: у відповідності до визначення, наведеного у Науково практичному коментарі до КАС України, дія - активна поведінка органу чи посадової особи, та об`єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача. Наслідком розв`язання публічно правового спору у справах про оскарження рішення є визнання його протиправним та скасування (визнання нечинним) повністю або частково або відмова у задоволенні такої вимоги, при цьому, вимога про визнання протиправними дій по складанню такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком задоволення позову в частині визнання протиправним рішення, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред`явлення вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення, оскільки саме оскарженим рішенням відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто, саме вказаним рішенням породжується обов`язок у сфері публічно - правових відносин (а не діями посадової особи Міністерства оборони України при прийнятті такого рішення).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити для послідуючої виплати одноразову грошову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 частини 1, 2 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Зобов`язання судом відповідача призначити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.

Враховуючи, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.

За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення та виплату позивачам одноразової грошової допомоги в порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 у справі №480/4122/22.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Окрім того вирішуючи даний спір суд зауважує, що у відповідності до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні спору по суті суд вважає за необхідне звернути увагу, зокрема, учасників справи, що у відповідності до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства, поряд з іншими, є саме справедливе вирішення судом спору. Тому суд вважає за необхідне у спірному випадку на цьому наголосити.

Відповідно до статті 2 частини 2 пунктів 3 та 7 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

У зв`язку з вищевказаним, задля справедливого вирішення судом спору необхідно зазначити, що відповідачем зазначених вище критеріїв (стаття 2 частина 2 пункти 3 та 7 КАС України) дотримано не було.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 39/в від 02 травня 2025 року.

Зобов`язати Міністерство оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 05 березня 2025 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко